Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анастасіуполіс — Перитеоріон — руїни укріплень античного міста Анастасіуполіс (V—IX ст.) та Перитеоріон (IX ст.) розташовані на південний схід від села Амаксадес, між Ксанті та Комотіні в номі Родопі у Фракії. За часів Османської імперії укріплення було відоме як «Буру-Кале». Древнє місто було важливим портом Егейського моря з яким сполучалось через озеро Вістоніду. Спочатку місто називалося Анастасіуполіс, а пізніше — Перитеоріон, водночас існує теорія, що це два окремі міста.
| Анастасіуполіс - Перитеоріон | |
|---|---|
 | |
41°06′09″ пн. ш. 25°05′34″ сх. д. / 41.102600000027777583° пн. ш. 25.09280000002777911° сх. д.Координати: 41°06′09″ пн. ш. 25°05′34″ сх. д. / 41.102600000027777583° пн. ш. 25.09280000002777911° сх. д. | |
| Тип | археологічна пам'ятка і замок |
| Статус спадщини | d |
| Країна |  Греція |
| Розташування | d |
  Анастасіуполіс - Перитеоріон (Греція) | |
 Анастасіуполіс - Перитеоріон у Вікісховищі | |
Історія
Анастасіуполіс
Місто розташоване в родючій місцевості на північ від озера Вістоніда, через яке спочатку воно було пов'язане з Егейським морем. В античні части місто розташовувалось на Егнатієвій дорозі де розташовувалась римська дорожня станція, яка називалась «Stabulum Diomedis», а ця назва пов'язана з легендою про коней Діомеда, які паслись в цій місцевості та їх за древньогрецьким міфом викрав Геракл.
Саме місто Анастасіуполіс вперше згадується в VI столітті істориком Прокопієм Кесарійським. Назва походить від імператора Анастасія І (правив 491-518 роки), який, очевидно, заснував його або принаймні замовив там великі будівельні роботи. Місто, можливо, було закладено, коли Анастасій поселив 498 представників племені ісаурців у Фракії після своєї перемоги над ісаурців. За словами Прокопія, за Юстиніана I (правив 527-565 роки) були побудовані прибережна стіна, яка захищала гавань і акведук, який транспортував воду з гір Родоп до міста. Проте дослідження не дають остаточної відповіді, які з перевірених ранньовізантійських будівельних заходів у місті здійснені за Юстиніана I, а які вже були здійснені за його попередником Анастасія I. Прокопій схильний приписувати створення інфраструктури Юстініану, що насправді можна простежити ще як розвиток діяльнотс його попередника. У цьому відношенні також важливо, що він згадує про акведук Юстініана, але не про стіну між містом і Родопами, яка, отже, могла існувати раніше.
Незважаючи на ці укріплення, місто було завойоване у 562 р. гунами, які вторглися у Візантійську імперію. Анастасіуполіська єпархія була частиною Траянопольської архієпархії з моменту її заснування в VII столітті і до XII століття.
Перитеоріон
Назва Перитеоріон вперше згадується з IX століття. Часто припускають, що місто спочатку називалось Анастасіуполіс, а згодом було перейменовано на Перитеоріон. Однак, існує також теорія про те, що це були два різних міста, а їх ототожнення пов'язане з імператором та істориком Іоаном VI Кантакузином, який у XIV столітті писав, що Анастасіуполіс незадовго до цього був перейменованим імператором Андроніком III Палеологом в Перитеоріон. Однак, згідно із записами патріарха Миколая Містик, місто Перитеоріон раніше було відоме як місто, відокремлене від Анастасіуполіса з власною єпархією.
У XI столітті Перитеоріон був поселенням, в якому брат Григорія Пакуріана володів будинком, а монастир Ватопед — монастирським двориком. У той же час, схоже, місто мало певне економічне значення в XI—XII століттях, про що згадується в декількох договорах (укладені в 1082, 1148 та 1187 роках) між Венеційською республікою та Візантійською імперією. У 1203 р. болгарський цар Калоян вторгся у Фракію, знищив Перитеоріон та інші міста регіону та переселив їх мешканців на береги Дунаю.
Однак у XIV столітті місто знову зафіксовано у джерелах. Більшість збережених решток, побачених сьогодні, походять з цієї фази, хоча попередні фази порівняно легко помітити. На цей момент місто втратило своє значення як торгового шляху на користь морської торгівлі (особливо через північноіталійські міста, такі як Венеція). Таким чином, багато місць уздовж Егнатієвої дороги були позбавлені економічної основи, і вони стали занепадати.
Місто також брало участь у візантійських престольних конфліктах 1340-х років: у 1342 році Іоана VI невдало взяв його в облогу, оскільки там зупинялися його внутрішньополітичні супротивники. Також у наступному році він не зміг його захопити, навіть за підтримки еміра Умур бея. 7 липня 1345 року Іоан VI Кантакузин і [tr] здобули перемогу над воєводою Момчилом поблизу від стін міста в [en]. Однак городяни не брали участі в сутичках і чекали результату. У 1355 році Йоханнес Асанес, губернатор (архонт) Перитеоріона, віддав місто імператору Іоанн V Палеологу, противнику Іоанна VI. Лише в 1357 році Іоан V фактично отримав контроль над містом.
Незабаром після приходу до влади османського султана Мурада II (найпізніше в 1421 році), Перитеоріон перейшов під його контроль і був переданий своєму генуезькому союзнику Джованні Адорно. Згідно з доповіддю [en] , місто Періток, мабуть, мається на увазі Перитеоріон в 1433 р. населяли греки. Оскільки гавань була замулена сусідньою річкою, вона була відрізана від доступу до моря (зруйноване місто зараз знаходиться приблизно в 2 км від озера). Це призвело до втрати важливості та економічного занепаду і, мабуть, стало причиною того, що місто було остаточно занедбане. Наприкінці XVII століття в місті проживало лише кілька людей та ймовірно, воно був повністю занедбане приблизно в цей час.
Сучасний стан
Оскільки археологічних розкопок не проводилось, територія міста площею 7,3 га знаходиться в занедбаному стані. Руїни знаходяться посеред лісу, який, однак, з'явився лише з 1970-х років.
Найважливішими археологічними рештками є стіни, деякі з яких мають висоту кілька метрів. Згідно з єдиною опублікованою картою міста, вони утворюють неправильний багатокутник з максимальним продовженням на північ-південь 360 метрів та максимальним продовженням захід-схід 330 метрів. Міські брами розташовувались на північному заході та південному сході, а також укріплення мали вісім переважно прямокутних, але на сході частково також круглих настінних веж. У цегляній кладці деяких веж розташовані монограми імператорської родини Палеологів. Вони оформлені за допомогою вмурування цегли в кам'яну кладку, яка може бути датована приблизно 1341 роком і, отже, принаймні свідчить про будівельні роботи на цій фазі. Однак на стіні, яка збереглася сьогодні, також є сліди старіших фаз будівництва, а давніша міська стіна датується пізньою античністю. На півночі є ще одна стіна, яка була укріплена принаймні трьома вежами та веде приблизно на 2,2 км від міської стіни до гірських схилів гір Родопи. Напрям її побудови можна побачити і сьогодні, використовуючи [en], але залишки будівель видно також із землі. Це акведук, згаданий Прокопієм, який Юстиніан збудував для постачання міста питною водою. У першу чергу, схоже, це була фортечна стіна, за допомогою якої через це звуження прибережної рівнини під контролем була Егнатієва дорога, в якій була прокладена лише додаткова водопровідна труба.
На півдні міста розташовувався порт, захищений мурами, які простягались від міської стіни до узбережжя. Проте через незначне дослідження цих стін їх точна форма невідома. Укріпленя та саме місто заховані в землі та покриті густою рослинністю.
Див. також
Примітки
- Guide of Eastern Macedonia & Thrace. www.ceti.gr. Процитовано 11 жовтня 2020.
- votaniki. . Βοτανική (амер.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 18 січня 2019.
- Σταυρούλα Δαδάκη. . Οδυσσεύς - Ιστοσελίδα Υπουργείου Πολιτισμού και Τουρισμού. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2012.
- Reinert, Steven W. (1991). Peritheorion. Оксфордський словник Візантії. Т. 3. New York/Oxford: Oxford University Press. с. 1630.
- Zum Ort Tirida/Stabulum Diomedis siehe Pantos A. Pantos: Ein «königliches» ostgotisches Grab bei Stabulum Diomedis in Thrakien. Erste historische und topographische Gedanken. In: Charalambos Bakirtzis (Hrsg.): Byzantine Thrace. Image and Character. First International Symposion for Thracian Studies, Komotini, May 28th–31st 1987 (= Byzantinische Forschungen. Band 14). Teilband 1, Hakkert, Amsterdam 1989, S. 485—496. Zur geographischen Nähe zu Anastasioupolis siehe Richard Talbert (Hrsg.): Barrington Atlas of the Greek and Roman World. Princeton University Press, Princeton 2000, S. 51 und directory notes.
- Thomas Schmidts: Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis. Eine justinianische Baumaßnahme in Südthrakien. In: Johannes Fouquet u. a. (Hrsg.): Argonautica. Festschrift für Reinhard Stupperich. Scriptorium, Marsberg/Padberg 2017, S. 293—304, hier S. 293.
- Prokopios von Caesarea, Bauten 4,11,11 (englische Übersetzung).
- Thomas Schmidts: Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis. Eine justinianische Baumaßnahme in Südthrakien. In: Johannes Fouquet u. a. (Hrsg.): Argonautica. Festschrift für Reinhard Stupperich. Scriptorium, Marsberg/Padberg 2017, S. 293—304, hier S. 298.
- Peter Soustal: Thrakien (Thrake, Rhodope und Haimimontos) (= Tabula Imperii Byzantini. Band 6). Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1991, S. 394.
- M. Kortzi — V. Siametis. « Peritheorion (byzantinische Ära)» [ 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Sprachverarbeitungsinstitut — Thracian Electronic Treasure. Abgerufen am 29. Juni 2020.
- Steven W. Reinert: Peritheorion. In: Оксфордський словник Візантії. Band 3, Oxford University Press, New York / Oxford 1991, S. 1630.
- Stavroula Dadaki. «Anastasioupolis — Peritheorion» [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Odysseus — Website des Ministeriums für Kultur und Tourismus. Abgerufen am 29. Juni 2020.
- About: Battle of Peritheorion. dbpedia.org. Процитовано 11 жовтня 2020.
- Thomas Schmidts: Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis. Eine justinianische Baumaßnahme in Südthrakien. In: Johannes Fouquet u. a. (Hrsg.): Argonautica. Festschrift für Reinhard Stupperich. Scriptorium, Marsberg/Padberg 2017, S. 293—304, hier S. 296.
- Thomas Schmidts: Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis. Eine justinianische Baumaßnahme in Südthrakien. In: Johannes Fouquet u. a. (Hrsg.): Argonautica. Festschrift für Reinhard Stupperich. Scriptorium, Marsberg/Padberg 2017, S. 293—304, hier S. 297 f.
- Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anastasiupolis Periteorion ruyini ukriplen antichnogo mista Anastasiupolis V IX st ta Periteorion IX st roztashovani na pivdennij shid vid sela Amaksades mizh Ksanti ta Komotini v nomi Rodopi u Frakiyi Za chasiv Osmanskoyi imperiyi ukriplennya bulo vidome yak Buru Kale Drevnye misto bulo vazhlivim portom Egejskogo morya z yakim spoluchalos cherez ozero Vistonidu Spochatku misto nazivalosya Anastasiupolis a piznishe Periteorion vodnochas isnuye teoriya sho ce dva okremi mista Anastasiupolis Periteorion41 06 09 pn sh 25 05 34 sh d 41 102600000027777583 pn sh 25 09280000002777911 sh d 41 102600000027777583 25 09280000002777911 Koordinati 41 06 09 pn sh 25 05 34 sh d 41 102600000027777583 pn sh 25 09280000002777911 sh d 41 102600000027777583 25 09280000002777911Tiparheologichna pam yatka i zamokStatus spadshinidKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyadAnastasiupolis Periteorion Greciya Anastasiupolis Periteorion u VikishovishiIstoriyaAnastasiupolis Misto roztashovane v rodyuchij miscevosti na pivnich vid ozera Vistonida cherez yake spochatku vono bulo pov yazane z Egejskim morem V antichni chasti misto roztashovuvalos na Egnatiyevij dorozi de roztashovuvalas rimska dorozhnya stanciya yaka nazivalas Stabulum Diomedis a cya nazva pov yazana z legendoyu pro konej Diomeda yaki paslis v cij miscevosti ta yih za drevnogreckim mifom vikrav Gerakl Same misto Anastasiupolis vpershe zgaduyetsya v VI stolitti istorikom Prokopiyem Kesarijskim Nazva pohodit vid imperatora Anastasiya I praviv 491 518 roki yakij ochevidno zasnuvav jogo abo prinajmni zamoviv tam veliki budivelni roboti Misto mozhlivo bulo zakladeno koli Anastasij poseliv 498 predstavnikiv plemeni isaurciv u Frakiyi pislya svoyeyi peremogi nad isaurciv Za slovami Prokopiya za Yustiniana I praviv 527 565 roki buli pobudovani priberezhna stina yaka zahishala gavan i akveduk yakij transportuvav vodu z gir Rodop do mista Prote doslidzhennya ne dayut ostatochnoyi vidpovidi yaki z perevirenih rannovizantijskih budivelnih zahodiv u misti zdijsneni za Yustiniana I a yaki vzhe buli zdijsneni za jogo poperednikom Anastasiya I Prokopij shilnij pripisuvati stvorennya infrastrukturi Yustinianu sho naspravdi mozhna prostezhiti she yak rozvitok diyalnots jogo poperednika U comu vidnoshenni takozh vazhlivo sho vin zgaduye pro akveduk Yustiniana ale ne pro stinu mizh mistom i Rodopami yaka otzhe mogla isnuvati ranishe Nezvazhayuchi na ci ukriplennya misto bulo zavojovane u 562 r gunami yaki vtorglisya u Vizantijsku imperiyu Anastasiupoliska yeparhiya bula chastinoyu Trayanopolskoyi arhiyeparhiyi z momentu yiyi zasnuvannya v VII stolitti i do XII stolittya Periteorion Nazva Periteorion vpershe zgaduyetsya z IX stolittya Chasto pripuskayut sho misto spochatku nazivalos Anastasiupolis a zgodom bulo perejmenovano na Periteorion Odnak isnuye takozh teoriya pro te sho ce buli dva riznih mista a yih ototozhnennya pov yazane z imperatorom ta istorikom Ioanom VI Kantakuzinom yakij u XIV stolitti pisav sho Anastasiupolis nezadovgo do cogo buv perejmenovanim imperatorom Andronikom III Paleologom v Periteorion Odnak zgidno iz zapisami patriarha Mikolaya Mistik misto Periteorion ranishe bulo vidome yak misto vidokremlene vid Anastasiupolisa z vlasnoyu yeparhiyeyu Oboronna bashta U XI stolitti Periteorion buv poselennyam v yakomu brat Grigoriya Pakuriana volodiv budinkom a monastir Vatoped monastirskim dvorikom U toj zhe chas shozhe misto malo pevne ekonomichne znachennya v XI XII stolittyah pro sho zgaduyetsya v dekilkoh dogovorah ukladeni v 1082 1148 ta 1187 rokah mizh Venecijskoyu respublikoyu ta Vizantijskoyu imperiyeyu U 1203 r bolgarskij car Kaloyan vtorgsya u Frakiyu znishiv Periteorion ta inshi mista regionu ta pereseliv yih meshkanciv na beregi Dunayu Odnak u XIV stolitti misto znovu zafiksovano u dzherelah Bilshist zberezhenih reshtok pobachenih sogodni pohodyat z ciyeyi fazi hocha poperedni fazi porivnyano legko pomititi Na cej moment misto vtratilo svoye znachennya yak torgovogo shlyahu na korist morskoyi torgivli osoblivo cherez pivnichnoitalijski mista taki yak Veneciya Takim chinom bagato misc uzdovzh Egnatiyevoyi dorogi buli pozbavleni ekonomichnoyi osnovi i voni stali zanepadati Misto takozh bralo uchast u vizantijskih prestolnih konfliktah 1340 h rokiv u 1342 roci Ioana VI nevdalo vzyav jogo v oblogu oskilki tam zupinyalisya jogo vnutrishnopolitichni suprotivniki Takozh u nastupnomu roci vin ne zmig jogo zahopiti navit za pidtrimki emira Umur beya 7 lipnya 1345 roku Ioan VI Kantakuzin i tr zdobuli peremogu nad voyevodoyu Momchilom poblizu vid stin mista v en Odnak gorodyani ne brali uchasti v sutichkah i chekali rezultatu U 1355 roci Johannes Asanes gubernator arhont Periteoriona viddav misto imperatoru Ioann V Paleologu protivniku Ioanna VI Lishe v 1357 roci Ioan V faktichno otrimav kontrol nad mistom Nezabarom pislya prihodu do vladi osmanskogo sultana Murada II najpiznishe v 1421 roci Periteorion perejshov pid jogo kontrol i buv peredanij svoyemu genuezkomu soyuzniku Dzhovanni Adorno Zgidno z dopoviddyu en misto Peritok mabut mayetsya na uvazi Periteorion v 1433 r naselyali greki Oskilki gavan bula zamulena susidnoyu richkoyu vona bula vidrizana vid dostupu do morya zrujnovane misto zaraz znahoditsya priblizno v 2 km vid ozera Ce prizvelo do vtrati vazhlivosti ta ekonomichnogo zanepadu i mabut stalo prichinoyu togo sho misto bulo ostatochno zanedbane Naprikinci XVII stolittya v misti prozhivalo lishe kilka lyudej ta jmovirno vono buv povnistyu zanedbane priblizno v cej chas Suchasnij stanMonograma imperatorskoyi rodini Paleologiv Oskilki arheologichnih rozkopok ne provodilos teritoriya mista plosheyu 7 3 ga znahoditsya v zanedbanomu stani Ruyini znahodyatsya posered lisu yakij odnak z yavivsya lishe z 1970 h rokiv Najvazhlivishimi arheologichnimi reshtkami ye stini deyaki z yakih mayut visotu kilka metriv Zgidno z yedinoyu opublikovanoyu kartoyu mista voni utvoryuyut nepravilnij bagatokutnik z maksimalnim prodovzhennyam na pivnich pivden 360 metriv ta maksimalnim prodovzhennyam zahid shid 330 metriv Miski brami roztashovuvalis na pivnichnomu zahodi ta pivdennomu shodi a takozh ukriplennya mali visim perevazhno pryamokutnih ale na shodi chastkovo takozh kruglih nastinnih vezh U ceglyanij kladci deyakih vezh roztashovani monogrami imperatorskoyi rodini Paleologiv Voni oformleni za dopomogoyu vmuruvannya cegli v kam yanu kladku yaka mozhe buti datovana priblizno 1341 rokom i otzhe prinajmni svidchit pro budivelni roboti na cij fazi Odnak na stini yaka zbereglasya sogodni takozh ye slidi starishih faz budivnictva a davnisha miska stina datuyetsya piznoyu antichnistyu Na pivnochi ye she odna stina yaka bula ukriplena prinajmni troma vezhami ta vede priblizno na 2 2 km vid miskoyi stini do girskih shiliv gir Rodopi Napryam yiyi pobudovi mozhna pobachiti i sogodni vikoristovuyuchi en ale zalishki budivel vidno takozh iz zemli Ce akveduk zgadanij Prokopiyem yakij Yustinian zbuduvav dlya postachannya mista pitnoyu vodoyu U pershu chergu shozhe ce bula fortechna stina za dopomogoyu yakoyi cherez ce zvuzhennya priberezhnoyi rivnini pid kontrolem bula Egnatiyeva doroga v yakij bula prokladena lishe dodatkova vodoprovidna truba Na pivdni mista roztashovuvavsya port zahishenij murami yaki prostyagalis vid miskoyi stini do uzberezhzhya Prote cherez neznachne doslidzhennya cih stin yih tochna forma nevidoma Ukriplenya ta same misto zahovani v zemli ta pokriti gustoyu roslinnistyu Div takozhAmfipolis Kavala Fortecya Nimfaya PrimitkiGuide of Eastern Macedonia amp Thrace www ceti gr Procitovano 11 zhovtnya 2020 votaniki Botanikh amer Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 18 sichnya 2019 Stayroyla Dadakh Odysseys Istoselida Ypoyrgeioy Politismoy kai Toyrismoy Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 20 travnya 2012 Reinert Steven W 1991 Peritheorion Oksfordskij slovnik Vizantiyi T 3 New York Oxford Oxford University Press s 1630 Zum Ort Tirida Stabulum Diomedis siehe Pantos A Pantos Ein konigliches ostgotisches Grab bei Stabulum Diomedis in Thrakien Erste historische und topographische Gedanken In Charalambos Bakirtzis Hrsg Byzantine Thrace Image and Character First International Symposion for Thracian Studies Komotini May 28th 31st 1987 Byzantinische Forschungen Band 14 Teilband 1 Hakkert Amsterdam 1989 S 485 496 Zur geographischen Nahe zu Anastasioupolis siehe Richard Talbert Hrsg Barrington Atlas of the Greek and Roman World Princeton University Press Princeton 2000 S 51 und directory notes Thomas Schmidts Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis Eine justinianische Baumassnahme in Sudthrakien In Johannes Fouquet u a Hrsg Argonautica Festschrift fur Reinhard Stupperich Scriptorium Marsberg Padberg 2017 S 293 304 hier S 293 Prokopios von Caesarea Bauten 4 11 11 englische Ubersetzung Thomas Schmidts Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis Eine justinianische Baumassnahme in Sudthrakien In Johannes Fouquet u a Hrsg Argonautica Festschrift fur Reinhard Stupperich Scriptorium Marsberg Padberg 2017 S 293 304 hier S 298 Peter Soustal Thrakien Thrake Rhodope und Haimimontos Tabula Imperii Byzantini Band 6 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1991 S 394 M Kortzi V Siametis Peritheorion byzantinische Ara 17 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Sprachverarbeitungsinstitut Thracian Electronic Treasure Abgerufen am 29 Juni 2020 Steven W Reinert Peritheorion In Oksfordskij slovnik Vizantiyi Band 3 Oxford University Press New York Oxford 1991 S 1630 Stavroula Dadaki Anastasioupolis Peritheorion 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Odysseus Website des Ministeriums fur Kultur und Tourismus Abgerufen am 29 Juni 2020 About Battle of Peritheorion dbpedia org Procitovano 11 zhovtnya 2020 Thomas Schmidts Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis Eine justinianische Baumassnahme in Sudthrakien In Johannes Fouquet u a Hrsg Argonautica Festschrift fur Reinhard Stupperich Scriptorium Marsberg Padberg 2017 S 293 304 hier S 296 Thomas Schmidts Die Befestigung des Hafens von Anastasioupolis Eine justinianische Baumassnahme in Sudthrakien In Johannes Fouquet u a Hrsg Argonautica Festschrift fur Reinhard Stupperich Scriptorium Marsberg Padberg 2017 S 293 304 hier S 297 f Papathanassiou Manolis Kastrologos angl Arhiv originalu za 29 grudnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020