Александер Флемінг

Алекса́ндер Фле́мінг (англ. Alexander Fleming; 6 серпня 1881, (біля міста ), Шотландія — 11 березня 1955, Лондон, Англія) — шотландський бактеріолог, що окрім бактеріології вивчав ще проблеми імунології та фармакології. Став відомим завдяки відкриттю лізоциму (антибактеріального ферменту, що його виробляє людський організм) і виділенню першого відомого антибіотика пеніциліну з плісняви .

Александер Флемінг Alexander Fleming
англ. Alexander Fleming
Народився	6 серпня 1881(1881-08-06) (біля міста ), Шотландія
Помер	11 березня 1955(1955-03-11) (73 роки) Лондон, Англія ·інфаркт міокарда
Поховання	собор Святого Павла
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	бактеріолог, фармаколог, лікар, хірург, винахідник
Alma mater	Імперський коледж Лондона Університет Вестмінстера ^d^[1] ^d ^d
Галузь	Бактеріологія, імунологія
Заклад	Лікарня Св. Марії, Лондон
Посада	^d
Членство	Лондонське королівське товариство Папська академія наук^[2] ^d Нідерландська королівська академія наук ^d
Війна	Друга світова війна
Відомий завдяки:	Відкриття пеніциліну
Батько	^d^[3]
Мати	^d^[3]
У шлюбі з	^d ^d
Діти	^d^[3]
Нагороди	^d (1949) медаль Альберта (1946) ^d (1948) ^d ^d член Лондонського королівського товариства (1943) ^d ^d ^d ^d ^d ^d (1945) медаль Джона Скотта (1944) ^d (1945) ^d (1954)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Александер Флемінг у Вікісховищі

Обидва відкриття відбулися в 1920-ті роки і, значною мірою, випадково. Одного разу Флемінг чхнув в чашку Петрі, в якій перебували бактерії, і через декілька днів виявив, що в місцях, куди впали краплі слини, бактерії було знищено. У результаті був відкритий лізоцим. Першу статтю про це відкриття було опубліковано в 1922 році.

Нобелівська медаль, якою було нагороджено Александера Флемінга
(з експозиції Музею науки)

Александер Флемінг на поштовій марці Фарерських островів

Безлад в лабораторії Флемінга ще раз став йому у пригоді. У 1928 році він виявив, що на агарі в одній з чашок Петрі з бактеріями Staphylococcus aureus виросла колонія цвілевих грибів. Колонії бактерій навколо цвілевих грибів стали прозорими внаслідок лізису (руйнування) клітин. Флемінгу вдалося виділити активну речовину, що викликала лізис бактеріальних клітин — пеніцилін. Опис пеніциліну був опублікований у 1929 році.

Флемінг недооцінив своє відкриття, вважаючи, що отримати ліки з пеніциліну буде дуже важко. Його роботу продовжили Говард Волтер Флорі і Ернст Боріс Чейн, що розробили методи очищення пеніциліну. Масове виробництво цієї речовини було налагоджено під час Другої світової війни і врятувало життя багатьом пораненим та хворим.

У 1945 році Флемінг, Флорі і Чейн були удостоєні Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Помер Олександр Флемінг в 1955 році в лікарні від інфаркту міокарду.

Цікавий факт

Ще у 1950-ті роки з'явилася легенда, що батько Флемінга врятував Вінстона Черчилля. Потім в свою чергу син, Александр, врятував Черчіля пеніциліном завдяки медичній освіті, яку надав батько врятованого Вінстона.

Вшанування

• У 1970 році один з кратерів на зворотному боці місяця було перейменовано на «Флемінг» на честь двох вчених однофамільців шотландського походження — Вільяміни Флемінг та Александера Флемінг.

Примітки

1. https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1956.0008
2. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/fleming.html
3. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
4. Пріоритет Флемінга у відкритті лізоциму часто оскаржують. 1909 року професор Томського університету українського походження Лащенков (Профессора Томского университета. Биографический словарь. Выпуск I: 1888—1917. Томск: Издательство Томского университета, 1996, с. 143–146) описав (спочатку в лейпцизькому «Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten», а наступного року — в російському часописі «Вѣстникъ гигіены») бактерицидну дію білка курячих яєць, вказавши на те, що в ньому присутній протеолітичний фермент, який обумовлює цю дію, хоча сам фермент він не виділив. Саме цей фермент і виділив пізніше Флемінг з людської слини та інших тканин тваринного походження, давши йому назву «лізоцим». Проте він визнавав пріоритет Лащенкова (A. Fleming, V. D. Allison (1924). On the antibacterial power of egg-white. Lancet. 206 (5261): 1303—1307.)
5. Флеминг и Черчилль. Притча красивая, но неправдоподобная, 13 Januar 2017
6. Правда і міфи про пеніцилін та Черчілля, zdolbunivcity.net, 12 Березня, 2023

Посилання

• Флемінґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Біографія Олександра Флемінга на сайті нобелівського комітету [Архівовано 21 червня 2011 у WebCite] (англ.)
• TIME 100: Alexander Fleming [ 26 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• Місця та спогади, пов'язані з Олександром Флемінгом [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• (англ.)
• (рос.)