Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віцько (Віченцо) Змаєвич (хорв. Vicko (Vićenco) Zmajević; нар. 23 грудня 1670, Пераст, Бока Которська — пом. 12 вересня 1745, Задар) — діяч римо-католицької церкви, який істотно вплинув на папську політику на Балканах, меценат і письменник. Архієпископ Бару, примас Сербії та апостольський адміністратор єпархії Будви з 1701 року, архієпископ Задара з 1713 року. Останній представник роду Змаєвичів, племінник архієпископа Андрія Змаєвича, брат російського адмірала Матія Змаєвича.
| Віцько Змаєвич | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1713 — 1713 | ||
| Попередник: | Віктор II | |
| Наступник: | Матей II | |
| ||
| Діяльність: | письменник, католицький священник | |
| Народження: | 23 грудня 1670 Пераст, Котор, Чорногорія | |
| Смерть: | 12 вересня 1745 (74 роки) Задар, Венеційська республіка | |
| Династія: | Змаєвич | |
| Батько: | Крсто Змаєвич | |
Ранні роки
Віцько Змаєвич народився у місті Пераст, Бока Которська, 23 грудня (за іншими даними, 21 грудня) 1670 року у впливовій родині Змаєвичів. Батько Віцька, капітан Крсто Змаєвич (1640—1698), успішно боровся з піратами адріатичного узбережжя Чорногорії й Албанії, кілька разів обіймав посаду голови міста Пераста.
За рекомендацією свого дядька Андрія Змаєвича подався на навчання до Риму, де здобув докторський ступінь з філософії та теології, після чого викладав на кафедрі Римського колегіуму (Colegium Urbanum) Конгрегації пропаганди віри. Після вступу до ордену францисканців і висвячення у священники, за пропозицією перастського муніципалітету та за згодою венеційської влади у 1695 році Змаєвича призначили абатом монастиря Святого Георгія на острові біля Пераста та парафіяльним священником у самому Перасті. Ці посади він обіймав до 1701 року.
Архієпископ Бару
18 квітня 1701 року папа Климент XI призначив Віцька Змаєвича архієпископом Бару та примасом Сербії, а 24 грудня того ж року — ще й апостольським адміністратором єпархії Будви. Водночас Змаєвич отримав повноваження апостольського візитатора для католиків Сербії, Албанії, Македонії та Болгарії, які входили до Османської імперії. Висвячення Змаєвича в архієпископи провів єпископ Котора Марин Драго в церкві Святого Миколая в Перасті. Наступного року архієпископ Змаєвич скликав в Албанії національний церковний собор своєї архієпархії.
Віцько Змаєвич очолив Барську архієпархію в один із найважчих для католиків Бару періодів. Наприкінці XVII століття османська влада відновила політику повної ісламізації зетського узбережжя — з 1699 до 1707 роки близько тисячі католиків архієпархії Бару перейшли в іслам. Турки зруйнували резиденцію архієпископа Бару разом із церквою Святої Марії. Самому архієпископу Змаєвичу заборонили з'являтися на території архієпархії, більш того, на його життя скоїли замах на межі архієпархії, проте архієпископа врятували місцеві віряни. Оскільки знаходження архієпископа Змаєвича в самій Барській архієпархії заборонили, він проводив більшу частину часу у Перасті та Которі. У 1706 році Віцько Змаєвич переніс свою резиденцію до свого родинного палацу в Перасті, проте після вбивства Віцька Буйовича у 1709 році переїхав до Котора.
Архієпископ Змаєвич був одним із основоположників римо-католицької концепції уніатства, закликаючи до союзу між православною та католицькою церквами для боротьби проти ісламізації Балканського півострова. Змаєвич був послідовним прихильником всеслов'янської ідеї та виступав за об'єднання всіх слов'янських народів проти турецької загрози.
Архієпископ Задара
22 травня 1713 року Віцько Змаєвич був переміщений папою з посади архієпископа Бару на посаду архієпископа Задара, зберігши за собою повноваження та функції апостольського візитатора для католиків Балканського півострова, що знаходилися під владою Османської імперії.
Під час знаходження в сані архієпископа Змаєвич збудував парафіяльну церкву в одному з сіл біля Задара, відновив дах візантійської церкви Святого Доната, закінчив зведення головного вівтаря в церкві Святого Хрисогона (у 1718 році), встановив два вівтарі та відремонтував підлогу каплиці у Задарі (у 1725 році).
Змаєвич сприяв переселенню у 1726—1733 роках на околиці Задара кількох сотень албанських католицьких сімей з області Скадарського озера, внаслідок чого утворилось албанське поселення Арбанасі.
Стараннями архієпископа Змаєвича в Задарі відкрили, щоправда, вже після його смерті, глаголицький колегіум (семінарія) для підготовки священників, які проповідували та здійснювали церковні служби слов'янською мовою (1748 рік). Віцько Змаєвич помер 11 вересня 1745 року у Задарі, де його і поховали. Зі смертю Віцько рід Змаєвичів припинився.
 |  |  | ||
| Семінарія у Задарі, започаткована Віцько Змаєвичем | Пам'ятна дошка на семінарії | Місце поховання Віцько Змаєвича |
Літературна діяльність
Віцько Змаєвич проявив себе талановитим поетом ще у підлітковому віці, 25-річним під впливом свого дядька Андрія почав писати віршовані проповіді. Найсильнішими з них вважаються різдвяні проповіді 1682 та 1683 років, а також проповіді на тему Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. У 1694 році надрукували першу збірку його латинських віршів «Musarum chorus in laudem Antonii Zeni», присвячену командувачу венеційським флотом Антоніо Зено. У Задарі він створив такі літературні твори як-от «Діалог між католиком і сербом» та «Specchio della Verita» («Дзеркало істини»), що складається з 12 розділів. У 1778 році вийшло друком його велике послання до брата, російського адмірала Матія Змаєвича.
Змаєвич виступав за публікацію «Церковної хроніки» слов'янською мовою, підтримував національних літераторів і збирав народні слов'янські пісні. Крім слов'янської та латини, писав італійською й албанською мовами. Його ранні промови та проповіді слов'янською мовою у церквах Пераста увійшли до збірки «Духовна розмова» (грец. Razgovor duhovni), єдина праця Змаєвича, написана національною мовою. Ще до висвячення в архієпископи Змаєвичу доручили скласти перший міссал глаголицею, який вийшов друком у 1741 році.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dr. Constant v. Wurzbach Zmajevich, Vincenz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 60. — S. 204.
- Vicko Zmajević (1670-1745).
- Archbishop Vincent Zmajević.
- Zmajević, Vicko.
- Самыловская Е. А. Общественная деятельность вице-адмирала Матии Змаевича в римско-католической общине Санкт-Петербурга // Terra Humana. — СПб : ЦНИТ «Астерион», 2014. — Вип. 2 (9 липня). — С. 62.
- Barski nadbiskupi, 2006, Vićenco Zmajević.
- Na vječnoj straži zaljeva, 2005, Vicko Zmajević.
- Nadbiskupija: povijest, Vicko Zmajević (1713.-1746.).
- Ratković, Milenko. Katolička tradicija Bara. — Podgorica : Narodna knjiga, 2013. — .
Література
- Barski nadbiskupi / Šerbo Rastoder, Živko M. Andrijašević // Istorijski leksikon Crne Gore. — : Daily Press — , 2006. — Vol. A—Crn (9 July). — .
- Tomašković, Goran Denis; Ostojić, Mijo Igor. Na vječnoj straži zaljeva // Hrvatska revija. — Zagreb : , 2005. — Br. 1 (9 srpnja).
- Zmajević, Vicko. Hrvatska enciklopedija (хор.). Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Процитовано 9 липня 2015.
Посилання
- Archbishop Vincent Zmajević. Catholic-Hierarchy.org (англ.). David M. Cheney. Процитовано 7 вересня 2015.
- (1 березня 2014). . Vijesti on-line (чорн.). —Daily Press. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.
- . Zadarskanadbiskupija.hr (хор.). . 2013. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
- VICKO ZMAJEVIC (1670-1745). Perast.com (чорн.). Mjesna zajednica Perast i Drustvo prijatelja grada Perasta. Процитовано 7 вересня 2015.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vicko Vichenco Zmayevich horv Vicko Vicenco Zmajevic nar 23 grudnya 1670 1670grudnya23 Perast Boka Kotorska pom 12 veresnya 1745 Zadar diyach rimo katolickoyi cerkvi yakij istotno vplinuv na papsku politiku na Balkanah mecenat i pismennik Arhiyepiskop Baru primas Serbiyi ta apostolskij administrator yeparhiyi Budvi z 1701 roku arhiyepiskop Zadara z 1713 roku Ostannij predstavnik rodu Zmayevichiv pleminnik arhiyepiskopa Andriya Zmayevicha brat rosijskogo admirala Matiya Zmayevicha Vicko Zmayevich Gerb Arhiyepiskop Zadara 1713 1713 Poperednik Viktor II Nastupnik Matej II Arhiyepiskop Baru ta primas Serbiyi Diyalnist pismennik katolickij svyashennik Narodzhennya 23 grudnya 1670 1670 12 23 Perast Kotor Chornogoriya Smert 12 veresnya 1745 1745 09 12 74 roki Zadar Venecijska respublika Dinastiya Zmayevich Batko Krsto ZmayevichRanni rokiVicko Zmayevich narodivsya u misti Perast Boka Kotorska 23 grudnya za inshimi danimi 21 grudnya 1670 roku u vplivovij rodini Zmayevichiv Batko Vicka kapitan Krsto Zmayevich 1640 1698 uspishno borovsya z piratami adriatichnogo uzberezhzhya Chornogoriyi j Albaniyi kilka raziv obijmav posadu golovi mista Perasta Za rekomendaciyeyu svogo dyadka Andriya Zmayevicha podavsya na navchannya do Rimu de zdobuv doktorskij stupin z filosofiyi ta teologiyi pislya chogo vikladav na kafedri Rimskogo kolegiumu Colegium Urbanum Kongregaciyi propagandi viri Pislya vstupu do ordenu franciskanciv i visvyachennya u svyashenniki za propoziciyeyu perastskogo municipalitetu ta za zgodoyu venecijskoyi vladi u 1695 roci Zmayevicha priznachili abatom monastirya Svyatogo Georgiya na ostrovi bilya Perasta ta parafiyalnim svyashennikom u samomu Perasti Ci posadi vin obijmav do 1701 roku Arhiyepiskop Baru18 kvitnya 1701 roku papa Kliment XI priznachiv Vicka Zmayevicha arhiyepiskopom Baru ta primasom Serbiyi a 24 grudnya togo zh roku she j apostolskim administratorom yeparhiyi Budvi Vodnochas Zmayevich otrimav povnovazhennya apostolskogo vizitatora dlya katolikiv Serbiyi Albaniyi Makedoniyi ta Bolgariyi yaki vhodili do Osmanskoyi imperiyi Visvyachennya Zmayevicha v arhiyepiskopi proviv yepiskop Kotora Marin Drago v cerkvi Svyatogo Mikolaya v Perasti Nastupnogo roku arhiyepiskop Zmayevich sklikav v Albaniyi nacionalnij cerkovnij sobor svoyeyi arhiyeparhiyi Vicko Zmayevich ocholiv Barsku arhiyeparhiyu v odin iz najvazhchih dlya katolikiv Baru periodiv Naprikinci XVII stolittya osmanska vlada vidnovila politiku povnoyi islamizaciyi zetskogo uzberezhzhya z 1699 do 1707 roki blizko tisyachi katolikiv arhiyeparhiyi Baru perejshli v islam Turki zrujnuvali rezidenciyu arhiyepiskopa Baru razom iz cerkvoyu Svyatoyi Mariyi Samomu arhiyepiskopu Zmayevichu zaboronili z yavlyatisya na teritoriyi arhiyeparhiyi bilsh togo na jogo zhittya skoyili zamah na mezhi arhiyeparhiyi prote arhiyepiskopa vryatuvali miscevi viryani Oskilki znahodzhennya arhiyepiskopa Zmayevicha v samij Barskij arhiyeparhiyi zaboronili vin provodiv bilshu chastinu chasu u Perasti ta Kotori U 1706 roci Vicko Zmayevich perenis svoyu rezidenciyu do svogo rodinnogo palacu v Perasti prote pislya vbivstva Vicka Bujovicha u 1709 roci pereyihav do Kotora Arhiyepiskop Zmayevich buv odnim iz osnovopolozhnikiv rimo katolickoyi koncepciyi uniatstva zaklikayuchi do soyuzu mizh pravoslavnoyu ta katolickoyu cerkvami dlya borotbi proti islamizaciyi Balkanskogo pivostrova Zmayevich buv poslidovnim prihilnikom vseslov yanskoyi ideyi ta vistupav za ob yednannya vsih slov yanskih narodiv proti tureckoyi zagrozi Arhiyepiskop Zadara22 travnya 1713 roku Vicko Zmayevich buv peremishenij papoyu z posadi arhiyepiskopa Baru na posadu arhiyepiskopa Zadara zberigshi za soboyu povnovazhennya ta funkciyi apostolskogo vizitatora dlya katolikiv Balkanskogo pivostrova sho znahodilisya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi Pid chas znahodzhennya v sani arhiyepiskopa Zmayevich zbuduvav parafiyalnu cerkvu v odnomu z sil bilya Zadara vidnoviv dah vizantijskoyi cerkvi Svyatogo Donata zakinchiv zvedennya golovnogo vivtarya v cerkvi Svyatogo Hrisogona u 1718 roci vstanoviv dva vivtari ta vidremontuvav pidlogu kaplici u Zadari u 1725 roci Zmayevich spriyav pereselennyu u 1726 1733 rokah na okolici Zadara kilkoh soten albanskih katolickih simej z oblasti Skadarskogo ozera vnaslidok chogo utvorilos albanske poselennya Arbanasi Starannyami arhiyepiskopa Zmayevicha v Zadari vidkrili shopravda vzhe pislya jogo smerti glagolickij kolegium seminariya dlya pidgotovki svyashennikiv yaki propoviduvali ta zdijsnyuvali cerkovni sluzhbi slov yanskoyu movoyu 1748 rik Vicko Zmayevich pomer 11 veresnya 1745 roku u Zadari de jogo i pohovali Zi smertyu Vicko rid Zmayevichiv pripinivsya Seminariya u Zadari zapochatkovana Vicko Zmayevichem Pam yatna doshka na seminariyi Misce pohovannya Vicko ZmayevichaLiteraturna diyalnistVicko Zmayevich proyaviv sebe talanovitim poetom she u pidlitkovomu vici 25 richnim pid vplivom svogo dyadka Andriya pochav pisati virshovani propovidi Najsilnishimi z nih vvazhayutsya rizdvyani propovidi 1682 ta 1683 rokiv a takozh propovidi na temu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi U 1694 roci nadrukuvali pershu zbirku jogo latinskih virshiv Musarum chorus in laudem Antonii Zeni prisvyachenu komanduvachu venecijskim flotom Antonio Zeno U Zadari vin stvoriv taki literaturni tvori yak ot Dialog mizh katolikom i serbom ta Specchio della Verita Dzerkalo istini sho skladayetsya z 12 rozdiliv U 1778 roci vijshlo drukom jogo velike poslannya do brata rosijskogo admirala Matiya Zmayevicha Zmayevich vistupav za publikaciyu Cerkovnoyi hroniki slov yanskoyu movoyu pidtrimuvav nacionalnih literatoriv i zbirav narodni slov yanski pisni Krim slov yanskoyi ta latini pisav italijskoyu j albanskoyu movami Jogo ranni promovi ta propovidi slov yanskoyu movoyu u cerkvah Perasta uvijshli do zbirki Duhovna rozmova grec Razgovor duhovni yedina pracya Zmayevicha napisana nacionalnoyu movoyu She do visvyachennya v arhiyepiskopi Zmayevichu doruchili sklasti pershij missal glagoliceyu yakij vijshov drukom u 1741 roci PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dr Constant v Wurzbach Zmajevich Vincenz Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 60 S 204 d Track Q90887224d Track Q665807 Vicko Zmajevic 1670 1745 Archbishop Vincent Zmajevic Zmajevic Vicko Samylovskaya E A Obshestvennaya deyatelnost vice admirala Matii Zmaevicha v rimsko katolicheskoj obshine Sankt Peterburga Terra Humana SPb CNIT Asterion 2014 Vip 2 9 lipnya S 62 Barski nadbiskupi 2006 Vicenco Zmajevic Na vjecnoj strazi zaljeva 2005 Vicko Zmajevic Nadbiskupija povijest Vicko Zmajevic 1713 1746 Ratkovic Milenko Katolicka tradicija Bara Podgorica Narodna knjiga 2013 ISBN 978 9940 25 081 2 LiteraturaBarski nadbiskupi Serbo Rastoder Zivko M Andrijasevic Istorijski leksikon Crne Gore Daily Press 2006 Vol A Crn 9 July ISBN 86 7706 165 7 Tomaskovic Goran Denis Ostojic Mijo Igor Na vjecnoj strazi zaljeva Hrvatska revija Zagreb 2005 Br 1 9 srpnja Zmajevic Vicko Hrvatska enciklopedija hor Leksikografski zavod Miroslav Krleza Procitovano 9 lipnya 2015 PosilannyaArchbishop Vincent Zmajevic Catholic Hierarchy org angl David M Cheney Procitovano 7 veresnya 2015 1 bereznya 2014 Vijesti on line chorn Daily Press Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 13 veresnya 2015 Zadarskanadbiskupija hr hor 2013 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 13 veresnya 2015 VICKO ZMAJEVIC 1670 1745 Perast com chorn Mjesna zajednica Perast i Drustvo prijatelja grada Perasta Procitovano 7 veresnya 2015 Posilannya