Александру Русу (рум. Alexandru Rusu; 22 листопада 1884, Шеулія — 9 травня 1963, Герла) — румунський греко-католицький єпископ єпархії Марамурешу, церковний і громадсько-політичний діяч. Блаженний.
Блаженний Александру Русу рум. Alexandru Rusu | ||
Єпископ Александру Русу | ||
| ||
---|---|---|
2 лютого 1931 — 9 травня 1963 | ||
Обрання: | 17 жовтня 1930 | |
Інтронізація: | 2 лютого 1931 | |
Церква: | Румунська греко-католицька церква | |
Наступник: | Йоан Драґомір | |
Альма-матер: | Будапештський університет і d | |
Діяльність: | католицький священник, Romanian Greek-Catholic bishop | |
Національність: | румун | |
Народження: | 22 листопада 1884 Шеулія | |
Смерть: | 9 травня 1963 (78 років) Герла | |
Священство: | 20 липня 1910 | |
Єп. хіротонія: | 30 січня 1931 | |
Александру Русу у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Шеулії в Трансільванії, яка тоді належала до Австро-Угорської імперії (тепер комуна Шеулія, повіт Муреш, у центральній Румунії). Був одним із дванадцяти дітей греко-католицького священника. У 1896–1903 роках навчався в Бистриці, Тиргу-Муреші і Блажі. У 1903 році отримав направлення до Будапешта на богословські студії, які він закінчив, отримавши докторський ступінь (1910).
20 липня 1910 року отримав священниче рукоположення, а потім став професором богослов'я в Богословській академії та в середній школі в Блажі. У 1920 році був призначений секретарем митрополита, а в 1923 році — каноніком катедральної капітули. У 1925–1930 роках був ректором Богословської академії в Блажі, в 1911–1918 роках, редактором «Cultura Creştină», в 1922–1930 роках редактором, а потім головним редактором тижневика «Unirea».
Єпископ
17 жовтня 1930 року папа Пій XI призначив Александру Русу єпископом новоствореної єпархії Марамурешу зі столицею в Бая-Маре.
Єпископську хіротонію отримав 30 січня 1931 року в соборі Успіння Божої Матері в Бая-Маре з рук , архієпископа Фаґараша і Альба-Юлії. Як єпископ інтенсивно займався організацією нової єпархії і став сенатором вищої палати румунського парламенту.
У 1940 році, після Другого Віденського арбітражу, вся єпархія Марамурешу, за винятком кількох руських парафій на Буковині, потрапила під управління Угорщини. Єпископ Александру Русу жив у Бая-Маре під загрозою фашистського терору.
Після смерті Александру Ніколеску, митрополита Фаґараша і Альба-Юлії та глави Румунської греко-католицької церкви, виборний синод обрав 16 березня 1946 року його наступником єпископа Александру Русу. Вибори були визнані Святим Престолом, але комуністичний уряд Петра Грози не визнав цих виборів. У результаті митрополія Румунської греко-католицької церкви аж до 1990 року залишалася вакантною.
Арешт і ув'язнення
28 жовтня 1948 року Александра Русу був заарештований, а потім ув'язнений співробітниками Міністерства внутрішніх справ. Спочатку його утримували в Драгославеле (повіт Арджеш), потім у лютому 1949 року в православному монастирі в Чіороґарлі (повіт Ілфов), а в травні 1950 року він був переведений у в'язницю Сигіт, де пробув до 1955 року.
Після перебування в Сигіті йому довелося лікуватися в шпиталі в Бухаресті. Згодом комуністична влада наказала йому залишитися в монастирі Куртя-де-Арджеш, а потім він був ізольований від інших єпископів та поселений в монастирі Нікуліцель (повіт Тулча).
У 1956 році разом з греко-католицькими єпископами Юліу Хоссу і Йоаном Беланом написав меморіал про відновлення прав румунської греко-католицької церкви. Документ був переданий комуністичним органам Румунії та за кордон. Меморіал підтримали тисячі підписів греко-католиків з усієї країни. 12 серпня 1956 року священики Васіле Чіндріш та Ізідор Ґюрко відслужили Божественну Літургію біля церкви Святої Трійці в Клужі. Це вважалося порушенням закону і відповідальність за цей інцидент комуністи поклали також і на єпископа Руссу. В 1957 році Військовий суд м. Клуж засудив його до 25 років виправних робіт «за розпалювання і зраду». Ув'язнення відбував у Герлі.
Після тривалої хвороби нирок єпископ Александру Русу помер 9 травня 1963 року у в'язниці м. Герла. Похований на цвинтарі для в'язнів без будь-яких церковних обрядів.
Беатифікаційний процес
19 березня 2019 року папа Франциск уповноважив Конгрегацію в справах святих оприлюднити декрет про визнання мученицької смерті греко-католицьких румунських єпископів Валеріу Траяна Френціу, , , , Йоана Белана, Александру Русу і Юліу Хоссу, «вбитих з ненависті до віри в різних місцевостях Румунії між 1950 і 1970 роками».
25 березня 2019 року було підтверджено, що папа Франциск беатифікує Русу та інших прелатів 2 червня під час Літургії на полі Свободи в Блажі.
Проголошений блаженним 2 червня 2019 року папою Франциском під час Святої Літургії в місті Блаж.
Примітки
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- . www.vaticannews.va (укр.). 19 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- . National Catholic Reporter (англ.). 25 березня 2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 31 березня 2019.
- . www.vaticannews.va (укр.). 2 червня 2019. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
Посилання
- Короткі біографічні дані в базі www.catholic-hierarchy.org [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- PS Alexandru Rusu [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] // Biserica Română Unită cu Roma, Greco-Catolică (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rusu Aleksandru Rusu rum Alexandru Rusu 22 listopada 1884 Sheuliya 9 travnya 1963 Gerla rumunskij greko katolickij yepiskop yeparhiyi Maramureshu cerkovnij i gromadsko politichnij diyach Blazhennij Blazhennij Aleksandru Rusu rum Alexandru Rusu Yepiskop Aleksandru Rusu Yepiskop Maramureshu 2 lyutogo 1931 9 travnya 1963 Obrannya 17 zhovtnya 1930 Intronizaciya 2 lyutogo 1931 Cerkva Rumunska greko katolicka cerkva Nastupnik Joan Dragomir Alma mater Budapeshtskij universitet i d Diyalnist katolickij svyashennik Romanian Greek Catholic bishop Nacionalnist rumun Narodzhennya 22 listopada 1884 1884 11 22 Sheuliya Smert 9 travnya 1963 1963 05 09 78 rokiv Gerla Svyashenstvo 20 lipnya 1910 Yep hirotoniya 30 sichnya 1931 Aleksandru Rusu u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Sheuliyi v Transilvaniyi yaka todi nalezhala do Avstro Ugorskoyi imperiyi teper komuna Sheuliya povit Muresh u centralnij Rumuniyi Buv odnim iz dvanadcyati ditej greko katolickogo svyashennika U 1896 1903 rokah navchavsya v Bistrici Tirgu Mureshi i Blazhi U 1903 roci otrimav napravlennya do Budapeshta na bogoslovski studiyi yaki vin zakinchiv otrimavshi doktorskij stupin 1910 20 lipnya 1910 roku otrimav svyashenniche rukopolozhennya a potim stav profesorom bogoslov ya v Bogoslovskij akademiyi ta v serednij shkoli v Blazhi U 1920 roci buv priznachenij sekretarem mitropolita a v 1923 roci kanonikom katedralnoyi kapituli U 1925 1930 rokah buv rektorom Bogoslovskoyi akademiyi v Blazhi v 1911 1918 rokah redaktorom Cultura Crestină v 1922 1930 rokah redaktorom a potim golovnim redaktorom tizhnevika Unirea Yepiskop 17 zhovtnya 1930 roku papa Pij XI priznachiv Aleksandru Rusu yepiskopom novostvorenoyi yeparhiyi Maramureshu zi stoliceyu v Baya Mare Yepiskopsku hirotoniyu otrimav 30 sichnya 1931 roku v sobori Uspinnya Bozhoyi Materi v Baya Mare z ruk arhiyepiskopa Fagarasha i Alba Yuliyi Yak yepiskop intensivno zajmavsya organizaciyeyu novoyi yeparhiyi i stav senatorom vishoyi palati rumunskogo parlamentu U 1940 roci pislya Drugogo Videnskogo arbitrazhu vsya yeparhiya Maramureshu za vinyatkom kilkoh ruskih parafij na Bukovini potrapila pid upravlinnya Ugorshini Yepiskop Aleksandru Rusu zhiv u Baya Mare pid zagrozoyu fashistskogo teroru Pislya smerti Aleksandru Nikolesku mitropolita Fagarasha i Alba Yuliyi ta glavi Rumunskoyi greko katolickoyi cerkvi vibornij sinod obrav 16 bereznya 1946 roku jogo nastupnikom yepiskopa Aleksandru Rusu Vibori buli viznani Svyatim Prestolom ale komunistichnij uryad Petra Grozi ne viznav cih viboriv U rezultati mitropoliya Rumunskoyi greko katolickoyi cerkvi azh do 1990 roku zalishalasya vakantnoyu Aresht i uv yaznennya 28 zhovtnya 1948 roku Aleksandra Rusu buv zaareshtovanij a potim uv yaznenij spivrobitnikami Ministerstva vnutrishnih sprav Spochatku jogo utrimuvali v Dragoslavele povit Ardzhesh potim u lyutomu 1949 roku v pravoslavnomu monastiri v Chiorogarli povit Ilfov a v travni 1950 roku vin buv perevedenij u v yaznicyu Sigit de probuv do 1955 roku Pislya perebuvannya v Sigiti jomu dovelosya likuvatisya v shpitali v Buharesti Zgodom komunistichna vlada nakazala jomu zalishitisya v monastiri Kurtya de Ardzhesh a potim vin buv izolovanij vid inshih yepiskopiv ta poselenij v monastiri Nikulicel povit Tulcha U 1956 roci razom z greko katolickimi yepiskopami Yuliu Hossu i Joanom Belanom napisav memorial pro vidnovlennya prav rumunskoyi greko katolickoyi cerkvi Dokument buv peredanij komunistichnim organam Rumuniyi ta za kordon Memorial pidtrimali tisyachi pidpisiv greko katolikiv z usiyeyi krayini 12 serpnya 1956 roku svyasheniki Vasile Chindrish ta Izidor Gyurko vidsluzhili Bozhestvennu Liturgiyu bilya cerkvi Svyatoyi Trijci v Kluzhi Ce vvazhalosya porushennyam zakonu i vidpovidalnist za cej incident komunisti poklali takozh i na yepiskopa Russu V 1957 roci Vijskovij sud m Kluzh zasudiv jogo do 25 rokiv vipravnih robit za rozpalyuvannya i zradu Uv yaznennya vidbuvav u Gerli Pislya trivaloyi hvorobi nirok yepiskop Aleksandru Rusu pomer 9 travnya 1963 roku u v yaznici m Gerla Pohovanij na cvintari dlya v yazniv bez bud yakih cerkovnih obryadiv Beatifikacijnij proces19 bereznya 2019 roku papa Francisk upovnovazhiv Kongregaciyu v spravah svyatih oprilyudniti dekret pro viznannya muchenickoyi smerti greko katolickih rumunskih yepiskopiv Valeriu Trayana Frenciu Joana Belana Aleksandru Rusu i Yuliu Hossu vbitih z nenavisti do viri v riznih miscevostyah Rumuniyi mizh 1950 i 1970 rokami 25 bereznya 2019 roku bulo pidtverdzheno sho papa Francisk beatifikuye Rusu ta inshih prelativ 2 chervnya pid chas Liturgiyi na poli Svobodi v Blazhi Progoloshenij blazhennim 2 chervnya 2019 roku papoyu Franciskom pid chas Svyatoyi Liturgiyi v misti Blazh PrimitkiCatholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 www vaticannews va ukr 19 bereznya 2019 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 31 bereznya 2019 National Catholic Reporter angl 25 bereznya 2019 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 31 bereznya 2019 www vaticannews va ukr 2 chervnya 2019 Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2019 PosilannyaKorotki biografichni dani v bazi www catholic hierarchy org 23 bereznya 2019 u Wayback Machine angl PS Alexandru Rusu 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Biserica Romană Unită cu Roma Greco Catolică rum