«Аль Аарааф» (англ. Al Aaraaf) — поема Едгара Аллана По, вперше опублікована в 1829 році, коли письменнику було 20 років. Поема заснована на історіях з Корану і розповідає про життя після смерті в місці під назвою Аль Аарааф.
«Аль Аарааф» | ||||
---|---|---|---|---|
Al Aaraaf | ||||
Обкладинка першого видання, 1929 | ||||
Жанр | Поема | |||
Автор | Едгар Аллан По | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1829 | |||
Опубліковано | 1829 | |||
| ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Цей вірш отримав в основному негативну критику через свою складність, похмуру атмосферу і химерну структуру. Деякі з них, однак, зазначили потенціал молодого поета. Серед них , якому Едгар По показав роботу перед публікацією.
Твір не завершено. З листування Едгара По видно, що він мав намір створити поему в 4-х частинах, а опублікований варіант містить лише дві частини.
Сюжет
Аль Аарааф — це світ, або навіть «антисвіт», в якому існує Всесвіт Вищої Краси, тут немає нічого земного (поема відкривається словами «О, нічого земного»), все підпорядковується якійсь вищій волі. Найнезвичайнішою характеристикою цього фантастичного і нереального світу є те, що повітря має колір, а тишу можна почути. Аль Аарааф повинен був стати ідеальним світом і зосередженням чистих естетичних емоцій. Тобто відповідно до задуму Едгара По, Вища краса може бути зосереджена в одному місці і існувати без прив'язки до Людства, його історичного минулого.
Аналіз
У міфологічному сенсі автор трактує смерть як певне покарання, кару за якийсь вчинок. У цьому випадку людина потрапляє до певного місця, у якому на неї чекатимуть муки та розплата за свої провини. Якщо ж життя людини правильне, то вона після смерті винагороджується перенесенням її до раю. У таких причино-наслідкових зв’язках і трактується синкретизм життя та смерті.
Численні критики намагалися дати різні трактування, але зійшлися в одному: це — «поема без героя», «спроба космічного мислення».
Сам По визначав зміст поеми як «розповідь про інший світ — про зірку, відкриту Тихо Браге, яка так раптово з'явилася і зникла, — а, може бути, зовсім і не розповідь ...». У Корані, який цитує поет, йдеться, що Аль-Аарааф — царство між небом і пеклом, своєрідне чистилище. Жителі цього царства можуть бачити рай, але позбавлені «знання» ангелів.
В «Аль-АарАаф» вперше з'являється образ Лігейї: рядки, присвячені їй, можуть стояти поруч із кращими віршами По. Лігейя, що уособлює гармонію світобудови, для поета нерозривно пов'язана з музикою. У цьому можна простежити зв'язок По з античною музичною естетикою, зокрема, з ученням про «гармонії сфер» піфагорійців і вченням про гармонію Геракліта.
Примітки
- Кучер Л. Феномен смерті як об’єкт історико - філософськ ого аналізу // – Електронний ресурс : Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdakk/2010_2/6.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Al Aaraaf angl Al Aaraaf poema Edgara Allana Po vpershe opublikovana v 1829 roci koli pismenniku bulo 20 rokiv Poema zasnovana na istoriyah z Koranu i rozpovidaye pro zhittya pislya smerti v misci pid nazvoyu Al Aaraaf Al Aaraaf Al AaraafObkladinka pershogo vidannya 1929ZhanrPoemaAvtorEdgar Allan PoMovaanglijskaNapisano1829Opublikovano1829 Cej tvir u Vikidzherelah Cej virsh otrimav v osnovnomu negativnu kritiku cherez svoyu skladnist pohmuru atmosferu i himernu strukturu Deyaki z nih odnak zaznachili potencial molodogo poeta Sered nih yakomu Edgar Po pokazav robotu pered publikaciyeyu Tvir ne zaversheno Z listuvannya Edgara Po vidno sho vin mav namir stvoriti poemu v 4 h chastinah a opublikovanij variant mistit lishe dvi chastini SyuzhetAl Aaraaf ce svit abo navit antisvit v yakomu isnuye Vsesvit Vishoyi Krasi tut nemaye nichogo zemnogo poema vidkrivayetsya slovami O nichogo zemnogo vse pidporyadkovuyetsya yakijs vishij voli Najnezvichajnishoyu harakteristikoyu cogo fantastichnogo i nerealnogo svitu ye te sho povitrya maye kolir a tishu mozhna pochuti Al Aaraaf povinen buv stati idealnim svitom i zoseredzhennyam chistih estetichnih emocij Tobto vidpovidno do zadumu Edgara Po Visha krasa mozhe buti zoseredzhena v odnomu misci i isnuvati bez priv yazki do Lyudstva jogo istorichnogo minulogo AnalizU mifologichnomu sensi avtor traktuye smert yak pevne pokarannya karu za yakijs vchinok U comu vipadku lyudina potraplyaye do pevnogo miscya u yakomu na neyi chekatimut muki ta rozplata za svoyi provini Yaksho zh zhittya lyudini pravilne to vona pislya smerti vinagorodzhuyetsya perenesennyam yiyi do rayu U takih prichino naslidkovih zv yazkah i traktuyetsya sinkretizm zhittya ta smerti Chislenni kritiki namagalisya dati rizni traktuvannya ale zijshlisya v odnomu ce poema bez geroya sproba kosmichnogo mislennya Sam Po viznachav zmist poemi yak rozpovid pro inshij svit pro zirku vidkritu Tiho Brage yaka tak raptovo z yavilasya i znikla a mozhe buti zovsim i ne rozpovid U Korani yakij cituye poet jdetsya sho Al Aaraaf carstvo mizh nebom i peklom svoyeridne chistilishe Zhiteli cogo carstva mozhut bachiti raj ale pozbavleni znannya angeliv V Al AarAaf vpershe z yavlyayetsya obraz Ligejyi ryadki prisvyacheni yij mozhut stoyati poruch iz krashimi virshami Po Ligejya sho uosoblyuye garmoniyu svitobudovi dlya poeta nerozrivno pov yazana z muzikoyu U comu mozhna prostezhiti zv yazok Po z antichnoyu muzichnoyu estetikoyu zokrema z uchennyam pro garmoniyi sfer pifagorijciv i vchennyam pro garmoniyu Geraklita PrimitkiKucher L Fenomen smerti yak ob yekt istoriko filosofsk ogo analizu Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www nbuv gov ua portal Soc Gum Vdakk 2010 2 6 pdf