Матія (Мате, Матей) Змаєвич (хорв. Matija (Matej) Zmajević), відомий також як Матвій Христофорович Змаєвич (рос. Матвей Христофорович Змаевич), іноді Матіас Змаєвич (нар. 6 січня 1680, Пераст — пом. 23 серпня 1735, (нині частина Воронежа)) — хорватський мореплавець, соратник Петра І, будівничий його військового флоту у Воронежі, адмірал Балтійського флоту, завдяки якому московський флот здобув свою першу морську перемогу при Гангуті (1714).
Матія Змаєвич | |
---|---|
хорв. Matija (Matej) Zmajević | |
Народився | 6 січня 1680[1] Пераст, Венеційська республіка[2] |
Помер | 3 вересня 1735 (55 років) d, Лівобережний (Воронеж), Воронеж, Російська імперія |
Поховання | Москва |
Країна | Венеційська республіка |
Діяльність | військовослужбовець |
Військове звання | адмірал |
Рід | Zmajević |
Батько | d |
Нагороди | |
|
Історія
Син морського капітана Крсто Змаєвича. Народився у чорногорському місті Пераст (в Которській затоці), у морехідній школі якого 1695 року славетний капітан Марко Мартинович навчав морської справи перших російських гардемаринів регулярного флоту.
Його дядько — поет, відомий католицький єпископ Барський, примас Сербії. Сім'я ворогувала з іншою сім'єю з Пераста Буйовичами, і після того, як у бійці на міських вулицях було вбито Віцка Буйовича, Матія, якому тоді було 28 років, мусив покинути Пераст через нібито причетність до цього злочину. Він утік у Рагузьку республіку, а потім — у Стамбул, де знайшов притулок у посла Московії . 1712 року Толстой відправив його з рекомендацією до Петра I, який тоді проходив лікування у Карлових Варах. Там Змаєвич склав перед російським царем військово-морський іспит. Згідно з пізніше записаними спогадами Змаєвича, цар його екзаменував більш ніж дві години. Вражений освітою та морськими навичками Змаєвича цар прийняв його на військову службу, направивши у званні фрегаттен-капітана в Санкт-Петербург, де той швидко зростав у званні. Приймаючи Змаєвича у свій військово-морський флот цар дозволив йому вибрати корабель, яким той командуватиме.
Змаєвич досяг великого успіху в морських битвах проти Швеції, проти яких Московія вела Велику Північну війну за першість на Балтійському морі. 1714 року він захопив сім невеликих шведських галер у битві при Гангуті, а 1720 року його флот розбив незначні шведські морські сили у — останній морській битві Великої Північної війни. З огляду на ці перемоги Змаєвича Петро І відправив декілька своїх молодих офіцерів (бояр) у місто Пераст навчатися морської науки. Згодом йому було присвоєно звання віцеадмірала та призначено відповідальним за будівництво річкового флоту на Дону. 1725 року він удостоївся честі нести корону імператора на похороні Петра І. Наступниця царя Катерина I нагородила Змаєвича орденом Олександра Невського, а в 1727 році йому було присвоєно найвище звання — адмірала.
Після смерті Катерини I у 1727 році Змаєвича було звинувачено в розкраданні та засуджено військовим судом до смертної кари. Вирок в останню хвилину було відкликано, а його переведено на посаду астраханського губернатора у званні віцеадмірала, де він і провів останні роки свого життя. Змаєвич працював над створенням Чорноморського флоту Росії, який після його смерті відіграє значну роль у московській експансії на південь.
Змаєвич робив численні пожертви своєму рідному місту Перасту та іншим поселенням в Которській затоці. Його поховали з військовими почестями в католицькій церкві святого Людвіга в Москві.
Національна належність
Під час офіційного державного візиту в Росію 2017 року президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович назвала адмірала Матію Змаєвича одним із двох визначних хорватів, які внесли свій вклад у розвиток Росії. Цю заяву зустріли різкою критикою як у Сербії, так і в Чорногорії.
Див. також
Примітки
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Змаевич Матвей Христофорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Інститут всесвітньої історії НАН України
- Hrvatska znanstvena bibliografija (хор.)
- Lovorka Čoralić (14 квітня 2004). . Slobodna Dalmacija (хорватською) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 30 March 2014.
- Znameniti i zaslužni Hrvati te pomena vrijedna lica u hrvatskoj povijesti od 925—1925, ur. Emilij Laszowski, Odbor za izdavanje knjige «Zaslužni i znameniti Hrvati 925—1925.», Zagreb, 1925., str. 291. (хор.)
- Muzej grada Perasta[недоступне посилання] Diploma Awarded to Matija Zmajević, архівовано 8 травня 2013 р. (англ.)
- . fosmedia.me (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
- IN4S (20 жовтня 2017). IN4S (sr-RS) . Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
- Дамјановић, Игор (5 вересня 2019). . rs.rbth.com (sr-RS) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 вересня 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матія Змаєвич
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matiya Mate Matej Zmayevich horv Matija Matej Zmajevic vidomij takozh yak Matvij Hristoforovich Zmayevich ros Matvej Hristoforovich Zmaevich inodi Matias Zmayevich nar 6 sichnya 1680 Perast pom 23 serpnya 1735 nini chastina Voronezha horvatskij moreplavec soratnik Petra I budivnichij jogo vijskovogo flotu u Voronezhi admiral Baltijskogo flotu zavdyaki yakomu moskovskij flot zdobuv svoyu pershu morsku peremogu pri Ganguti 1714 Matiya Zmayevichhorv Matija Matej ZmajevicNarodivsya6 sichnya 1680 1680 01 06 1 Perast Venecijska respublika 2 Pomer3 veresnya 1735 1735 09 03 55 rokiv d Livoberezhnij Voronezh Voronezh Rosijska imperiyaPohovannyaMoskvaKrayina Venecijska respublikaDiyalnistvijskovosluzhbovecVijskove zvannyaadmiralRidZmajevicBatkodNagorodi Mediafajli u VikishovishiPogruddya Matiyi Zmayevicha v PerastiIstoriyaSin morskogo kapitana Krsto Zmayevicha Narodivsya u chornogorskomu misti Perast v Kotorskij zatoci u morehidnij shkoli yakogo 1695 roku slavetnij kapitan Marko Martinovich navchav morskoyi spravi pershih rosijskih gardemariniv regulyarnogo flotu Jogo dyadko poet vidomij katolickij yepiskop Barskij primas Serbiyi Sim ya voroguvala z inshoyu sim yeyu z Perasta Bujovichami i pislya togo yak u bijci na miskih vulicyah bulo vbito Vicka Bujovicha Matiya yakomu todi bulo 28 rokiv musiv pokinuti Perast cherez nibito prichetnist do cogo zlochinu Vin utik u Raguzku respubliku a potim u Stambul de znajshov pritulok u posla Moskoviyi 1712 roku Tolstoj vidpraviv jogo z rekomendaciyeyu do Petra I yakij todi prohodiv likuvannya u Karlovih Varah Tam Zmayevich sklav pered rosijskim carem vijskovo morskij ispit Zgidno z piznishe zapisanimi spogadami Zmayevicha car jogo ekzamenuvav bilsh nizh dvi godini Vrazhenij osvitoyu ta morskimi navichkami Zmayevicha car prijnyav jogo na vijskovu sluzhbu napravivshi u zvanni fregatten kapitana v Sankt Peterburg de toj shvidko zrostav u zvanni Prijmayuchi Zmayevicha u svij vijskovo morskij flot car dozvoliv jomu vibrati korabel yakim toj komanduvatime Zmayevich dosyag velikogo uspihu v morskih bitvah proti Shveciyi proti yakih Moskoviya vela Veliku Pivnichnu vijnu za pershist na Baltijskomu mori 1714 roku vin zahopiv sim nevelikih shvedskih galer u bitvi pri Ganguti a 1720 roku jogo flot rozbiv neznachni shvedski morski sili u ostannij morskij bitvi Velikoyi Pivnichnoyi vijni Z oglyadu na ci peremogi Zmayevicha Petro I vidpraviv dekilka svoyih molodih oficeriv boyar u misto Perast navchatisya morskoyi nauki Zgodom jomu bulo prisvoyeno zvannya viceadmirala ta priznacheno vidpovidalnim za budivnictvo richkovogo flotu na Donu 1725 roku vin udostoyivsya chesti nesti koronu imperatora na pohoroni Petra I Nastupnicya carya Katerina I nagorodila Zmayevicha ordenom Oleksandra Nevskogo a v 1727 roci jomu bulo prisvoyeno najvishe zvannya admirala Pislya smerti Katerini I u 1727 roci Zmayevicha bulo zvinuvacheno v rozkradanni ta zasudzheno vijskovim sudom do smertnoyi kari Virok v ostannyu hvilinu bulo vidklikano a jogo perevedeno na posadu astrahanskogo gubernatora u zvanni viceadmirala de vin i proviv ostanni roki svogo zhittya Zmayevich pracyuvav nad stvorennyam Chornomorskogo flotu Rosiyi yakij pislya jogo smerti vidigraye znachnu rol u moskovskij ekspansiyi na pivden Zmayevich robiv chislenni pozhertvi svoyemu ridnomu mistu Perastu ta inshim poselennyam v Kotorskij zatoci Jogo pohovali z vijskovimi pochestyami v katolickij cerkvi svyatogo Lyudviga v Moskvi Nacionalna nalezhnistPid chas oficijnogo derzhavnogo vizitu v Rosiyu 2017 roku prezident Horvatiyi Kolinda Grabar Kitarovich nazvala admirala Matiyu Zmayevicha odnim iz dvoh viznachnih horvativ yaki vnesli svij vklad u rozvitok Rosiyi Cyu zayavu zustrili rizkoyu kritikoyu yak u Serbiyi tak i v Chornogoriyi Div takozhMarko Vojnovich Mikola KuznecovPrimitkiBrozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Zmaevich Matvej Hristoforovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Institut vsesvitnoyi istoriyi NAN Ukrayini Hrvatska znanstvena bibliografija hor Lovorka Coralic 14 kvitnya 2004 Slobodna Dalmacija horvatskoyu Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2017 Procitovano 30 March 2014 Znameniti i zasluzni Hrvati te pomena vrijedna lica u hrvatskoj povijesti od 925 1925 ur Emilij Laszowski Odbor za izdavanje knjige Zasluzni i znameniti Hrvati 925 1925 Zagreb 1925 str 291 hor Muzej grada Perasta nedostupne posilannya Diploma Awarded to Matija Zmajevic arhivovano 8 travnya 2013 r angl fosmedia me angl Arhiv originalu za 5 veresnya 2019 Procitovano 5 veresnya 2019 IN4S 20 zhovtnya 2017 IN4S sr RS Arhiv originalu za 6 veresnya 2019 Procitovano 5 veresnya 2019 Damјanoviћ Igor 5 veresnya 2019 rs rbth com sr RS Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 5 veresnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Matiya Zmayevich