Анастасій Алєксандров (в миру Олександр Алєксандров; 16 (28) квітня 1861 село Байтерякове, Лаішевський повіт, Казанська губернія — 23 червня 1918 року, Петроград) — єпископ Православної Російської Церкви, єпископ Ямбурзького, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії. Вчений-славіст.
Анастасій Алєксандров | ||
| ||
---|---|---|
30 травня 1913 — 23 червня 1918 | ||
Церква: | Російська православна церква | |
Попередник: | Георгій (Ярошевський) | |
Наступник: | Алексій (Симанський) | |
| ||
4 березня 1912 — 30 травня 1913 | ||
Церква: | Російська православна церква | |
Попередник: | Алексій (Дородніцин) | |
Наступник: | Анатолій (Грисюк) | |
Альма-матер: | Казанський державний університет | |
Науковий ступінь: | кандидат історико-філологічних наук, доктор слов'янської філології, доктор церковної історії | |
Діяльність: | священник, філолог, славіст, викладач університету | |
Ім'я при народженні: | Олександр Алєксандров | |
Народження: | 16 квітня 1861[1][2] d, Q35010791?, d, Казанська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 23 червня 1918[1][2] (57 років) Петроград, Російська СФРР | |
Похований: | d | |
Священство: | ієродиякон, ієромонах | |
Чернецтво: | липень 1910 | |
Анастасій у Вікісховищі |
Біографія
Народився в сім'ї священика Іоанна Алєксандрова, що був з травня 1860 по вересень 1862 року настоятелем Володимирської церкви села Байтерякове Лаішевського повіту Казанської губернії (родового маєтку потомствених дворян Казіних).
28 травня (9 червня) 1861 року (тобто менш ніж через півтора місяці після народження А. Алєксандрова) в селі Байтерякове сталася велика пожежа, яка застала священика Іоанна Алєксандрова під час звершення Божественної літургії в сільському храмі. В одній з клірових відомостей повідомлялося, зокрема, що «під час колишньої пожежі в селі Байтерякове, від якої згорів його власний дім і все майно, він, Алєксандров, зі зразковою і рідкісною самовідданістю продовжував здійснювати розпочату ним літургію з одним причетником, якого переконав до закінчення Служби Божої залишитися в церкві, охопленій полум'ям».
За це 30 лютого / 12 грудня / 1861 Іоанну Алєксандрову була оголошена «вдячність Єпархіального начальства із внесенням до послужного списку».
У 1879 році закінчив Першу казанську гімназію.
У 1883 році закінчив історико-філологічний факультет Казанського університету зі ступенем кандидата історико-філологічних наук за роботу: «Дитяча мова». Учень відомих філологів І. О. Бодуена де Куртене і М. В. Крушевського.
Був залишений при університеті для підготовки до професорського звання по кафедрі порівняльного мовознавства і санскриту.
У 1884 року відряджений в Дерптський університет на півтора року для наукових занять санскритом і німецькою мовою. У літню пору відвідував Прибалтику для вивчення литовської мови.
У 1886 захистив дисертацію «Sprachliches aus dem Nationaldichter Litauens Donalitius. Zur Semasiologie» («Мова національного поета Литви Донелайтіса. До семасіології») на здобуття наукового ступеня магістра порівняльного мовознавства.
Восени 1886 року призначений приват-доцентом кафедри порівняльного мовознавства Дерптського університету.
У 1886-1888 роки — приват-доцент кафедри порівняльного мовознавства та санскриту Харківського університету.
22 вересня 1888 року за дисертацію «Litauische Studien Nominalzusammungen» («Литовські етюди: Іменні складні слова»), представлену в Дерптському університеті, удостоєний ступеня доктора слов'янської філології. Обидві дисертації були написані німецькою мовою і захищені в Дерптському університеті.
У 1888-1889 роки — екстраординарний професор кафедри порівняльного мовознавства та санскриту Казанського університету.
У 1889-1896 роки — екстраординарний професор кафедри слов'янської філології Казанського університету.
У 1896-1911 роки — ординарний професор кафедри слов'янської філології Казанського університету.
У 1890, 1891, 1893, 1895 роках виїжджав в наукові відрядження за кордон, головним чином в слов'янські країни. У 1910 році удостоєний honoris causa звання Доктора церковної історії. Почесний член Московської, Петроградської і Казанської духовних академій.
Був почесним членом «Казанського Товариства Тверезості» і першим редактором журналу «Діяч».
Народні читання, недільні школи і читальні в 44 відділах і велика видавнича діяльність Товариства знаходяться в завідуванні Голови загальноосвітніх установ, професора університету А. Алєксандрова, який був обраний Товариством Тверезості Почесним членом за його корисну діяльність і душевне ставлення до загальноосвітніх закладів Товариства. Він же започаткував журнал «Діяч».
— журнал «Діяч». — 1898. — № 8 — 9 (серпень — вересень). — С. 406.
У 1896-1905 роках — завідувач і керівник чоловічої недільної школи в Казані. Організував цю школу, в якій займалися робітники, а заняття вели студенти Казанської духовної академії.
В 1897–1905 — секретар історико-філологічного факультету Казанського університету.
В 1903–1908 — редактор «Вчених записок Казанського університету».
У 1905-1911 роки — декан історико-філологічного факультету Казанського університету. Будучи деканом, не раз виконував обов'язки ректора.
У 1910-1911 роки — ординарний професор Казанської духовної академії по кафедрі історії слов'янських і румунської церков.
У липні 1910 був пострижений у чернецтво, зведений в сан ієродиякона і ієромонаха.
7 липня 1910 року в Раифском Богородицком монастирі архієпископом Казанським Яковом (П'ятницьким) був пострижений у чернецтво, 8 липня висвячений у сан ієродиякона, 10 липня — у сан ієромонаха.
У 1910-1912 роки — інспектор Казанської духовної академії.
З травня 1911 по лютий 1912 року — заслужений ординарний професор кафедри слов'янської філології Казанського університету.
6 серпня 1911 року в Казанському Преображенському монастирі зведений в сан архімандрита.
У 1911-1913 роках — ординарний професор Казанської духовної академії по кафедрі церковнослов'янської, російської мов і палеографії.
15 лютого 1912 року призначений ректором Казанської духовної академії.
2 березня 1912 року в академічному храмі Казані названий і 4 березня в кафедральному Благовіщенському соборі Казані хіротонізований на єпископа Чистопільського, другого вікарія Казанської єпархії.
З 30 травня 1913 року — єпископ Ямбурзький, вікарій Санкт-Петербурзької (з 1914 — Петроградської) єпархії, останній ректор Санкт-Петербурзької (з 1914 — Петроградської) духовної академії.
Автор наукових праць зі славістики, порівняльного мовознавства, російської діалектології, церковнослов'янської та литовської мов, психології та фізіології мови, історії Чорногорії. Знавець багатьох слов'янських мов і санскриту. Під час роботи в університеті перебував в наукових відрядженнях в Австро-Угорщині, Чорногорії, Сербії, Болгарії, Константинополі та на Афоні. Шанувальник святого Іоанна Кронштадтського, склав житіє преподобного Іоанна Рильського і акафіст цьому святому — небесному покровителю о. Іоанна.
Справив великий вплив на свого вихованця по Академії Бориса Ярушевича, згодом митрополита Миколая, Крутицького і Коломенського; над яким 23 жовтня 1914 року здійснив чернечий постриг.
Праці
- Наголос іменників у російській мові. Варшава, 1882.
- Дитяча мова. Варшава, 1882.
- Особливості відмінкових закінчень іменників у говірках російської мови. Варшава, 1883.
- Sprachliches aus dem Nationaldichter Litauens Donalitius [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]. Дерпт, 1886.
- Uber die Bedeutung der Sprachstorungen fur dei Sprachwissenschaft. Дерпт, 1886.
- Litauische Studien. Дерпт, 1888.
- Литовські етюди. Варшава, 1888.
- Мовознавство, метод і завдання; мова церковнослов'янська в історичному минулому слов'янства. Казань, 1889.
- Слов'яно-фінські культурні відносини за даними мови. Казань, 1890.
- Служба св. Кирилу і Мефодію в болгарському списку XIV ст. Варшава, 1893.
- «Фізіолог» за рукописом сербської редакції. Казань, 1893.
- Грамоти і диптихи російських государів в слов'янських монастирях Адріатичного узбережжя. Казань, 1884.
- Історія розвитку духовного життя Чорної Гори і князь-поет Микола I. Казань, 1895.
- Служба св. Кирилу, вчителю слов'янському по сербському рукопису XIV століття Пантелеймонівського монастиря на Афоні. СПБ, 1895.
- Петро I Петрович, владика митрополит Чорногорський. Його посвячення в єпископа і сказане ним після цього слово. Казань, 1895.
- Новий твір Чорногорського князя Миколи «Князь Арваніт». Казань, 1896.
- «Нова Кола», твір Чорногорського князя Миколи I, і значення самостійного життя чорногорських племен в історії споконвічної незалежності сербського народу в Чорній горі. Казань, 1897.
- Матеріали і деякі дослідження з історії Чорногорії. Казань, 1897.
- Чорногірка в житті приватної і суспільної. Казань, 1897.
- Цар-визволитель, перетворювач і просвітитель Росії, імп. Олександр II. Казань, 1902.
- Імператор Олександр II, Південні Слов'яни і Македонія. Казань, 1903.
- Чорногорський князь Микола I, в своїх поетичних творах. СПБ, 1904.
- Некрополь Казанського кафедрального собору. Каз., 1907;
- Св. мученики Іван, Стефан і Петро, казанські чудотворці. Казань, 1909.
- Політична і церковне життя слов'янства в XIX столітті. Казань, 1911.
- Пам'яті М. В. Ломоносова, батька російської науки і співака на лад ліри богодуховенного псалмоспівця. Каз., 1912;
- Мова при нареченні в єпископа // Додаток до Церковних відомостей. 1912. № 10. С. 403;
- Слово в Великий четвер // ПС. 1913. Май. С. 679—681;
- Насіння віри Христової на Казанської землі // Додаток до Церковних відомостей. 1916. № 1. С. 3;
- Слово при постригу в чернецтво // ХЧ. 1916. січ. С. 3;
- Слово, [вимовлене] 2 берез. 1916 року в храмі Олександрівського ліцею // Християнське читання. 1916. лютий С. 129.
Примітки
- ідентифікатор VIAF
- LIMIS
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anastasij Alyeksandrov v miru Oleksandr Alyeksandrov 16 28 kvitnya 1861 selo Bajteryakove Laishevskij povit Kazanska guberniya 23 chervnya 1918 roku Petrograd yepiskop Pravoslavnoyi Rosijskoyi Cerkvi yepiskop Yamburzkogo vikarij Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi Vchenij slavist Anastasij Alyeksandrov Yepiskop Yamburzkij vikarij Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi 30 travnya 1913 23 chervnya 1918 Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva Poperednik Georgij Yaroshevskij Nastupnik Aleksij Simanskij Yepiskop Chistopolskij vikarij Kazanskoyi yeparhiyi 4 bereznya 1912 30 travnya 1913 Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva Poperednik Aleksij Dorodnicin Nastupnik Anatolij Grisyuk Alma mater Kazanskij derzhavnij universitet Naukovij stupin kandidat istoriko filologichnih nauk doktor slov yanskoyi filologiyi doktor cerkovnoyi istoriyi Diyalnist svyashennik filolog slavist vikladach universitetu Im ya pri narodzhenni Oleksandr Alyeksandrov Narodzhennya 16 kvitnya 1861 1861 04 16 1 2 d Q35010791 d Kazanska guberniya Rosijska imperiya Smert 23 chervnya 1918 1918 06 23 1 2 57 rokiv Petrograd Rosijska SFRR Pohovanij d Svyashenstvo iyerodiyakon iyeromonah Chernectvo lipen 1910 Anastasij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi svyashenika Ioanna Alyeksandrova sho buv z travnya 1860 po veresen 1862 roku nastoyatelem Volodimirskoyi cerkvi sela Bajteryakove Laishevskogo povitu Kazanskoyi guberniyi rodovogo mayetku potomstvenih dvoryan Kazinih 28 travnya 9 chervnya 1861 roku tobto mensh nizh cherez pivtora misyaci pislya narodzhennya A Alyeksandrova v seli Bajteryakove stalasya velika pozhezha yaka zastala svyashenika Ioanna Alyeksandrova pid chas zvershennya Bozhestvennoyi liturgiyi v silskomu hrami V odnij z klirovih vidomostej povidomlyalosya zokrema sho pid chas kolishnoyi pozhezhi v seli Bajteryakove vid yakoyi zgoriv jogo vlasnij dim i vse majno vin Alyeksandrov zi zrazkovoyu i ridkisnoyu samoviddanistyu prodovzhuvav zdijsnyuvati rozpochatu nim liturgiyu z odnim prichetnikom yakogo perekonav do zakinchennya Sluzhbi Bozhoyi zalishitisya v cerkvi ohoplenij polum yam Za ce 30 lyutogo 12 grudnya 1861 Ioannu Alyeksandrovu bula ogoloshena vdyachnist Yeparhialnogo nachalstva iz vnesennyam do posluzhnogo spisku U 1879 roci zakinchiv Pershu kazansku gimnaziyu U 1883 roci zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Kazanskogo universitetu zi stupenem kandidata istoriko filologichnih nauk za robotu Dityacha mova Uchen vidomih filologiv I O Boduena de Kurtene i M V Krushevskogo Buv zalishenij pri universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya po kafedri porivnyalnogo movoznavstva i sanskritu U 1884 roku vidryadzhenij v Derptskij universitet na pivtora roku dlya naukovih zanyat sanskritom i nimeckoyu movoyu U litnyu poru vidviduvav Pribaltiku dlya vivchennya litovskoyi movi U 1886 zahistiv disertaciyu Sprachliches aus dem Nationaldichter Litauens Donalitius Zur Semasiologie Mova nacionalnogo poeta Litvi Donelajtisa Do semasiologiyi na zdobuttya naukovogo stupenya magistra porivnyalnogo movoznavstva Voseni 1886 roku priznachenij privat docentom kafedri porivnyalnogo movoznavstva Derptskogo universitetu U 1886 1888 roki privat docent kafedri porivnyalnogo movoznavstva ta sanskritu Harkivskogo universitetu 22 veresnya 1888 roku za disertaciyu Litauische Studien Nominalzusammungen Litovski etyudi Imenni skladni slova predstavlenu v Derptskomu universiteti udostoyenij stupenya doktora slov yanskoyi filologiyi Obidvi disertaciyi buli napisani nimeckoyu movoyu i zahisheni v Derptskomu universiteti U 1888 1889 roki ekstraordinarnij profesor kafedri porivnyalnogo movoznavstva ta sanskritu Kazanskogo universitetu U 1889 1896 roki ekstraordinarnij profesor kafedri slov yanskoyi filologiyi Kazanskogo universitetu U 1896 1911 roki ordinarnij profesor kafedri slov yanskoyi filologiyi Kazanskogo universitetu U 1890 1891 1893 1895 rokah viyizhdzhav v naukovi vidryadzhennya za kordon golovnim chinom v slov yanski krayini U 1910 roci udostoyenij honoris causa zvannya Doktora cerkovnoyi istoriyi Pochesnij chlen Moskovskoyi Petrogradskoyi i Kazanskoyi duhovnih akademij Buv pochesnim chlenom Kazanskogo Tovaristva Tverezosti i pershim redaktorom zhurnalu Diyach Narodni chitannya nedilni shkoli i chitalni v 44 viddilah i velika vidavnicha diyalnist Tovaristva znahodyatsya v zaviduvanni Golovi zagalnoosvitnih ustanov profesora universitetu A Alyeksandrova yakij buv obranij Tovaristvom Tverezosti Pochesnim chlenom za jogo korisnu diyalnist i dushevne stavlennya do zagalnoosvitnih zakladiv Tovaristva Vin zhe zapochatkuvav zhurnal Diyach zhurnal Diyach 1898 8 9 serpen veresen S 406 Profesor Imperatorskogo Kazanskogo Universitetu A Alyeksandrov foto iz zhurnalu Diyach za serpen veresen 1898 r U 1896 1905 rokah zaviduvach i kerivnik cholovichoyi nedilnoyi shkoli v Kazani Organizuvav cyu shkolu v yakij zajmalisya robitniki a zanyattya veli studenti Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi V 1897 1905 sekretar istoriko filologichnogo fakultetu Kazanskogo universitetu V 1903 1908 redaktor Vchenih zapisok Kazanskogo universitetu U 1905 1911 roki dekan istoriko filologichnogo fakultetu Kazanskogo universitetu Buduchi dekanom ne raz vikonuvav obov yazki rektora U 1910 1911 roki ordinarnij profesor Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi po kafedri istoriyi slov yanskih i rumunskoyi cerkov U lipni 1910 buv postrizhenij u chernectvo zvedenij v san iyerodiyakona i iyeromonaha 7 lipnya 1910 roku v Raifskom Bogorodickom monastiri arhiyepiskopom Kazanskim Yakovom P yatnickim buv postrizhenij u chernectvo 8 lipnya visvyachenij u san iyerodiyakona 10 lipnya u san iyeromonaha U 1910 1912 roki inspektor Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi Z travnya 1911 po lyutij 1912 roku zasluzhenij ordinarnij profesor kafedri slov yanskoyi filologiyi Kazanskogo universitetu 6 serpnya 1911 roku v Kazanskomu Preobrazhenskomu monastiri zvedenij v san arhimandrita U 1911 1913 rokah ordinarnij profesor Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi po kafedri cerkovnoslov yanskoyi rosijskoyi mov i paleografiyi 15 lyutogo 1912 roku priznachenij rektorom Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi 2 bereznya 1912 roku v akademichnomu hrami Kazani nazvanij i 4 bereznya v kafedralnomu Blagovishenskomu sobori Kazani hirotonizovanij na yepiskopa Chistopilskogo drugogo vikariya Kazanskoyi yeparhiyi Z 30 travnya 1913 roku yepiskop Yamburzkij vikarij Sankt Peterburzkoyi z 1914 Petrogradskoyi yeparhiyi ostannij rektor Sankt Peterburzkoyi z 1914 Petrogradskoyi duhovnoyi akademiyi Avtor naukovih prac zi slavistiki porivnyalnogo movoznavstva rosijskoyi dialektologiyi cerkovnoslov yanskoyi ta litovskoyi mov psihologiyi ta fiziologiyi movi istoriyi Chornogoriyi Znavec bagatoh slov yanskih mov i sanskritu Pid chas roboti v universiteti perebuvav v naukovih vidryadzhennyah v Avstro Ugorshini Chornogoriyi Serbiyi Bolgariyi Konstantinopoli ta na Afoni Shanuvalnik svyatogo Ioanna Kronshtadtskogo sklav zhitiye prepodobnogo Ioanna Rilskogo i akafist comu svyatomu nebesnomu pokrovitelyu o Ioanna Spraviv velikij vpliv na svogo vihovancya po Akademiyi Borisa Yarushevicha zgodom mitropolita Mikolaya Krutickogo i Kolomenskogo nad yakim 23 zhovtnya 1914 roku zdijsniv chernechij postrig PraciNagolos imennikiv u rosijskij movi Varshava 1882 Dityacha mova Varshava 1882 Osoblivosti vidminkovih zakinchen imennikiv u govirkah rosijskoyi movi Varshava 1883 Sprachliches aus dem Nationaldichter Litauens Donalitius 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Derpt 1886 Uber die Bedeutung der Sprachstorungen fur dei Sprachwissenschaft Derpt 1886 Litauische Studien Derpt 1888 Litovski etyudi Varshava 1888 Movoznavstvo metod i zavdannya mova cerkovnoslov yanska v istorichnomu minulomu slov yanstva Kazan 1889 Slov yano finski kulturni vidnosini za danimi movi Kazan 1890 Sluzhba sv Kirilu i Mefodiyu v bolgarskomu spisku XIV st Varshava 1893 Fiziolog za rukopisom serbskoyi redakciyi Kazan 1893 Gramoti i diptihi rosijskih gosudariv v slov yanskih monastiryah Adriatichnogo uzberezhzhya Kazan 1884 Istoriya rozvitku duhovnogo zhittya Chornoyi Gori i knyaz poet Mikola I Kazan 1895 Sluzhba sv Kirilu vchitelyu slov yanskomu po serbskomu rukopisu XIV stolittya Pantelejmonivskogo monastirya na Afoni SPB 1895 Petro I Petrovich vladika mitropolit Chornogorskij Jogo posvyachennya v yepiskopa i skazane nim pislya cogo slovo Kazan 1895 Novij tvir Chornogorskogo knyazya Mikoli Knyaz Arvanit Kazan 1896 Nova Kola tvir Chornogorskogo knyazya Mikoli I i znachennya samostijnogo zhittya chornogorskih plemen v istoriyi spokonvichnoyi nezalezhnosti serbskogo narodu v Chornij gori Kazan 1897 Materiali i deyaki doslidzhennya z istoriyi Chornogoriyi Kazan 1897 Chornogirka v zhitti privatnoyi i suspilnoyi Kazan 1897 Car vizvolitel peretvoryuvach i prosvititel Rosiyi imp Oleksandr II Kazan 1902 Imperator Oleksandr II Pivdenni Slov yani i Makedoniya Kazan 1903 Chornogorskij knyaz Mikola I v svoyih poetichnih tvorah SPB 1904 Nekropol Kazanskogo kafedralnogo soboru Kaz 1907 Sv mucheniki Ivan Stefan i Petro kazanski chudotvorci Kazan 1909 Politichna i cerkovne zhittya slov yanstva v XIX stolitti Kazan 1911 Pam yati M V Lomonosova batka rosijskoyi nauki i spivaka na lad liri bogoduhovennogo psalmospivcya Kaz 1912 Mova pri narechenni v yepiskopa Dodatok do Cerkovnih vidomostej 1912 10 S 403 Slovo v Velikij chetver PS 1913 Maj S 679 681 Nasinnya viri Hristovoyi na Kazanskoyi zemli Dodatok do Cerkovnih vidomostej 1916 1 S 3 Slovo pri postrigu v chernectvo HCh 1916 sich S 3 Slovo vimovlene 2 berez 1916 roku v hrami Oleksandrivskogo liceyu Hristiyanske chitannya 1916 lyutij S 129 Primitkiidentifikator VIAF d Track Q54919d Track Q19832964 LIMIS d Track Q101343826