Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Амнезія дитинства

Амнезія дитинства
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (листопад 2015)

Амнезі́я дити́нства (англ. Childhood amnesia, або англ. infantile amnesia — амнезія немовлят) — неспроможність дорослих людей згадати події з віку від 2 до 4 років, а також періоду до досягнення віку 10 років, щодо якого дорослі мають менше спогадів, ніж слід було б очікувати з урахуванням плину часу. Перші 1-2 роки життя такі структури мозку, як лімбічна система, яка включає гіпокамп та мигдалеподібне тіло та залучена до процесу зберігання спогадів, розвинена ще не повністю. Дослідження показали, що діти можуть пам'ятати події, які відбулися до досягнення віку у 3-4 роки, але такі спогади згасають по ходу їхнього дорослішання.

Діти мають здатність пам'ятати події, які трапились із ними у віці 1 рік та раніше, доки вони ще маленькі, але в міру зростання вони переважно втрачають спогади про наймолодші роки.

Часові рамки амнезії дитинства часто визначають, як вік найранішого спогаду, який у середньому датується віком 3,5 роки, хоча може коливатись від 2 до 5 років залежно від методу пригадування та віку респондента. Однак, коли рамки амнезії дитинства визначають як вік, коли більшість спогадів є особистими, а не про відомі події, то мова йде про час у 4,5 роки. Причиною різниці може бути розвиток у дитини розуміння і знання про власну пам'ять.

При розгляді амнезії дитинства важливими є зміни в кодуванні, зберіганні та пригадуванні спогадів під час раннього дитинства. Дослідження показують відмінності серед різних статей та культур, причиною чого вважається розвиток мови.

Амнезія дитинства особливо важлива при розгляді несправжніх спогадів та розвитку мозку в ранньому дитинстві. Запропоновані пояснення феномену включають теорію травми Фрейда (деякими вченими оскаржується), неврологічний розвиток, розвиток когнітивного себе, емоцій та мови.

Історія

Про існування дитячої амнезії було вперше офіційно повідомлено психологинею Керолайн Майлз (англ. Caroline Miles) у її статті «A study of individual psychology», надрукованій 1893 року в журналі «American Journal of Psychology». Через 4 роки, у 1897 році, французькі вчені Віктор Анрі і Катрін Анрі опублікували в L'Année Psychologique знамениті результати свого опитування про ранні спогади дитинства, які піздніше надихнули Фрейда. В 1904 році Гренвіл Стенлі Голл (англ. G. Stanley Hall) згадав феномен у своїй книзі «Adolescence: Its Psychology and Its Relations to Physiology, Anthropology, Sociology, Sex, Crime, Religion and Education».

У 1910 році Зигмунд Фрейд запропонував одні з найбільш відомих та контроверсійних описів та пояснення амнезії дитинства. Використовуючи теорію психоаналізу, він стверджував, що спогади про ранні події витісняються через невідповідно сексуальну природу таких подій. Він також стверджував, що дитяча або інфантильна амнезія є попередником «істеричної амнезії» або витіснення, яке спостерігалась у його дорослих пацієнтів. Фрейд просив своїх пацієнтів пригадати їх найбільш ранні спогади та з'ясував, що їм важко пригадати щось раніше від віку 6-8 років. Він запровадив термін «інфантильна» або «дитяча амнезія» та описав феномен у книзі «Три нариси з теорії сексуальності» (нім. Drei Abhandlungen zur Sexualtheorie).

Методи пригадування

Психологи мають різні погляди на визначення періоду настання амнезії дитинства: одні визначають цей період за віком найбільш раннього спогаду, інші - за віком, коли спогади стають більш конкретними і автобіографічними. Але загальним консенсусом є те, що немає чіткого віку, з якого людина повинна пам'ятати події. Природа дитячої події та те, як людина пригадує спогади, може впливати на те, що може бути пригадано. Кількість спогадів про раннє дитинство людини також залежить від віку, у якому її просять пригадати.

Пригадування з підказкою

Багато досліджень використовують метод пригадування з підказкою, базова форма якого полягає в тому, що експериментатор каже піддослідному слово, а той називає найраніший спогад, який вони асоціюють з цим словом. За цим методом настання амнезії дитинства в середньому відбувається в 5 років.

Однак існує декілька зауважень до цього методу: для одного слова записується лише один спогад, тому важко знати, чи це дійсно найраніший спогад чи просто перший, який прийшов на думку. Це може бути проблемою, коли учасники спеціально записали найраніший спогад з цією підказкою. Якщо учасників спеціально просять записати саме найраніший спогад, вік настання амнезії знижується до 3-4 років. Але навіть з цим запобіжним заходом, пригадування з підказкою корисне для спогадів про події, які відбулися через декілька місяців після того, як це слово увійшло до словникового запасу учасника. Одне з досліджень, проведених Бауер та Ларкіною (2013 рік), використовувало пригадування з підказкою, коли вони просили дітей та дорослих сказати про особистий спогад з цим словом, а потім вказати найраніший період, коли це відбулося. Дослідники побачили, що молодші діти потребують більше підказок або спонукань. Однак і у дітей, і у дорослих найраніші випадки пригадування були з віку близько 3 років.

Вільне пригадування

Вільне пригадування — це процес, коли дослідники просять учасників експерименту пригадати їх найраніші спогади без будь-яких підказок. Цей метод більш точний, ніж базовий метод пригадування з підказкою, та дозволяє отримати спогади з більш раннього віку, однак суттєвої різниці між вільним пригадуванням та коли людей за наявності підказки спеціально інструктують про найраніший спогад, немає.

Повне пригадування

У методі повного пригадування учасників експерименту просять пригадати та записати всі спогади до певного віку. У цьому методі підказки також відсутні. Повне пригадування дозволяє краще зрозуміти кількість спогадів, які залишаються з раннього дитинства, але це може бути важким для учасників, яким часто необхідно сидіти багато годин у намаганні пригадати події з дитинства. Значних відмінностей між інтерв'ю з пригадуванням з підказкою та фокусованим повним пригадуванням не було знайдено.

Окремі результати

Доступні та недоступні спогади

Певні спогади з раннього дитинства більш доступні для пригадування дорослими, ніж інші. І хоча люди припускають, що непригадування події з дитинства означає, що вони про неї забули, існує різниця між наявністю і доступністю — спогад може бути наявний, але недоступний для людини з різних причин.

Відповідно до дослідження Веста та Бауера, більш ранні спогади мають меншу емоційну складову, ніж більш пізні, та менш персонально значущі, унікальні чи інтенсивні. Більш ранні спогади також у перспективі один від одного не дуже відрізняються. Однак певні події у житті спричиняють більш яскраві та ранні спогади. Так, дорослим легше пам'ятати про персональні, а не загальні події з раннього дитинства — людина швидше пригадає, як отримала собаку, ніж появу на небі комети Галлея. Дослідження вказують на те, що такі загальні, публічні події пригадуються десь з віку у 6 років. Дорослі можуть пам'ятати значущі події, такі як потрапляння у лікарню чи народження молодшого брата частіше і раніше, ніж інші події (2 та 3 роки у порівнянні з 3,5 роки). А інші, наче так само важливі події, як смерть улюбленої людини чи зміна місця проживання, так рано не пригадуються.

Дослідження вказують на те, що до віку бл. 4-х років діти не можуть формувати спогади, багаті на контекст. Вони не можуть запам'ятати джерело отриманої інформації, оскільки їх префронтальна кора головного мозку ще недостатньо розвинена. Дорослі можуть пригадати фрагментарні спогади (окремі моменти без контексту, часто картинки, поведінку чи емоції) з віку бл. 3,5 років, а спогади про події як правило пригадуються з дещо пізнішого віку. Це схоже на дослідження, яке показало різницю між пригадуваннями особистих події та відомих подій — відомі події змінюються на персональні десь від віку 4,5 роки.

Спогади, які щезають

Діти можуть формувати спогади у більш ранньому віці, ніж дорослі здатні пригадати. І хоча ефективність кодування та зберігання спогадів у більш старших дітей дозволяє їм більше пам'ятати, молодші діти також мають значні можливості для запам'ятовування. Немовлята можуть пам'ятати послідовність дій, предмети, які призводять до дій, та порядок, у якому події розгортаються, що свідчить про наявність у них передумов для . Діти десь на 50% правильно пригадують події, які відбулися до досягнення ними двох років, а от дорослі практично нічного з того віку не пам'ятають. У віці двох років діти можуть пригадувати події, які відбулися декілька тижнів тому, що вказує на те, що ці спогади можуть зберігатися досить тривалий час, та може пояснити, чому деякі люди мають спогади про такий ранній вік. Діти також демонструють здатність невербально пригадувати події, які відбулися до того, як у них сформувався словниковий запас для опису таких подій, а дорослі таких спогадів не мають. Такі знахідки спонукали подальше дослідження того, чому та коли люди втрачають спогади, які раніше були їм доступні.

Було з'ясовано, що в міру дорослішання діти втрачають здатність пригадувати довербальні спогади. Одне з пояснень цього припускає, що після розвитку лінгвістичних навичок, спогади, які не були закодовані вербально, втрачаються у мозку. Ця теорія також пояснює, чому багато ранніх спогадів людини фрагментовані — втрачаються невербальні компоненти. Однак існують і протилежні результати, які вказують на те, що діти дошкільного віку (5-6 років) пам'ятають більшу кількість точних деталей про події, ніж вони ж у більш ранньому віці, а діти віком 6-9 років часто мають вербально доступні спогади з дуже раннього дитинства.

Така збільшена здатність дітей пам'ятати свої ранні роки починає затухати, лише коли діли досягають віку 10 років, а у віці 11 років діти вже мають дорослий рівень амнезії дитинства. Такі результати досліджень можуть вказувати на наявність певного аспекту у підлітковому мозку або нейробіологічні процеси підліткового віку, які спричиняють розвиток амнезії дитинства.

Відмінності

Стать

Як правило, коли гендерна нерівність взагалі спостерігається у віці перших спогадів, жінки/дівчата мають більш ранні спогади, ніж чоловіки/хлопці. Причиною більш ранніх спогадів у жінок вважається те, що матері зазвичай мають більш детальний, оцінний та емоційний стиль ремінісценції з дочками, ніж з синами, який, згідно дослідженнь, має наслідком багатші на деталі дитячі спогади. Жінки у різних культурах демонструють тенденцію мати більш насичені інформацією спогади, ніж чоловіки, та тенденцію мати найбільш ранні дитячі спогади з фокусом більше на інших, ніж на себе. З іншого боку, чоловіки демонструють у ранніх спогадах більший фокус на себе та більшу ймовірність зазначити про наявність негативних спогадів. Всупереч цьому, дослідження показали, що дівчата з більшою ймовірністю пам'ятають травматичні та переломні події, а хлопці частіше пам'ятають ігрові моменти. За дослідженнями, ранні спогади є більш точними у відображенні доброзичливості — для чоловіків, та домінування/тиску — для жінок.

Етнічна належність, культура та суспільство

У новозеландському дослідженні, МакДональд з колегами з'ясували, що китайські учасники досліджень мали більш пізні перші спогади ніж новозеландці європейського походження (пакеха) чи маорі. Причиною цієї різниці були китайські жінки, чий середній вік перших спогадів був 6,1 років. Це вказує на те, що китайські жінки мають більш пізні перші спогади, ніж китайські чоловіки, що протилежно загальній тенденції, зазначеній вище. Припускається, що причиною такої відмінності є те, що сини в Китаї цінуються значно вище дочок, і батьки мають більш детальний, оцінний та емоційний стиль ремінісценції з хлопчиками, а не з дівчатами. Серед американців було виявлено, що темношкірі жінки мають пізніші перші спогади, ніж темношкірі чоловіки або білошкірі жінки. Темношкірі жінки також мають тенденцію до низького відсотка особистих спогадів, що незалежно корелює з тим, що вони старші на час першого спогаду. Можливою причиною є те, що у культурі темношкірих американців батьки з більшою ймовірністю використовують директиви, ніж детальну ремінісценцію по відношенню до дочок.

Результати досліджень, що корейці мають значно пізніші перші спогади ніж американці, спочатку вважались викликаними колективістською природою азійських культур. Однак правильність цієї теорії є сумнівною через відсутність суттєвих різниць між віком настання амнезії дитинства у чоловіків-китайців та новозеландців європейського походження. Крім того, дослідження темношкірого американського населення, яке вчені вважають більш колективістською спільнотою, не виявили пізніших перших спогадів ніж у неколективістських спільнотах. Однак, діти з західних суспільств як правило мають більш складні, деталізовані та емоційні розповіді про спогади, ніж такі ж діти зі східних культур.

Дорослі маорі мають значно більш ранні перші спогади, ніж пакеха чи китайці. Така відмінність може бути пов'язана з традиційним наголосом на минулому у культурі маорі, що могло призвести до більш раннього розуміння природи часу та до здатності пригадувати більш ранні спогади. Маорі також з більшою ймовірністю ніж інші дві зазначені групи вказують на сімейну історію як джерело їх спогаду.

Наслідки

Особистість

Перші спогади людини досить значимо відображають риси її особистості. Люди, які мають більш детальні перші спогади, мають тенденцію бути відкритими у їх щоденному житті та поширювати іншим досить багато особистої інформації. Характеристики ранніх спогадів відображають приязність для чоловіків та домінантність для жінок.

Забуті спогади

Навіть коли події дитинства епізодично не пригадуються, вони можуть бути пригадані неявно. Людей можливо та неявно натренувати перш ніж вони запам'ятають/пригадають факти або автобіографічні події. Найбільш суттєвим це є у випадку емоційної травми. Дорослі як правило можуть пригадати події десь з віку 3,5 роки, а з віку 4,7 років мають переважно екзистенціальні спогади. Однак, у дорослих, які мали раннє дитинство з травматичними подіями та/або насиллям (психологічним, фізичним тощо), амнезія дитинства є з віку 5-7 років (тобто їх найраніші спогади — зі старшого віку). Вченими висловлено припущення, що стресовий досвід може пошкодити центри пам'яті та можливо ускладнити формування спогадів. У поєднанні з можливим праймінгом у молодшому віці, це може вказувати на те, що діти у ситуаціях з насиллям мають неявні зв'язки у пам'яті, сформовані у відповідь на таке насилля. Між вченими, однак, існує серйозна суперечка щодо того, чи впливають такі витіснені спогади на поведінку і психологічний стан людини.

Хибні спогади

Дуже мало дорослих мають спогади з віку раніше ніж 2,5 роки. Ті, хто каже про наявність у них таких спогадів, як правило не можуть розрізнити між власними спогадами про подію та простим знанням про неї, яке вони могли отримати з інших джерел. Події з віку 10 років і старше відносно легко правильно запам'ятати/пригадати, а от спогади з віку 2-10 років частіше плутаються з хибними образами та спогадами. Спогади з раннього дитинства (бл. віку у 2 роки) схильні піддаватися хибним припущенням, і тому є менш вартими довіри — до них слід ставитися обережно, особливо якщо такі спогади можуть мати серйозні наслідки. Уявлення деталей хибної події може сприяти утворенню хибних спогадів. Дослідження показали, що люди, які просто уявляють подію дитинства, більш схильні повірити, що вона з ними трапилась, у порівнянні з подіями, які вони не уявляли. Ця схильність отримала назву та демонструє, що коли людина просто являє подію, вона їй може здатися більш схожою на таку, що відбулася в реальності. Використовуючи ту саму парадигму, коли людині показують «відфотошоплене» фото її в дитинстві під час події, якої не існувало, людина з часом може створити собі хибні спогади, уявивши цю подію. Враховуючи, що така здатність мозку людини може бути використана для умисного або випадкового створення хибних спогадів в судових справах, Американська психіатрична асоціація рекомендує з обережністю ставитись до прийняття як доказів фізичного чи сексуального насилля спогадів з віку до двох років, але водночас, і не відкидати такі спогади повністю, з огляду на мерзенну природу такого насилля.

Запропоновані пояснення

Теорія травми Фрейда

Зігмунд Фрейд відомий своїми теоріями психосексуального розвитку, які припускають, що риси особистості людини походять від їхнього лібідо (сексуального апетиту), яке в свою чергу розвивається з досвідів раннього дитинства. Фрейд висунув теорію, що амнезія дитинства є результатом спроби мозку придушити спогади про травматичні події, які відбуваються під час психосексуального розвитку кожної дитини. Оскільки, за його теорією, у перші роки життя діти інтенсивно пізнають власну сексуальність, більшість спогадів про цей період потім втрачається.

Теорія Фрейда, включно з його поясненнями амнезії дитинства, різко критикувалася за надмірне використання непідтверджених даних замість наукового методу і його спостереження, які допускають численні інтерпретації. Дослідження наслідків емоційної травми та амнезії дитинства показують, що стресовий досвід дійсно порушує пам'ять та може пошкодити центральні частини системи пам'яті, такі як мигдалеподібне тіло та гіпокамп. Дорослі, які зазнали у дитинстві травми або знущань, мають найбільш ранні спогади на 2-3 роки пізніше від загальної популяції. Крім того, в них наявні суттєві проблеми зі зберіганням та пригадуванням візуальних, образних спогадів та пам'яттю на обличчя у порівнянні з особами без таких травм. Це дозволяє припустити, що травма може порушити формування спогадів раннього дитинства, але не обов'язково є підтримкою теорії репресії Фрейда.

Емоції

Мигдалеподібне тіло (яка переважно відповідає за емоції та емоційний зміст спогадів) та гіпокамп (переважно відповідає за автобіографічну пам'ять) в цілому незалежні один від одного, але відомо, що емоції та мигдалеподібне тіло впливають на кодування спогадів, яке типово асоціюється з гіпокампом. Дослідження показали, що більш пізні спогади дитинства мають більше предметного та емоційного змісту, ніж більш ранні спогади, і оцінюються як більш значущі та яскраві. Було висловлено припущення, що різниця в емоціях, які відчувають немовлята/малюки та дорослі, може бути причиною амнезії дитинства. Однак досі йдуть суперечки, чи можуть надзвичайно емоційні події стимулювати та покращити надійне пригадування .

За результатами досліджень, емоційні досвіди пов'язані з коротшим часом пригадування, що свідчить про їх підвищену доступність у нашій пам'яті. Якщо подія особливо нас дивує, вона отримує пріоритет обробки у мозку, ймовірно через еволюційні установки. Теорія еволюції стверджує, що якщо минула подія сильно налякала або була незручна для людини, у майбутньому вона буде уникати аналогічних ситуацій, особливо, коли вони несуть загрозу її доброму існуванню. Крім того, чим більш значуща подія, тим більший вплив вона має і тим більше вона отримає обробки (повторення у пам'яті).

Дослідження показують, що такі події, як госпіталізація чи народження молодшого брата/сестри корелюють з більш раннім настанням амнезії дитинства (тобто ранішими першими спогадами), можливо тому, що вони краще емоційно запам'ятовуються. Однак інші, наче теж емоційні події, як смерть члена родини чи переїзд, не впливають на час настання амнезії, можливо тому, що вони не є настільки є значущими для дитини. Отже, деякі спогади доступні з більш раннього віку ніж інші, що дозволило зробити висновок, що дуже емоційні події кодуються та пригадуються з більш раннього віку, ніж емоційно нейтральні.

Неврологічне пояснення

Одним з можливих пояснень амнезії дитинства є нестача неврологічного розвитку у мозку немовляти, що заважає формуванню довготривалих чи автобіографічних спогадів. Гіпокамп та префронтальна кора, дві ключові структури у нейроанатомії пам'яті, остаточно розвиваються лише у віці 3-4 роки. Ці структури асоціюються з формуванням автобіографічних спогадів.

Фізіологічний підхід наче підтверджує це — ті, хто страждає на амнезію чи має пошкоджений гіпокамп, не можуть ефективно зберігати чи пригадувати минулі події, але мають здатність до спостереження та когнітивні навички та можуть дізнаватися нову інформацію. Розвиток середньої скроневої долі, в якій міститься гіпокамп, за дослідженнями має визначальний ефект на здатність кодувати та зберігати спогади раннього дитинства.

Хоча неврологічна теорія пояснює відсутність спогадів з дуже раннього дитинства, вона все ж не дає повного пояснення малої кількості спогадів після віку у чотири роки, а також чому самі діти не мають амнезії дитинства. Наприклад, діти у віці 2-3 роки пам'ятають деякі події, які відбувались з ними у віці 1-2 роки. Відкриття про існування таких спогадів припускає наявність всіх необхідних неврологічних структур.

Існують також підстави вважати, що різні асоціації в півкулях головного мозку впливають на пригадування подій з дуже раннього дитинства. Користування обома руками та двосторонні саккадні рухи (на противагу вертикальним рухам ока чи послідовним) пов'язуються з більш раннім настанням амнезії дитинства, що дозволяє припустити, що взаємодія між двома півкулями веде до кращої пам'яті про події раннього дитинства.

Розвиток

Вважається, що розвиток «когнітивного себе» також має сильний вплив на кодування та зберігання спогадів раннього дитинства. В міру зростання малюка розвивається відчуття себе, коли вони починають розуміти, що є особистістю з унікальними характеристиками та мають власні думки та почуття, відмінні від інших. У міру розвитку себе вони починають упорядковувати автобіографічні досвіди та зберігати спогади про минулі події. Це відомо під назвою «розвиток теорії розуму», тобто прийняттю дитиною того, що в неї є переконання, знання та думки, до яких ніхто більше не має доступу.

Така теорія розвитку стверджує, що малі діти мають добре розуміння семантичної інформації, але їм не вистачає процесів пригадування для того, щоб зв'язати минулі та сьогоднішні епізодичні події для формування автобіографічного себе. У малих дітей не спостерігається відчуття постійного себе у часі до моменту, коли в них розвивається відчуття себе як індивідуальності. Таке відчуття формується у віці 4-5 років, коли діти вже можуть зрозуміти, що нещодавні минулі події впливають на сучасність (трирічні діти цю концепцію зрозуміти нездатні).

Розвитку такого розуміння зв'язку між минулим та сучасністю та концепції постійного себе сприяють розмови про спогади з дорослими — коли дорослі пояснюють та повторно проговорюють події, які відбулися, вони допомагають дитині кодувати події як частину її персонального минулого і вона стає частиною їх «себе».

Мова

Неповний розвиток мови у малих дітей також вважається важливою причиною амнезії дитинства, оскільки немовлята та малюки ще не мають мовних навичок для кодування автобіографічних спогадів. Типовий графік розвитку мови наче підтримує цю теорію: у віці одного року малюки обмежені вимовлянням по одному слову, а амнезія дитинства передбачає, що дорослі (практично ніколи) не мають спогадів з цього віку. У віці три роки діти здатні говорити фразами по 2-3 слова, а у віці 5 років їх мова вже нагадує мову дорослого. Існує пряма кореляція між розвитком мови у дітей та найбільш раннім віком, з якого можна отримати спогади дитинства (бл. 4-х років). Виконання завдань на невербальні та вербальні спогади показує, що діти з кращими мовними навичками під час вербального інтерв'ю розповідають більше про спогади та мають кращу невербальну пам'ять у порівнянні з дітьми з гіршими мовними навичками. Якщо дітям не вистачає мовних навичок, вони не можуть описати спогади з часу, коли вони були малюками, бо їм не вистачає слів та знання для їх опису. Дорослі та діти часто можуть пригадати спогади з віку 3-4 роки, що збігається з періодом різкого розвитку мови. До розвитку мови діти часто мають лише довербальні спогади та можуть використовувати символи, щоб їх відтворити. Коли мовні навички розвинулись, вони можуть активно описати спогади словами. Але контекст при кодування чи пригадуванні спогадів є різним, оскільки мова у малюків не розвинена.

Мова дозволяє дітям упорядкувати особисті минулі та сучасні досвіди та поділитися цими спогадами з іншими. Таким обмін дозволяє дітям усвідомити наявність їх персонального минулого та спонукає їх до розмірковування про когнітивного себе та як минулі дії вплинули на них у сучасності. Декілька досліджень показали, що просте обговорення з дітьми подій може призвести до спогадів, які краще пригадуються. Також існує дослідження, результати якого припускають, що те, наскільки дитина обговорює події з дорослими, визначає автобіографічне пригадування. Це має наслідки для гендерних та культурних відмінностей. Автобіографічна пам'ять починає виникати, коли батьки обговорюють з дітьми події та спонукають їх думати, чому трапилась та чи інша подія. Такі розмови сприяють розвитку у дитини систем пам'яті для того, щоб категоризувати загальні та унікальні події.

Перспектива соціально-культурного розвитку зазначає, що і мова і культура відіграють роль у формування автобіографічної пам'яті дитини. Важливий аспект цієї теорії розмірковує над відмінністю між батьками, які детально обговорюють з дітьми події, та тими, хто так не робить. Діти перших мають більше ранніх спогадів і вони є більш детальними, ніж у дітей, чиї спогади не обговорювались.

Див. також

Примітки

  1. Robinson-Riegler; Robinson-Riegler, Bridget; Gregory (2012). Cognitive Psychology: Applying the Science of the Mind (вид. Third). 75 Arlington Street, Suite 300, Boston, MA: Pearson Education Inc. as Allyn & Bacon. с. 272–276, 295—296, 339—346. ISBN .(англ.)
  2. Phelps, E (2004). Human emotion and memory: Interactions of the amygdala and hippocampal complex. Current Opinion in Neurobiology. 14 (2): 198—202. doi:10.1016/j.conb.2004.03.015. PMID 15082325.(англ.)
  3. Richmond, Jenny; Nelson, Charles A. (NaN undefined NaN). Accounting for change in declarative memory: A cognitive neuroscience perspective. Developmental Review. 27 (3): 349—373. doi:10.1016/j.dr.2007.04.002.(англ.)
  4. Fivush, R.; Schwarzmueller, A. (1999). Children remember childhood: implications for childhood amnesia. Applied Cognitive Psychology. 12 (5): 455—473. doi:10.1002/(SICI)1099-0720(199810)12:5<455::AID-ACP534>3.0.CO;2-H.(англ.)
  5. Clevelend, E.; Reese, E. (2008). Children Remember Early Childhood: Long-term recall across the offset of childhood amnesia. Applied Cognitive Psychology. 22 (1): 127—142. doi:10.1002/acp.1359.(англ.)
  6. Tustin, Karen; Hayne, Harlene (1 січня 2010). Defining the boundary: Age-related changes in childhood amnesia. Developmental Psychology. 46 (5): 1049—1061. doi:10.1037/a0020105.(англ.)
  7. Joseph, R (2003). Emotional Trauma and Childhood Amnesia. Consciousness & Emotion. 4 (2): 151—179. doi:10.1075/ce.4.2.02jos.(англ.)
  8. Multhaup, K. S.; Johnson, M. D.; Tetirick, J. C. (2005). The Wane of Childhood Amnesia for Autobiographical and Public Event Memories. Memory. 13 (2): 161—173. doi:10.1080/09608210344000652.(англ.)
  9. Schneider, W (1999). The development of metamemory in children. Attention and Performance (17): 487—514.(англ.)
  10. Hayne, H (2004). Infant memory development: Implications for childhood amnesia. Developmental Review (24): 33—73.(англ.)
  11. Bauer, P (2004). . Psychological Science Agenda. 18 (12). Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
  12. Jack, F.; Hayne, H. (August 2007). Eliciting adults' earliest memories: does it matter how we ask the question?. Memory (Hove, England). 15 (6): 647—63. doi:10.1080/09658210701467087. PMID 17654279.
  13. (1904). Adolescence. New York: D. Appleton and Company. ISBN .
  14. Freud, Sigmund (1910). II. Three Contributions to the Sexual Theory. New York: The Journal of Nervous and Mental Disease Publishing Company.
  15. Freud, Sigmund (1953). Three essays on the theory of sexuality. London: Hogarth Press.
  16. Neisser, Ulric. Memory development: New questions and old. Developmental Review. 24 (1): 154—158. doi:10.1016/j.dr.2003.09.002.
  17. Bauer, Patricia J.; Burch, Melissa M.; Scholin, Sarah E.; Güler, O. Evren (2007). Using Cue words to Investigate the Distribution of Autobiographical Memories in Childhood. Psychological Science. 18 (10): 910—916. doi:10.1111/j.1467-9280.2007.01999.x.
  18. Morrison, C.M; Conway, M. A. (2010). First Words and First Memories. Cognition. 116 (1): 23—32. doi:10.1016/j.cognition.2010.03.011.
  19. Bauer J. P., & Larkina M. (2013). Childhood Amnesia in the Making: Different Distributions of Autobiographical Memories in Children and Adults. Journal of Experimental Psychology: General, 143, 597–611.
  20. Rubin, DC (July 2000). The distribution of early childhood memories. Memory (Hove, England). 8 (4): 265—9. doi:10.1080/096582100406810. PMID 10932795.
  21. West, T; Bauer, P. (1999). Assumptions of Infantile Amnesia: Are There Differences Between Early and Later Memories?. Memory. 7 (3): 257—278. doi:10.1080/096582199387913. PMID 10659077.
  22. Fivush, R.; Gray, J. T.; Fromhoff, F. A. (1987). Two-year-olds talk about the past. Cognitive Development. 2 (4): 393—409. doi:10.1016/S0885-2014(87)80015-1.
  23. Usher, J; Neisser, U. (1993). Childhood Amnesia and the Beginnings of Memory for Four Early Life Events. Journal of Experimental Psychology. 122 (2): 155—165. PMID 8315398.
  24. Newcombe, N; Drummey A; Fox N; Lai E & Ottinger-Alberts W (2000). embering Early Childhood: How Much, How, and Why (or Why Not). Current Directions in Psychological Science. 9 (2): 55—58. doi:10.1111/1467-8721.00060.
  25. Bruce, D; Wilcox-O'hearn, L.; Robinson, J.A.; PHillips-Grant, K.; Francis, L.; Smith, M.C. (2005). Fragment Memories Mark the End of Childhood Amnesia. Memory & Cognition. 33 (4): 567—576. doi:10.3758/bf03195324. PMID 16248322.
  26. Bauer, P (April 2006). Constructing a past in infancy: A neuro-developmental account. Trends in Cognitive Sciences. 10 (4). doi:10.1016/j.tics.2006.02.009.
  27. Simcock, Gabrielle; Hayne, Harlene (April 2000). Age-related changes in verbal and nonverbal memory during early childhood. Psychological Science. 9 (2): 55—58. doi:10.1037/0012-1649.39.5.805.
  28. Bauer, Patricia; Jennifer Wenner; Patricia Dropik; Sandi Wewerka (August 2000). Parameters of remembering and forgetting in the transition from infancy to early childhood. Monographs of the Society for Research in Child Development. 65 (4): v-204.
  29. Hayne, Harlene; Simcock, G. (2002). Breaking the barrier? Children fail to translate their preverbal memories into language. Psychological Science. 13 (3): 225—231. doi:10.1111/1467-9280.00442. PMID 12009042.
  30. Peterson, C.; Grant, V.; Bolvand, L. (August 2005). Childhood amnesia in children and adolescents: Their earliest memories. Memory. 13 (6). doi:10.1080/09658210444000278.
  31. Van Abbema, D.; Bauer, P. (November 2005). Autobiographical memory in middle childhood: Recollections of the recent and distant past. Memory. 13 (8). doi:10.1080/09658210444000430.
  32. MacDonald, S; Uesiliana K; Hayne H (2000). (PDF). Memory. 8 (6): 365—376. doi:10.1080/09658210050156822. PMID 11145068. Архів оригіналу (pdf) за 25 травня 2010. Процитовано 8 квітня 2015.
  33. Fivush, R.; Nelson, K. (September 2004). Culture and Language in the Emergence of Autobiographical Memory. Psychological Science. 15 (9): 573—577. doi:10.1111/j.0956-7976.2004.00722.x.
  34. Fizgerald, J (September 2010). Culture, Gender, and the First Memories of Black and White American Students. Memory & Cognition. 38 (6): 785—796. doi:10.3758/MC.38.6.785.
  35. (1983). Early Recollections as Predictors of Self Disclosure and Interpersonal Style. Journal of Individual Psychology. 39: 92—98.
  36. (1980). . Journal of Individual Psychology. 36 (2): 136—149. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 8 квітня 2015.
  37. Eacott, M. J.; Crawley, R. A. (1998). The offset of childhood amnesia: memory for events that occurred before age 3. The Journal of Experimental Psychology: General. 127 (1): 22—33. doi:10.1037/0096-3445.127.1.22. ISSN 0096-3445. PMID 9503650.
  38. Strange, D; Wade, K., Hayne, H., (2008). Creating False memories for Events that Occurred Before Versus After the Offset of Childhood Amnesia. Memory. 16 (5): 475—484. doi:10.1080/09658210802059049.
  39. Garry, M; Loftus, E., Manning, C., Sherman, S., (1996). Imagination Inflation: Imagining a childhood event inflates confidence that it occurred. Psychonomic Bulletin & Review. 3 (2): 208—214. doi:10.3758/BF03212420.
  40. Wade, K; Garry, M., Read, D., Lindsay, S., (2002). A picture is worth a thousand lies: Using false photographs to create false childhood memories. Psychonomic Bulletin & Review. 9 (2): 597—603. doi:10.3758/BF03196318.
  41. Gleitman, H; Fridlund A; Reisberg D (2007). Psychology (вид. 7). New York: W. W. Norton & Company. ISBN .
  42. McCloskey, M; Wible C; Cohen N (1988). (PDF). Journal of Experimental Psychology. 117 (2): 171—181. doi:10.1037/0096-3445.117.2.171. ISSN 0096-3445. Архів оригіналу (pdf) за 20 липня 2011. Процитовано 8 квітня 2015.
  43. Squire, Larry; Craig Stark; Robert Clark (2004). The Medial Temporal Lobe. Annual Review of Neuroscience. 27: 279—306. doi:10.1146/annurev.neuro.27.070203.144130. PMID 15217334.
  44. Bauer, Patricia (June 2007). Recall in infancy: A neurodevelopmental account. Current Directions in Psychological Science. 16 (3): 142—146. doi:10.1111/j.1467-8721.2007.00492.x.
  45. Christman, Stephen; Propper, Ruth; Brown, Tiffany (May 2006). Increased interhemispheric interaction is associated with earlier offset of childhood amnesia. Neuropsychology. 20 (3): 336—345. doi:10.1037/0894-4105.20.3.336.
  46. Povinelli, Daniel; Landry, A.; Theall, L.; Clark, B.; Castille, C. (November 1999). Development of young children's understanding that the recent past is causally bound to the present. Developmental Psychology. 35 (6): 1426—1439. doi:10.1037/0012-1649.35.6.1426.
  47. Simcock G. & Hayne H. (2002). Breaking the Barrier? Children Fail to Translate Their Preverbal Memories into Language. Psychological Science, 13, 225–231.
  48. Earliest recollections of childhood: a demographic analysis. doi:10.1016/0010-0277(94)90004-3.
  49. Fivush, R.; Nelson, K. (2004). The Emergence of Autobiographical Memory: A Social Cultural Developmental Theory. Psychological Review. 111 (2): 486—511. doi:10.1037/0033-295X.111.2.486.

Додаткова література

  • Cordón, Ingrid M.; Pipe, Margaret-Ellen; Sayfan, Liat; Melinder, Annika; Goodman, Gail S. (2004). Memory for traumatic experiences in early childhood. Developmental Review. 24 (1): 101—132. doi:10.1016/j.dr.2003.09.003. ISSN 0273-2297.
  • Davis, Nicola; Gross, Julien; Hayne, Harlene (2008). Defining the boundary of childhood amnesia. Memory. 16 (5): 465—474. doi:10.1080/09658210802077082. ISSN 0965-8211.
  • Hayne, Harlene; Jacks, Fiona (2011). Childhood amnesia. Cognitive Science. 2 (2): 136—145. doi:10.1002/wcs.107.
  • Peterson, Carole; Warren, Kelly L.; Short, Megan M. (2011). Infantile Amnesia Across the Years: A 2-Year Follow-up of Children’s Earliest Memories. Child Development. 82 (4): 1092—1105. doi:10.1111/j.1467-8624.2011.01597.x. ISSN 0009-3920.
  • «Blanks for the Memories: What's Your Earliest Childhood Recollection? Scientists Delve Into Brain Circuitry for Answers» [ 26 січня 2013 у Wayback Machine.] -(Wall Street Journal)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2015 Amnezi ya diti nstva angl Childhood amnesia abo angl infantile amnesia amneziya nemovlyat nespromozhnist doroslih lyudej zgadati podiyi z viku vid 2 do 4 rokiv a takozh periodu do dosyagnennya viku 10 rokiv shodo yakogo dorosli mayut menshe spogadiv nizh slid bulo b ochikuvati z urahuvannyam plinu chasu Pershi 1 2 roki zhittya taki strukturi mozku yak limbichna sistema yaka vklyuchaye gipokamp ta migdalepodibne tilo ta zaluchena do procesu zberigannya spogadiv rozvinena she ne povnistyu Doslidzhennya pokazali sho diti mozhut pam yatati podiyi yaki vidbulisya do dosyagnennya viku u 3 4 roki ale taki spogadi zgasayut po hodu yihnogo doroslishannya Diti mayut zdatnist pam yatati podiyi yaki trapilis iz nimi u vici 1 rik ta ranishe doki voni she malenki ale v miru zrostannya voni perevazhno vtrachayut spogadi pro najmolodshi roki Chasovi ramki amneziyi ditinstva chasto viznachayut yak vik najranishogo spogadu yakij u serednomu datuyetsya vikom 3 5 roki hocha mozhe kolivatis vid 2 do 5 rokiv zalezhno vid metodu prigaduvannya ta viku respondenta Odnak koli ramki amneziyi ditinstva viznachayut yak vik koli bilshist spogadiv ye osobistimi a ne pro vidomi podiyi to mova jde pro chas u 4 5 roki Prichinoyu riznici mozhe buti rozvitok u ditini rozuminnya i znannya pro vlasnu pam yat Pri rozglyadi amneziyi ditinstva vazhlivimi ye zmini v koduvanni zberiganni ta prigaduvanni spogadiv pid chas rannogo ditinstva Doslidzhennya pokazuyut vidminnosti sered riznih statej ta kultur prichinoyu chogo vvazhayetsya rozvitok movi Amneziya ditinstva osoblivo vazhliva pri rozglyadi nespravzhnih spogadiv ta rozvitku mozku v rannomu ditinstvi Zaproponovani poyasnennya fenomenu vklyuchayut teoriyu travmi Frejda deyakimi vchenimi oskarzhuyetsya nevrologichnij rozvitok rozvitok kognitivnogo sebe emocij ta movi IstoriyaPro isnuvannya dityachoyi amneziyi bulo vpershe oficijno povidomleno psihologineyu Kerolajn Majlz angl Caroline Miles u yiyi statti A study of individual psychology nadrukovanij 1893 roku v zhurnali American Journal of Psychology Cherez 4 roki u 1897 roci francuzki vcheni Viktor Anri i Katrin Anri opublikuvali v L Annee Psychologique znameniti rezultati svogo opituvannya pro ranni spogadi ditinstva yaki pizdnishe nadihnuli Frejda V 1904 roci Grenvil Stenli Goll angl G Stanley Hall zgadav fenomen u svoyij knizi Adolescence Its Psychology and Its Relations to Physiology Anthropology Sociology Sex Crime Religion and Education U 1910 roci Zigmund Frejd zaproponuvav odni z najbilsh vidomih ta kontroversijnih opisiv ta poyasnennya amneziyi ditinstva Vikoristovuyuchi teoriyu psihoanalizu vin stverdzhuvav sho spogadi pro ranni podiyi vitisnyayutsya cherez nevidpovidno seksualnu prirodu takih podij Vin takozh stverdzhuvav sho dityacha abo infantilna amneziya ye poperednikom isterichnoyi amneziyi abo vitisnennya yake sposterigalas u jogo doroslih paciyentiv Frejd prosiv svoyih paciyentiv prigadati yih najbilsh ranni spogadi ta z yasuvav sho yim vazhko prigadati shos ranishe vid viku 6 8 rokiv Vin zaprovadiv termin infantilna abo dityacha amneziya ta opisav fenomen u knizi Tri narisi z teoriyi seksualnosti nim Drei Abhandlungen zur Sexualtheorie Metodi prigaduvannyaPsihologi mayut rizni poglyadi na viznachennya periodu nastannya amneziyi ditinstva odni viznachayut cej period za vikom najbilsh rannogo spogadu inshi za vikom koli spogadi stayut bilsh konkretnimi i avtobiografichnimi Ale zagalnim konsensusom ye te sho nemaye chitkogo viku z yakogo lyudina povinna pam yatati podiyi Priroda dityachoyi podiyi ta te yak lyudina prigaduye spogadi mozhe vplivati na te sho mozhe buti prigadano Kilkist spogadiv pro rannye ditinstvo lyudini takozh zalezhit vid viku u yakomu yiyi prosyat prigadati Prigaduvannya z pidkazkoyu Bagato doslidzhen vikoristovuyut metod prigaduvannya z pidkazkoyu bazova forma yakogo polyagaye v tomu sho eksperimentator kazhe piddoslidnomu slovo a toj nazivaye najranishij spogad yakij voni asociyuyut z cim slovom Za cim metodom nastannya amneziyi ditinstva v serednomu vidbuvayetsya v 5 rokiv Odnak isnuye dekilka zauvazhen do cogo metodu dlya odnogo slova zapisuyetsya lishe odin spogad tomu vazhko znati chi ce dijsno najranishij spogad chi prosto pershij yakij prijshov na dumku Ce mozhe buti problemoyu koli uchasniki specialno zapisali najranishij spogad z ciyeyu pidkazkoyu Yaksho uchasnikiv specialno prosyat zapisati same najranishij spogad vik nastannya amneziyi znizhuyetsya do 3 4 rokiv Ale navit z cim zapobizhnim zahodom prigaduvannya z pidkazkoyu korisne dlya spogadiv pro podiyi yaki vidbulisya cherez dekilka misyaciv pislya togo yak ce slovo uvijshlo do slovnikovogo zapasu uchasnika Odne z doslidzhen provedenih Bauer ta Larkinoyu 2013 rik vikoristovuvalo prigaduvannya z pidkazkoyu koli voni prosili ditej ta doroslih skazati pro osobistij spogad z cim slovom a potim vkazati najranishij period koli ce vidbulosya Doslidniki pobachili sho molodshi diti potrebuyut bilshe pidkazok abo sponukan Odnak i u ditej i u doroslih najranishi vipadki prigaduvannya buli z viku blizko 3 rokiv Vilne prigaduvannya Vilne prigaduvannya ce proces koli doslidniki prosyat uchasnikiv eksperimentu prigadati yih najranishi spogadi bez bud yakih pidkazok Cej metod bilsh tochnij nizh bazovij metod prigaduvannya z pidkazkoyu ta dozvolyaye otrimati spogadi z bilsh rannogo viku odnak suttyevoyi riznici mizh vilnim prigaduvannyam ta koli lyudej za nayavnosti pidkazki specialno instruktuyut pro najranishij spogad nemaye Povne prigaduvannya U metodi povnogo prigaduvannya uchasnikiv eksperimentu prosyat prigadati ta zapisati vsi spogadi do pevnogo viku U comu metodi pidkazki takozh vidsutni Povne prigaduvannya dozvolyaye krashe zrozumiti kilkist spogadiv yaki zalishayutsya z rannogo ditinstva ale ce mozhe buti vazhkim dlya uchasnikiv yakim chasto neobhidno siditi bagato godin u namaganni prigadati podiyi z ditinstva Znachnih vidminnostej mizh interv yu z prigaduvannyam z pidkazkoyu ta fokusovanim povnim prigaduvannyam ne bulo znajdeno Okremi rezultatiDostupni ta nedostupni spogadi Pevni spogadi z rannogo ditinstva bilsh dostupni dlya prigaduvannya doroslimi nizh inshi I hocha lyudi pripuskayut sho neprigaduvannya podiyi z ditinstva oznachaye sho voni pro neyi zabuli isnuye riznicya mizh nayavnistyu i dostupnistyu spogad mozhe buti nayavnij ale nedostupnij dlya lyudini z riznih prichin Vidpovidno do doslidzhennya Vesta ta Bauera bilsh ranni spogadi mayut menshu emocijnu skladovu nizh bilsh pizni ta mensh personalno znachushi unikalni chi intensivni Bilsh ranni spogadi takozh u perspektivi odin vid odnogo ne duzhe vidriznyayutsya Odnak pevni podiyi u zhitti sprichinyayut bilsh yaskravi ta ranni spogadi Tak doroslim legshe pam yatati pro personalni a ne zagalni podiyi z rannogo ditinstva lyudina shvidshe prigadaye yak otrimala sobaku nizh poyavu na nebi kometi Galleya Doslidzhennya vkazuyut na te sho taki zagalni publichni podiyi prigaduyutsya des z viku u 6 rokiv Dorosli mozhut pam yatati znachushi podiyi taki yak potraplyannya u likarnyu chi narodzhennya molodshogo brata chastishe i ranishe nizh inshi podiyi 2 ta 3 roki u porivnyanni z 3 5 roki A inshi nache tak samo vazhlivi podiyi yak smert ulyublenoyi lyudini chi zmina miscya prozhivannya tak rano ne prigaduyutsya Doslidzhennya vkazuyut na te sho do viku bl 4 h rokiv diti ne mozhut formuvati spogadi bagati na kontekst Voni ne mozhut zapam yatati dzherelo otrimanoyi informaciyi oskilki yih prefrontalna kora golovnogo mozku she nedostatno rozvinena Dorosli mozhut prigadati fragmentarni spogadi okremi momenti bez kontekstu chasto kartinki povedinku chi emociyi z viku bl 3 5 rokiv a spogadi pro podiyi yak pravilo prigaduyutsya z desho piznishogo viku Ce shozhe na doslidzhennya yake pokazalo riznicyu mizh prigaduvannyami osobistih podiyi ta vidomih podij vidomi podiyi zminyuyutsya na personalni des vid viku 4 5 roki Spogadi yaki shezayut Diti mozhut formuvati spogadi u bilsh rannomu vici nizh dorosli zdatni prigadati I hocha efektivnist koduvannya ta zberigannya spogadiv u bilsh starshih ditej dozvolyaye yim bilshe pam yatati molodshi diti takozh mayut znachni mozhlivosti dlya zapam yatovuvannya Nemovlyata mozhut pam yatati poslidovnist dij predmeti yaki prizvodyat do dij ta poryadok u yakomu podiyi rozgortayutsya sho svidchit pro nayavnist u nih peredumov dlya Diti des na 50 pravilno prigaduyut podiyi yaki vidbulisya do dosyagnennya nimi dvoh rokiv a ot dorosli praktichno nichnogo z togo viku ne pam yatayut U vici dvoh rokiv diti mozhut prigaduvati podiyi yaki vidbulisya dekilka tizhniv tomu sho vkazuye na te sho ci spogadi mozhut zberigatisya dosit trivalij chas ta mozhe poyasniti chomu deyaki lyudi mayut spogadi pro takij rannij vik Diti takozh demonstruyut zdatnist neverbalno prigaduvati podiyi yaki vidbulisya do togo yak u nih sformuvavsya slovnikovij zapas dlya opisu takih podij a dorosli takih spogadiv ne mayut Taki znahidki sponukali podalshe doslidzhennya togo chomu ta koli lyudi vtrachayut spogadi yaki ranishe buli yim dostupni Bulo z yasovano sho v miru doroslishannya diti vtrachayut zdatnist prigaduvati doverbalni spogadi Odne z poyasnen cogo pripuskaye sho pislya rozvitku lingvistichnih navichok spogadi yaki ne buli zakodovani verbalno vtrachayutsya u mozku Cya teoriya takozh poyasnyuye chomu bagato rannih spogadiv lyudini fragmentovani vtrachayutsya neverbalni komponenti Odnak isnuyut i protilezhni rezultati yaki vkazuyut na te sho diti doshkilnogo viku 5 6 rokiv pam yatayut bilshu kilkist tochnih detalej pro podiyi nizh voni zh u bilsh rannomu vici a diti vikom 6 9 rokiv chasto mayut verbalno dostupni spogadi z duzhe rannogo ditinstva Taka zbilshena zdatnist ditej pam yatati svoyi ranni roki pochinaye zatuhati lishe koli dili dosyagayut viku 10 rokiv a u vici 11 rokiv diti vzhe mayut doroslij riven amneziyi ditinstva Taki rezultati doslidzhen mozhut vkazuvati na nayavnist pevnogo aspektu u pidlitkovomu mozku abo nejrobiologichni procesi pidlitkovogo viku yaki sprichinyayut rozvitok amneziyi ditinstva Vidminnosti Stat Yak pravilo koli genderna nerivnist vzagali sposterigayetsya u vici pershih spogadiv zhinki divchata mayut bilsh ranni spogadi nizh choloviki hlopci Prichinoyu bilsh rannih spogadiv u zhinok vvazhayetsya te sho materi zazvichaj mayut bilsh detalnij ocinnij ta emocijnij stil reminiscenciyi z dochkami nizh z sinami yakij zgidno doslidzhenn maye naslidkom bagatshi na detali dityachi spogadi Zhinki u riznih kulturah demonstruyut tendenciyu mati bilsh nasicheni informaciyeyu spogadi nizh choloviki ta tendenciyu mati najbilsh ranni dityachi spogadi z fokusom bilshe na inshih nizh na sebe Z inshogo boku choloviki demonstruyut u rannih spogadah bilshij fokus na sebe ta bilshu jmovirnist zaznachiti pro nayavnist negativnih spogadiv Vsuperech comu doslidzhennya pokazali sho divchata z bilshoyu jmovirnistyu pam yatayut travmatichni ta perelomni podiyi a hlopci chastishe pam yatayut igrovi momenti Za doslidzhennyami ranni spogadi ye bilsh tochnimi u vidobrazhenni dobrozichlivosti dlya cholovikiv ta dominuvannya tisku dlya zhinok Etnichna nalezhnist kultura ta suspilstvo U novozelandskomu doslidzhenni MakDonald z kolegami z yasuvali sho kitajski uchasniki doslidzhen mali bilsh pizni pershi spogadi nizh novozelandci yevropejskogo pohodzhennya pakeha chi maori Prichinoyu ciyeyi riznici buli kitajski zhinki chij serednij vik pershih spogadiv buv 6 1 rokiv Ce vkazuye na te sho kitajski zhinki mayut bilsh pizni pershi spogadi nizh kitajski choloviki sho protilezhno zagalnij tendenciyi zaznachenij vishe Pripuskayetsya sho prichinoyu takoyi vidminnosti ye te sho sini v Kitayi cinuyutsya znachno vishe dochok i batki mayut bilsh detalnij ocinnij ta emocijnij stil reminiscenciyi z hlopchikami a ne z divchatami Sered amerikanciv bulo viyavleno sho temnoshkiri zhinki mayut piznishi pershi spogadi nizh temnoshkiri choloviki abo biloshkiri zhinki Temnoshkiri zhinki takozh mayut tendenciyu do nizkogo vidsotka osobistih spogadiv sho nezalezhno korelyuye z tim sho voni starshi na chas pershogo spogadu Mozhlivoyu prichinoyu ye te sho u kulturi temnoshkirih amerikanciv batki z bilshoyu jmovirnistyu vikoristovuyut direktivi nizh detalnu reminiscenciyu po vidnoshennyu do dochok Rezultati doslidzhen sho korejci mayut znachno piznishi pershi spogadi nizh amerikanci spochatku vvazhalis viklikanimi kolektivistskoyu prirodoyu azijskih kultur Odnak pravilnist ciyeyi teoriyi ye sumnivnoyu cherez vidsutnist suttyevih riznic mizh vikom nastannya amneziyi ditinstva u cholovikiv kitajciv ta novozelandciv yevropejskogo pohodzhennya Krim togo doslidzhennya temnoshkirogo amerikanskogo naselennya yake vcheni vvazhayut bilsh kolektivistskoyu spilnotoyu ne viyavili piznishih pershih spogadiv nizh u nekolektivistskih spilnotah Odnak diti z zahidnih suspilstv yak pravilo mayut bilsh skladni detalizovani ta emocijni rozpovidi pro spogadi nizh taki zh diti zi shidnih kultur Dorosli maori mayut znachno bilsh ranni pershi spogadi nizh pakeha chi kitajci Taka vidminnist mozhe buti pov yazana z tradicijnim nagolosom na minulomu u kulturi maori sho moglo prizvesti do bilsh rannogo rozuminnya prirodi chasu ta do zdatnosti prigaduvati bilsh ranni spogadi Maori takozh z bilshoyu jmovirnistyu nizh inshi dvi zaznacheni grupi vkazuyut na simejnu istoriyu yak dzherelo yih spogadu Naslidki Osobistist Pershi spogadi lyudini dosit znachimo vidobrazhayut risi yiyi osobistosti Lyudi yaki mayut bilsh detalni pershi spogadi mayut tendenciyu buti vidkritimi u yih shodennomu zhitti ta poshiryuvati inshim dosit bagato osobistoyi informaciyi Harakteristiki rannih spogadiv vidobrazhayut priyaznist dlya cholovikiv ta dominantnist dlya zhinok Zabuti spogadi Navit koli podiyi ditinstva epizodichno ne prigaduyutsya voni mozhut buti prigadani neyavno Lyudej mozhlivo ta neyavno natrenuvati persh nizh voni zapam yatayut prigadayut fakti abo avtobiografichni podiyi Najbilsh suttyevim ce ye u vipadku emocijnoyi travmi Dorosli yak pravilo mozhut prigadati podiyi des z viku 3 5 roki a z viku 4 7 rokiv mayut perevazhno ekzistencialni spogadi Odnak u doroslih yaki mali rannye ditinstvo z travmatichnimi podiyami ta abo nasillyam psihologichnim fizichnim tosho amneziya ditinstva ye z viku 5 7 rokiv tobto yih najranishi spogadi zi starshogo viku Vchenimi vislovleno pripushennya sho stresovij dosvid mozhe poshkoditi centri pam yati ta mozhlivo uskladniti formuvannya spogadiv U poyednanni z mozhlivim prajmingom u molodshomu vici ce mozhe vkazuvati na te sho diti u situaciyah z nasillyam mayut neyavni zv yazki u pam yati sformovani u vidpovid na take nasillya Mizh vchenimi odnak isnuye serjozna superechka shodo togo chi vplivayut taki vitisneni spogadi na povedinku i psihologichnij stan lyudini Hibni spogadi Duzhe malo doroslih mayut spogadi z viku ranishe nizh 2 5 roki Ti hto kazhe pro nayavnist u nih takih spogadiv yak pravilo ne mozhut rozrizniti mizh vlasnimi spogadami pro podiyu ta prostim znannyam pro neyi yake voni mogli otrimati z inshih dzherel Podiyi z viku 10 rokiv i starshe vidnosno legko pravilno zapam yatati prigadati a ot spogadi z viku 2 10 rokiv chastishe plutayutsya z hibnimi obrazami ta spogadami Spogadi z rannogo ditinstva bl viku u 2 roki shilni piddavatisya hibnim pripushennyam i tomu ye mensh vartimi doviri do nih slid stavitisya oberezhno osoblivo yaksho taki spogadi mozhut mati serjozni naslidki Uyavlennya detalej hibnoyi podiyi mozhe spriyati utvorennyu hibnih spogadiv Doslidzhennya pokazali sho lyudi yaki prosto uyavlyayut podiyu ditinstva bilsh shilni poviriti sho vona z nimi trapilas u porivnyanni z podiyami yaki voni ne uyavlyali Cya shilnist otrimala nazvu ta demonstruye sho koli lyudina prosto yavlyaye podiyu vona yij mozhe zdatisya bilsh shozhoyu na taku sho vidbulasya v realnosti Vikoristovuyuchi tu samu paradigmu koli lyudini pokazuyut vidfotoshoplene foto yiyi v ditinstvi pid chas podiyi yakoyi ne isnuvalo lyudina z chasom mozhe stvoriti sobi hibni spogadi uyavivshi cyu podiyu Vrahovuyuchi sho taka zdatnist mozku lyudini mozhe buti vikoristana dlya umisnogo abo vipadkovogo stvorennya hibnih spogadiv v sudovih spravah Amerikanska psihiatrichna asociaciya rekomenduye z oberezhnistyu stavitis do prijnyattya yak dokaziv fizichnogo chi seksualnogo nasillya spogadiv z viku do dvoh rokiv ale vodnochas i ne vidkidati taki spogadi povnistyu z oglyadu na merzennu prirodu takogo nasillya Zaproponovani poyasnennyaTeoriya travmi Frejda Zigmund Frejd vidomij svoyimi teoriyami psihoseksualnogo rozvitku yaki pripuskayut sho risi osobistosti lyudini pohodyat vid yihnogo libido seksualnogo apetitu yake v svoyu chergu rozvivayetsya z dosvidiv rannogo ditinstva Frejd visunuv teoriyu sho amneziya ditinstva ye rezultatom sprobi mozku pridushiti spogadi pro travmatichni podiyi yaki vidbuvayutsya pid chas psihoseksualnogo rozvitku kozhnoyi ditini Oskilki za jogo teoriyeyu u pershi roki zhittya diti intensivno piznayut vlasnu seksualnist bilshist spogadiv pro cej period potim vtrachayetsya Teoriya Frejda vklyuchno z jogo poyasnennyami amneziyi ditinstva rizko kritikuvalasya za nadmirne vikoristannya nepidtverdzhenih danih zamist naukovogo metodu i jogo sposterezhennya yaki dopuskayut chislenni interpretaciyi Doslidzhennya naslidkiv emocijnoyi travmi ta amneziyi ditinstva pokazuyut sho stresovij dosvid dijsno porushuye pam yat ta mozhe poshkoditi centralni chastini sistemi pam yati taki yak migdalepodibne tilo ta gipokamp Dorosli yaki zaznali u ditinstvi travmi abo znushan mayut najbilsh ranni spogadi na 2 3 roki piznishe vid zagalnoyi populyaciyi Krim togo v nih nayavni suttyevi problemi zi zberigannyam ta prigaduvannyam vizualnih obraznih spogadiv ta pam yattyu na oblichchya u porivnyanni z osobami bez takih travm Ce dozvolyaye pripustiti sho travma mozhe porushiti formuvannya spogadiv rannogo ditinstva ale ne obov yazkovo ye pidtrimkoyu teoriyi represiyi Frejda Emociyi Migdalepodibne tilo yaka perevazhno vidpovidaye za emociyi ta emocijnij zmist spogadiv ta gipokamp perevazhno vidpovidaye za avtobiografichnu pam yat v cilomu nezalezhni odin vid odnogo ale vidomo sho emociyi ta migdalepodibne tilo vplivayut na koduvannya spogadiv yake tipovo asociyuyetsya z gipokampom Doslidzhennya pokazali sho bilsh pizni spogadi ditinstva mayut bilshe predmetnogo ta emocijnogo zmistu nizh bilsh ranni spogadi i ocinyuyutsya yak bilsh znachushi ta yaskravi Bulo vislovleno pripushennya sho riznicya v emociyah yaki vidchuvayut nemovlyata malyuki ta dorosli mozhe buti prichinoyu amneziyi ditinstva Odnak dosi jdut superechki chi mozhut nadzvichajno emocijni podiyi stimulyuvati ta pokrashiti nadijne prigaduvannya Za rezultatami doslidzhen emocijni dosvidi pov yazani z korotshim chasom prigaduvannya sho svidchit pro yih pidvishenu dostupnist u nashij pam yati Yaksho podiya osoblivo nas divuye vona otrimuye prioritet obrobki u mozku jmovirno cherez evolyucijni ustanovki Teoriya evolyuciyi stverdzhuye sho yaksho minula podiya silno nalyakala abo bula nezruchna dlya lyudini u majbutnomu vona bude unikati analogichnih situacij osoblivo koli voni nesut zagrozu yiyi dobromu isnuvannyu Krim togo chim bilsh znachusha podiya tim bilshij vpliv vona maye i tim bilshe vona otrimaye obrobki povtorennya u pam yati Doslidzhennya pokazuyut sho taki podiyi yak gospitalizaciya chi narodzhennya molodshogo brata sestri korelyuyut z bilsh rannim nastannyam amneziyi ditinstva tobto ranishimi pershimi spogadami mozhlivo tomu sho voni krashe emocijno zapam yatovuyutsya Odnak inshi nache tezh emocijni podiyi yak smert chlena rodini chi pereyizd ne vplivayut na chas nastannya amneziyi mozhlivo tomu sho voni ne ye nastilki ye znachushimi dlya ditini Otzhe deyaki spogadi dostupni z bilsh rannogo viku nizh inshi sho dozvolilo zrobiti visnovok sho duzhe emocijni podiyi koduyutsya ta prigaduyutsya z bilsh rannogo viku nizh emocijno nejtralni Nevrologichne poyasnennya Odnim z mozhlivih poyasnen amneziyi ditinstva ye nestacha nevrologichnogo rozvitku u mozku nemovlyati sho zavazhaye formuvannyu dovgotrivalih chi avtobiografichnih spogadiv Gipokamp ta prefrontalna kora dvi klyuchovi strukturi u nejroanatomiyi pam yati ostatochno rozvivayutsya lishe u vici 3 4 roki Ci strukturi asociyuyutsya z formuvannyam avtobiografichnih spogadiv Fiziologichnij pidhid nache pidtverdzhuye ce ti hto strazhdaye na amneziyu chi maye poshkodzhenij gipokamp ne mozhut efektivno zberigati chi prigaduvati minuli podiyi ale mayut zdatnist do sposterezhennya ta kognitivni navichki ta mozhut diznavatisya novu informaciyu Rozvitok serednoyi skronevoyi doli v yakij mistitsya gipokamp za doslidzhennyami maye viznachalnij efekt na zdatnist koduvati ta zberigati spogadi rannogo ditinstva Hocha nevrologichna teoriya poyasnyuye vidsutnist spogadiv z duzhe rannogo ditinstva vona vse zh ne daye povnogo poyasnennya maloyi kilkosti spogadiv pislya viku u chotiri roki a takozh chomu sami diti ne mayut amneziyi ditinstva Napriklad diti u vici 2 3 roki pam yatayut deyaki podiyi yaki vidbuvalis z nimi u vici 1 2 roki Vidkrittya pro isnuvannya takih spogadiv pripuskaye nayavnist vsih neobhidnih nevrologichnih struktur Isnuyut takozh pidstavi vvazhati sho rizni asociaciyi v pivkulyah golovnogo mozku vplivayut na prigaduvannya podij z duzhe rannogo ditinstva Koristuvannya oboma rukami ta dvostoronni sakkadni ruhi na protivagu vertikalnim ruham oka chi poslidovnim pov yazuyutsya z bilsh rannim nastannyam amneziyi ditinstva sho dozvolyaye pripustiti sho vzayemodiya mizh dvoma pivkulyami vede do krashoyi pam yati pro podiyi rannogo ditinstva Rozvitok Vvazhayetsya sho rozvitok kognitivnogo sebe takozh maye silnij vpliv na koduvannya ta zberigannya spogadiv rannogo ditinstva V miru zrostannya malyuka rozvivayetsya vidchuttya sebe koli voni pochinayut rozumiti sho ye osobististyu z unikalnimi harakteristikami ta mayut vlasni dumki ta pochuttya vidminni vid inshih U miru rozvitku sebe voni pochinayut uporyadkovuvati avtobiografichni dosvidi ta zberigati spogadi pro minuli podiyi Ce vidomo pid nazvoyu rozvitok teoriyi rozumu tobto prijnyattyu ditinoyu togo sho v neyi ye perekonannya znannya ta dumki do yakih nihto bilshe ne maye dostupu Taka teoriya rozvitku stverdzhuye sho mali diti mayut dobre rozuminnya semantichnoyi informaciyi ale yim ne vistachaye procesiv prigaduvannya dlya togo shob zv yazati minuli ta sogodnishni epizodichni podiyi dlya formuvannya avtobiografichnogo sebe U malih ditej ne sposterigayetsya vidchuttya postijnogo sebe u chasi do momentu koli v nih rozvivayetsya vidchuttya sebe yak individualnosti Take vidchuttya formuyetsya u vici 4 5 rokiv koli diti vzhe mozhut zrozumiti sho neshodavni minuli podiyi vplivayut na suchasnist tririchni diti cyu koncepciyu zrozumiti nezdatni Rozvitku takogo rozuminnya zv yazku mizh minulim ta suchasnistyu ta koncepciyi postijnogo sebe spriyayut rozmovi pro spogadi z doroslimi koli dorosli poyasnyuyut ta povtorno progovoryuyut podiyi yaki vidbulisya voni dopomagayut ditini koduvati podiyi yak chastinu yiyi personalnogo minulogo i vona staye chastinoyu yih sebe Mova Nepovnij rozvitok movi u malih ditej takozh vvazhayetsya vazhlivoyu prichinoyu amneziyi ditinstva oskilki nemovlyata ta malyuki she ne mayut movnih navichok dlya koduvannya avtobiografichnih spogadiv Tipovij grafik rozvitku movi nache pidtrimuye cyu teoriyu u vici odnogo roku malyuki obmezheni vimovlyannyam po odnomu slovu a amneziya ditinstva peredbachaye sho dorosli praktichno nikoli ne mayut spogadiv z cogo viku U vici tri roki diti zdatni govoriti frazami po 2 3 slova a u vici 5 rokiv yih mova vzhe nagaduye movu doroslogo Isnuye pryama korelyaciya mizh rozvitkom movi u ditej ta najbilsh rannim vikom z yakogo mozhna otrimati spogadi ditinstva bl 4 h rokiv Vikonannya zavdan na neverbalni ta verbalni spogadi pokazuye sho diti z krashimi movnimi navichkami pid chas verbalnogo interv yu rozpovidayut bilshe pro spogadi ta mayut krashu neverbalnu pam yat u porivnyanni z ditmi z girshimi movnimi navichkami Yaksho dityam ne vistachaye movnih navichok voni ne mozhut opisati spogadi z chasu koli voni buli malyukami bo yim ne vistachaye sliv ta znannya dlya yih opisu Dorosli ta diti chasto mozhut prigadati spogadi z viku 3 4 roki sho zbigayetsya z periodom rizkogo rozvitku movi Do rozvitku movi diti chasto mayut lishe doverbalni spogadi ta mozhut vikoristovuvati simvoli shob yih vidtvoriti Koli movni navichki rozvinulis voni mozhut aktivno opisati spogadi slovami Ale kontekst pri koduvannya chi prigaduvanni spogadiv ye riznim oskilki mova u malyukiv ne rozvinena Mova dozvolyaye dityam uporyadkuvati osobisti minuli ta suchasni dosvidi ta podilitisya cimi spogadami z inshimi Takim obmin dozvolyaye dityam usvidomiti nayavnist yih personalnogo minulogo ta sponukaye yih do rozmirkovuvannya pro kognitivnogo sebe ta yak minuli diyi vplinuli na nih u suchasnosti Dekilka doslidzhen pokazali sho proste obgovorennya z ditmi podij mozhe prizvesti do spogadiv yaki krashe prigaduyutsya Takozh isnuye doslidzhennya rezultati yakogo pripuskayut sho te naskilki ditina obgovoryuye podiyi z doroslimi viznachaye avtobiografichne prigaduvannya Ce maye naslidki dlya gendernih ta kulturnih vidminnostej Avtobiografichna pam yat pochinaye vinikati koli batki obgovoryuyut z ditmi podiyi ta sponukayut yih dumati chomu trapilas ta chi insha podiya Taki rozmovi spriyayut rozvitku u ditini sistem pam yati dlya togo shob kategorizuvati zagalni ta unikalni podiyi Perspektiva socialno kulturnogo rozvitku zaznachaye sho i mova i kultura vidigrayut rol u formuvannya avtobiografichnoyi pam yati ditini Vazhlivij aspekt ciyeyi teoriyi rozmirkovuye nad vidminnistyu mizh batkami yaki detalno obgovoryuyut z ditmi podiyi ta timi hto tak ne robit Diti pershih mayut bilshe rannih spogadiv i voni ye bilsh detalnimi nizh u ditej chiyi spogadi ne obgovoryuvalis Div takozhPsihologiya rozvitku Kognitivna psihologiya NejronaukaPrimitkiRobinson Riegler Robinson Riegler Bridget Gregory 2012 Cognitive Psychology Applying the Science of the Mind vid Third 75 Arlington Street Suite 300 Boston MA Pearson Education Inc as Allyn amp Bacon s 272 276 295 296 339 346 ISBN 0 205 17674 7 angl Phelps E 2004 Human emotion and memory Interactions of the amygdala and hippocampal complex Current Opinion in Neurobiology 14 2 198 202 doi 10 1016 j conb 2004 03 015 PMID 15082325 angl Richmond Jenny Nelson Charles A NaN undefined NaN Accounting for change in declarative memory A cognitive neuroscience perspective Developmental Review 27 3 349 373 doi 10 1016 j dr 2007 04 002 angl Fivush R Schwarzmueller A 1999 Children remember childhood implications for childhood amnesia Applied Cognitive Psychology 12 5 455 473 doi 10 1002 SICI 1099 0720 199810 12 5 lt 455 AID ACP534 gt 3 0 CO 2 H angl Clevelend E Reese E 2008 Children Remember Early Childhood Long term recall across the offset of childhood amnesia Applied Cognitive Psychology 22 1 127 142 doi 10 1002 acp 1359 angl Tustin Karen Hayne Harlene 1 sichnya 2010 Defining the boundary Age related changes in childhood amnesia Developmental Psychology 46 5 1049 1061 doi 10 1037 a0020105 angl Joseph R 2003 Emotional Trauma and Childhood Amnesia Consciousness amp Emotion 4 2 151 179 doi 10 1075 ce 4 2 02jos angl Multhaup K S Johnson M D Tetirick J C 2005 The Wane of Childhood Amnesia for Autobiographical and Public Event Memories Memory 13 2 161 173 doi 10 1080 09608210344000652 angl Schneider W 1999 The development of metamemory in children Attention and Performance 17 487 514 angl Hayne H 2004 Infant memory development Implications for childhood amnesia Developmental Review 24 33 73 angl Bauer P 2004 Psychological Science Agenda 18 12 Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 8 kvitnya 2015 Jack F Hayne H August 2007 Eliciting adults earliest memories does it matter how we ask the question Memory Hove England 15 6 647 63 doi 10 1080 09658210701467087 PMID 17654279 1904 Adolescence New York D Appleton and Company ISBN 0 13 008631 2 Freud Sigmund 1910 II Three Contributions to the Sexual Theory New York The Journal of Nervous and Mental Disease Publishing Company Freud Sigmund 1953 Three essays on the theory of sexuality London Hogarth Press Neisser Ulric Memory development New questions and old Developmental Review 24 1 154 158 doi 10 1016 j dr 2003 09 002 Bauer Patricia J Burch Melissa M Scholin Sarah E Guler O Evren 2007 Using Cue words to Investigate the Distribution of Autobiographical Memories in Childhood Psychological Science 18 10 910 916 doi 10 1111 j 1467 9280 2007 01999 x Morrison C M Conway M A 2010 First Words and First Memories Cognition 116 1 23 32 doi 10 1016 j cognition 2010 03 011 Bauer J P amp Larkina M 2013 Childhood Amnesia in the Making Different Distributions of Autobiographical Memories in Children and Adults Journal of Experimental Psychology General 143 597 611 Rubin DC July 2000 The distribution of early childhood memories Memory Hove England 8 4 265 9 doi 10 1080 096582100406810 PMID 10932795 West T Bauer P 1999 Assumptions of Infantile Amnesia Are There Differences Between Early and Later Memories Memory 7 3 257 278 doi 10 1080 096582199387913 PMID 10659077 Fivush R Gray J T Fromhoff F A 1987 Two year olds talk about the past Cognitive Development 2 4 393 409 doi 10 1016 S0885 2014 87 80015 1 Usher J Neisser U 1993 Childhood Amnesia and the Beginnings of Memory for Four Early Life Events Journal of Experimental Psychology 122 2 155 165 PMID 8315398 Newcombe N Drummey A Fox N Lai E amp Ottinger Alberts W 2000 embering Early Childhood How Much How and Why or Why Not Current Directions in Psychological Science 9 2 55 58 doi 10 1111 1467 8721 00060 Bruce D Wilcox O hearn L Robinson J A PHillips Grant K Francis L Smith M C 2005 Fragment Memories Mark the End of Childhood Amnesia Memory amp Cognition 33 4 567 576 doi 10 3758 bf03195324 PMID 16248322 Bauer P April 2006 Constructing a past in infancy A neuro developmental account Trends in Cognitive Sciences 10 4 doi 10 1016 j tics 2006 02 009 Simcock Gabrielle Hayne Harlene April 2000 Age related changes in verbal and nonverbal memory during early childhood Psychological Science 9 2 55 58 doi 10 1037 0012 1649 39 5 805 Bauer Patricia Jennifer Wenner Patricia Dropik Sandi Wewerka August 2000 Parameters of remembering and forgetting in the transition from infancy to early childhood Monographs of the Society for Research in Child Development 65 4 v 204 Hayne Harlene Simcock G 2002 Breaking the barrier Children fail to translate their preverbal memories into language Psychological Science 13 3 225 231 doi 10 1111 1467 9280 00442 PMID 12009042 Peterson C Grant V Bolvand L August 2005 Childhood amnesia in children and adolescents Their earliest memories Memory 13 6 doi 10 1080 09658210444000278 Van Abbema D Bauer P November 2005 Autobiographical memory in middle childhood Recollections of the recent and distant past Memory 13 8 doi 10 1080 09658210444000430 MacDonald S Uesiliana K Hayne H 2000 PDF Memory 8 6 365 376 doi 10 1080 09658210050156822 PMID 11145068 Arhiv originalu pdf za 25 travnya 2010 Procitovano 8 kvitnya 2015 Fivush R Nelson K September 2004 Culture and Language in the Emergence of Autobiographical Memory Psychological Science 15 9 573 577 doi 10 1111 j 0956 7976 2004 00722 x Fizgerald J September 2010 Culture Gender and the First Memories of Black and White American Students Memory amp Cognition 38 6 785 796 doi 10 3758 MC 38 6 785 1983 Early Recollections as Predictors of Self Disclosure and Interpersonal Style Journal of Individual Psychology 39 92 98 1980 Journal of Individual Psychology 36 2 136 149 Arhiv originalu za 27 travnya 2012 Procitovano 8 kvitnya 2015 Eacott M J Crawley R A 1998 The offset of childhood amnesia memory for events that occurred before age 3 The Journal of Experimental Psychology General 127 1 22 33 doi 10 1037 0096 3445 127 1 22 ISSN 0096 3445 PMID 9503650 Strange D Wade K Hayne H 2008 Creating False memories for Events that Occurred Before Versus After the Offset of Childhood Amnesia Memory 16 5 475 484 doi 10 1080 09658210802059049 Garry M Loftus E Manning C Sherman S 1996 Imagination Inflation Imagining a childhood event inflates confidence that it occurred Psychonomic Bulletin amp Review 3 2 208 214 doi 10 3758 BF03212420 Wade K Garry M Read D Lindsay S 2002 A picture is worth a thousand lies Using false photographs to create false childhood memories Psychonomic Bulletin amp Review 9 2 597 603 doi 10 3758 BF03196318 Gleitman H Fridlund A Reisberg D 2007 Psychology vid 7 New York W W Norton amp Company ISBN 0 393 97768 4 McCloskey M Wible C Cohen N 1988 PDF Journal of Experimental Psychology 117 2 171 181 doi 10 1037 0096 3445 117 2 171 ISSN 0096 3445 Arhiv originalu pdf za 20 lipnya 2011 Procitovano 8 kvitnya 2015 Squire Larry Craig Stark Robert Clark 2004 The Medial Temporal Lobe Annual Review of Neuroscience 27 279 306 doi 10 1146 annurev neuro 27 070203 144130 PMID 15217334 Bauer Patricia June 2007 Recall in infancy A neurodevelopmental account Current Directions in Psychological Science 16 3 142 146 doi 10 1111 j 1467 8721 2007 00492 x Christman Stephen Propper Ruth Brown Tiffany May 2006 Increased interhemispheric interaction is associated with earlier offset of childhood amnesia Neuropsychology 20 3 336 345 doi 10 1037 0894 4105 20 3 336 Povinelli Daniel Landry A Theall L Clark B Castille C November 1999 Development of young children s understanding that the recent past is causally bound to the present Developmental Psychology 35 6 1426 1439 doi 10 1037 0012 1649 35 6 1426 Simcock G amp Hayne H 2002 Breaking the Barrier Children Fail to Translate Their Preverbal Memories into Language Psychological Science 13 225 231 Earliest recollections of childhood a demographic analysis doi 10 1016 0010 0277 94 90004 3 Fivush R Nelson K 2004 The Emergence of Autobiographical Memory A Social Cultural Developmental Theory Psychological Review 111 2 486 511 doi 10 1037 0033 295X 111 2 486 Dodatkova literaturaCordon Ingrid M Pipe Margaret Ellen Sayfan Liat Melinder Annika Goodman Gail S 2004 Memory for traumatic experiences in early childhood Developmental Review 24 1 101 132 doi 10 1016 j dr 2003 09 003 ISSN 0273 2297 Davis Nicola Gross Julien Hayne Harlene 2008 Defining the boundary of childhood amnesia Memory 16 5 465 474 doi 10 1080 09658210802077082 ISSN 0965 8211 Hayne Harlene Jacks Fiona 2011 Childhood amnesia Cognitive Science 2 2 136 145 doi 10 1002 wcs 107 Peterson Carole Warren Kelly L Short Megan M 2011 Infantile Amnesia Across the Years A 2 Year Follow up of Children s Earliest Memories Child Development 82 4 1092 1105 doi 10 1111 j 1467 8624 2011 01597 x ISSN 0009 3920 Blanks for the Memories What s Your Earliest Childhood Recollection Scientists Delve Into Brain Circuitry for Answers 26 sichnya 2013 u Wayback Machine Wall Street Journal

Дата публікації:
Топ