Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти переробивши її Можл

Анна Івашкевич (письменниця)

Анна Івашкевич (письменниця)
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2020)

Анна Івашкевич
Anna Iwaszkiewicz
image
ПсевдоAdam Podkowiński
Народилася17 грудня 1897(1897-12-17)[1][2]
Брвінув, Прушковський повіт, Республіка Польща
Померла23 грудня 1979(1979-12-23)[1] (82 роки)
Ставіські[d], Подкова-Лесьна, Гродзиський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
ПохованняРимо-католицьке кладовище в Брвінув
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьписьменниця
Знання мовпольська[2]
Конфесіялатинська церква[3]
БатькоСтаніслав Вільгельм Лілпопа
МатиЯдвіга Станкевич
У шлюбі зЯрослав Івашкевич
ДітиТереза та Марія
Нагороди

Анна Івашкевічова, прізвисько Лілпоп, псевдонім Адам Подковінський (пол. Anna Iwaszkiewicz; 17 грудня 1897, Брвінув — †23 грудня 1979, Ставіські) — польська письменниця і перекладачка, дружина письменника Ярослава Івашкевича.

image
Анна Івашкевич з дочкою (1924)
image
Могили Анни та Ярослава Івашкевичів у Брвінові

Біографія

Вона була дочкою заможнього промисловця Станіслава Вільгельма Лілпопа. Коли їй було 4 роки її мама, Ядвіга Станкевич, покинула свого чоловіка та родину заради піаніста Юзефа Шлівінського. Відтоді її батько і тітка Аніела Пілавіцов виховувала її, а матері заборонили контактувати з дочкою. З 1915 до 1918 роки вона проживала з батьком у Росії (Москві та Києві).

Це перебування сприяло формуванню її літературного таланту: вона навчалась у Московсько-Польському університеті, вивчала іноземні мови, заохочено цікавилася музикою та театром. У Росії вона познайомилася з творчістю Олександра Скрябіна, який став її улюбленим композитором і чию музику вона розповсюджувала у Польщі, у тому числі шляхом організації музичних концертів Скрябіна у Варшаві.

12 вересня 1922 рооку, подолавши початковий опір батька, вона вийшла заміж за Ярослава Івашкевича (тоді поета-початківця). Заради Івашкевича вона розірвала заручини з князем Криштофом Миколаєм Радзивіллом. Цей шлюб сприяв її контакту з мистецькою та літературною спільнотою. Вона народила дочок: та Терезу. Анна була чутливою і складною жінкою із бісексуальною орієнтацією, домінував чоловік, який не приховував від неї своїх гомосексуальних уподобань. Дуже страждала від депресії та психічних проблем. Все частіше шукала підтримки у пристрасній католицькій релігійності. Багато років вона писала «Щоденники», які демонструють її талант та оригінальну особистість. Шлюб з Івашкевичем виявився вдалим, що підтверджує і сам письменник: «Насправді наш шлюб дуже щасливий, напевно, найщасливіший із усіх, кого я знав, без великих дір» (9 квітня 1966 р.), «Я відчуваю почуття радості та вдячності за Гані [Анна], яка стала такою нудною і нестерпною, але вона єдина в світі, якби я не познайомився з нею, що б я зробив?» (25 березня 1974 р.) , архів оригіналу за 14 вересня 2016, процитовано 28 квітня 2020

Під час окупації Анна допомагала польським євреям, організовуючи втечі з гетто та переховуючи їх у Ставісько. За цю діяльність 21 січня 1988 року вона та її чоловік були відзначені медаллю «Праведник серед Націй».

Протягом свого життя вона публікувала мало, переважно нариси про твори Марселя Пруста, Джозефа Конрада і Томаса Манна (частково під псевдонімом). Перекладала переважно французьку літературу (Марсель Пруст, Мішель Бутор, Ален-Фурньє, Жуль Верн) та англомовну літературу (Томас Мертон та Альфред Норт Вайтгед). Наприкінці свого життя вона видала книгу «Nasz oczy» (1978). Її найвидатніша робота — « Щоденники та спогади» (опублікована у 2000 р.), цо містить цінні описи життя міжвоєнного періоду та спогади, зокрема про Кароля Шимановського — родича чоловіка Анни.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118861018 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. The Righteous Among the Nations Database
    d:Track:Q77598447
  4. [1] [ 17 липня 2016 у Wayback Machine.] dostęp 30.06.2014

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2020 profesiya Psevdonim Anna IvashkevichAnna IwaszkiewiczPsevdoAdam PodkowinskiNarodilasya17 grudnya 1897 1897 12 17 1 2 Brvinuv Prushkovskij povit Respublika PolshaPomerla23 grudnya 1979 1979 12 23 1 82 roki Staviski d Podkova Lesna Grodziskij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika PolshaPohovannyaRimo katolicke kladovishe v BrvinuvKrayina Respublika PolshaDiyalnistpismennicyaZnannya movpolska 2 Konfesiyalatinska cerkva 3 BatkoStanislav Vilgelm LilpopaMatiYadviga StankevichU shlyubi zYaroslav IvashkevichDitiTereza ta MariyaNagorodipravednik narodiv svitu 22 sichnya 1988 Mediafajli u Vikishovishi Anna Ivashkevichova prizvisko Lilpop psevdonim Adam Podkovinskij pol Anna Iwaszkiewicz 17 grudnya 1897 Brvinuv 23 grudnya 1979 Staviski polska pismennicya i perekladachka druzhina pismennika Yaroslava Ivashkevicha Anna Ivashkevich z dochkoyu 1924 Mogili Anni ta Yaroslava Ivashkevichiv u BrvinoviBiografiyaVona bula dochkoyu zamozhnogo promislovcya Stanislava Vilgelma Lilpopa Koli yij bulo 4 roki yiyi mama Yadviga Stankevich pokinula svogo cholovika ta rodinu zaradi pianista Yuzefa Shlivinskogo Vidtodi yiyi batko i titka Aniela Pilavicov vihovuvala yiyi a materi zaboronili kontaktuvati z dochkoyu Z 1915 do 1918 roki vona prozhivala z batkom u Rosiyi Moskvi ta Kiyevi Ce perebuvannya spriyalo formuvannyu yiyi literaturnogo talantu vona navchalas u Moskovsko Polskomu universiteti vivchala inozemni movi zaohocheno cikavilasya muzikoyu ta teatrom U Rosiyi vona poznajomilasya z tvorchistyu Oleksandra Skryabina yakij stav yiyi ulyublenim kompozitorom i chiyu muziku vona rozpovsyudzhuvala u Polshi u tomu chisli shlyahom organizaciyi muzichnih koncertiv Skryabina u Varshavi 12 veresnya 1922 rooku podolavshi pochatkovij opir batka vona vijshla zamizh za Yaroslava Ivashkevicha todi poeta pochatkivcya Zaradi Ivashkevicha vona rozirvala zaruchini z knyazem Krishtofom Mikolayem Radzivillom Cej shlyub spriyav yiyi kontaktu z misteckoyu ta literaturnoyu spilnotoyu Vona narodila dochok ta Terezu Anna bula chutlivoyu i skladnoyu zhinkoyu iz biseksualnoyu oriyentaciyeyu dominuvav cholovik yakij ne prihovuvav vid neyi svoyih gomoseksualnih upodoban Duzhe strazhdala vid depresiyi ta psihichnih problem Vse chastishe shukala pidtrimki u pristrasnij katolickij religijnosti Bagato rokiv vona pisala Shodenniki yaki demonstruyut yiyi talant ta originalnu osobistist Shlyub z Ivashkevichem viyavivsya vdalim sho pidtverdzhuye i sam pismennik Naspravdi nash shlyub duzhe shaslivij napevno najshaslivishij iz usih kogo ya znav bez velikih dir 9 kvitnya 1966 r Ya vidchuvayu pochuttya radosti ta vdyachnosti za Gani Anna yaka stala takoyu nudnoyu i nesterpnoyu ale vona yedina v sviti yakbi ya ne poznajomivsya z neyu sho b ya zrobiv 25 bereznya 1974 r arhiv originalu za 14 veresnya 2016 procitovano 28 kvitnya 2020 Pid chas okupaciyi Anna dopomagala polskim yevreyam organizovuyuchi vtechi z getto ta perehovuyuchi yih u Stavisko Za cyu diyalnist 21 sichnya 1988 roku vona ta yiyi cholovik buli vidznacheni medallyu Pravednik sered Nacij Protyagom svogo zhittya vona publikuvala malo perevazhno narisi pro tvori Marselya Prusta Dzhozefa Konrada i Tomasa Manna chastkovo pid psevdonimom Perekladala perevazhno francuzku literaturu Marsel Prust Mishel Butor Alen Furnye Zhul Vern ta anglomovnu literaturu Tomas Merton ta Alfred Nort Vajtged Naprikinci svogo zhittya vona vidala knigu Nasz oczy 1978 Yiyi najvidatnisha robota Shodenniki ta spogadi opublikovana u 2000 r co mistit cinni opisi zhittya mizhvoyennogo periodu ta spogadi zokrema pro Karolya Shimanovskogo rodicha cholovika Anni PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118861018 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 1 17 lipnya 2016 u Wayback Machine dostep 30 06 2014

Дата публікації:
Топ