Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варда́р (мак. Вардар), також Аксіос (грец. Αξιός) — найдовша річка в Північній Македонії і одна з основних річок Греції. Загальна довжина становить 388 км, з яких 301 км річка протікає територією Македонії, площа басейну — приблизно 24,5 тис. км²
| Вардар мак. Вардар та грец. Αξιός | |
|---|---|
 | |
 | |
| 40°30′27″ пн. ш. 22°43′03″ сх. д. / 40.50750000002777540° пн. ш. 22.717500000027779805° сх. д. | |
| Витік | с. Вруток, Шар-Планина. |
| • координати | 41°45′32″ пн. ш. 20°49′54″ сх. д. / 41.7590583° пн. ш. 20.8318972° сх. д. |
| • висота, м | 683 |
| Гирло | Егейське море, поблизу м. Салонік |
| • координати | 40°30′48″ пн. ш. 22°42′50″ сх. д. / 40.5136056° пн. ш. 22.7140972° сх. д. |
| • висота, м | 0 |
| Похил, м/км | 2,1 % |
| Країни: |  Північна Македонія та  Греція |
| Регіон | d |
| Довжина | 388 км |
| Площа басейну: | 24 438 км² |
| Середньорічний стік | 174 m3/s |
| Притоки: | Брегалниця, Лепенец, Треска, Црна, Пчиня (річка), Бабуна (річка), d, d, Тополка, Бошава, d, d, Кадина-Река, Пена, d, d, d, Q27001821?, Q29033117?, Q29033131?, Q29035099?, Q29035139?, d, Q30086143? і d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальна характеристика
Географія
Витоки Вардару лежать біля села Вруток, за кілька кілометрів південно-західніше від Гостивару. Починаючись у котловині Полог, Вардар протікає Гостивар і збирає воду з приток Лакавіца, Маздрача та Пена. Далі через Дервентську ущелину входить у Скопську котловину, протікає через Скоп'є, де в нього впадають річки Лепенець, Треска, Маркова річка та Пчиня.
Через Таорську ущелину, в яку впадає Кадина річка, виходить у Велеську котловину та протікає через Велес, біля якого у Вардар впадають Тополка та Бабуна. Після цього через Велеську ущелину річка виходить на Тиквеську рівнину, де в неї впадають дві найбільші притоки — Црна (ліва) та Брегалниця (права).
Через Деміркапійську ущелину та Гевгелійсько-Валандовську котловину біля міста Гевгелія Вардар перетинає грецький кордон, після якого через Циганську ущелину виходить на Салонікську рівнину та впадає в затоку Термаїкос Егейського моря.
Живлення переважно за рахунок атмосферних опадів. Найбільші паводки в осінньо-зимовий період, а також навесні; з липня по вересень маловодна.
Річкова долина надала своє ім'я вітру , який приносить холодне повітря до Салонік. Це відбувається, коли атмосферний тиск над східною Європою вищий, ніж над Егейським морем, часто взимку. Подібно до французького містралю.
Економічне значення
Долина Вардару має важливе значення для Македонії як з погляду економіки, так і транспортного сполучення та військово-стратегічного аспектів. Сільськогосподарський сектор є найбільшим споживачем водних ресурсів. Забір води з Вардару здійснюється для зрошення (63 %), використання в прудових рибгоспах (11 %), водопостачання населенню (12 %), забезпечення муніципальних та промислових потреб (15 %). На території Македонії нараховується близько 120 великих та малих гребель, а також декілька ГЕС невеликої потужності.
Долиною річки проходить автомагістраль «Олександр Македонський» (E75), яка є частиною європейського транспортного коридору № 10 та пов'язує Македонію з Сербією та Грецією. Вздовж верхньої течії Вардару проходить автошлях Скоп'є — Тетово — Гостивар, який є частиною європейського транспортного коридору № 8 та з'єднує Македонію з Болгарією та Албанією. Також долиною річки прокладено залізничні лінії Скоп'є — Салоніки та Скоп'є — Кічево.
Етимологія
За найпоширенішою версією назва річки походить від Bardários, яке через фракійську мову від праіндоєвропейського *(s)wordo-wori — означає «чорна вода».
Інші гіпотези пов'язують назву «Вардар» зі схожими назвами річок у Центральній Азії, зокрема Сирдар'ї та Амудар'ї, а також менших Чебдар, Шахдара та Кудара. Слово даря іранського походження та означає річка, море або океан.
Міста на Вардарі
Галерея
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Orel, Vladimir. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden, Netherlands: Brill, 2003: 392.
Джерела
- Енциклопедія Британніка [ 26 травня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання
- Вардар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vardar znachennya Varda r mak Vardar takozh Aksios grec A3ios najdovsha richka v Pivnichnij Makedoniyi i odna z osnovnih richok Greciyi Zagalna dovzhina stanovit 388 km z yakih 301 km richka protikaye teritoriyeyu Makedoniyi plosha basejnu priblizno 24 5 tis km Vardar mak Vardar ta grec A3iosVardar u Skop yeRichki ta ozera Makedoniyi40 30 27 pn sh 22 43 03 sh d 40 50750000002777540 pn sh 22 717500000027779805 sh d 40 50750000002777540 22 717500000027779805Vitiks Vrutok Shar Planina koordinati41 45 32 pn sh 20 49 54 sh d 41 7590583 pn sh 20 8318972 sh d 41 7590583 20 8318972 visota m683GirloEgejske more poblizu m Salonik koordinati40 30 48 pn sh 22 42 50 sh d 40 5136056 pn sh 22 7140972 sh d 40 5136056 22 7140972 visota m0Pohil m km2 1 Krayini Pivnichna Makedoniya ta GreciyaRegiondDovzhina388 kmPlosha basejnu 24 438 km Serednorichnij stik174 m3 sPritoki Bregalnicya Lepenec Treska Crna Pchinya richka Babuna richka d d Topolka Boshava d d Kadina Reka Pena d d d Q27001821 Q29033117 Q29033131 Q29035099 Q29035139 d Q30086143 i d Mediafajli u VikishovishiZagalna harakteristikaGeografiya Vitoki Vardaru lezhat bilya sela Vrutok za kilka kilometriv pivdenno zahidnishe vid Gostivaru Pochinayuchis u kotlovini Polog Vardar protikaye Gostivar i zbiraye vodu z pritok Lakavica Mazdracha ta Pena Dali cherez Derventsku ushelinu vhodit u Skopsku kotlovinu protikaye cherez Skop ye de v nogo vpadayut richki Lepenec Treska Markova richka ta Pchinya Cherez Taorsku ushelinu v yaku vpadaye Kadina richka vihodit u Velesku kotlovinu ta protikaye cherez Veles bilya yakogo u Vardar vpadayut Topolka ta Babuna Pislya cogo cherez Velesku ushelinu richka vihodit na Tikvesku rivninu de v neyi vpadayut dvi najbilshi pritoki Crna liva ta Bregalnicya prava Cherez Demirkapijsku ushelinu ta Gevgelijsko Valandovsku kotlovinu bilya mista Gevgeliya Vardar peretinaye greckij kordon pislya yakogo cherez Cigansku ushelinu vihodit na Saloniksku rivninu ta vpadaye v zatoku Termayikos Egejskogo morya Zhivlennya perevazhno za rahunok atmosfernih opadiv Najbilshi pavodki v osinno zimovij period a takozh navesni z lipnya po veresen malovodna Richkova dolina nadala svoye im ya vitru yakij prinosit holodne povitrya do Salonik Ce vidbuvayetsya koli atmosfernij tisk nad shidnoyu Yevropoyu vishij nizh nad Egejskim morem chasto vzimku Podibno do francuzkogo mistralyu Ekonomichne znachennya Dolina Vardaru maye vazhlive znachennya dlya Makedoniyi yak z poglyadu ekonomiki tak i transportnogo spoluchennya ta vijskovo strategichnogo aspektiv Silskogospodarskij sektor ye najbilshim spozhivachem vodnih resursiv Zabir vodi z Vardaru zdijsnyuyetsya dlya zroshennya 63 vikoristannya v prudovih ribgospah 11 vodopostachannya naselennyu 12 zabezpechennya municipalnih ta promislovih potreb 15 Na teritoriyi Makedoniyi narahovuyetsya blizko 120 velikih ta malih grebel a takozh dekilka GES nevelikoyi potuzhnosti Dolinoyu richki prohodit avtomagistral Oleksandr Makedonskij E75 yaka ye chastinoyu yevropejskogo transportnogo koridoru 10 ta pov yazuye Makedoniyu z Serbiyeyu ta Greciyeyu Vzdovzh verhnoyi techiyi Vardaru prohodit avtoshlyah Skop ye Tetovo Gostivar yakij ye chastinoyu yevropejskogo transportnogo koridoru 8 ta z yednuye Makedoniyu z Bolgariyeyu ta Albaniyeyu Takozh dolinoyu richki prokladeno zaliznichni liniyi Skop ye Saloniki ta Skop ye Kichevo EtimologiyaZa najposhirenishoyu versiyeyu nazva richki pohodit vid Bardarios yake cherez frakijsku movu vid praindoyevropejskogo s wordo wori oznachaye chorna voda Inshi gipotezi pov yazuyut nazvu Vardar zi shozhimi nazvami richok u Centralnij Aziyi zokrema Sirdar yi ta Amudar yi a takozh menshih Chebdar Shahdara ta Kudara Slovo darya iranskogo pohodzhennya ta oznachaye richka more abo okean Mista na VardariGostivar Skop ye Veles GevgeliyaGalereyaRichka poryad z selom v Makedoniyi Richka poblizu Velesa Richka v Makedoniyi Mist cherez richku v Skop ye 1909 rikPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 17 grudnya 2014 Procitovano 29 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Orel Vladimir A Handbook of Germanic Etymology Leiden Netherlands Brill 2003 392 DzherelaEnciklopediya Britannika 26 travnya 2008 u Wayback Machine PosilannyaPortal Geografiya Vardar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006