Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ангко́р-Ват (кхмер. អង្គរវត្ត місто-храм) — спочатку індуїстський, потім буддійський храмовий комплекс 12 століття у Камбоджі. Ангкор-Ват є найбільшою культовою спорудою та однією з найважливіших археологічних пам'яток світу. Побудований за часів короля Сур'явармана II (роки правління — 1113—1145/1150).
| Ангкор-Ват | |
|---|---|
| Angkor | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 13°24′45″ пн. ш. 103°52′00″ сх. д. / 13.41250000002777831° пн. ш. 103.8666666666977818067607586° сх. д. | |
| Країна |  Камбоджа |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, ii, iii, iv |
| Об'єкт № | 668 |
| Зареєстровано: | 1992 (16 сесія) |
  | |
 Ангкор-Ват у Вікісховищі | |
Загальний опис
Ангкор-Ват розташований за 5,5 км на північ від сучасного міста Сієм Ріп, столиці однойменної провінції Камбоджі, бувши храмовим комплексом який було споруджено в районі стародавньої столиці держави кхмерів — міста Ангкор. Ангкор займає площу 200 км². Нещодавно проведені дослідження свідчать, що його площа могла складати близько 3 000 км², а кількість мешканців досягала півмільйона, тим самим роблячи його найбільшим людським поселенням доіндустріальної епохи.
Спочатку присвячений богові Вішну, з точки зору архітектури об'єднує типологію індуїстського храму-гори, що представляє міфічну гору Меру — житло богів — і типологію галерей, властивих архітектурі пізніших періодів. Храм складається з трьох концентричних прямокутних будівель, висота яких збільшується у напрямі до центру, по периметру оточених ровом з водою, довжина якого становить 3,6 км, а ширина — 190 м. Внутрішня будова містить п'ять башт у формі лотоса; центральна башта підіймається на 42 м над святилищем, загальна ж її висота від поверхні землі досягає 65 м. У XV столітті перестав використовуватися і його було закинуто.
Ангкор-Ват є національною гордістю і зображається на прапорі Камбоджі з 1863 р.
Історія
Комплекс був виявлений у січні 1860 року французьким мандрівником Анрі Муо. У 1970-ті роки деякі споруди та скульптури комплексу постраждали від актів вандалізму з боку солдатів Пол Пота. У 1992 році разом з іншими спорудами міста Ангкор був узятий під егіду ЮНЕСКО. Сьогодні є однією з головних туристичних визначних пам'яток Камбоджі.
У 2007 році Ангкор-Ват номінувався в проєкті Сім нових чудес світу і потрапив до півфіналу.
Архітектура
Храм побудовано у т. зв. ангкоріанському стилі, що являє собою зрілий і витончений етап розвитку кхмерської архітектури, й разом з тим містить одночасно виразні риси впливу індуїстської.
Кхмерські храми не були місцем зібрання вірян, а служили помешканням чи місцем перебування для божеств, і до їхніх центральних споруд мали доступ лише представники релігійної й політичної верхівки держави. Ангкор-Ват вирізняється тим, що мав і інше призначення — служити царським мавзолеєм.
Споруда являє собою прямокутник 1 500 x 1 300 м і займає площу близько 200 га, включаючи навколишній рів 190 м завширшки. Комплекс можна поділити на зони: великий зовнішній двір, по периметру огороджений стіною, та центральна платформа, на якій зведено ансамбль з трьох концентричних споруд — власне храм.
Зовнішній двір
Зовнішній двір оточений ровом і має виміри 1,025×800 м та площу 82 га. Рів, загальна довжина периметра якого становить 5,5 км, обкладено рядами каміння. На західній та східній сторонах через рів перекинуто мости шириною 12 м і 140 м, для входу у храм та виходу з нього, оздоблені балюстрадою характерної форми змій .
Двір огороджений стіною з латериту, 5 м заввишки, на якій знаходиться галерея з колонами, довжина якої становить 235 м.
З тієї причини, що храм було призначено для поховання царів, або ж через присвячення його богові Вішну (який уособлював східну чверть Всесвіту), Ангкор-Ват, на відміну від інших храмів, орієнтовано на схід.
Центральний храм
Оздоблення
Ангкор-Ват, присвячений богові Вішну — найбільша культова споруда у світі. В його вишуканому за композицією архітектурному об'ємі поєднано храм, палац і фортецю. Храм являє собою складну трирівневу конструкцію з безліччю сходів і переходів на яких розташовані галереї і 5 багатоярусних башт — одна в центрі та чотири по краях, оздоблених безліччю орнаментів і скульптур. Центральна башта підноситься над землею на 65 метрів і символізує міфічну гору Меру, яка є центром всього світу. Сюжети скульптур легендарні, здебільшого запозичені з індійського епосу («Рамаяна» і «Махабхарата»), інші розповідають про ключові моменти кхмерської історії. Висота барельєфів доходить до 2 м, а їх загальна довжина близько 1 км.
Особливості конструкції
Зовнішню стіну збудовано з латериту, ряд джерел також вказують на використання в окремих випадках лімоніту; сам храм майже повністю побудовано з пісковику. Попри те, що вага блоків, використаних при побудові, сягала 4-х тонн, їх каналами транспортували з кар'єрів, розташованих на відстані 40 км на північний захід від храму. Підраховано, що об'єм використаного каміння (5 млн тонн) майже рівний витраченому на будівництво піраміди Хефрена у Гізі, де були залучені тисячі робітників. За оцінками сучасних інженерів, сьогодні на спорудження храму Ангкор-Ват знадобилося б 300 років, тоді як насправді храм був побудований менш ніж за 40.
Для того, аби куски пісковику можна було ідеально підігнати один до одного, їх обробляли настільки старанно, що це дозволило майже не використовувати жодних будівельних розчинів.
Сьогодні
Реставраційні роботи проводилися з 1986 по 1992 рік Археологічним управлінням Індії. З 1990-х збільшився потік туристів. Храм став частиною комплексу Світової спадщини, який частково надав фінансування й заохотив уряд Камбоджі до захисту пам'ятки. У Німеччині існує проєкт збереження аспар, який працює над тим, щоб захистити девати та інші барельєфи храму від пошкоджень. За його оцінками приблизно 20 % деват у дуже поганому стані в основному через природну ерозію, але частково через невдалі попередні спроби реставрації. Серед інших робіт — відбудова секцій, що завалилися й запобігання нових завалів: наприклад з 2002 року фасад верхнього поверху західного крила взяли в риштування. 2005 року японська група завершила реставрацію бібліотеки в північній зовнішній частині. [en] почав консерваційні роботи 2008 року після кількох років досліджень. Завдяки його зусиллям був відновлений традиційний кхмерський дах. Вивезли також цемент, який встановили при попередніх спробах реставрації, і з якого під барельєфи просочувалися солі, внаслідок чого вирізьблені поверхні зазнавали пошкоджень і втрачали колір. Основний етап роботи завершився 2012 року, на 2013 рік заплановано встановлення хрестоцвітів на даху.
Література
- Michael Freeman, Claude Jacques: Ancient Angkor. Asia Books-River Books, Bangkok 1999, .
- Vittorio Roveda: Khmer Mythology. 3. Auflage. River Books, Bangkok 2000, .
- Damian Evans, C. Pottier, R. Fletcher, S. Hensley, I. Tapley, A. Milne, M. Barbetti: A new archaeological map of the world's largest pre-industrial settlement complex at Angkor, Cambodia. [ 25 липня 2008 у Wayback Machine.] In: Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS) 104. Washington 2007, 36, ISSN 0027-8424, pp. 14277–14282.
- Helen Candee: Angkor, the Magnificent. Frederick A. Stokes, New York 1924
- Michael Falser: Krishna and the Plaster Cast. Translating the Cambodian Temple of Angkor Wat in the French Colonial Period [ 10 лютого 2012 у Wayback Machine.], Transcultural Studies 2.2011, S.6-50.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007. — С. 120—121. — .(рос.)
Див. також
Виноски
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Phnom Penh Post. 30 грудня 1994. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 23.01.2022.
- Activities Abroad#Cambodia. Archaeological Survey of India. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 6 березня 2013.
- Hing Thoraxy, Achievement of «APSARA» [ 3 березня 2001 у Wayback Machine.]
- German Apsara Conservation Project [ 5 лютого 2005 у Wayback Machine.], Conservation, Risk Map, p. 2.
- Infrastructures in Angkor Park. Yashodhara no. 6: January – June 2002. APSARA Authority. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2008.
- The Completion of the Restoration Work of the Northern Library of Angkor Wat. APSARA Authority. 3 червня 2005. оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 25 квітня 2008.
Інтернет-ресурси
- Відвертість пірамід (історична розвідка)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ангкор-Ват |
- Відео-сюжет про Ангкор-Ват на youtube.com [ 30 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Ангкор-Ват — дивовижний гігантський храмовий комплекс в Камбоджі, присвячений богу Вішну (32 фото) [ 1 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Angko r Vat khmer អង គរវត ត misto hram spochatku induyistskij potim buddijskij hramovij kompleks 12 stolittya u Kambodzhi Angkor Vat ye najbilshoyu kultovoyu sporudoyu ta odniyeyu z najvazhlivishih arheologichnih pam yatok svitu Pobudovanij za chasiv korolya Sur yavarmana II roki pravlinnya 1113 1145 1150 Angkor VatAngkor Svitova spadshina13 24 45 pn sh 103 52 00 sh d 13 41250000002777831 pn sh 103 8666666666977818067607586 sh d 13 41250000002777831 103 8666666666977818067607586Krayina KambodzhaTipKulturnijKriteriyii ii iii ivOb yekt 668Zareyestrovano 1992 16 sesiya Angkor Vat u VikishovishiAerofotoznimok Dobre vidno riv z vodoyu 190 metriv zavshirshkiPrangHram Angkor Vat ye nacionalnoyu gordistyu i zobrazhayetsya na prapori Kambodzhi z 1863 r Zagalnij opisAngkor Vat roztashovanij za 5 5 km na pivnich vid suchasnogo mista Siyem Rip stolici odnojmennoyi provinciyi Kambodzhi buvshi hramovim kompleksom yakij bulo sporudzheno v rajoni starodavnoyi stolici derzhavi khmeriv mista Angkor Angkor zajmaye ploshu 200 km Neshodavno provedeni doslidzhennya svidchat sho jogo plosha mogla skladati blizko 3 000 km a kilkist meshkanciv dosyagala pivmiljona tim samim roblyachi jogo najbilshim lyudskim poselennyam doindustrialnoyi epohi Spochatku prisvyachenij bogovi Vishnu z tochki zoru arhitekturi ob yednuye tipologiyu induyistskogo hramu gori sho predstavlyaye mifichnu goru Meru zhitlo bogiv i tipologiyu galerej vlastivih arhitekturi piznishih periodiv Hram skladayetsya z troh koncentrichnih pryamokutnih budivel visota yakih zbilshuyetsya u napryami do centru po perimetru otochenih rovom z vodoyu dovzhina yakogo stanovit 3 6 km a shirina 190 m Vnutrishnya budova mistit p yat basht u formi lotosa centralna bashta pidijmayetsya na 42 m nad svyatilishem zagalna zh yiyi visota vid poverhni zemli dosyagaye 65 m U XV stolitti perestav vikoristovuvatisya i jogo bulo zakinuto Angkor Vat ye nacionalnoyu gordistyu i zobrazhayetsya na prapori Kambodzhi z 1863 r IstoriyaKompleks buv viyavlenij u sichni 1860 roku francuzkim mandrivnikom Anri Muo U 1970 ti roki deyaki sporudi ta skulpturi kompleksu postrazhdali vid aktiv vandalizmu z boku soldativ Pol Pota U 1992 roci razom z inshimi sporudami mista Angkor buv uzyatij pid egidu YuNESKO Sogodni ye odniyeyu z golovnih turistichnih viznachnih pam yatok Kambodzhi U 2007 roci Angkor Vat nominuvavsya v proyekti Sim novih chudes svitu i potrapiv do pivfinalu ArhitekturaHram pobudovano u t zv angkorianskomu stili sho yavlyaye soboyu zrilij i vitonchenij etap rozvitku khmerskoyi arhitekturi j razom z tim mistit odnochasno virazni risi vplivu induyistskoyi Khmerski hrami ne buli miscem zibrannya viryan a sluzhili pomeshkannyam chi miscem perebuvannya dlya bozhestv i do yihnih centralnih sporud mali dostup lishe predstavniki religijnoyi j politichnoyi verhivki derzhavi Angkor Vat viriznyayetsya tim sho mav i inshe priznachennya sluzhiti carskim mavzoleyem Sporuda yavlyaye soboyu pryamokutnik 1 500 x 1 300 m i zajmaye ploshu blizko 200 ga vklyuchayuchi navkolishnij riv 190 m zavshirshki Kompleks mozhna podiliti na zoni velikij zovnishnij dvir po perimetru ogorodzhenij stinoyu ta centralna platforma na yakij zvedeno ansambl z troh koncentrichnih sporud vlasne hram Zovnishnij dvir Zovnishnij dvir otochenij rovom i maye vimiri 1 025 800 m ta ploshu 82 ga Riv zagalna dovzhina perimetra yakogo stanovit 5 5 km obkladeno ryadami kaminnya Na zahidnij ta shidnij storonah cherez riv perekinuto mosti shirinoyu 12 m i 140 m dlya vhodu u hram ta vihodu z nogo ozdobleni balyustradoyu harakternoyi formi zmij Dvir ogorodzhenij stinoyu z lateritu 5 m zavvishki na yakij znahoditsya galereya z kolonami dovzhina yakoyi stanovit 235 m Z tiyeyi prichini sho hram bulo priznacheno dlya pohovannya cariv abo zh cherez prisvyachennya jogo bogovi Vishnu yakij uosoblyuvav shidnu chvert Vsesvitu Angkor Vat na vidminu vid inshih hramiv oriyentovano na shid Centralnij hramOzdoblennyaAngkor Vat prisvyachenij bogovi Vishnu najbilsha kultova sporuda u sviti V jogo vishukanomu za kompoziciyeyu arhitekturnomu ob yemi poyednano hram palac i fortecyu Hram yavlyaye soboyu skladnu tririvnevu konstrukciyu z bezlichchyu shodiv i perehodiv na yakih roztashovani galereyi i 5 bagatoyarusnih basht odna v centri ta chotiri po krayah ozdoblenih bezlichchyu ornamentiv i skulptur Centralna bashta pidnositsya nad zemleyu na 65 metriv i simvolizuye mifichnu goru Meru yaka ye centrom vsogo svitu Syuzheti skulptur legendarni zdebilshogo zapozicheni z indijskogo eposu Ramayana i Mahabharata inshi rozpovidayut pro klyuchovi momenti khmerskoyi istoriyi Visota barelyefiv dohodit do 2 m a yih zagalna dovzhina blizko 1 km Osoblivosti konstrukciyiModel Angkor Vat Zovnishnyu stinu zbudovano z lateritu ryad dzherel takozh vkazuyut na vikoristannya v okremih vipadkah limonitu sam hram majzhe povnistyu pobudovano z piskoviku Popri te sho vaga blokiv vikoristanih pri pobudovi syagala 4 h tonn yih kanalami transportuvali z kar yeriv roztashovanih na vidstani 40 km na pivnichnij zahid vid hramu Pidrahovano sho ob yem vikoristanogo kaminnya 5 mln tonn majzhe rivnij vitrachenomu na budivnictvo piramidi Hefrena u Gizi de buli zalucheni tisyachi robitnikiv Za ocinkami suchasnih inzheneriv sogodni na sporudzhennya hramu Angkor Vat znadobilosya b 300 rokiv todi yak naspravdi hram buv pobudovanij mensh nizh za 40 Dlya togo abi kuski piskoviku mozhna bulo idealno pidignati odin do odnogo yih obroblyali nastilki staranno sho ce dozvolilo majzhe ne vikoristovuvati zhodnih budivelnih rozchiniv Sogodni source source source source source Video Fondu svitovih pam yatnikiv shodo zberezhennya Angkor Vatu Restavracijni roboti provodilisya z 1986 po 1992 rik Arheologichnim upravlinnyam Indiyi Z 1990 h zbilshivsya potik turistiv Hram stav chastinoyu kompleksu Svitovoyi spadshini yakij chastkovo nadav finansuvannya j zaohotiv uryad Kambodzhi do zahistu pam yatki U Nimechchini isnuye proyekt zberezhennya aspar yakij pracyuye nad tim shob zahistiti devati ta inshi barelyefi hramu vid poshkodzhen Za jogo ocinkami priblizno 20 devat u duzhe poganomu stani v osnovnomu cherez prirodnu eroziyu ale chastkovo cherez nevdali poperedni sprobi restavraciyi Sered inshih robit vidbudova sekcij sho zavalilisya j zapobigannya novih zavaliv napriklad z 2002 roku fasad verhnogo poverhu zahidnogo krila vzyali v rishtuvannya 2005 roku yaponska grupa zavershila restavraciyu biblioteki v pivnichnij zovnishnij chastini en pochav konservacijni roboti 2008 roku pislya kilkoh rokiv doslidzhen Zavdyaki jogo zusillyam buv vidnovlenij tradicijnij khmerskij dah Vivezli takozh cement yakij vstanovili pri poperednih sprobah restavraciyi i z yakogo pid barelyefi prosochuvalisya soli vnaslidok chogo virizbleni poverhni zaznavali poshkodzhen i vtrachali kolir Osnovnij etap roboti zavershivsya 2012 roku na 2013 rik zaplanovano vstanovlennya hrestocvitiv na dahu LiteraturaMichael Freeman Claude Jacques Ancient Angkor Asia Books River Books Bangkok 1999 ISBN 974 8225 27 5 Vittorio Roveda Khmer Mythology 3 Auflage River Books Bangkok 2000 ISBN 974 8225 37 2 Damian Evans C Pottier R Fletcher S Hensley I Tapley A Milne M Barbetti A new archaeological map of the world s largest pre industrial settlement complex at Angkor Cambodia 25 lipnya 2008 u Wayback Machine In Proceedings of the National Academy of Sciences PNAS 104 Washington 2007 36 ISSN 0027 8424 pp 14277 14282 Helen Candee Angkor the Magnificent Frederick A Stokes New York 1924 Michael Falser Krishna and the Plaster Cast Translating the Cambodian Temple of Angkor Wat in the French Colonial Period 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine Transcultural Studies 2 2011 S 6 50 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vse o chudesah sveta Atlas spravochnik Sn Peterburg Kristall 2007 S 120 121 ISBN 978 5 9603 0081 0 ros Div takozhPrambanan Borobudur Irian Dzhaya Luang Prabang PhanomrungVinoski Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Phnom Penh Post 30 grudnya 1994 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 23 01 2022 Activities Abroad Cambodia Archaeological Survey of India Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 6 bereznya 2013 Hing Thoraxy Achievement of APSARA 3 bereznya 2001 u Wayback Machine German Apsara Conservation Project 5 lyutogo 2005 u Wayback Machine Conservation Risk Map p 2 Infrastructures in Angkor Park Yashodhara no 6 January June 2002 APSARA Authority Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 25 kvitnya 2008 The Completion of the Restoration Work of the Northern Library of Angkor Wat APSARA Authority 3 chervnya 2005 originalu za 9 travnya 2008 Procitovano 25 kvitnya 2008 Internet resursiVidvertist piramid istorichna rozvidka PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Angkor VatVideo syuzhet pro Angkor Vat na youtube com 30 bereznya 2007 u Wayback Machine Angkor Vat divovizhnij gigantskij hramovij kompleks v Kambodzhi prisvyachenij bogu Vishnu 32 foto 1 travnya 2013 u Wayback Machine