Андрія Змаєвич (серб. Андрија Змајевић/Andrija Zmajević; 16 червня 1624, Пераст, Велична Бока — 7 вересня 1694, Пераст) — сербський письменник, архієпископ Бару і примас Сербії.
Андрія Змаєвич серб. Андрија Змајевић/Andrija Zmajević | ||
| ||
---|---|---|
Церква: | Католицька церква | |
Попередник: | Марко II | |
Наступник: | Марко III | |
Діяльність: | католицький священник, письменник, поет | |
Народження: | 16 червня 1624 або 1625 Пераст, Котор, Чорногорія | |
Смерть: | 7 вересня 1694[1] Пераст, Котор, Чорногорія | |
Династія: | Змаєвичі | |
Андрія Змаєвич у Вікісховищі |
Походив із знатної родини Змаєвичів із міста Пераст в Бока-Которській затоці Адріатичного моря (нині в Чорногорії), дядько адмірала Матії Змаєвича і архієпископа Задарського Віцко Змаєвича.
Біографія
Андрія Змаєвич здобув початкову освіту в францисканському монастирі Пераста, потім вивчав теологію і філософію у Римі, де після завершення освіти здобув докторський ступінь. У 1655 році став абатом бенедиктинського монастиря на острові Св. Георгія поруч із Перастом.
23 лютого 1671 року папа Климент X призначив його архієпископом Бару й католицьким примасом Сербії. У ті часи деякі частини Боки Которської були під османським пануванням і Андрія Змаєвич був відомий як патріот, який підтримував і надихав народ у боротьбі проти турків.
У 1671 році Андрія Змаєвич побудував у Перасті палац, нині відомий як «Єпископський», і, кількома роками пізніше, церкву Богоматері Розарія. Близько 1690 року він почав прилаштовувати до церкви восьмикутну дзвіницю, яку, як вважається, сам же і спроектував.
Одним із перших він почав збирати місцеву й дубровницьку поезію. Сам він також був письменником. У своїй книзі «Церковні хроніки» Андрія Змаєвич розповідає історію свого роду. Згідно з нею, Змаєвичі колись були православними і походять із селища Негуші. І лише пізніше, після переселення в Боку Которську, після ряду шлюбів стали католиками: три православних Змаєвичі одружувалися з дівчатами з католицьких сімей і хрестили синів у католицькій вірі. Андрія Змаєвич агітував за використання слов'янської мови (деякі його частини «Хронік» написані слов'янською кирилицею і лише потім перекладені латинню). Створив низку праць про діячів сербської історії.
Андрія Змаєвич похований ву церкві Богоматері Розарія в Перасті.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zmayevich Andriya Zmayevich serb Andriјa Zmaјeviћ Andrija Zmajevic 16 chervnya 1624 16240616 Perast Velichna Boka 7 veresnya 1694 Perast serbskij pismennik arhiyepiskop Baru i primas Serbiyi Andriya Zmayevich serb Andriјa Zmaјeviћ Andrija ZmajevicGerbArhiyepiskop Baru ta primas SerbiyiCerkva Katolicka cerkvaPoperednik Marko IINastupnik Marko III Diyalnist katolickij svyashennik pismennik poetNarodzhennya 16 chervnya 1624 1624 06 16 abo 1625 Perast Kotor ChornogoriyaSmert 7 veresnya 1694 1694 09 07 1 Perast Kotor ChornogoriyaDinastiya Zmayevichi Andriya Zmayevich u Vikishovishi Pohodiv iz znatnoyi rodini Zmayevichiv iz mista Perast v Boka Kotorskij zatoci Adriatichnogo morya nini v Chornogoriyi dyadko admirala Matiyi Zmayevicha i arhiyepiskopa Zadarskogo Vicko Zmayevicha BiografiyaAndriya Zmayevich zdobuv pochatkovu osvitu v franciskanskomu monastiri Perasta potim vivchav teologiyu i filosofiyu u Rimi de pislya zavershennya osviti zdobuv doktorskij stupin U 1655 roci stav abatom benediktinskogo monastirya na ostrovi Sv Georgiya poruch iz Perastom 23 lyutogo 1671 roku papa Kliment X priznachiv jogo arhiyepiskopom Baru j katolickim primasom Serbiyi U ti chasi deyaki chastini Boki Kotorskoyi buli pid osmanskim panuvannyam i Andriya Zmayevich buv vidomij yak patriot yakij pidtrimuvav i nadihav narod u borotbi proti turkiv Gerb Zmayevichiv uvinchanij yepiskopskim kapelyuhom mozayika na pidlozi familnoyi cerkvi v Perasti U 1671 roci Andriya Zmayevich pobuduvav u Perasti palac nini vidomij yak Yepiskopskij i kilkoma rokami piznishe cerkvu Bogomateri Rozariya Blizko 1690 roku vin pochav prilashtovuvati do cerkvi vosmikutnu dzvinicyu yaku yak vvazhayetsya sam zhe i sproektuvav Odnim iz pershih vin pochav zbirati miscevu j dubrovnicku poeziyu Sam vin takozh buv pismennikom U svoyij knizi Cerkovni hroniki Andriya Zmayevich rozpovidaye istoriyu svogo rodu Zgidno z neyu Zmayevichi kolis buli pravoslavnimi i pohodyat iz selisha Negushi I lishe piznishe pislya pereselennya v Boku Kotorsku pislya ryadu shlyubiv stali katolikami tri pravoslavnih Zmayevichi odruzhuvalisya z divchatami z katolickih simej i hrestili siniv u katolickij viri Andriya Zmayevich agituvav za vikoristannya slov yanskoyi movi deyaki jogo chastini Hronik napisani slov yanskoyu kiriliceyu i lishe potim perekladeni latinnyu Stvoriv nizku prac pro diyachiv serbskoyi istoriyi Andriya Zmayevich pohovanij vu cerkvi Bogomateri Rozariya v Perasti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563