Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганн Фрідріх Вільгельм Адольф фон Беєр (нім. Johann Friedrich Wilhelm Adolf von Baeyer; 31 жовтня 1835, Берлін, Німеччина — 20 серпня 1917, Штарнберг, Німеччина) — німецький хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1905 року.
Біографія
Німецький хімік Йоганн Фрідріх Вільгельм Адольф фон Беєр народився в Берліні. Він був старшим з п'яти дітей Йоганна Якоба Беєра і Євгенії (Хітціг) Беєр. Батько Беєра був офіцером прусської армії, автором опублікованих робіт з географії та заломлення світла в атмосфері, а мати — дочкою відомого юриста й історика Юліуса Едуарда Хітціга. У хлопчика рано виявився інтерес до хімії, а в 12-річному віці він зробив своє перше хімічне відкриття. Це була нова подвійна сіль — карбонат Купруму і Натрію. Закінчивши гімназію Фрідріха Вільгельма, Беєр в 1853 році вступив до Берлінського університету, де протягом двох наступних років займався вивченням математики і фізики.
Після року служби в армії Беєр став студентом Гайдельберзького університету і розпочав вивчати хімію під керівництвом Роберта Бунзена, який незадовго до цього винайшов лабораторний пальник, що назвали на його честь (пальник Бунзена). У Гейдельберзі Беєр зосередив свою увагу на фізичній хімії. Але після опублікування в 1857 році статті про хлорметан він так захопився органічною хімією, що починаючи з наступного року став працювати у Фрідріха Авґуста Кекуле, який займався структурною хімією, в його лабораторії в Гейдельберзі. Тут Беєр провів роботу з дослідження органічних сполук Арсену, за яку йому було присуджено докторський ступінь. З 1858 року протягом двох років він разом з Кекуле працював у Гентському університеті в Бельгії, а потім повернувся в Берлін, де читав лекції з хімії в берлінській Вищій технічній школі.
У 1875 році, після смерті Юстуса фон Лібіха, Беєр став спадкоємцем цього відомого хіміка-органіка, обійнявши посаду професора хімії в Мюнхенському університеті. Тут протягом більш ніж чотирьох десятиліть він був центром тяжіння безлічі обдарованих студентів. Більше 50 з них стали згодом університетськими викладачами.
Помер Беєр у своєму заміському будинку на Штарнберзькому озері, неподалік від Мюнхена, 20 серпня 1917 року.
Наукова діяльність
Під впливом захопленості Кекуле структурою органічних сполук Беєр спочатку досліджував сечову кислоту, а починаючи з 1865 року — структурний склад індиго, який високо цінується в промисловості синього барвника. Свою назву індиго отримав від назви ім'я рослини, з якого його одержують. Ще в 1841 році французький хімік Огюст Лоран під час досліджень складної будови цієї речовини виділив ізатин — розчинну у воді кристалічну сполуку. Продовжуючи досліди, розпочаті Лораном, Беєр в 1866 році отримав ізатин, використавши нову технологію відновлення індиго нагріванням його з подрібненим цинком. Застосований Беєром спосіб дозволив проводити глибший структурний аналіз, ніж процес окиснення, здійснений Лораном.
Аналізуючи зворотний процес — отримання індиго окисненням ізатину, Беєр в 1870 році вперше зумів синтезувати індиго, зробивши, таким чином, можливим його промислове виробництво. Після того як в 1872 році Беєр переїхав до Страсбурга і зайняв місце професора хімії в Страсбурзькому університеті, він розпочав вивчення реакцій конденсації, у результаті яких вивільняється вода. Під час проведення реакцій конденсації таких груп сполук, як альдегіди та феноли, йому і його колегам вдалося виділити кілька барвників, що мають практичне значення, зокрема пігменти еозину, які він згодом синтезував.
Повернувшись до вивчення точної хімічної структури індиго, Беєр в 1883 році оголосив про результати своїх досліджень. Ця сполука, за його словами, складається з двох зв'язаних «стрижневих» молекул (їх він назвав індолом). Протягом 40 років створена Байером модель залишалася незмінною. Вона була переглянута тільки з появою досконалішої технології.
Вивчення барвників привело Беєра до дослідження бензену — вуглеводню, в молекулі якого 6 атомів Карбону утворюють кільце. Щодо природи зв'язків між цими атомами Карбону і розташування атомів Гідрогену всередині молекулярного кільця існувало багато теорій що змагалися між собою. Беєр, який за своїм складом був скоріше хіміком-експериментатором, ніж теоретиком, не прийняв ні одну з існуючих у той час теорій, а висунув свою власну — теорію «напруги». У ній учений стверджував, що через присутність інших атомів у молекулі зв'язку між атомами вуглецю знаходяться під напругою і що це напруга визначає не тільки форму молекули, але також і її стабільність. І хоча ця теорія одержала сьогодні трохи інше трактування, її суть, правильно схоплена Беєром, залишилася незмінною. Дослідження бензену привели Беєра також до розуміння того, що структура молекул бензольної групи ароматичних сполук, які називають гідроароматичними, є чимось середнім між кільцевим утворенням і структурою молекули аліфатичних вуглеводнів (без ароматичного кільця). Це зроблене ним відкриття не тільки вказувало на взаємозв'язок між даними трьома типами молекул, але й відкривало нові можливості для їх вивчення.
Ставши нобелівським лауреатом, Беєр продовжив дослідження молекулярної структури. Його праці з кисневим сполукам привели до відкриттів, що стосувалися валентності та основності Оксигену. Учений також займався вивченням зв'язку між молекулярною структурою і оптичними властивостями речовин, зокрема кольором.
Аж до свого виходу у відставку Беєр продовжував із захопленням займатися дослідницькою діяльністю. Попри те, що вчений одержував багато вигідних пропозицій від хімічних фірм, він відмовлявся займатися промисловим додатком своїх відкриттів і не отримував ніякого доходу від своєї роботи.
Нагороди
У 1885 році в день 50-річчя Беєра, на знак визнання його заслуг перед Німеччиною вченому був подарований спадковий титул, що дав право ставити частку «фон» перед прізвищем. 1905 року Беєру була присуджена Нобелівська премія з хімії «за заслуги в розвитку органічної хімії і хімічної промисловості завдяки працям по органічних барвниках і гідроароматичних сполуках». Оскільки в цей час учений був хворий і не міг особисто бути присутнім на церемонії вручення премії, його представляв німецький посол. Беєр не вимовив Нобелівської лекції. Але ще в 1900 році, у статті, присвяченій історії синтезу індиго, він сказав:
 | Нарешті у мене на руках основна речовина для синтезу індиго, і я відчуваю таку ж радість, яку, ймовірно, відчував Еміль Фішер, коли він після 15 років роботи синтезував пурин — вихідну речовину для отримання сечової кислоти. |  |
У число нагород, отриманих Беєром, входила медаль Деві, яка присуджена Лондонським королівським товариством. Він був членом Берлінської академії наук, Німецького хімічного товариства, членом Геттінгенської академії наук.
Родина
У 1868 році Беєр одружився з Адельгейдою Бендеман. У них народилися дочка і два сини.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118646346 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- https://www.pharmacognosy.us/wp-content/uploads/ASP-Newsletter-59_1.pdf
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- www.accademiadellescienze.it
- The Nobel Prize in Chemistry 1905. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 5 травня 2012.(англ.)
Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992.(рос.)
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991.(рос.)
Посилання
- Адольф фон Беєр [ 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Cholovik Druzhina Jogann Fridrih Vilgelm Adolf fon Beyernim Johann Friedrich Wilhelm Adolf von BaeyerAdolf fon Beyer Adolf fon BeyerIm ya pri narodzhenninim Johann Friedrich Wilhelm Adolf von BaeyerNarodivsya31 zhovtnya 1835 1835 10 31 1 2 Berlin NimechchinaPomer20 serpnya 1917 1917 08 20 1 2 81 rik Shtarnberg NimechchinaPohovannyaValdfridgofKrayina Nimecka imperiyaDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materGumboldtskij universitet BerlinaGaluzorganichna himiyaZakladGumboldtskij universitet Berlina Berlinskij tehnichnij universitet Strasburzkij universitet Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaNaukovij kerivnikRobert Vilgelm Bunzen Fridrih Avgust KekuleVchiteliRobert Vilgelm Bunzen i Fridrih Avgust Kekule fon Stradonic 4 Vidomi uchniGerman Emil Fisher Genrih Otto VilandAspiranti doktorantid German Emil Fisher d d Vilyam Genri Perkin Rihard Martin Vilshtetter d d d Karl Teodor Liberman 5 d 5 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya dej Linchej Gettingenska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 6 Vidomij zavdyaki sintez indigoBatkodU shlyubi zdDitid dNagorodiMedal Devi 1881 Nobelivska premiya z himiyi 1905 Medal Libiha 1903 Adolf fon Beyer u Vikishovishi Jogann Fridrih Vilgelm Adolf fon Beyer nim Johann Friedrich Wilhelm Adolf von Baeyer 31 zhovtnya 1835 Berlin Nimechchina 20 serpnya 1917 Shtarnberg Nimechchina nimeckij himik organik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1905 roku BiografiyaNimeckij himik Jogann Fridrih Vilgelm Adolf fon Beyer narodivsya v Berlini Vin buv starshim z p yati ditej Joganna Yakoba Beyera i Yevgeniyi Hitcig Beyer Batko Beyera buv oficerom prusskoyi armiyi avtorom opublikovanih robit z geografiyi ta zalomlennya svitla v atmosferi a mati dochkoyu vidomogo yurista j istorika Yuliusa Eduarda Hitciga U hlopchika rano viyavivsya interes do himiyi a v 12 richnomu vici vin zrobiv svoye pershe himichne vidkrittya Ce bula nova podvijna sil karbonat Kuprumu i Natriyu Zakinchivshi gimnaziyu Fridriha Vilgelma Beyer v 1853 roci vstupiv do Berlinskogo universitetu de protyagom dvoh nastupnih rokiv zajmavsya vivchennyam matematiki i fiziki Pislya roku sluzhbi v armiyi Beyer stav studentom Gajdelberzkogo universitetu i rozpochav vivchati himiyu pid kerivnictvom Roberta Bunzena yakij nezadovgo do cogo vinajshov laboratornij palnik sho nazvali na jogo chest palnik Bunzena U Gejdelberzi Beyer zoserediv svoyu uvagu na fizichnij himiyi Ale pislya opublikuvannya v 1857 roci statti pro hlormetan vin tak zahopivsya organichnoyu himiyeyu sho pochinayuchi z nastupnogo roku stav pracyuvati u Fridriha Avgusta Kekule yakij zajmavsya strukturnoyu himiyeyu v jogo laboratoriyi v Gejdelberzi Tut Beyer proviv robotu z doslidzhennya organichnih spoluk Arsenu za yaku jomu bulo prisudzheno doktorskij stupin Z 1858 roku protyagom dvoh rokiv vin razom z Kekule pracyuvav u Gentskomu universiteti v Belgiyi a potim povernuvsya v Berlin de chitav lekciyi z himiyi v berlinskij Vishij tehnichnij shkoli U 1875 roci pislya smerti Yustusa fon Libiha Beyer stav spadkoyemcem cogo vidomogo himika organika obijnyavshi posadu profesora himiyi v Myunhenskomu universiteti Tut protyagom bilsh nizh chotiroh desyatilit vin buv centrom tyazhinnya bezlichi obdarovanih studentiv Bilshe 50 z nih stali zgodom universitetskimi vikladachami Pomer Beyer u svoyemu zamiskomu budinku na Shtarnberzkomu ozeri nepodalik vid Myunhena 20 serpnya 1917 roku Naukova diyalnistPid vplivom zahoplenosti Kekule strukturoyu organichnih spoluk Beyer spochatku doslidzhuvav sechovu kislotu a pochinayuchi z 1865 roku strukturnij sklad indigo yakij visoko cinuyetsya v promislovosti sinogo barvnika Svoyu nazvu indigo otrimav vid nazvi im ya roslini z yakogo jogo oderzhuyut She v 1841 roci francuzkij himik Ogyust Loran pid chas doslidzhen skladnoyi budovi ciyeyi rechovini vidiliv izatin rozchinnu u vodi kristalichnu spoluku Prodovzhuyuchi doslidi rozpochati Loranom Beyer v 1866 roci otrimav izatin vikoristavshi novu tehnologiyu vidnovlennya indigo nagrivannyam jogo z podribnenim cinkom Zastosovanij Beyerom sposib dozvoliv provoditi glibshij strukturnij analiz nizh proces okisnennya zdijsnenij Loranom Analizuyuchi zvorotnij proces otrimannya indigo okisnennyam izatinu Beyer v 1870 roci vpershe zumiv sintezuvati indigo zrobivshi takim chinom mozhlivim jogo promislove virobnictvo Pislya togo yak v 1872 roci Beyer pereyihav do Strasburga i zajnyav misce profesora himiyi v Strasburzkomu universiteti vin rozpochav vivchennya reakcij kondensaciyi u rezultati yakih vivilnyayetsya voda Pid chas provedennya reakcij kondensaciyi takih grup spoluk yak aldegidi ta fenoli jomu i jogo kolegam vdalosya vidiliti kilka barvnikiv sho mayut praktichne znachennya zokrema pigmenti eozinu yaki vin zgodom sintezuvav Povernuvshis do vivchennya tochnoyi himichnoyi strukturi indigo Beyer v 1883 roci ogolosiv pro rezultati svoyih doslidzhen Cya spoluka za jogo slovami skladayetsya z dvoh zv yazanih strizhnevih molekul yih vin nazvav indolom Protyagom 40 rokiv stvorena Bajerom model zalishalasya nezminnoyu Vona bula pereglyanuta tilki z poyavoyu doskonalishoyi tehnologiyi Strukturna formula benzenu Vivchennya barvnikiv privelo Beyera do doslidzhennya benzenu vuglevodnyu v molekuli yakogo 6 atomiv Karbonu utvoryuyut kilce Shodo prirodi zv yazkiv mizh cimi atomami Karbonu i roztashuvannya atomiv Gidrogenu vseredini molekulyarnogo kilcya isnuvalo bagato teorij sho zmagalisya mizh soboyu Beyer yakij za svoyim skladom buv skorishe himikom eksperimentatorom nizh teoretikom ne prijnyav ni odnu z isnuyuchih u toj chas teorij a visunuv svoyu vlasnu teoriyu naprugi U nij uchenij stverdzhuvav sho cherez prisutnist inshih atomiv u molekuli zv yazku mizh atomami vuglecyu znahodyatsya pid naprugoyu i sho ce napruga viznachaye ne tilki formu molekuli ale takozh i yiyi stabilnist I hocha cya teoriya oderzhala sogodni trohi inshe traktuvannya yiyi sut pravilno shoplena Beyerom zalishilasya nezminnoyu Doslidzhennya benzenu priveli Beyera takozh do rozuminnya togo sho struktura molekul benzolnoyi grupi aromatichnih spoluk yaki nazivayut gidroaromatichnimi ye chimos serednim mizh kilcevim utvorennyam i strukturoyu molekuli alifatichnih vuglevodniv bez aromatichnogo kilcya Ce zroblene nim vidkrittya ne tilki vkazuvalo na vzayemozv yazok mizh danimi troma tipami molekul ale j vidkrivalo novi mozhlivosti dlya yih vivchennya Stavshi nobelivskim laureatom Beyer prodovzhiv doslidzhennya molekulyarnoyi strukturi Jogo praci z kisnevim spolukam priveli do vidkrittiv sho stosuvalisya valentnosti ta osnovnosti Oksigenu Uchenij takozh zajmavsya vivchennyam zv yazku mizh molekulyarnoyu strukturoyu i optichnimi vlastivostyami rechovin zokrema kolorom Azh do svogo vihodu u vidstavku Beyer prodovzhuvav iz zahoplennyam zajmatisya doslidnickoyu diyalnistyu Popri te sho vchenij oderzhuvav bagato vigidnih propozicij vid himichnih firm vin vidmovlyavsya zajmatisya promislovim dodatkom svoyih vidkrittiv i ne otrimuvav niyakogo dohodu vid svoyeyi roboti NagorodiU 1885 roci v den 50 richchya Beyera na znak viznannya jogo zaslug pered Nimechchinoyu vchenomu buv podarovanij spadkovij titul sho dav pravo staviti chastku fon pered prizvishem 1905 roku Beyeru bula prisudzhena Nobelivska premiya z himiyi za zaslugi v rozvitku organichnoyi himiyi i himichnoyi promislovosti zavdyaki pracyam po organichnih barvnikah i gidroaromatichnih spolukah Oskilki v cej chas uchenij buv hvorij i ne mig osobisto buti prisutnim na ceremoniyi vruchennya premiyi jogo predstavlyav nimeckij posol Beyer ne vimoviv Nobelivskoyi lekciyi Ale she v 1900 roci u statti prisvyachenij istoriyi sintezu indigo vin skazav Nareshti u mene na rukah osnovna rechovina dlya sintezu indigo i ya vidchuvayu taku zh radist yaku jmovirno vidchuvav Emil Fisher koli vin pislya 15 rokiv roboti sintezuvav purin vihidnu rechovinu dlya otrimannya sechovoyi kisloti U chislo nagorod otrimanih Beyerom vhodila medal Devi yaka prisudzhena Londonskim korolivskim tovaristvom Vin buv chlenom Berlinskoyi akademiyi nauk Nimeckogo himichnogo tovaristva chlenom Gettingenskoyi akademiyi nauk RodinaU 1868 roci Beyer odruzhivsya z Adelgejdoyu Bendeman U nih narodilisya dochka i dva sini PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118646346 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www pharmacognosy us wp content uploads ASP Newsletter 59 1 pdf Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 The Nobel Prize in Chemistry 1905 Nobelivskij komitet Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 5 travnya 2012 angl DzherelaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992 ros Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M VSh 1991 ros PosilannyaAdolf fon Beyer 25 zhovtnya 2011 u Wayback Machine na sajti Nobelivskogo komitetu angl