Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Це іберійські ім я та прізвище Перше батькове прізвище цієї особи Алькалья Самора а друге материне прізвище Торрес Нісет

Алькалья Самора Нісето

Алькалья Самора Нісето
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Алькалья-Самора, а друге (материне) прізвище Торрес.

Нісето Алькалья Самора-і-Торрес (ісп. Niceto Alcalá-Zamora y Torres; 1877, Прієго-де-Кордова (Іспанська республіка)— 1949, Буенос-Айрес, (Аргентина)) — іспанський політик; ліберал, після падіння монархії в 1931 — прем'єр-міністр тимчасового уряду Іспанії; в 1931—1936 — президент республіки; від 1936 — в еміграції.

Нісето Алькалья Самора-і-Торрес
ісп. Niceto Alcalá Zamora y Torres
image
Нісето Алькалья Самора-і-Торрес
Президент Іспанії
2 грудня 1931 — 7 квітня 1936
Наступник Мануель Асанья
Голова уряду Іспанії
14 квітня 1931 — 14 жовтня 1931
Попередник Хуан Баутіста Аснар-Кабаньяс
Наступник Мануель Асанья
Народився 6 липня 1877(1877-07-06)[1][2][…]
Прієго-де-Кордова, Кордова, Андалусія, Іспанія[4]
Помер 18 лютого 1949(1949-02-18)[5][1][…] (71 рік)
Буенос-Айрес, Аргентина[6][4]
Похований d
Відомий як політик, правник, дипломат, адвокат
Країна Іспанія
Alma mater Гранадський університет
Політична партія Ліберальна
Діти d
Релігія католицтво
Нагороди
image
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Юрист і міністр

Народився в сім'ї землевласника. Здобув юридичну освіту в університетах Гранади і Мадрида. Викладав процесуальне право, здобув популярність як адвокат, судовий і політичний оратор. З юних років був членом ліберальної партії. В 1905 і 1907 роках був заступником секретаря уряду. В 1906—1923 роках обирався членом кортесів. У 1917 році — міністр громадських робіт, у 1922-му — військовий міністр (перший цивільний політик в Іспанії на цій посаді) в урядах Мануеля Гарсії Прієто. Також був представником Іспанії в Лізі Націй. Противник диктатури генерала Прімо де Рівери, за правління якого він перестав бути прихильником монархії (король Альфонс XIII підтримував диктатора) і став помірним республіканцем.

Лідер помірних республіканців

Невдовзі після падіння диктатури, 13 квітня 1930 року, вимовив яскраву антимонархічну промову в театрі «Аполо де Валенсія», в якій позиціонував себе як прихильник консервативної республіки, заснованої на підтримці середнього класу та інтелектуалів. 17 серпня 1930 року, разом з іншим відомим політиком Мігелем Маурою, представляв консервативних республіканців під час підписання пакту Сан-Себастьяна, який символізував об'єднання різних антимонархічних сил. Після підписання цього договору був створений виконавчий комітет, який керував республіканської коаліцією — його очолив Алькалья Самора. У грудні 1930, після невдалої спроби військового перевороту, яку здійснили офіцери-республіканці, його, як і інших лідерів антимонархічних сил, заарештували. У березні 1931 року засудили до шести місяців і одного дня позбавлення волі; цей вирок змінили на умовний.

Прем'єр-міністр

Після муніципальних виборів 12 квітня 1931 року, на яких республіканці перемогли у великих містах, включаючи Мадрид, Алькалья Самора очолив Революційний комітет, який вимагав від короля відректися від престолу. Після зречення Альфонса XIII він став (14 квітня) прем'єр-міністром Тимчасового уряду, який проголосив Іспанію республікою. Фігура колишнього королівського міністра Алькальї Самори, прийнятна для великих власників, повинна була забезпечити новому кабінету їхню лояльність.

15 квітня уряд оприлюднив програму своєї діяльності, яка була заснована на пакті Сан-Себастьяна і передбачала проведення аграрної реформи, свободу культів і віросповідань, повагу до приватної власності, відповідальність перед законом діячів диктаторського режиму, поступове розширення індивідуальних і профспілкових свобод та ін. Однак більшість міністрів уряду дотримувалися яскраво виражених антиклерикальних поглядів, які знайшли своє втілення в Конституції 1931 і були неприйнятні для католика Алькальї Самори, що призвело до його відставки 14 жовтня 1931 року (разом з ним уряд покинув і міністр внутрішніх справ Мігель Маура).

Президент

Побоюючись, що Алькалья Самора приверне на свій бік супротивників республіки, соціалісти і ліві республіканці запропонували йому пост президента, на який його обрано 2 грудня 1931 (інавгурація відбулася 10 грудень того ж року). Від самого початку Алькала Самора втручався в політику уряду свого наступника Мануеля Асаньї, намагаючись пом'якшити його антиклерикальну позицію. Відмова президента підписати закони про секуляризацію освіти і про створення Суду конституційних гарантій (Алькалья Самора не ветував ці закони, але максимально затягував їх підписання) сприяла відставці уряду Асаньї, але Самора доручив йому сформувати наступний кабінет, розчарувавши таким чином консерваторів.

Однак політична криза тривала, і восени 1933 року Самора розпустив парламент, призначивши нові вибори, на яких 29 листопада 1933 року перемогли праві сили. Виляючи між різним політичними течіями президент відмовився доручити формування нового кабінету лідерові Іспанської конфедерації незалежних правих (CEDA) Хосе Марії Хіль Роблесу, а стимулював створення центристського уряду меншини, що сприяло загостренню його відносин з CEDA. Пізніше він погодився на включення в кабінет членів CEDA, але знову без надання її керівнику прем'єрського поста. У листопаді 1935 року, після чергового урядової кризи, він удруге розпустив кортеси та ініціював створення центристського уряду (прем'єр-міністром став його друг Мануель Портела Вальядарес), який повинен був зайнятися підготовкою нових виборів, що відбулися в лютому 1936. Перед цими виборами Алькала Самора намагався створити сильний політичний центр, який зміг би протистояти лівим і правим силам, але в умовах партійної поляризації не досяг успіху. На виборах переміг лівий Народний фронт, основною опозиційною силою стали праві націоналісти, а центристи поступилися і тим, і іншим.

Народний фронт, який переміг, побоювався, що Алькала Самора стане на бік правих сил, і 7 квітня 1936 року домігся його відставки, використовуючи конституційне положення про те, що парламент може усунути з посади главу держави, який двічі розпустив кортеси. Праві ж жодним чином не підтримали президента, не розглядаючи його як свого союзника.

Емігрант

Після відставки Алькалья Самора вирушив у подорож по Скандинавії, де його застав початок Громадянської війни. Він відмовився повертатися до Іспанії, оскільки прихильники республіки розграбували його будинок і розкрили сейф у мадридському відділенні банку «Креді Ліоне», в якому перебував рукопис його мемуарів. У свою чергу, франкісти заочно засудили його до п'яти років заслання і штрафу в 50 млн песет. Початок Другої світової війни застав його у Франції, звідки він був змушений тікати до Латинської Америки після приходу до влади коллабораціоністського уряду Віші, який переслідував іспанських республіканців. У січні 1942 року дістався до Аргентини, де працював над книгами і статтями. Серед праць емігрантського періоду його життя можна відзначити політичні дослідження «Дефекти конституції 1931» (Los defectos de la Constitución de 1931, 1936) і «Глобальний світ та міжнародна організація» (Paz mundial y organización internacional, 1946).

Помер у Буенос-Айресі. 1979 року його тіло перепоховано в Мадриді.

Література

  • Alcalá Zamora: un republicano demócrata y un cristiano. — Hispania Sacra. — Madrid : Consejo Superior de Investigaciones Científicas, 2012. — Т. 64. — С. 69-148. — ISBN 1988-4265.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=12-12&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%282610%29.NDIP.
  5. Алькала Самора-и-Торрес Нисето // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #121816842 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. Niceto Alcalá Zamora(ісп.)
  8. Енциклопедія Кольєра(рос.)
  9. Robles Muñoz, 2012, с. 144.

Джерела

  • Niceto Alcalá Zamora
  • Енциклопедія Кольєра (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Alkalya Samora a druge materine prizvishe Torres Niseto Alkalya Samora i Torres isp Niceto Alcala Zamora y Torres 1877 Priyego de Kordova Ispanska respublika 1949 Buenos Ajres Argentina ispanskij politik liberal pislya padinnya monarhiyi v 1931 prem yer ministr timchasovogo uryadu Ispaniyi v 1931 1936 prezident respubliki vid 1936 v emigraciyi Niseto Alkalya Samora i Torresisp Niceto Alcala Zamora y TorresNiseto Alkalya Samora i TorresPrezident Ispaniyi2 grudnya 1931 7 kvitnya 1936Nastupnik Manuel AsanyaGolova uryadu Ispaniyi14 kvitnya 1931 14 zhovtnya 1931Poperednik Huan Bautista Asnar KabanyasNastupnik Manuel AsanyaNarodivsya 6 lipnya 1877 1877 07 06 1 2 Priyego de Kordova Kordova Andalusiya Ispaniya 4 Pomer 18 lyutogo 1949 1949 02 18 5 1 71 rik Buenos Ajres Argentina 6 4 Pohovanij dVidomij yak politik pravnik diplomat advokatKrayina IspaniyaAlma mater Granadskij universitetPolitichna partiya LiberalnaDiti dReligiya katolictvoNagorodi Mediafajli u VikishovishiYurist i ministrNarodivsya v sim yi zemlevlasnika Zdobuv yuridichnu osvitu v universitetah Granadi i Madrida Vikladav procesualne pravo zdobuv populyarnist yak advokat sudovij i politichnij orator Z yunih rokiv buv chlenom liberalnoyi partiyi V 1905 i 1907 rokah buv zastupnikom sekretarya uryadu V 1906 1923 rokah obiravsya chlenom kortesiv U 1917 roci ministr gromadskih robit u 1922 mu vijskovij ministr pershij civilnij politik v Ispaniyi na cij posadi v uryadah Manuelya Garsiyi Priyeto Takozh buv predstavnikom Ispaniyi v Lizi Nacij Protivnik diktaturi generala Primo de Riveri za pravlinnya yakogo vin perestav buti prihilnikom monarhiyi korol Alfons XIII pidtrimuvav diktatora i stav pomirnim respublikancem Lider pomirnih respublikancivNevdovzi pislya padinnya diktaturi 13 kvitnya 1930 roku vimoviv yaskravu antimonarhichnu promovu v teatri Apolo de Valensiya v yakij pozicionuvav sebe yak prihilnik konservativnoyi respubliki zasnovanoyi na pidtrimci serednogo klasu ta intelektualiv 17 serpnya 1930 roku razom z inshim vidomim politikom Migelem Mauroyu predstavlyav konservativnih respublikanciv pid chas pidpisannya paktu San Sebastyana yakij simvolizuvav ob yednannya riznih antimonarhichnih sil Pislya pidpisannya cogo dogovoru buv stvorenij vikonavchij komitet yakij keruvav respublikanskoyi koaliciyeyu jogo ocholiv Alkalya Samora U grudni 1930 pislya nevdaloyi sprobi vijskovogo perevorotu yaku zdijsnili oficeri respublikanci jogo yak i inshih lideriv antimonarhichnih sil zaareshtuvali U berezni 1931 roku zasudili do shesti misyaciv i odnogo dnya pozbavlennya voli cej virok zminili na umovnij Prem yer ministrPislya municipalnih viboriv 12 kvitnya 1931 roku na yakih respublikanci peremogli u velikih mistah vklyuchayuchi Madrid Alkalya Samora ocholiv Revolyucijnij komitet yakij vimagav vid korolya vidrektisya vid prestolu Pislya zrechennya Alfonsa XIII vin stav 14 kvitnya prem yer ministrom Timchasovogo uryadu yakij progolosiv Ispaniyu respublikoyu Figura kolishnogo korolivskogo ministra Alkalyi Samori prijnyatna dlya velikih vlasnikiv povinna bula zabezpechiti novomu kabinetu yihnyu loyalnist 15 kvitnya uryad oprilyudniv programu svoyeyi diyalnosti yaka bula zasnovana na pakti San Sebastyana i peredbachala provedennya agrarnoyi reformi svobodu kultiv i virospovidan povagu do privatnoyi vlasnosti vidpovidalnist pered zakonom diyachiv diktatorskogo rezhimu postupove rozshirennya individualnih i profspilkovih svobod ta in Odnak bilshist ministriv uryadu dotrimuvalisya yaskravo virazhenih antiklerikalnih poglyadiv yaki znajshli svoye vtilennya v Konstituciyi 1931 i buli neprijnyatni dlya katolika Alkalyi Samori sho prizvelo do jogo vidstavki 14 zhovtnya 1931 roku razom z nim uryad pokinuv i ministr vnutrishnih sprav Migel Maura PrezidentPoboyuyuchis sho Alkalya Samora priverne na svij bik suprotivnikiv respubliki socialisti i livi respublikanci zaproponuvali jomu post prezidenta na yakij jogo obrano 2 grudnya 1931 inavguraciya vidbulasya 10 gruden togo zh roku Vid samogo pochatku Alkala Samora vtruchavsya v politiku uryadu svogo nastupnika Manuelya Asanyi namagayuchis pom yakshiti jogo antiklerikalnu poziciyu Vidmova prezidenta pidpisati zakoni pro sekulyarizaciyu osviti i pro stvorennya Sudu konstitucijnih garantij Alkalya Samora ne vetuvav ci zakoni ale maksimalno zatyaguvav yih pidpisannya spriyala vidstavci uryadu Asanyi ale Samora doruchiv jomu sformuvati nastupnij kabinet rozcharuvavshi takim chinom konservatoriv Odnak politichna kriza trivala i voseni 1933 roku Samora rozpustiv parlament priznachivshi novi vibori na yakih 29 listopada 1933 roku peremogli pravi sili Vilyayuchi mizh riznim politichnimi techiyami prezident vidmovivsya doruchiti formuvannya novogo kabinetu liderovi Ispanskoyi konfederaciyi nezalezhnih pravih CEDA Hose Mariyi Hil Roblesu a stimulyuvav stvorennya centristskogo uryadu menshini sho spriyalo zagostrennyu jogo vidnosin z CEDA Piznishe vin pogodivsya na vklyuchennya v kabinet chleniv CEDA ale znovu bez nadannya yiyi kerivniku prem yerskogo posta U listopadi 1935 roku pislya chergovogo uryadovoyi krizi vin udruge rozpustiv kortesi ta iniciyuvav stvorennya centristskogo uryadu prem yer ministrom stav jogo drug Manuel Portela Valyadares yakij povinen buv zajnyatisya pidgotovkoyu novih viboriv sho vidbulisya v lyutomu 1936 Pered cimi viborami Alkala Samora namagavsya stvoriti silnij politichnij centr yakij zmig bi protistoyati livim i pravim silam ale v umovah partijnoyi polyarizaciyi ne dosyag uspihu Na viborah peremig livij Narodnij front osnovnoyu opozicijnoyu siloyu stali pravi nacionalisti a centristi postupilisya i tim i inshim Narodnij front yakij peremig poboyuvavsya sho Alkala Samora stane na bik pravih sil i 7 kvitnya 1936 roku domigsya jogo vidstavki vikoristovuyuchi konstitucijne polozhennya pro te sho parlament mozhe usunuti z posadi glavu derzhavi yakij dvichi rozpustiv kortesi Pravi zh zhodnim chinom ne pidtrimali prezidenta ne rozglyadayuchi jogo yak svogo soyuznika EmigrantPislya vidstavki Alkalya Samora virushiv u podorozh po Skandinaviyi de jogo zastav pochatok Gromadyanskoyi vijni Vin vidmovivsya povertatisya do Ispaniyi oskilki prihilniki respubliki rozgrabuvali jogo budinok i rozkrili sejf u madridskomu viddilenni banku Kredi Lione v yakomu perebuvav rukopis jogo memuariv U svoyu chergu frankisti zaochno zasudili jogo do p yati rokiv zaslannya i shtrafu v 50 mln peset Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni zastav jogo u Franciyi zvidki vin buv zmushenij tikati do Latinskoyi Ameriki pislya prihodu do vladi kollaboracionistskogo uryadu Vishi yakij peresliduvav ispanskih respublikanciv U sichni 1942 roku distavsya do Argentini de pracyuvav nad knigami i stattyami Sered prac emigrantskogo periodu jogo zhittya mozhna vidznachiti politichni doslidzhennya Defekti konstituciyi 1931 Los defectos de la Constitucion de 1931 1936 i Globalnij svit ta mizhnarodna organizaciya Paz mundial y organizacion internacional 1946 Pomer u Buenos Ajresi 1979 roku jogo tilo perepohovano v Madridi LiteraturaAlcala Zamora un republicano democrata y un cristiano Hispania Sacra Madrid Consejo Superior de Investigaciones Cientificas 2012 T 64 S 69 148 ISBN 1988 4265 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 12 12 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 282610 29 NDIP Alkala Samora i Torres Niseto Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 121816842 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Niceto Alcala Zamora isp Enciklopediya Kolyera ros Robles Munoz 2012 s 144 DzherelaNiceto Alcala Zamora Enciklopediya Kolyera ros

Дата публікації:
Топ