Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альфредо Каталані італ Alfredo Catalani 19 червня 1854 Лукка 7 серпня 1893 Мілан італійський композитор Альфредо Каталан

Альфредо Каталані

Альфредо Каталані

Альфредо Каталані (італ. Alfredo Catalani; 19 червня 1854, Лукка — 7 серпня 1893, Мілан) — італійський композитор.

Альфредо Каталані
італ. Alfredo Catalani
image
Основна інформація
Дата народження19 червня 1854(1854-06-19)[1][2][…]
Місце народженняЛукка, Тоскана, Італія[4][4]
Дата смерті7 серпня 1893(1893-08-07)[1][2][…](39 років)
Місце смертіМілан, Королівство Італія[5][4]
Причина смертітуберкульоз
ПохованняМонументальне кладовище
ГромадянствоКоролівство Італія
Професіїкомпозитор, музикознавець
ОсвітаМіланська консерваторія
ВчителіАнтоніо Бадзіні
Жанриопера і симфонія
ЗакладМіланська консерваторія
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Каталані походив з музичної сім'ї, перші уроки музики отримав від батька-органіста, потім навчався в Музичному інституті Лукки у . Закінчивши його в 1872 році, поїхав до Парижа, де удосконалювався в консерваторії в класах Антуана Мармонтеля (фортеп'яно) та Франсуа Базена (композиція). Через рік Каталані повертається до Італії й завершує освіту в Міланській консерваторії у Антоніо Бадзіні (композиція) і (фортеп'яно). Дипломною роботою композитора в 1875 році стає одноактна опера «Серп» (La falce) на лібрето Арріґо Бойто. У цей період Каталані зближується з діячами творчого об'єднання Scapigliatura, перейнявшись їхніми ідеями «нового мистецтва драми та опери». Знайомиться з творчістю Ріхарда Вагнера, і під його впливом формує власний стиль на противагу веризму.

У 1876 році музичний видавець Джованніно Лукка замовляє Каталані великий драматичне твір, і композитор починає роботу над оперою «Ельда», в основу лібрето якої була покладена легенда про Лореляй. Твір було закінчено в 1877 році, але поставлено лише через три роки в Турині за підтримки диригента й критика Джузеппе Депаніса.

Наступною оперою Каталані стала «Деяніче», але вона була дуже прохолодно сприйнята публікою при першій постановці в театрі Ла Скала в 1883 році, і за порадою Бойто композитор написав великий оркестровий твір — симфонічну поему «Геро і Леандр». Четверта опера Каталані, «Едмея», також мала лише невеликий успіх, проте одною з перших її постановок керував молодий Артуро Тосканіні, який надалі зробив дуже багато для популяризації музики композитора.

Оскільки гонорари за постановки опер були невеликими, Каталані змушений був шукати додаткові джерела для існування, і в 1886 році отримав місце професора класу композиції в Міланській консерваторії, що звільнилося після смерті Амількаре Понк'єллі. У 1890 році в Туріні була здійснена постановка значно переробленої версії «Ельди» (тепер під назвою «Лореляй»), і її успіх надихнув Каталані на створення ще однієї опери — «Валлі», що стала його найбільш відомою роботою. Видавець Рікорді, якому композитор запропонував надрукувати партитуру, погодився виплатити гонорар за неї частинами, а повністю віддати суму лише після шістдесятої постановки. Незважаючи на те, що на прем'єрі в Ла Скала опера мала успіх, наступні її постановки були дуже рідкісними, позаяк театри віддавали перевагу більш популярним творам. Заразом Тосканіні був такий захоплений цією оперою, що 1900-го навіть назвав свою новонароджену (старшу) дочку іменем Валлі. Здоров'я Каталані, і так слабке (композитор з юності страждав на туберкульоз), було підірвано падінням інтересу до його творів: конкурс на написання опери з нагоди 400-річчя відкриття Колумбом Америки в 1892 році виграв , крім того, великої популярності почали набирати твори Джакомо Пуччіні. Після чергового загострення хвороби Каталані помер, не доживши до сорока років.

Основні твори

Опери
  • «Серп» (1875)
  • «Ельда» (1877, поставлена 1880)
  • «Деяніче» (1883)
  • «Едмея» (1886)
  • «Валлі» (1892)
Оркестрові твори
  • Симфонія (1872)
  • «Ранок», симфонія (1874)
  • «Ніч», симфонія (1874)
  • Скерцо (1878)
  • «Геро і Леандр», симфонічна поема (1884)
Камерні твори
  • Струнний квартет a-moll (1873)
  • Андалузька серенада для скрипки і фортеп'яно (1887)
  • Характерний танець для скрипки і фортеп'яно (1887)
Фортеп'яно
  • Соната (1874)
  • Ноктюрн (1879)
  • Скерцо-тарантела (1879)
  • Десять п'єс (1888) та ін.
Вокальні твори
  • Пісні для голосу і фортеп'яно
  • Пісні для голосу і оркестру
  • Меса

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Rosenberg J. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119255936 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Посилання

  • Альфредо Каталані (англ.) на сайті Allmusic

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alfredo Katalani ital Alfredo Catalani 19 chervnya 1854 Lukka 7 serpnya 1893 Milan italijskij kompozitor Alfredo Katalaniital Alfredo CatalaniOsnovna informaciyaData narodzhennya19 chervnya 1854 1854 06 19 1 2 Misce narodzhennyaLukka Toskana Italiya 4 4 Data smerti7 serpnya 1893 1893 08 07 1 2 39 rokiv Misce smertiMilan Korolivstvo Italiya 5 4 Prichina smertituberkulozPohovannyaMonumentalne kladovisheGromadyanstvoKorolivstvo ItaliyaProfesiyikompozitor muzikoznavecOsvitaMilanska konservatoriyaVchiteliAntonio BadziniZhanriopera i simfoniyaZakladMilanska konservatoriya Fajli u VikishovishiBiografiyaKatalani pohodiv z muzichnoyi sim yi pershi uroki muziki otrimav vid batka organista potim navchavsya v Muzichnomu instituti Lukki u Zakinchivshi jogo v 1872 roci poyihav do Parizha de udoskonalyuvavsya v konservatoriyi v klasah Antuana Marmontelya fortep yano ta Fransua Bazena kompoziciya Cherez rik Katalani povertayetsya do Italiyi j zavershuye osvitu v Milanskij konservatoriyi u Antonio Badzini kompoziciya i fortep yano Diplomnoyu robotoyu kompozitora v 1875 roci staye odnoaktna opera Serp La falce na libreto Arrigo Bojto U cej period Katalani zblizhuyetsya z diyachami tvorchogo ob yednannya Scapigliatura perejnyavshis yihnimi ideyami novogo mistectva drami ta operi Znajomitsya z tvorchistyu Riharda Vagnera i pid jogo vplivom formuye vlasnij stil na protivagu verizmu U 1876 roci muzichnij vidavec Dzhovannino Lukka zamovlyaye Katalani velikij dramatichne tvir i kompozitor pochinaye robotu nad operoyu Elda v osnovu libreto yakoyi bula pokladena legenda pro Lorelyaj Tvir bulo zakincheno v 1877 roci ale postavleno lishe cherez tri roki v Turini za pidtrimki dirigenta j kritika Dzhuzeppe Depanisa Nastupnoyu operoyu Katalani stala Deyaniche ale vona bula duzhe proholodno sprijnyata publikoyu pri pershij postanovci v teatri La Skala v 1883 roci i za poradoyu Bojto kompozitor napisav velikij orkestrovij tvir simfonichnu poemu Gero i Leandr Chetverta opera Katalani Edmeya takozh mala lishe nevelikij uspih prote odnoyu z pershih yiyi postanovok keruvav molodij Arturo Toskanini yakij nadali zrobiv duzhe bagato dlya populyarizaciyi muziki kompozitora Oskilki gonorari za postanovki oper buli nevelikimi Katalani zmushenij buv shukati dodatkovi dzherela dlya isnuvannya i v 1886 roci otrimav misce profesora klasu kompoziciyi v Milanskij konservatoriyi sho zvilnilosya pislya smerti Amilkare Ponk yelli U 1890 roci v Turini bula zdijsnena postanovka znachno pereroblenoyi versiyi Eldi teper pid nazvoyu Lorelyaj i yiyi uspih nadihnuv Katalani na stvorennya she odniyeyi operi Valli sho stala jogo najbilsh vidomoyu robotoyu Vidavec Rikordi yakomu kompozitor zaproponuvav nadrukuvati partituru pogodivsya viplatiti gonorar za neyi chastinami a povnistyu viddati sumu lishe pislya shistdesyatoyi postanovki Nezvazhayuchi na te sho na prem yeri v La Skala opera mala uspih nastupni yiyi postanovki buli duzhe ridkisnimi pozayak teatri viddavali perevagu bilsh populyarnim tvoram Zarazom Toskanini buv takij zahoplenij ciyeyu operoyu sho 1900 go navit nazvav svoyu novonarodzhenu starshu dochku imenem Valli Zdorov ya Katalani i tak slabke kompozitor z yunosti strazhdav na tuberkuloz bulo pidirvano padinnyam interesu do jogo tvoriv konkurs na napisannya operi z nagodi 400 richchya vidkrittya Kolumbom Ameriki v 1892 roci vigrav krim togo velikoyi populyarnosti pochali nabirati tvori Dzhakomo Puchchini Pislya chergovogo zagostrennya hvorobi Katalani pomer ne dozhivshi do soroka rokiv Osnovni tvoriOperi Serp 1875 Elda 1877 postavlena 1880 Deyaniche 1883 Edmeya 1886 Valli 1892 Orkestrovi tvoriSimfoniya 1872 Ranok simfoniya 1874 Nich simfoniya 1874 Skerco 1878 Gero i Leandr simfonichna poema 1884 Kamerni tvoriStrunnij kvartet a moll 1873 Andaluzka serenada dlya skripki i fortep yano 1887 Harakternij tanec dlya skripki i fortep yano 1887 Fortep yanoSonata 1874 Noktyurn 1879 Skerco tarantela 1879 Desyat p yes 1888 ta in Vokalni tvoriPisni dlya golosu i fortep yano Pisni dlya golosu i orkestru MesaDiv takozhAnna Shtajner KnittelPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Rosenberg J Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 119255936 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaAlfredo Katalani angl na sajti Allmusic

Дата публікації:
Топ