Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акрам Айліслі азерб əkrəm əylisli нар 6 грудня 1937 19371206 село Айліс Ордубадський район Нахічеванська АРСР Азербайджа

Айліслі Акрам Наджаф-огли

Айліслі Акрам Наджаф-огли

Акрам Айліслі (азерб. Əkrəm Əylisli; нар. 6 грудня 1937(19371206), село Айліс, Ордубадський район, Нахічеванська АРСР, Азербайджанська РСР) — азербайджанський письменник та драматург.

Акрам Наджафогли Наїбов (Айліслі)
азерб. Əkrəm Əylisli
image
Народився6 грудня 1937(1937-12-06) (86 років)
d, Ордубадський район, Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Азербайджанська РСР, СРСР
Громадянствоimage Азербайджан
Діяльністьпоет, драматург, письменник, сценарист, перекладач
Alma materІнститут світової літератури імені А. М. Горького РАН
Знання мовазербайджанська, російська
Жанрпоезія, роман, повість, оповідання, нарис
Magnum opusКам'яні сни
Посадачлен Міллі Меджліс Азербайджану[d]
Нагородинародний письменник Азербайджану
Сайтakramaylisli.info

Біографія

Мати, Лея Алі-кизи була сільською казкаркою, батько Наджаф загинув на фронті, коли Акраму було п'ять років. Після школи закінчив у Москві інститут літератури імені А. М. Горького. Літературну діяльність почав з віршів, а перша повість «Гашам і його зять» вийшла у 1959 році. Популярність Айліслі принесла трилогія «Люди і дерева» (1966—1968 рр.), надрукована всіма мовами республік СРСР і країн Східної Європи. Дія в більшості творів Айліслі відбувається в його рідному селі Айліс (часто ховається під ім'ям Бузбулак). Ідейно Айліслі близький до російських «письменників-деревенщиків», з деякими з яких (Василь Бєлов, Василь Шукшин) письменник був пов'язаний дружніми узами.

Акрам Айліслі багато працював перекладачем. Переклав азербайджанською мовою твори Василя Шукшина, Габріеля Гарсія Маркеса, Генріха Белля, Володимира Короленка, Івана Тургенєва, Костянтина Паустовського, Чингіза Айтматова.

З 1962 року почав працювати редактором. Спочатку в Азербайджанському державному видавництві. З 1964 року — літературний працівник газети «Комуніст», з 1965 — перекладач в Азербайджанському державному видавництві, з 1968 року — головний редактор видавництва «Гянджлік». З 1969 року працював сценаристом на кіностудії «Азербайджан». У 1971 році Акрам Айліслі — головний редактор сатиричного журналу «Мозалан» (азерб. Mozalan). З 1973 року — головний редактор Державного комітету з питань кінематографії Азербайджану. У 1978—1983 роках працював головним редактором журналу «Азербайджан», в 1988—1989 — секретар , 1992—2003 роках — директором видавництва «Язичи» («Письменник»). 6 листопада 2005 року був обраний депутатом Міллі Меджлісу (парламент) від Ордубад-Джульфинского виборчого округу № 7.

Творча діяльність Акрама Айліслі була відзначена державними нагородами — орденами «Шохрат» («Слава») і «Істіглал» («Незалежність») за видатні заслуги перед азербайджанської літературою і званням «Народний Письменник Азербайджану».

«Кам'яні сни»

Докладніше: Кам'яні сни

У грудні 2012 року Айліслі опублікував роман «Кам'яні сни» у російському журналі «Дружба народов». Основна сюжетна лінія розгортається в Баку в кінці 1988 — початку 1989 років. У романі описуються вірменські , а також історія рідного села письменника, Айлісу, вірменське населення якого було вирізано в 1919 році турецькими військами.

Після публікації в журналі «Дружба народов» в азербайджанських ЗМІ почалася масова кампанія щодо засудження письменника. Акрам Айліслі був звинувачений у симпатіях до вірмен (відносини між Азербайджаном і Вірменією напружені через Карабаський конфлікт). Обурення проти Айліслі викликало і те, що в книзі автор зображує тільки напади азербайджанців на вірмен, зокрема, погроми в Баку і Сумгаїті, а опис випадків вірменської агресії проти азербайджанців, такі як Ходжалинська різанина, відсутні. Однак, на думку ряду західних ЗМІ, кампанія щодо засудження Айліслі була викликана критикою , присутньої в романі.

У лютому 2013 в Баку, Гянджі і рідному селі письменника пройшли демонстрації, що супроводжувалися спаленням портретів і книг письменника. Учасники скандували: «Смерть Акраму Айліслі!», «Зрадник!», «Акрам — вірменин!». Керівництво Спілки письменників Азербайджану заявило про виключення Айліслі зі складу союзу (хоча він сам вийшов з нього ще в 1991 році). Син і дружина Айліслі були звільнені з роботи. «на вимогу вчителів» ухвалило рішення про вилучення зі шкільних підручників творів Айліслі. Вистави за п'єсами Айліслі були зняті зі сцен азербайджанських театрів.

Депутати парламенту зажадали позбавити Айліслі урядових нагород і перевірити його «генетичний код» на предмет того, чи не є він вірменином. Спікер парламенту заявив, що «в походженні всіх, хто підтримують Айліслі, є щось підозріле». Глава Управління мусульман Кавказу шейх-уль-іслам, Аллахшукюр Пашазаде назвав Айліслі «посіпакою» (віровідступником). Проурядова партія «Сучасний Мусават» оголосила нагороду в 10 тисяч манат тому, хто відріже письменнику вухо.

7 лютого 2013 року указом президента Азербайджану Ільхама Алієва Акрам Айліслі був позбавлений звання «Народний письменник Азербайджану» і державної пенсії.

У лютому 2014 року міжнародна група професорів та ректорів університетів висунула Акрама Айліслі на Нобелівську премію миру.

Примітки

  1. Шура Буртин (12.11. 2013). . "Русский Репортер". Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  2. (1982). The Republic of Armenia, Vol. II: From Versailles to London, 1919-1920. Berkeley: University of California Press. с. 236-238. ISBN .
  3. Sindelar, Daisy. In Azerbaijan, Anger At An Author, But Not Necessarily At His Argument. RFE/RL. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
  4. Azerbaijan turns on one of its own with bounty on pro-Armenian author [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Washington Post. 12.02.2013
  5. AZERBAÏDJAN — Un grand écrivain frappé de disgrâce [ 2013-10-23 у Wayback Machine.] // Courrier International. 11.02.2012
  6. РСЕ/РС (11.02.2013). . РСЕ/РС. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  7. Акрам Айлисли исключён из Союза Писателей, в котором не состоял [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.] // ann.az. 8.02.2013
  8. Известный азербайджанский литератор лишён звания народного писателя республики и пенсии [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Эхо Москвы. 07 февраля 2013
  9. Неправильная литература в Азербайджане [ 7 червня 2016 у Wayback Machine.] // Эхо Москвы. 09 февраля 2013
  10. В Азербайджане изымают из школьных учебников произведения опального писателя [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Росбалт, 20/02/2013
  11. Рустам Шахсуваров (09.02.2013). . "Кавказская Политика". Архів оригіналу за 11.02.2013. Процитовано 30.03.2016.
  12. В Азербайджане устроили травлю писателя, осудившего армянские погромы. Бакинские политики требуют проверить его «генетический код» [ 3 вересня 2013 у Wayback Machine.] // NR2.ru. 06.02.13
  13. Депутаты предложили лишить Айлисли гражданства [ 21 серпня 2013 у Wayback Machine.] // Contact.az, 01.02.2013
  14. Бахрам Рустамбеков (13.02.2013). . 1news.az. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 30 березня 2016.
  15. «Современный Мусават» объявил награду за ухо писателя Айлисли (Азербайджан). Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 30 березня 2016.
  16. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о лишении Акрама Айлисли (Акрама Наджаф оглу Наибова) персональной пенсии Президента Азербайджанской Республики [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Официальный сайт Президента Азербайджанской Республики
  17. . 1NEWS.AZ. 11.03.2014. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 30 березня 2016.
  18. . http://akramaylisli.info. 01.02.2014. Архів оригіналу за 09.12.2014. Процитовано 30.03.2016.
  19. Сергей Абашин (13.03.2014). . АРМЕНПРЕСС. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2016.

Посилання

  • Твори А. Айліслі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Акрам Айліслі. Кам'яні сни. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • «Сокирою та пером». Чому, щоб бути совістю нації, треба стати ворогом народу. [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Akram Ajlisli azerb Ekrem Eylisli nar 6 grudnya 1937 19371206 selo Ajlis Ordubadskij rajon Nahichevanska ARSR Azerbajdzhanska RSR azerbajdzhanskij pismennik ta dramaturg Akram Nadzhafogli Nayibov Ajlisli azerb Ekrem EylisliNarodivsya6 grudnya 1937 1937 12 06 86 rokiv d Ordubadskij rajon Nahichevanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Azerbajdzhanska RSR SRSRGromadyanstvo AzerbajdzhanDiyalnistpoet dramaturg pismennik scenarist perekladachAlma materInstitut svitovoyi literaturi imeni A M Gorkogo RANZnannya movazerbajdzhanska rosijskaZhanrpoeziya roman povist opovidannya narisMagnum opusKam yani sniPosadachlen Milli Medzhlis Azerbajdzhanu d Nagorodinarodnij pismennik AzerbajdzhanuSajtakramaylisli info Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMati Leya Ali kizi bula silskoyu kazkarkoyu batko Nadzhaf zaginuv na fronti koli Akramu bulo p yat rokiv Pislya shkoli zakinchiv u Moskvi institut literaturi imeni A M Gorkogo Literaturnu diyalnist pochav z virshiv a persha povist Gasham i jogo zyat vijshla u 1959 roci Populyarnist Ajlisli prinesla trilogiya Lyudi i dereva 1966 1968 rr nadrukovana vsima movami respublik SRSR i krayin Shidnoyi Yevropi Diya v bilshosti tvoriv Ajlisli vidbuvayetsya v jogo ridnomu seli Ajlis chasto hovayetsya pid im yam Buzbulak Idejno Ajlisli blizkij do rosijskih pismennikiv derevenshikiv z deyakimi z yakih Vasil Byelov Vasil Shukshin pismennik buv pov yazanij druzhnimi uzami Akram Ajlisli bagato pracyuvav perekladachem Pereklav azerbajdzhanskoyu movoyu tvori Vasilya Shukshina Gabrielya Garsiya Markesa Genriha Bellya Volodimira Korolenka Ivana Turgenyeva Kostyantina Paustovskogo Chingiza Ajtmatova Z 1962 roku pochav pracyuvati redaktorom Spochatku v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu vidavnictvi Z 1964 roku literaturnij pracivnik gazeti Komunist z 1965 perekladach v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu vidavnictvi z 1968 roku golovnij redaktor vidavnictva Gyandzhlik Z 1969 roku pracyuvav scenaristom na kinostudiyi Azerbajdzhan U 1971 roci Akram Ajlisli golovnij redaktor satirichnogo zhurnalu Mozalan azerb Mozalan Z 1973 roku golovnij redaktor Derzhavnogo komitetu z pitan kinematografiyi Azerbajdzhanu U 1978 1983 rokah pracyuvav golovnim redaktorom zhurnalu Azerbajdzhan v 1988 1989 sekretar 1992 2003 rokah direktorom vidavnictva Yazichi Pismennik 6 listopada 2005 roku buv obranij deputatom Milli Medzhlisu parlament vid Ordubad Dzhulfinskogo viborchogo okrugu 7 Tvorcha diyalnist Akrama Ajlisli bula vidznachena derzhavnimi nagorodami ordenami Shohrat Slava i Istiglal Nezalezhnist za vidatni zaslugi pered azerbajdzhanskoyi literaturoyu i zvannyam Narodnij Pismennik Azerbajdzhanu Kam yani sni Dokladnishe Kam yani sni U grudni 2012 roku Ajlisli opublikuvav roman Kam yani sni u rosijskomu zhurnali Druzhba narodov Osnovna syuzhetna liniya rozgortayetsya v Baku v kinci 1988 pochatku 1989 rokiv U romani opisuyutsya virmenski a takozh istoriya ridnogo sela pismennika Ajlisu virmenske naselennya yakogo bulo virizano v 1919 roci tureckimi vijskami Pislya publikaciyi v zhurnali Druzhba narodov v azerbajdzhanskih ZMI pochalasya masova kampaniya shodo zasudzhennya pismennika Akram Ajlisli buv zvinuvachenij u simpatiyah do virmen vidnosini mizh Azerbajdzhanom i Virmeniyeyu napruzheni cherez Karabaskij konflikt Oburennya proti Ajlisli viklikalo i te sho v knizi avtor zobrazhuye tilki napadi azerbajdzhanciv na virmen zokrema pogromi v Baku i Sumgayiti a opis vipadkiv virmenskoyi agresiyi proti azerbajdzhanciv taki yak Hodzhalinska rizanina vidsutni Odnak na dumku ryadu zahidnih ZMI kampaniya shodo zasudzhennya Ajlisli bula viklikana kritikoyu prisutnoyi v romani U lyutomu 2013 v Baku Gyandzhi i ridnomu seli pismennika projshli demonstraciyi sho suprovodzhuvalisya spalennyam portretiv i knig pismennika Uchasniki skanduvali Smert Akramu Ajlisli Zradnik Akram virmenin Kerivnictvo Spilki pismennikiv Azerbajdzhanu zayavilo pro viklyuchennya Ajlisli zi skladu soyuzu hocha vin sam vijshov z nogo she v 1991 roci Sin i druzhina Ajlisli buli zvilneni z roboti na vimogu vchiteliv uhvalilo rishennya pro viluchennya zi shkilnih pidruchnikiv tvoriv Ajlisli Vistavi za p yesami Ajlisli buli znyati zi scen azerbajdzhanskih teatriv Deputati parlamentu zazhadali pozbaviti Ajlisli uryadovih nagorod i pereviriti jogo genetichnij kod na predmet togo chi ne ye vin virmeninom Spiker parlamentu zayaviv sho v pohodzhenni vsih hto pidtrimuyut Ajlisli ye shos pidozrile Glava Upravlinnya musulman Kavkazu shejh ul islam Allahshukyur Pashazade nazvav Ajlisli posipakoyu virovidstupnikom Prouryadova partiya Suchasnij Musavat ogolosila nagorodu v 10 tisyach manat tomu hto vidrizhe pismenniku vuho 7 lyutogo 2013 roku ukazom prezidenta Azerbajdzhanu Ilhama Aliyeva Akram Ajlisli buv pozbavlenij zvannya Narodnij pismennik Azerbajdzhanu i derzhavnoyi pensiyi U lyutomu 2014 roku mizhnarodna grupa profesoriv ta rektoriv universitetiv visunula Akrama Ajlisli na Nobelivsku premiyu miru PrimitkiShura Burtin 12 11 2013 Russkij Reporter Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 1982 The Republic of Armenia Vol II From Versailles to London 1919 1920 Berkeley University of California Press s 236 238 ISBN 0 520 04186 0 Sindelar Daisy In Azerbaijan Anger At An Author But Not Necessarily At His Argument RFE RL Arhiv originalu za 12 lyutogo 2013 Procitovano 8 lyutogo 2013 Azerbaijan turns on one of its own with bounty on pro Armenian author 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Washington Post 12 02 2013 AZERBAIDJAN Un grand ecrivain frappe de disgrace 2013 10 23 u Wayback Machine Courrier International 11 02 2012 RSE RS 11 02 2013 RSE RS Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 Akram Ajlisli isklyuchyon iz Soyuza Pisatelej v kotorom ne sostoyal 9 bereznya 2022 u Wayback Machine ann az 8 02 2013 Izvestnyj azerbajdzhanskij literator lishyon zvaniya narodnogo pisatelya respubliki i pensii 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine Eho Moskvy 07 fevralya 2013 Nepravilnaya literatura v Azerbajdzhane 7 chervnya 2016 u Wayback Machine Eho Moskvy 09 fevralya 2013 V Azerbajdzhane izymayut iz shkolnyh uchebnikov proizvedeniya opalnogo pisatelya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Rosbalt 20 02 2013 Rustam Shahsuvarov 09 02 2013 Kavkazskaya Politika Arhiv originalu za 11 02 2013 Procitovano 30 03 2016 V Azerbajdzhane ustroili travlyu pisatelya osudivshego armyanskie pogromy Bakinskie politiki trebuyut proverit ego geneticheskij kod 3 veresnya 2013 u Wayback Machine NR2 ru 06 02 13 Deputaty predlozhili lishit Ajlisli grazhdanstva 21 serpnya 2013 u Wayback Machine Contact az 01 02 2013 Bahram Rustambekov 13 02 2013 1news az Arhiv originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 30 bereznya 2016 Sovremennyj Musavat obyavil nagradu za uho pisatelya Ajlisli Azerbajdzhan Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Procitovano 30 bereznya 2016 Rasporyazhenie Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki o lishenii Akrama Ajlisli Akrama Nadzhaf oglu Naibova personalnoj pensii Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki 1NEWS AZ 11 03 2014 Arhiv originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 30 bereznya 2016 http akramaylisli info 01 02 2014 Arhiv originalu za 09 12 2014 Procitovano 30 03 2016 Sergej Abashin 13 03 2014 ARMENPRESS Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2016 PosilannyaTvori A Ajlisli 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Akram Ajlisli Kam yani sni 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sokiroyu ta perom Chomu shob buti sovistyu naciyi treba stati vorogom narodu 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ