Андрі́ївка — село в Україні, у Макарівській селищній громаді Бучанського району Київської області.
село Андріївка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Автобусна зупинка в Андріївці | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бучанський район | ||||
Громада | Макарівська селищна громада | ||||
Облікова картка | с. Андріївка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1027 | ||||
Перша згадка | 1027 (997 років) | ||||
Населення | 1082 особи | ||||
Площа | 0,512 км² | ||||
Густота населення | 2113,28 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08013 | ||||
Телефонний код | +380 4478 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 154 м | ||||
Водойми | р. Здвиж | ||||
Відстань до обласного центру | 50 км | ||||
Відстань до районного центру | 10 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08013, Київська область, Бучанський район, с. Андріївка, вулиця Меля О.М. 114 | ||||
Карта | |||||
Андріївка | |||||
Андріївка | |||||
Мапа | |||||
Андріївка у Вікісховищі |
Географія
Село розташовано на річці Здвиж. На півдні межує з селом Липівка, на сході з селом Червона Гірка, на півночі з селом Вабля Бучанського району та на заході з селом Королівка.
Історія
Княжий період
Поселення на території Андріївки існували ще в дохристиянські часи, поблизу села, твердить Лаврентій Похилевич, були знайдені залишки давньоруського городища ІХ -ХІІ століть.
Дослідник XIX століття припускав, що на місці Андріївки існувало місто, що згадується в літопису, а саме, місто Вздвиженск.
На території сільської ради в ХХ столітті знайдені шість древніх могил серед полів і оборонні вали. Проте, існування давньоруського міста, від якого, як вважали, походить сучасна Андріївка, не підтверджене археологічними розкопками. Макар Івашенцевич мав єдиного сина Андрія, який перший від імені батька свого почав писатися Макаревичем. Схоже, що саме його двір, заснований близько 1590 року назвали згодом Андріївкою.
Польсько-литовський період
Неподалік Андріївки ще в XVI сторіччі існував монастир, що залежав від Київського Кирилівського, який за прийняття унії був розорений під час народного повстання, а згодом для більшої безпеки перенесений на правий лісистий берег Здвижа, в урочище Красногірку. Цьому монастиреві належало спочатку і село.
На початку XVI століття коли польським урядом було наведено лад в цьому краї, Андріївку було додано до Макарівского маєтку, і по смерті кафедрального декана київського Каетана Росцишевського, відійшла до родича його Соколовському, що продав в 1830 році це село Йосипові Сорочинському. За смерті його та вдови його Юзефи Сорочинської, з 1858 року Андріївка належить, за заповітом останньої, її родичці Олені Миколаївні Пашківській. В 1876 році вона продала маєток з частиною землі барону Максу Івановичу Еренбургу.
У селищі знаходився чудовий будинок власників села з великим фруктовим садом. З урочищ примітні Маковичи, де за переказом був чернечий майдан або залізна рудня і Низове, де залишилися ознаки давнього мосту, також руїни давніх монастирських льохів біля парафіяльної церкви.
У липні 1768 року в селі побували козаки Івана Бондаренка.
Російський період
В селі у 1801 році колишнім посесором Олександром Пясєцким була збудована церква Вознесіння, дерев'яна, 6-го класу, землі мала 40 десятин. Попередня церква була побудована ще греко-католиками. У 1762 році колишній поміщик Антоній Любомирський, обираючи до цієї церкви у священики Михайла Самборського, наділив її земельними угіддями. При церкві знаходиться древній кам'яний хрест, ймовірно надгробний, з древнім слов'янським надписом, під титлами якого за давниною літ не можна прочитати текст. Інший подібний хрест, але без усякого надпису знаходиться в саду священика, у метрах 70 від церкви, на замковищі, де за переказом стояв монастир.
Станом на 1887 рік в селі Андріївка проживало православних 892, греко-католиків 20, євреїв 22. Дворічна церковнопарафіяльна школа в селі і школа грамоти в Красногірці охоплювали тільки частину дітей шкільного віку — менше 40 учнів. Закону Божому їх вчив андріївський священик, дочка священика — псалтирю, а зять — арифметиці.
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Вознесіння Господного с. Андріївка (приписні сс.*Нова Гребля, Красногірка, Плахтянка) Макарівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.
У 1912 році в селі налічувалося 240 селянських господарств, яким належало 860 десятин землі, 7 господарств її не мали зовсім. У селі діяли 4 бакалійні та одна винна лавки. Із дрібних власників відомий Ковтун Дорофій, який викупив у держави 60 десятин землі за часів реформи Петра Столипіна. Володів шинком, що був розташований у центрі села, а також паровою молотаркою (на той час це була новітня технологія).
З початком російсько-японської війни (1904—1905) 18 селян було мобілізовано на фронт, серед них: Степан Сімороз, Назар Олексієнко, Григорій Черковський, Никифор Степанюк, Іван Кузьменко. Багато із мобілізованих повернулося особами з інвалідністю.
Період визвольних змагань
Після революції 1917 року через село пройшли загони армій УНР і Гетьманату, Білої гвардії, бригади Котовського, отамана Зеленого, німецьких і польських військ тощо. Було закатовано юнака Саву Зарецького.
Незабаром в Андріївці встановлено радянську владу й утворено комнезам, головою якого обрано Леонтія Юркевича. 30 листопада 1920 року комнезам очолив О. Ф. Горобей (Воробей).
У 1919 році в Красногірці, а у 1920 році в Андріївці були відкриті початкові школи, якими охоплено 150 дітей. Крім того, відкрито вечірні класи для молоді, дорослих навчали в десятихатках. До ліквідації неписьменності були залучені всі, хто був хоч трохи грамотний. Ентузіастами цієї справи стали вчителі Іоїль Маркіянович Гребенчук, Марія Карлівна Мудрицька, Гнат Павлович Богачук, Василь Андрійович Цимбалюк. З листопада 1926 року в селі працювала хата-читальня.
У 1921—1922 роках у місцевій церкві служив молодий священик Анатолій (Жураковський).
Міжвоєнний період
У червні 1921 року в Андріївці утворено сільську раду. Її першим головою був Л. К. Іщенко. У 1924 році головою сільради обрано Йосипа Сімороза. У 1928 році організовано ТСОЗ, головою його був Семен Гнатович Клименко. У 1929 році ТСОЗ перетворився в комуну, яку назвали «В єднанні сила».
З 1933 року початкову школу в Андріївці перетворено на семирічну, у красногірській школі було 5 класів. В обох школах навчалося понад 200 дітей.
У 1935 році в Андріївці була закрита церква Вознесіння, а в її приміщенні зробили клуб. Більше 100 колгоспників і сільської інтелігенції співали в хорі-капелі — одному з найкращих в області. Не раз в обласних олімпіадах брав участь ансамбль красногірської початкової школи, де 65 учнів зі 100 брали участь у художній самодіяльності. Керував ансамблем завідувач початкової школи Гнат Павлович Богачук.
У період репресій було заарештовано 5 осіб, які отримали різні строки покарання.
Голодомор
У 1932—1933 роках село, як і більша частина України сильно постраждало від Голодомору.
Наприкінці 1929 року в Андріївці почалася колективізація. Було створено артілі «Червоний серп» (голова М. С. Гордон), «Червоний плугатар» (голова С. П. Олексієнко), ім. Шевченка (голова Ф. М. Цимбалюк); комуну «В єднанні сила» було перетворено в артіль, яку очолив Д. О. Мазепа; 8 Березня (голова М. Д. Гордон).
У 1931 році Андріївка була повністю колективізована. У 1932 році андріївські колгоспи об'єдні в один: «10-річчя пролетарської правди».
Згідно з мартирологом жителів с. Андріївка — жертв Голодомору 1932—1933 років, укладеним за свідченнями очевидців Петрушенко М. А., 1919 р.н.; Самусенко М. Т.,1915 р.н.; Олексієнко Н. І., 1927 р.н.; Воробей О. М., 1911 р.н.; Коронік О. М., 1927 р.н., записаними у 1992 р. Гордон О. В., вчителем молодших класів, Гордон Л. М., а також вчителем історії Андріївської середньої школи, встановлено 158 жертв.
Дві братські могили жертв голодомору, які розміщені на початку «нового» кладовища, досі стоять без будь-якого хреста або пам'ятного знака. 2007 року в селі встановлено пам'ятник Жертвам Голодомору.
Друга світова війна
Багато жителів села загинуло у Другій світовій війні. Кровопролитні бої проходили, як в самому селі, так і на його околицях. Прізвища тих хто загинув на фронтах війни зазначені на двох гранітних плитах біля пам'ятника невідомому солдату.
У братській могилі поховано 77 воїнів Червоної армії, які загинули в боях при обороні села у червні 1941 року та при визволенні села у листопаді 1943 року та встановлено пам'ятник на честь 170 воїнів-односельчан, що не повернулися з фронтів війни. На території селища є також значні захоронення німецьких солдат 6 армії Вермахту.
Повоєнний період
У 1950 році колгоспи «Пролетарська правда» і «Молодий більшовик» об'єдналися в один — ім. Леніна. Цього ж року до колгоспу приєднано й економічно відсталу артіль ім. Котовського із с. Красногірка.
З 1950 року в Андріївці діяла середня школа, директором якої був Чертков Микола Семенович. 24 вчителі навчали 270 дітей. При школі працював консультпункт Макарівської заочної середньої школи, де без відриву від виробництва в 6-10 класах навчалися 78 колгоспників.
У 1960—1963 роках з матеріалів розібраної церкви селяни спорудили ще одне шкільне приміщення. Згодом було закінчено будівництво нової школи, зведено Будинок культури на 400 місць, майстерню для ремонту тракторів, пожежне депо, нову контору.
Андріївський народний хор із 70 осіб не раз здобував перші місця на районних, обласних, республіканських оглядах, удостоєний звання лауреата республіканського огляду. На честь дня народження Т. Г. Шевченка керівник хору Гнат Павлович Богачук нагороджений Шевченківською медаллю.
Молодь села обладнала стадіон: футбольне поле, майданчик для волейболу, баскетболу, гандболу. Футбольна команда села вважалася однією з найсильніших у районі.
До 40-річчя Перемоги у німецько-радянській війні мешканці села відкрили у приміщенні школи музей. Всю організаційну роботу взяв на себе тодішній завуч школи, а нині пенсіонер Андрій Мілентійович Ващенко. Пошуківці під керівництвом Олександри Левківни Іщенко надали велику допомогу у збиранні листів фронтовиків, їх фотографій, інших воєнних реліквій. Допомогу з виготовлення планшетів і деталей, оформлення експозицій надав колишній учень школи, на той час генеральний директор Київського об'єднання заводів «Комунмаш», Василь Григорович Іщенко.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Андріївку початку 1970-х роках було подано таку інформацію:
Андріївка — село, центр сільської Ради, розташоване на березі річки 3движу, за 12 км від районного центру та найближчої залізничної станції Бородянка. Населення — 1640 осіб. Сільській раді підпорядковане село Червоногірка. В Андріївці — центральна садиба колгоспу ім. Леніна, який має 3900 га землі, у т. ч. 2200 га орної. Основний напрям господарства — вирощування зернових культур. Розвинуте тваринництво. За сумлінну працю ланкову Г. І. Самусенко та бригадира механізаторів С. І. Шума нагороджено орденом Леніна, комбайнера П. П. Кононенка — орденом Жовтневої Революції. В селі — середня школа, консультаційний пункт Макарівської заочної середньої школи, 2 клуби, будинок культури, бібліотека. При будинку культури є народний хор - лауреат кількох республіканських конкурсів і фестивалів.
У Незалежній Україні
З 1994 року колектив школи очолив випускник 1975 року Леонід Якович Хоменко. Сьогодні у школі значно покращилася її матеріальна база: для навчання учнів використовуються комп'ютери. Одну зі старих будівель у 1997 р. школа передала для перебудови на церкву.
Впродовж 1994—2003 років село газифіковано, заасфальтовано дороги, проведено водогін.
У 1994 році заселено нові вулиці — Нову і Молодіжну. Розпочалося будівництво й по вулицях Петриченка і Незалежності.
На Полі пам'яті встановлено бюст А. А. Петриченка.
У селі діють ФАП, Андріївське НВО «ЗОШ І—ІІІ ступенів — дитячий садок», Будинок культури.
27 лютого 2022 року село було тимчасово окуповано російськими загарбниками. Під час окупації Андріївка зазнала значних руйнувань. Російські солдати займалися мародерством і знищенням людського майна, викрадали місцевих мешканців, людей виганяли з власних будинків, катували та знущалися з цивільних. Російські військовослужбовці стратили 14 місцевих мешканців, ще 3 загинуло вналідок обстрілів. 30 березня 2022 року село визволене від російських окупантів. Станом на 9 квітня 2022 року 47 жителів села вважалися зниклими безвісти.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1252 особи, з яких 539 чоловіків та 713 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1080 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,49 % |
російська | 3,05 % |
вірменська | 0,28 % |
білоруська | 0,09 % |
гагаузька | 0,09 % |
Економіка
В селі працює підприємство «Еталон-Флора».
Побут
Історія школи
У XIX — на початку XX століть єдиною школою с. Андріївки була церковнопарафіяльна школа, що постала в селі у 1860 р. Її засновником та першим завідувачем був настоятель місцевої Свято-Вознесенської парафії священик Петро Іоаннович Добротворський, який служив тут з 1856 по 1886 роки. Засновнику школи, котрий був ще порівняно молодим священиком, допомагав досвідчений батюшка Костянтин Прокопович Величковський. Останній священик вже перебував на заслуженому відпочинку, прослуживши в Андріївці понад третину століття. Він мав більше часу для занять з дітьми, ніж діючий настоятель Вознесенської церкви.
Школу с. Андріївка було відкрито у власній хаті місцевого дяка Чекавського Луки Яковича, у перші роки на навчання сходилося понад два десятки учнів. Дяк не лише був одним з учителів, а організував з учнів церковний хор, котрий співав під час богослужінь.
Засновник школи — священик отець Петро Добротворський — досить вдало організував навчально-виховний процес і сільська школа вже в перші роки свого існування звертала на себе увагу київського церковного начальства. У 1862 році отець Петро отримав нагороду «за старанність в освіті народу», а коли батюшка вмовив мирян спорудити для навчання дітей окреме приміщення і керував будівельними роботами, то йому було у 1864 році оголошено ще й подяку «за старанність в розбудові церковноприходської школи». А коли митрополичі відзнаки вичерпалися, то про старанного священика с. Андріївки було повідомлено до Санкт-Петербурга і священик був нагороджений письмовим благословенням та золотим нагрудним хрестом від імені Священного Синоду Російської Православної Церкви. У 1886 школою став завідувати інший наставник — отець Порфирій Федорович Левитський. Священик мав досвід педагогічної роботи, оскільки до прийняття сану певний час працював шкільним вчителем на Сквирщині. Чималим був і його родинний досвід у вихованні підростаючого покоління — він виховав чотирьох дітей. Його син Борис Левитський став відомим хоровим диригентом і композитором.
В андріївській школі з'явився наступний наставник — священик отець Михайло Володимирович Акимович також до прийняття сану три роки працював шкільним вчителем. За його наставництва в парафіяльній школі став вчителювати і світський педагог Василь Чабан.
З 1904 року місцевою школою став завідувати один із заслужених священиків Київщини — кавалер ордену Святого Анни ІІІ ступеня священик Федір Федорович Іващенко. До цього він служив священиком вже 50 років і мав великий досвід.
Великий досвід педагогічної діяльності мав і останній дореволюційний наставник школи отець Іоанн Левович Вітвицький. Завідуючи андріївською школою, він удосконалював свою майстерність — документи свідчать, що він відвідував різноманітні літні курси для підвищення кваліфікації педагогів. Крім того, шкільний наставник був творчою особистістю і ефективно викладав у школі церковний спів. В 1915 року за старанне виконання своїх обов'язків отець Іоанн Левович Вітвицький був нагороджений відзнакою Парафіяльна школа перебувала в оселі місцевого дяка, проте вже в середині 1860-х років було капітально відремонтовано один з будинків, що належав церкві де і розмістилась нова школа. Проте, з часом він став тісним для все зростаючого числа бажаючих і школу було переміщено в одну з громадський будівель, де вона перебувала до 1917 року.
1875 року у школі навчалося 12 хлопчиків та 10 дівчаток. У 1900 році їх було вже відповідно 30 та 6, а у 1917 року — 97 та 57. Школу утримувала переважно сільська громада, проте, напередодні І Світової війни виділялись кошти також з державного бюджету.
Гімн
Автор О. М. Атаманчук
- Зустрічає нас рідна світлиця,
- Пишноквіття в дворах розцвіло,
- Синій льон, золотава пшениця
- Звідусіль обступили село.
- Ой, Андріївко, серцю мила,
- Ти красою мене полонила:
- Зелень нив і садів розмай —
- Мій чудовий поліський край.
- Поле пам'яті — туга велична —
- Біля школи на пагорб зійшло.
- Я крокую по вулицях звично,
- Оглядаю привітне село.
- Тихо Здвиж котить води спокійно,
- Над ставком гілля вербне сплелось.
- Трударі творять щастя надійно,
- Прославляючи рідне село.
- В мирній поступі колос квітує,
- Щоб життя наше кращим було.
- Хай нам світле майбутнє дарує
- Моє славне прекрасне село.
Видатні особи
- Петриченко Андрій Архипович (27 лютого 1922 — 30 березня 1945) — Герой Радянського Союзу, народився в Андріївці.
- Петро Кузьмович Германчук (14 березня 1952) який з 1994 по 1996 рік працював в уряді на посаді міністра фінансів.
- Левитський Борис Порфирович (1887—1937) — хоровий диригент, композитор, педагог.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 6 серпня 2018.
- Згідно з нижченаведеним текстом з літопису «Повісті минулих літ» згадується місто Вздвиженськ (осінь 6605 або 1097 рік від РХ)
- за М. Грушевським місто названо «Звижден» стор.93 т.1 Історія України-Руси, Львів, 1905 рік
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область — К.: «Буква», 2008. — с. 498
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Андрушко, Сергій (18 серпня 2022). Андріївка. Трагедія одного села. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.
- Орлова, Віолетта (11 квітня 2022). Село Андріївка біля Бородянки після вигнання окупантів усипане снарядами (фоторепортаж). УНІАН. оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
- Всіх чоловіків із села на Київщині окупанти забирали на допит, десятки з них зникли безвісти. ТСН.ua (укр.). 9 квітня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андріївка (Бучанський район) |
- Офіційна сторінка Андріївської сільської ради[недоступне посилання з червня 2019]
- Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація про Андріївку[недоступне посилання з червня 2019] на
- Л. І. Похилевич «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії» вид. Києво-Печерської лаври 1864 рік.
- М. Грушевський «Історія України-Руси» Том 2 (XII—XIII століття) Львів 1905.
- В. М. Ричка «Формування території Київської землі» Київ, Наукова думка 1988.
- «Збірник бойових документів Великої вітчизняної війни» Випуск 38. Військове видавництво Міністерства оборони Союзу РСР Москва 1956 р.
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 213—220.
- В. С. Перерва. Вид. Олександра Пшонківського, 2008, Біла Церква.
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andri yivka selo v Ukrayini u Makarivskij selishnij gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti selo AndriyivkaGerb PraporAvtobusna zupinka v AndriyivciAvtobusna zupinka v AndriyivciKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Buchanskij rajonGromada Makarivska selishna gromadaOblikova kartka s Andriyivka Osnovni daniZasnovane 1027Persha zgadka 1027 997 rokiv Naselennya 1082 osobiPlosha 0 512 km Gustota naselennya 2113 28 osib km Poshtovij indeks 08013Telefonnij kod 380 4478Geografichni daniGeografichni koordinati 50 33 05 pn sh 29 50 12 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 154 mVodojmi r ZdvizhVidstan do oblasnogo centru 50 kmVidstan do rajonnogo centru 10 kmMisceva vladaAdresa radi 08013 Kiyivska oblast Buchanskij rajon s Andriyivka vulicya Melya O M 114KartaAndriyivkaAndriyivkaMapa Andriyivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Andriyivka GeografiyaSelo roztashovano na richci Zdvizh Na pivdni mezhuye z selom Lipivka na shodi z selom Chervona Girka na pivnochi z selom Vablya Buchanskogo rajonu ta na zahodi z selom Korolivka IstoriyaKnyazhij period Poselennya na teritoriyi Andriyivki isnuvali she v dohristiyanski chasi poblizu sela tverdit Lavrentij Pohilevich buli znajdeni zalishki davnoruskogo gorodisha IH HII stolit Doslidnik XIX stolittya pripuskav sho na misci Andriyivki isnuvalo misto sho zgaduyetsya v litopisu a same misto Vzdvizhensk Na teritoriyi silskoyi radi v HH stolitti znajdeni shist drevnih mogil sered poliv i oboronni vali Prote isnuvannya davnoruskogo mista vid yakogo yak vvazhali pohodit suchasna Andriyivka ne pidtverdzhene arheologichnimi rozkopkami Makar Ivashencevich mav yedinogo sina Andriya yakij pershij vid imeni batka svogo pochav pisatisya Makarevichem Shozhe sho same jogo dvir zasnovanij blizko 1590 roku nazvali zgodom Andriyivkoyu Polsko litovskij period Nepodalik Andriyivki she v XVI storichchi isnuvav monastir sho zalezhav vid Kiyivskogo Kirilivskogo yakij za prijnyattya uniyi buv rozorenij pid chas narodnogo povstannya a zgodom dlya bilshoyi bezpeki perenesenij na pravij lisistij bereg Zdvizha v urochishe Krasnogirku Comu monastirevi nalezhalo spochatku i selo Na pochatku XVI stolittya koli polskim uryadom bulo navedeno lad v comu krayi Andriyivku bulo dodano do Makarivskogo mayetku i po smerti kafedralnogo dekana kiyivskogo Kaetana Roscishevskogo vidijshla do rodicha jogo Sokolovskomu sho prodav v 1830 roci ce selo Josipovi Sorochinskomu Za smerti jogo ta vdovi jogo Yuzefi Sorochinskoyi z 1858 roku Andriyivka nalezhit za zapovitom ostannoyi yiyi rodichci Oleni Mikolayivni Pashkivskij V 1876 roci vona prodala mayetok z chastinoyu zemli baronu Maksu Ivanovichu Erenburgu U selishi znahodivsya chudovij budinok vlasnikiv sela z velikim fruktovim sadom Z urochish primitni Makovichi de za perekazom buv chernechij majdan abo zalizna rudnya i Nizove de zalishilisya oznaki davnogo mostu takozh ruyini davnih monastirskih lohiv bilya parafiyalnoyi cerkvi U lipni 1768 roku v seli pobuvali kozaki Ivana Bondarenka Rosijskij period V seli u 1801 roci kolishnim posesorom Oleksandrom Pyasyeckim bula zbudovana cerkva Voznesinnya derev yana 6 go klasu zemli mala 40 desyatin Poperednya cerkva bula pobudovana she greko katolikami U 1762 roci kolishnij pomishik Antonij Lyubomirskij obirayuchi do ciyeyi cerkvi u svyasheniki Mihajla Samborskogo nadiliv yiyi zemelnimi ugiddyami Pri cerkvi znahoditsya drevnij kam yanij hrest jmovirno nadgrobnij z drevnim slov yanskim nadpisom pid titlami yakogo za davninoyu lit ne mozhna prochitati tekst Inshij podibnij hrest ale bez usyakogo nadpisu znahoditsya v sadu svyashenika u metrah 70 vid cerkvi na zamkovishi de za perekazom stoyav monastir Stanom na 1887 rik v seli Andriyivka prozhivalo pravoslavnih 892 greko katolikiv 20 yevreyiv 22 Dvorichna cerkovnoparafiyalna shkola v seli i shkola gramoti v Krasnogirci ohoplyuvali tilki chastinu ditej shkilnogo viku menshe 40 uchniv Zakonu Bozhomu yih vchiv andriyivskij svyashenik dochka svyashenika psaltiryu a zyat arifmetici Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkvi Voznesinnya Gospodnogo s Andriyivka pripisni ss Nova Greblya Krasnogirka Plahtyanka Makarivskoyi volosti Kiyivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini U 1912 roci v seli nalichuvalosya 240 selyanskih gospodarstv yakim nalezhalo 860 desyatin zemli 7 gospodarstv yiyi ne mali zovsim U seli diyali 4 bakalijni ta odna vinna lavki Iz dribnih vlasnikiv vidomij Kovtun Dorofij yakij vikupiv u derzhavi 60 desyatin zemli za chasiv reformi Petra Stolipina Volodiv shinkom sho buv roztashovanij u centri sela a takozh parovoyu molotarkoyu na toj chas ce bula novitnya tehnologiya Z pochatkom rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 18 selyan bulo mobilizovano na front sered nih Stepan Simoroz Nazar Oleksiyenko Grigorij Cherkovskij Nikifor Stepanyuk Ivan Kuzmenko Bagato iz mobilizovanih povernulosya osobami z invalidnistyu Period vizvolnih zmagan Pislya revolyuciyi 1917 roku cherez selo projshli zagoni armij UNR i Getmanatu Biloyi gvardiyi brigadi Kotovskogo otamana Zelenogo nimeckih i polskih vijsk tosho Bulo zakatovano yunaka Savu Zareckogo Nezabarom v Andriyivci vstanovleno radyansku vladu j utvoreno komnezam golovoyu yakogo obrano Leontiya Yurkevicha 30 listopada 1920 roku komnezam ocholiv O F Gorobej Vorobej U 1919 roci v Krasnogirci a u 1920 roci v Andriyivci buli vidkriti pochatkovi shkoli yakimi ohopleno 150 ditej Krim togo vidkrito vechirni klasi dlya molodi doroslih navchali v desyatihatkah Do likvidaciyi nepismennosti buli zalucheni vsi hto buv hoch trohi gramotnij Entuziastami ciyeyi spravi stali vchiteli Ioyil Markiyanovich Grebenchuk Mariya Karlivna Mudricka Gnat Pavlovich Bogachuk Vasil Andrijovich Cimbalyuk Z listopada 1926 roku v seli pracyuvala hata chitalnya U 1921 1922 rokah u miscevij cerkvi sluzhiv molodij svyashenik Anatolij Zhurakovskij Mizhvoyennij period U chervni 1921 roku v Andriyivci utvoreno silsku radu Yiyi pershim golovoyu buv L K Ishenko U 1924 roci golovoyu silradi obrano Josipa Simoroza U 1928 roci organizovano TSOZ golovoyu jogo buv Semen Gnatovich Klimenko U 1929 roci TSOZ peretvorivsya v komunu yaku nazvali V yednanni sila Z 1933 roku pochatkovu shkolu v Andriyivci peretvoreno na semirichnu u krasnogirskij shkoli bulo 5 klasiv V oboh shkolah navchalosya ponad 200 ditej U 1935 roci v Andriyivci bula zakrita cerkva Voznesinnya a v yiyi primishenni zrobili klub Bilshe 100 kolgospnikiv i silskoyi inteligenciyi spivali v hori kapeli odnomu z najkrashih v oblasti Ne raz v oblasnih olimpiadah brav uchast ansambl krasnogirskoyi pochatkovoyi shkoli de 65 uchniv zi 100 brali uchast u hudozhnij samodiyalnosti Keruvav ansamblem zaviduvach pochatkovoyi shkoli Gnat Pavlovich Bogachuk U period represij bulo zaareshtovano 5 osib yaki otrimali rizni stroki pokarannya Golodomor Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru v Andriyivci U 1932 1933 rokah selo yak i bilsha chastina Ukrayini silno postrazhdalo vid Golodomoru Naprikinci 1929 roku v Andriyivci pochalasya kolektivizaciya Bulo stvoreno artili Chervonij serp golova M S Gordon Chervonij plugatar golova S P Oleksiyenko im Shevchenka golova F M Cimbalyuk komunu V yednanni sila bulo peretvoreno v artil yaku ocholiv D O Mazepa 8 Bereznya golova M D Gordon U 1931 roci Andriyivka bula povnistyu kolektivizovana U 1932 roci andriyivski kolgospi ob yedni v odin 10 richchya proletarskoyi pravdi Zgidno z martirologom zhiteliv s Andriyivka zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv ukladenim za svidchennyami ochevidciv Petrushenko M A 1919 r n Samusenko M T 1915 r n Oleksiyenko N I 1927 r n Vorobej O M 1911 r n Koronik O M 1927 r n zapisanimi u 1992 r Gordon O V vchitelem molodshih klasiv Gordon L M a takozh vchitelem istoriyi Andriyivskoyi serednoyi shkoli vstanovleno 158 zhertv Dvi bratski mogili zhertv golodomoru yaki rozmisheni na pochatku novogo kladovisha dosi stoyat bez bud yakogo hresta abo pam yatnogo znaka 2007 roku v seli vstanovleno pam yatnik Zhertvam Golodomoru Druga svitova vijna Bagato zhiteliv sela zaginulo u Drugij svitovij vijni Krovoprolitni boyi prohodili yak v samomu seli tak i na jogo okolicyah Prizvisha tih hto zaginuv na frontah vijni zaznacheni na dvoh granitnih plitah bilya pam yatnika nevidomomu soldatu U bratskij mogili pohovano 77 voyiniv Chervonoyi armiyi yaki zaginuli v boyah pri oboroni sela u chervni 1941 roku ta pri vizvolenni sela u listopadi 1943 roku ta vstanovleno pam yatnik na chest 170 voyiniv odnoselchan sho ne povernulisya z frontiv vijni Na teritoriyi selisha ye takozh znachni zahoronennya nimeckih soldat 6 armiyi Vermahtu Povoyennij period U 1950 roci kolgospi Proletarska pravda i Molodij bilshovik ob yednalisya v odin im Lenina Cogo zh roku do kolgospu priyednano j ekonomichno vidstalu artil im Kotovskogo iz s Krasnogirka Z 1950 roku v Andriyivci diyala serednya shkola direktorom yakoyi buv Chertkov Mikola Semenovich 24 vchiteli navchali 270 ditej Pri shkoli pracyuvav konsultpunkt Makarivskoyi zaochnoyi serednoyi shkoli de bez vidrivu vid virobnictva v 6 10 klasah navchalisya 78 kolgospnikiv U 1960 1963 rokah z materialiv rozibranoyi cerkvi selyani sporudili she odne shkilne primishennya Zgodom bulo zakincheno budivnictvo novoyi shkoli zvedeno Budinok kulturi na 400 misc majsternyu dlya remontu traktoriv pozhezhne depo novu kontoru Andriyivskij narodnij hor iz 70 osib ne raz zdobuvav pershi miscya na rajonnih oblasnih respublikanskih oglyadah udostoyenij zvannya laureata respublikanskogo oglyadu Na chest dnya narodzhennya T G Shevchenka kerivnik horu Gnat Pavlovich Bogachuk nagorodzhenij Shevchenkivskoyu medallyu Molod sela obladnala stadion futbolne pole majdanchik dlya volejbolu basketbolu gandbolu Futbolna komanda sela vvazhalasya odniyeyu z najsilnishih u rajoni Do 40 richchya Peremogi u nimecko radyanskij vijni meshkanci sela vidkrili u primishenni shkoli muzej Vsyu organizacijnu robotu vzyav na sebe todishnij zavuch shkoli a nini pensioner Andrij Milentijovich Vashenko Poshukivci pid kerivnictvom Oleksandri Levkivni Ishenko nadali veliku dopomogu u zbiranni listiv frontovikiv yih fotografij inshih voyennih relikvij Dopomogu z vigotovlennya planshetiv i detalej oformlennya ekspozicij nadav kolishnij uchen shkoli na toj chas generalnij direktor Kiyivskogo ob yednannya zavodiv Komunmash Vasil Grigorovich Ishenko V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Andriyivku pochatku 1970 h rokah bulo podano taku informaciyu Andriyivka selo centr silskoyi Radi roztashovane na berezi richki 3dvizhu za 12 km vid rajonnogo centru ta najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Borodyanka Naselennya 1640 osib Silskij radi pidporyadkovane selo Chervonogirka V Andriyivci centralna sadiba kolgospu im Lenina yakij maye 3900 ga zemli u t ch 2200 ga ornoyi Osnovnij napryam gospodarstva viroshuvannya zernovih kultur Rozvinute tvarinnictvo Za sumlinnu pracyu lankovu G I Samusenko ta brigadira mehanizatoriv S I Shuma nagorodzheno ordenom Lenina kombajnera P P Kononenka ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi V seli serednya shkola konsultacijnij punkt Makarivskoyi zaochnoyi serednoyi shkoli 2 klubi budinok kulturi biblioteka Pri budinku kulturi ye narodnij hor laureat kilkoh respublikanskih konkursiv i festivaliv U Nezalezhnij Ukrayini Z 1994 roku kolektiv shkoli ocholiv vipusknik 1975 roku Leonid Yakovich Homenko Sogodni u shkoli znachno pokrashilasya yiyi materialna baza dlya navchannya uchniv vikoristovuyutsya komp yuteri Odnu zi starih budivel u 1997 r shkola peredala dlya perebudovi na cerkvu Vprodovzh 1994 2003 rokiv selo gazifikovano zaasfaltovano dorogi provedeno vodogin U 1994 roci zaseleno novi vulici Novu i Molodizhnu Rozpochalosya budivnictvo j po vulicyah Petrichenka i Nezalezhnosti Na Poli pam yati vstanovleno byust A A Petrichenka U seli diyut FAP Andriyivske NVO ZOSh I III stupeniv dityachij sadok Budinok kulturi Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Dokladnishe Masovi vbivstva v Andriyivci 27 lyutogo 2022 roku selo bulo timchasovo okupovano rosijskimi zagarbnikami Pid chas okupaciyi Andriyivka zaznala znachnih rujnuvan Rosijski soldati zajmalisya maroderstvom i znishennyam lyudskogo majna vikradali miscevih meshkanciv lyudej viganyali z vlasnih budinkiv katuvali ta znushalisya z civilnih Rosijski vijskovosluzhbovci stratili 14 miscevih meshkanciv she 3 zaginulo vnalidok obstriliv 30 bereznya 2022 roku selo vizvolene vid rosijskih okupantiv Stanom na 9 kvitnya 2022 roku 47 zhiteliv sela vvazhalisya zniklimi bezvisti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1252 osobi z yakih 539 cholovikiv ta 713 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1080 osib MovaRozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 96 49 rosijska 3 05 virmenska 0 28 biloruska 0 09 gagauzka 0 09 EkonomikaV seli pracyuye pidpriyemstvo Etalon Flora PobutIstoriya shkoli U XIX na pochatku XX stolit yedinoyu shkoloyu s Andriyivki bula cerkovnoparafiyalna shkola sho postala v seli u 1860 r Yiyi zasnovnikom ta pershim zaviduvachem buv nastoyatel miscevoyi Svyato Voznesenskoyi parafiyi svyashenik Petro Ioannovich Dobrotvorskij yakij sluzhiv tut z 1856 po 1886 roki Zasnovniku shkoli kotrij buv she porivnyano molodim svyashenikom dopomagav dosvidchenij batyushka Kostyantin Prokopovich Velichkovskij Ostannij svyashenik vzhe perebuvav na zasluzhenomu vidpochinku prosluzhivshi v Andriyivci ponad tretinu stolittya Vin mav bilshe chasu dlya zanyat z ditmi nizh diyuchij nastoyatel Voznesenskoyi cerkvi Shkolu s Andriyivka bulo vidkrito u vlasnij hati miscevogo dyaka Chekavskogo Luki Yakovicha u pershi roki na navchannya shodilosya ponad dva desyatki uchniv Dyak ne lishe buv odnim z uchiteliv a organizuvav z uchniv cerkovnij hor kotrij spivav pid chas bogosluzhin Zasnovnik shkoli svyashenik otec Petro Dobrotvorskij dosit vdalo organizuvav navchalno vihovnij proces i silska shkola vzhe v pershi roki svogo isnuvannya zvertala na sebe uvagu kiyivskogo cerkovnogo nachalstva U 1862 roci otec Petro otrimav nagorodu za starannist v osviti narodu a koli batyushka vmoviv miryan sporuditi dlya navchannya ditej okreme primishennya i keruvav budivelnimi robotami to jomu bulo u 1864 roci ogolosheno she j podyaku za starannist v rozbudovi cerkovnoprihodskoyi shkoli A koli mitropolichi vidznaki vicherpalisya to pro starannogo svyashenika s Andriyivki bulo povidomleno do Sankt Peterburga i svyashenik buv nagorodzhenij pismovim blagoslovennyam ta zolotim nagrudnim hrestom vid imeni Svyashennogo Sinodu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi U 1886 shkoloyu stav zaviduvati inshij nastavnik otec Porfirij Fedorovich Levitskij Svyashenik mav dosvid pedagogichnoyi roboti oskilki do prijnyattya sanu pevnij chas pracyuvav shkilnim vchitelem na Skvirshini Chimalim buv i jogo rodinnij dosvid u vihovanni pidrostayuchogo pokolinnya vin vihovav chotiroh ditej Jogo sin Boris Levitskij stav vidomim horovim dirigentom i kompozitorom V andriyivskij shkoli z yavivsya nastupnij nastavnik svyashenik otec Mihajlo Volodimirovich Akimovich takozh do prijnyattya sanu tri roki pracyuvav shkilnim vchitelem Za jogo nastavnictva v parafiyalnij shkoli stav vchitelyuvati i svitskij pedagog Vasil Chaban Z 1904 roku miscevoyu shkoloyu stav zaviduvati odin iz zasluzhenih svyashenikiv Kiyivshini kavaler ordenu Svyatogo Anni III stupenya svyashenik Fedir Fedorovich Ivashenko Do cogo vin sluzhiv svyashenikom vzhe 50 rokiv i mav velikij dosvid Velikij dosvid pedagogichnoyi diyalnosti mav i ostannij dorevolyucijnij nastavnik shkoli otec Ioann Levovich Vitvickij Zaviduyuchi andriyivskoyu shkoloyu vin udoskonalyuvav svoyu majsternist dokumenti svidchat sho vin vidviduvav riznomanitni litni kursi dlya pidvishennya kvalifikaciyi pedagogiv Krim togo shkilnij nastavnik buv tvorchoyu osobististyu i efektivno vikladav u shkoli cerkovnij spiv V 1915 roku za staranne vikonannya svoyih obov yazkiv otec Ioann Levovich Vitvickij buv nagorodzhenij vidznakoyu Parafiyalna shkola perebuvala v oseli miscevogo dyaka prote vzhe v seredini 1860 h rokiv bulo kapitalno vidremontovano odin z budinkiv sho nalezhav cerkvi de i rozmistilas nova shkola Prote z chasom vin stav tisnim dlya vse zrostayuchogo chisla bazhayuchih i shkolu bulo peremisheno v odnu z gromadskij budivel de vona perebuvala do 1917 roku 1875 roku u shkoli navchalosya 12 hlopchikiv ta 10 divchatok U 1900 roci yih bulo vzhe vidpovidno 30 ta 6 a u 1917 roku 97 ta 57 Shkolu utrimuvala perevazhno silska gromada prote naperedodni I Svitovoyi vijni vidilyalis koshti takozh z derzhavnogo byudzhetu GimnAvtor O M Atamanchuk Zustrichaye nas ridna svitlicya Pishnokvittya v dvorah rozcvilo Sinij lon zolotava pshenicya Zvidusil obstupili selo Oj Andriyivko sercyu mila Ti krasoyu mene polonila Zelen niv i sadiv rozmaj Mij chudovij poliskij kraj Pole pam yati tuga velichna Bilya shkoli na pagorb zijshlo Ya krokuyu po vulicyah zvichno Oglyadayu privitne selo Tiho Zdvizh kotit vodi spokijno Nad stavkom gillya verbne splelos Trudari tvoryat shastya nadijno Proslavlyayuchi ridne selo V mirnij postupi kolos kvituye Shob zhittya nashe krashim bulo Haj nam svitle majbutnye daruye Moye slavne prekrasne selo dd dd dd dd Vidatni osobiPetrichenko Andrij Arhipovich 27 lyutogo 1922 30 bereznya 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu narodivsya v Andriyivci Petro Kuzmovich Germanchuk 14 bereznya 1952 yakij z 1994 po 1996 rik pracyuvav v uryadi na posadi ministra finansiv Levitskij Boris Porfirovich 1887 1937 horovij dirigent kompozitor pedagog Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 18 sichnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2018 Zgidno z nizhchenavedenim tekstom z litopisu Povisti minulih lit zgaduyetsya misto Vzdvizhensk osin 6605 abo 1097 rik vid RH za M Grushevskim misto nazvano Zvizhden stor 93 t 1 Istoriya Ukrayini Rusi Lviv 1905 rik Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Buket Yevgen Ivan Bondarenko ostannij polkovnik Koliyivshini Istorichnij naris Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2014 320 s ISBN 978 966 2401 09 7 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 17 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2021 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2021 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast K Bukva 2008 s 498 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Andrushko Sergij 18 serpnya 2022 Andriyivka Tragediya odnogo sela Radio Svoboda ukr Procitovano 24 serpnya 2022 Orlova Violetta 11 kvitnya 2022 Selo Andriyivka bilya Borodyanki pislya vignannya okupantiv usipane snaryadami fotoreportazh UNIAN originalu za 26 grudnya 2022 Procitovano 20 lyutogo 2023 Vsih cholovikiv iz sela na Kiyivshini okupanti zabirali na dopit desyatki z nih znikli bezvisti TSN ua ukr 9 kvitnya 2022 Procitovano 24 serpnya 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Andriyivka Buchanskij rajon Oficijna storinka Andriyivskoyi silskoyi radi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Ukrayini 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine Informaciya pro Andriyivku nedostupne posilannya z chervnya 2019 na L I Pohilevich Perekazi pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi statistichni istorichni ta cerkovni notatki pro vsi hutori sela gorodki ta mista sho znahodyatsya v mezhah guberniyi vid Kiyevo Pecherskoyi lavri 1864 rik M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom 2 XII XIII stolittya Lviv 1905 V M Richka Formuvannya teritoriyi Kiyivskoyi zemli Kiyiv Naukova dumka 1988 Zbirnik bojovih dokumentiv Velikoyi vitchiznyanoyi vijni Vipusk 38 Vijskove vidavnictvo Ministerstva oboroni Soyuzu RSR Moskva 1956 r Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 213 220 V S Pererva Vid Oleksandra Pshonkivskogo 2008 Bila Cerkva Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5