Альпійські луки та тундра Саян (ідентифікатор WWF: PA1016) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в Саянських горах у [ru], на території Росії та Монголії.
Високогір'я Саян | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Гірські луки та чагарники |
Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
WWF | PA1016 |
Межі | Алтайські луки та тундра Східносибірська тайга Саянський міжгірський степ Гірські хвойні ліси Саян Селенго-Орхонський лісостеп Казахський лісостеп Пустельний степ басейну Великих озер |
Площа, км² | 81 210 |
Країни | Росія, Монголія |
Охороняється | 20 205 км² (25 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон альпійських луків та тундри Саян охоплює вершини Західних і Східних Саян, які простягаються між горами Алтаю та озером Байкал, на території Красноярського краю, Іркутської області, республік Хакасія, Бурятія, Тува та Алтай. На кордоні Росії та Монголії регіон охоплює гору Мунку-Сардик, найвищу вершину Саян висотою 3491 м, а на півночі Монголії — гори [en] та [en] на захід від озера Хубсуґул.
Екорегіон характеризується льодовиковими долинами та високогірним мозаїчним ландшафтом альпійських луків. На більш низьких висотах він переходить у гірські хвойні ліси Саян.
Клімат
В межах екорегіону переважає субарктичний клімат (Dwc за класифікацією кліматів Кеппена), а на найвищих вершинах — тундровий клімат (ET за класифікацією Кеппена). Зима довга і холодна, а літо коротке і прохолодне. Середні температури коливаються від -29,5 °C до 13 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 до 500 мм.
Флора і фауна
Вище верхньої межі лісу, на висоті понад 2000 м над рівнем моря, в Саянах переважає високогірна тундра, де ростуть різноманітні чагарнички, мохи та лишайники. Подекуди тундра чергується зі скелями та з кам'янистими ділянками, майже повністю позбавленими рослинності. У більш вологих місцевостях поширені субальпійські та альпійські луки. На луках ростуть різноманітні трави, зокрема [sv] (Pedicularis lasiostachys), [vi] (Achillea ledebourii), алатавське пижмо (Tanacetum alatavicum), [ru] (Tulipa uniflora), [ru] (Aconitum pascoi), [en] (Fritillaria dagana). Серед рослин, поширених у високогірній тундрі та серед скель, слід відзначити [en] (Rhododendron aureum), зірчасту кладонію (Cladonia stellaris), [vi] (Saussurea dorogostaiskii), дрібноголову цибулю (Allium tytthocephalum), [ceb] (Chrysanthemum sinuatum), [sv] (Stevenia sergievskajae), [en] (Carex williamsii), [sv] (Aquilegia borodinii) та [ru] (Oxytropis tschujae). На луках та в тундрі Саян ростуть цінні лікарські рослини, зокрема сафлороподібні великоголовники (Rhaponticum carthamoide) та рожеві оливники (Rhodiola rosea).
Тундра та скелі Саян є найпівнічнішим місцем поширення снігових барсів (Panthera uncia), які полюють на сибірських козлів (Capra sibirica) та архарів (Ovis ammon). На луках можна побачити тарбаганів (Marmota sibirica) та білих зайців (Lepus timidus), а в чагарниках шукають ягоди бурі ведмеді (Ursus arctos). Серед інших ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сибірську мустелу або колонка (Mustela sibirica), алтайську мустелу (Mustela altaica), [en] (Cervus canadensis sibiricus) та північного оленя (Rangifer tarandus).
У небі регіону ширяють беркути (Aquila chrysaetos), лучні луні (Circus pygargus), чорні грифи (Aegypius monachus), ягнятники (Gypaetus barbatus), монгольські канюки (Buteo hemilasius) та орлани-довгохвости (Haliaeetus leucoryphus). У високогір'ях, серед каміння і валунів гніздяться [en] (Tetraogallus altaicus). Найпоширенішими птахами в екорегіоні є гірські щеврики (Anthus spinoletta), гімалайські тинівки (Prunella himalayana) та клушиці (Pyrrhocorax pyrrhocorax). Серед інших поширених у високогір'ях Саян птахів слід відзначити великих чечевиць (Carpodacus rubicilla), перлистих катуньчиків (Leucosticte brandti), сибірських катуньчиків (Leucosticte arctoa) та арчевих катуньчиків (Leucosticte nemoricola).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 20 205 км², або 25 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Алтайський заповідник та заповідник Азас.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 27 серпня 2023.
Посилання
- «Sayan alpine meadows and tundra». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sayan Alpine Meadows and Tundra» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijski luki ta tundra Sayan identifikator WWF PA1016 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v Sayanskih gorah u ru na teritoriyi Rosiyi ta Mongoliyi Alpijski luki ta tundra Sayan Visokogir ya Sayan Ekozona Palearktika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1016 Mezhi Altajski luki ta tundra Shidnosibirska tajga Sayanskij mizhgirskij step Girski hvojni lisi Sayan Selengo Orhonskij lisostep Kazahskij lisostep Pustelnij step basejnu Velikih ozer Plosha km 81 210 Krayini Rosiya Mongoliya Ohoronyayetsya 20 205 km 25 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion alpijskih lukiv ta tundri Sayan ohoplyuye vershini Zahidnih i Shidnih Sayan yaki prostyagayutsya mizh gorami Altayu ta ozerom Bajkal na teritoriyi Krasnoyarskogo krayu Irkutskoyi oblasti respublik Hakasiya Buryatiya Tuva ta Altaj Na kordoni Rosiyi ta Mongoliyi region ohoplyuye goru Munku Sardik najvishu vershinu Sayan visotoyu 3491 m a na pivnochi Mongoliyi gori en ta en na zahid vid ozera Hubsugul Ekoregion harakterizuyetsya lodovikovimi dolinami ta visokogirnim mozayichnim landshaftom alpijskih lukiv Na bilsh nizkih visotah vin perehodit u girski hvojni lisi Sayan KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye subarktichnij klimat Dwc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na najvishih vershinah tundrovij klimat ET za klasifikaciyeyu Keppena Zima dovga i holodna a lito korotke i proholodne Seredni temperaturi kolivayutsya vid 29 5 C do 13 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 300 do 500 mm Flora i faunaVishe verhnoyi mezhi lisu na visoti ponad 2000 m nad rivnem morya v Sayanah perevazhaye visokogirna tundra de rostut riznomanitni chagarnichki mohi ta lishajniki Podekudi tundra cherguyetsya zi skelyami ta z kam yanistimi dilyankami majzhe povnistyu pozbavlenimi roslinnosti U bilsh vologih miscevostyah poshireni subalpijski ta alpijski luki Na lukah rostut riznomanitni travi zokrema sv Pedicularis lasiostachys vi Achillea ledebourii alatavske pizhmo Tanacetum alatavicum ru Tulipa uniflora ru Aconitum pascoi en Fritillaria dagana Sered roslin poshirenih u visokogirnij tundri ta sered skel slid vidznachiti en Rhododendron aureum zirchastu kladoniyu Cladonia stellaris vi Saussurea dorogostaiskii dribnogolovu cibulyu Allium tytthocephalum ceb Chrysanthemum sinuatum sv Stevenia sergievskajae en Carex williamsii sv Aquilegia borodinii ta ru Oxytropis tschujae Na lukah ta v tundri Sayan rostut cinni likarski roslini zokrema safloropodibni velikogolovniki Rhaponticum carthamoide ta rozhevi olivniki Rhodiola rosea Tundra ta skeli Sayan ye najpivnichnishim miscem poshirennya snigovih barsiv Panthera uncia yaki polyuyut na sibirskih kozliv Capra sibirica ta arhariv Ovis ammon Na lukah mozhna pobachiti tarbaganiv Marmota sibirica ta bilih zajciv Lepus timidus a v chagarnikah shukayut yagodi buri vedmedi Ursus arctos Sered inshih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes sibirsku mustelu abo kolonka Mustela sibirica altajsku mustelu Mustela altaica en Cervus canadensis sibiricus ta pivnichnogo olenya Rangifer tarandus U nebi regionu shiryayut berkuti Aquila chrysaetos luchni luni Circus pygargus chorni grifi Aegypius monachus yagnyatniki Gypaetus barbatus mongolski kanyuki Buteo hemilasius ta orlani dovgohvosti Haliaeetus leucoryphus U visokogir yah sered kaminnya i valuniv gnizdyatsya en Tetraogallus altaicus Najposhirenishimi ptahami v ekoregioni ye girski shevriki Anthus spinoletta gimalajski tinivki Prunella himalayana ta klushici Pyrrhocorax pyrrhocorax Sered inshih poshirenih u visokogir yah Sayan ptahiv slid vidznachiti velikih chechevic Carpodacus rubicilla perlistih katunchikiv Leucosticte brandti sibirskih katunchikiv Leucosticte arctoa ta archevih katunchikiv Leucosticte nemoricola ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 20 205 km abo 25 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Altajskij zapovidnik ta zapovidnik Azas PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 27 serpnya 2023 Posilannya Sayan alpine meadows and tundra Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sayan Alpine Meadows and Tundra One Earth