Альбін Стапович (псевдонім: Уладзімер Загорскі; 18 березня 1894, с. Барані, Свенцянський повіт, Віленська губернія, тепер Островецький повіт, Гродненська область, Білорусь — 18 грудня 1934) — білоруський громадсько-політичний та католицький музичний, світський діяч.
Альбін Стапович | |
---|---|
Псевдо | Уладзімір Загорскі, Арганісты беларус, Анупры С...жнік і Кастусь Каравы |
Народився | 18 березня 1894[1] d, Свенцянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
Помер | 18 грудня 1934[1] (40 років) Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка |
Поховання | цвинтар Расу |
Громадянство | Білоруська Народна Республіка, Польща |
Діяльність | політик, публіцист, музикант |
Alma mater | Казанський державний університет і Вільнюський університет |
Заклад | Вільнюська білоруська гімназія і Білоруська криниця |
Членство | Білоруський національний комітет і Q3919781? |
Партія | Білоруська християнська демократія |
Брати, сестри | d |
|
Життєпис
Народився в селі Барані Свенцяцького повіту Віленської губернії (нині Островецький район Гродненської області, Білорусь).
Навчався в консерваторії Монтвіла у Вільнюсі, Казанському університеті. Керував церковним хором у Казані (1913—1921). Потім повернувся до Вільнюса. Навчався у Вільнюському університеті.
У 1922 керував Білоруським хором. Викладав музику у Віленській білоруській гімназії.
У 1923 вступив до ревізійної комісії Студентської спілки. Один із засновників Білоруського кооперативного сільськогосподарського та промислового банку.
У 1926 — секретар Вільнюського гуртка Білоруського інституту економіки та культури.
У 1930—1934 — заступник голови, голова Вільнюського гуртка. Керівник білоруського хору при ньому. Активний член Білоруської християнської демократії.
У 1926 — секретар, у 1927—1930 — заступник голови. З травня 1926 р. Голова Білоруської друкарні імені Франциска Скорини. Член з’їзду Селянської спілки 24 березня 1926.
Деякий час (1927—1928) — редактор «Білоруської криниці».
У 1928—1930 — Посол Сейму (обраний від Блоку національних меншин), член Білоруського посольського клубу.
У 1930 — заступник голови Білоруського національного комітету.
У 1930 спробував створити власну політичну партію Білоруських незалежних радикалів.
Керував білоруським хором при церкві св. Миколая у Вільнюсі.
Автор кількох білоруських пісень, серед яких гімн Білоруського інституту економіки та культури «Дзе чутны мовы нашай гукі».
Друкувався в різних білоруських виданнях «Наш шлях», «Крыніца», «Родныя гоні», «Нёман», «Новы шлях», «Шлях моладзі», «Самапомач».
У 1935 побачив світ його співаник «Za Baćkaŭščenu», виданий БІГіК накладам 1000 примірників.
Похований у Вільнюсі на цвинтарі «Расу».
Твори
- Дзе чутны мовы нашай гукі, Вільня, 1926
- Biełarusy i dziaržaŭnaja niezałežnaść, Вільня, 1929, выд. «Беларукай Крыніцы», друк. Францыска Скарыны, 16ст., 1000 ас.
- Сьпеўнік Za Baćkaŭščynu, Вільня, 1935, выданьне БІГіК, 1000 асобнікаў.
- Беларусь у сучаснай польскай літаратуры — лекцыя, прачытаная 5 траўня 1928 у БІГіК, Беларуская крыніца, 1928 №29 (перавыданьне ARCHE 8-2009)
Література
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.;
- Маст. Э. Э. Жакевіч. — Менск: БелЭн, 2001. — 591 с.: іл. .
- Глагоўская А. Кар’еру пачынаў у Цеханоўцы // Спадчына № 6, 1994
- Юры Туронак. Мадэрная гісторыя Беларусі. — Вільня, 2006
- Малгажата Мароз. «KRYNICA» Ideologia i przywódcy białoruskiego katolicyzmu. — Беласток, 2001
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albin Stapovich psevdonim Uladzimer Zagorski 18 bereznya 1894 s Barani Svencyanskij povit Vilenska guberniya teper Ostroveckij povit Grodnenska oblast Bilorus 18 grudnya 1934 biloruskij gromadsko politichnij ta katolickij muzichnij svitskij diyach Albin StapovichPsevdoUladzimir Zagorski Arganisty belarus Anupry S zhnik i Kastus KaravyNarodivsya18 bereznya 1894 1894 03 18 1 d Svencyanskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer18 grudnya 1934 1934 12 18 1 40 rokiv Vilnyus Vilenske voyevodstvo Polska RespublikaPohovannyacvintar RasuGromadyanstvoBiloruska Narodna Respublika PolshaDiyalnistpolitik publicist muzikantAlma materKazanskij derzhavnij universitet i Vilnyuskij universitetZakladVilnyuska biloruska gimnaziya i Biloruska krinicyaChlenstvoBiloruskij nacionalnij komitet i Q3919781 PartiyaBiloruska hristiyanska demokratiyaBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Barani Svencyackogo povitu Vilenskoyi guberniyi nini Ostroveckij rajon Grodnenskoyi oblasti Bilorus Navchavsya v konservatoriyi Montvila u Vilnyusi Kazanskomu universiteti Keruvav cerkovnim horom u Kazani 1913 1921 Potim povernuvsya do Vilnyusa Navchavsya u Vilnyuskomu universiteti U 1922 keruvav Biloruskim horom Vikladav muziku u Vilenskij biloruskij gimnaziyi U 1923 vstupiv do revizijnoyi komisiyi Studentskoyi spilki Odin iz zasnovnikiv Biloruskogo kooperativnogo silskogospodarskogo ta promislovogo banku U 1926 sekretar Vilnyuskogo gurtka Biloruskogo institutu ekonomiki ta kulturi U 1930 1934 zastupnik golovi golova Vilnyuskogo gurtka Kerivnik biloruskogo horu pri nomu Aktivnij chlen Biloruskoyi hristiyanskoyi demokratiyi U 1926 sekretar u 1927 1930 zastupnik golovi Z travnya 1926 r Golova Biloruskoyi drukarni imeni Franciska Skorini Chlen z yizdu Selyanskoyi spilki 24 bereznya 1926 Deyakij chas 1927 1928 redaktor Biloruskoyi krinici U 1928 1930 Posol Sejmu obranij vid Bloku nacionalnih menshin chlen Biloruskogo posolskogo klubu U 1930 zastupnik golovi Biloruskogo nacionalnogo komitetu U 1930 sprobuvav stvoriti vlasnu politichnu partiyu Biloruskih nezalezhnih radikaliv Keruvav biloruskim horom pri cerkvi sv Mikolaya u Vilnyusi Avtor kilkoh biloruskih pisen sered yakih gimn Biloruskogo institutu ekonomiki ta kulturi Dze chutny movy nashaj guki Drukuvavsya v riznih biloruskih vidannyah Nash shlyah Krynica Rodnyya goni Nyoman Novy shlyah Shlyah moladzi Samapomach U 1935 pobachiv svit jogo spivanik Za Backaŭscenu vidanij BIGiK nakladam 1000 primirnikiv Pohovanij u Vilnyusi na cvintari Rasu TvoriDze chutny movy nashaj guki Vilnya 1926 Bielarusy i dziarzaŭnaja niezaleznasc Vilnya 1929 vyd Belarukaj Krynicy druk Francyska Skaryny 16st 1000 as Speynik Za Backaŭscynu Vilnya 1935 vydanne BIGiK 1000 asobnikay Belarus u suchasnaj polskaj litaratury lekcyya prachytanaya 5 traynya 1928 u BIGiK Belaruskaya krynica 1928 29 peravydanne ARCHE 8 2009 LiteraturaEncyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 6 Kn 1 Puzyny Usaya Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mensk BelEn 2001 591 s il ISBN 985 11 0214 8 Glagoyskaya A Kar eru pachynay u Cehanoycy Spadchyna 6 1994 Yury Turonak Madernaya gistoryya Belarusi Vilnya 2006 Malgazhata Maroz KRYNICA Ideologia i przywodcy bialoruskiego katolicyzmu Belastok 2001 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943