Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головна стаття — Хорошівський район
Адміністративний устрій Хорошівського району — адміністративно-територіальний поділ Хорошівського району Житомирської області на 3 селищні об'єднані територіальні громади і 2 сільські ради, які об'єднують 80 населених пунктів та підпорядковані Хорошівській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів.
Адміністративний устрій
Список громад
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Іршанська селищна громада | смт Іршанськ | с. Губенкове с. Гута-Добринь с. Добринь с. Ємилівка смт Іршанськ | |||||
| Новоборівська селищна громада | смт Нова Борова | с. Валки с. Гацьківка с. Ісаківка с. Кам'яний Брід с. Краснорічка с. Кропивня с. Луковець с. Небіж смт Нова Борова с. Рудня-Гацьківка с. Рудня-Фасова с. Старий Бобрик с. Томашівка с. Турчинка с. Фасова с. Хичів с. Ягодинка с. Ягодинка Друга | |||||
| Хорошівська селищна громада | смт Хорошів | с. Березівка с. Вишняківка с. Волянщина с. Грабівка с. Грабняк с. Грушки с. Давидівка с. Данилівка с. Дашинка с. Дворище с. Жовтнівка с. Заздрівка с. Зелений Гай с. Знам'янка с. Зубринка с. Іванівка с. Калинівка с. Краївщина с. Красногірка с. Кропивенка с. Крук с. Курганці с. Ліски с. Мар'янівка с. Михайлівка с. Невирівка с. Омелівка с. Писарівка с. Полівська Гута с. Поромівка с. Рижани с. Рудня-Шляхова с. Сколобів с. Ставки с. Солодирі с. Суховоля с. Теренці с. Торчин смт Хорошів с. Човнова с. Шадура с. Яблунівка |
Список рад
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Радицька сільська рада | с. Радичі | с. Будо-Рижани с. Гайки с. Закомірня с. Катеринівка с. Радичі с. Стебниця | |||||
| Топорищенська сільська рада | с. Топорище | с. Галинівка с. Комарівка с. Копанівка с. Копелянка с. Коритище с. Лизник с. Олішівка с. Топорище с-ще Червоногранітне |
Список рад до 2015 року
Хорошівський район Житомирської області до адміністративно-територіальної реформи поділявся на 3 селищні і 18 сільських рад, які об'єднували 80 населених пунктів та були підпорядковані Володарсько-Волинській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів.
* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище
Історія
Район утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи Волинської губернії під назвою Кутузівський з Будо-Рижанської, Гацьківсько-Руднянської, Грушківської, Давидівської, Дашенської, Дворищенської, Зубринської, Катеринівської, Краївщинської, Кутузівської, Малогорошківської, Писарівської, Поромівської, Рижанської, Селянщинської, Славівської, Солодирівської, Ставківської, Суховольської, , Човнівської та сільських рад Кутузівської волості Житомирського повіту.
3 листопада 1923 року в складі району утворено Березівську, з центром у с. Березівка, 22 лютого 1924 року — Лісківську, з центром у с. Ліски, 28 вересня 1925 року — Небізьку, з центром у с. Небіж, та Старобобрицьку, з центром у с. Старий Бобрик, 27 жовтня 1926 року — Федорівську, з центром у кол. Федорівка, 18 грудня 1928 року — Круцьку, з центром у с. Крук, сільські ради.
27 червня 1925 року район перейменовано на Володарський, 26 квітня 1933 року — на Володарсько-Волинський.
23 вересня 1925 року до складу району передано Гацьківську, Ісаківську, Кам'янобрідську, Коритищенську, Красноріченську, , Руднє-Фасівську, Топорищенську, Турчинську, Фасівську сільські ради розформованого Фасівського району. Тоді ж передано до складу Черняхівського району Славівську та Селянщинську, до складу Ушомирського району — Краївщинську сільські ради.
3 червня 1930 року до складу району передано Сколобівську сільську раду Пулинського району. 11 червня 1933 року Краївщинську сільську раду повернуто зі складу Ушомирського району.
В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Коростень Генеральної округи Житомир та складалася з Вишняківської, Колоно-Грушківської, Лезниківської, Новоборівської, Хичівської та Човнівської сільських управ.
11 серпня 1954 року було ліквідовано Гацьківську, Грушківську, Ісаківську, Катеринівську, Коритищенську, Красноріцьку, Круцьку, Лісківську, Руднєгацьківську, Руднєфасівську, Сколобівську, Солодирську, Старобобрицьку, Теренецьку, Турчинську, Федорівську сільські ради, утворено Новоборівську селищну раду, з центром у смт Нова Борова, та Ягодинську сільську раду, з центром у с. Ягодинка.
21 січня 1959 року до складу району включено Емілівську сільську раду розформованого Потіївського району. 5 березня 1959 року ліквідовано Кам'янобрідську, Малогорошківську, Писарівську, Ставківську, 5 березня 1960 року — Ягодинську сільські ради.
30 грудня 1962 року, Указом Президії Верховної ради УРСР, район було ліквідовано, сільські ради району передали до складу Черняхівського району.
Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 3-х селищних (Володарсько-Волинської, Іршанської, Новоборівської) та 15 сільських (Березівської, Давидівської, Дашинської, Дворищенської, Емілівської, Зубринської, Краївщинської, Кропивнянської, Небізької, Поромівської, Радицької, Суховільської, Топорищенської, Фасівської, Ягодинської) рад.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 3 селищних та 18 сільських рад.
10 серпня 2015 року в складі району утворено Іршанську та Новоборівську селищні територіальні громади, через що було ліквідовано Іршанську, Новоборівську селищні та Добринську, Кропивнянську, Небізьку, Ягодинську сільські ради.
3 серпня 2016 року в складі району було утворено Хорошівську селищну територіальну громаду, внаслідок чого припинили існування Хорошівська селищна та Березівська, Грушківська, Давидівська, Дашинська, Дворищенська, Зубринська, Краївщинська, Поромівська, Рижанська, Сколобівська, Суховільська сільські ради.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили 3 селищні громади та 2 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 18. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 9 вересня 2020.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 617-618. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 10 вересня 2020.
- Новоборівська селищна рада Житомирська область. Верховна Рада України. Процитовано 11 вересня 2020.
- . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 10 вересня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovna stattya Horoshivskij rajon Administrativnij ustrij Horoshivskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Horoshivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 3 selishni ob yednani teritorialni gromadi i 2 silski radi yaki ob yednuyut 80 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Horoshivskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Horoshiv Administrativnij ustrijSpisok gromad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Irshanska selishna gromada smt Irshansk s Gubenkove s Guta Dobrin s Dobrin s Yemilivka smt Irshansk2 Novoborivska selishna gromada smt Nova Borova s Valki s Gackivka s Isakivka s Kam yanij Brid s Krasnorichka s Kropivnya s Lukovec s Nebizh smt Nova Borova s Rudnya Gackivka s Rudnya Fasova s Starij Bobrik s Tomashivka s Turchinka s Fasova s Hichiv s Yagodinka s Yagodinka Druga3 Horoshivska selishna gromada smt Horoshiv s Berezivka s Vishnyakivka s Volyanshina s Grabivka s Grabnyak s Grushki s Davidivka s Danilivka s Dashinka s Dvorishe s Zhovtnivka s Zazdrivka s Zelenij Gaj s Znam yanka s Zubrinka s Ivanivka s Kalinivka s Krayivshina s Krasnogirka s Kropivenka s Kruk s Kurganci s Liski s Mar yanivka s Mihajlivka s Nevirivka s Omelivka s Pisarivka s Polivska Guta s Poromivka s Rizhani s Rudnya Shlyahova s Skolobiv s Stavki s Solodiri s Suhovolya s Terenci s Torchin smt Horoshiv s Chovnova s Shadura s YablunivkaSpisok rad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Radicka silska rada s Radichi s Budo Rizhani s Gajki s Zakomirnya s Katerinivka s Radichi s Stebnicya2 Toporishenska silska rada s Toporishe s Galinivka s Komarivka s Kopanivka s Kopelyanka s Koritishe s Liznik s Olishivka s Toporishe s she ChervonogranitneSpisok rad do 2015 rokuHoroshivskij rajon Zhitomirskoyi oblasti do administrativno teritorialnoyi reformi podilyavsya na 3 selishni i 18 silskih rad yaki ob yednuvali 80 naselenih punktiv ta buli pidporyadkovani Volodarsko Volinskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Horoshiv Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Volodarsko Volinska selishna rada smt Horoshiv smt Horoshiv s Zelenij gaj s Rudnya Shlyahova2 Irshanska selishna rada smt Irshansk smt Irshansk3 Novoborivska selishna rada smt Nova Borova smt Nova Borova4 Berezivska silska rada s Berezivka s Berezivka s Polivska Guta s Torchin5 Grushkivska silska rada s Grushki s Grushki s Grabnyak6 Davidivska silska rada s Davidivka s Davidivka7 Dashinska silska rada s Dashinka s Dashinka s Kurganci s Pisarivka s Terenci8 Dvorishenska silska rada s Dvorishe s Dvorishe s Zazdrivka s Solodiri9 Dobrinska silska rada s Dobrin s Dobrin s Gubenkove s Guta Dobrin s Yemilivka10 Zubrinska silska rada s Zubrinka s Zubrinka s Vishnyakivka s Liski s Mihajlivka s Stavki s Chovnova11 Krayivshinska silska rada s Krayivshina s Krayivshina s Ivanivka s Omelivka s Shadura s Yablunivka12 Kropivnyanska silska rada s Kropivnya s Kropivnya s Gackivka s Lukovec s Rudnya Gackivka13 Nebizka silska rada s Nebizh s Nebizh s Krasnorichka s Hichiv14 Poromivska silska rada s Poromivka s Poromivka s Kalinivka s Krasnogirka15 Radicka silska rada s Radichi s Radichi s Budo Rizhani s Gajki s Zakomirnya s Katerinivka s Stebnicya16 Rizhanska silska rada s Rizhani s Rizhani s Volyanshina s Grabivka s Danilivka s Zhovtnivka s Znam yanka s Kropivenka s Nevirivka17 Skolobivska silska rada s Skolobiv s Skolobiv18 Suhovilska silska rada s Suhovolya s Suhovolya s Kruk s Mar yanivka19 Toporishenska silska rada s Toporishe s Toporishe s Galinivka s Komarivka s Kopanivka s Kopelyanka s Koritishe s Liznik s Olishivka s she Chervonogranitne20 Fasivska silska rada s Fasova s Fasova s Isakivka s Kam yanij Brid s Rudnya Fasova s Tomashivka21 Yagodinska silska rada s Yagodinka s Yagodinka s Valki s Starij Bobrik s Turchinka s Yagodinka Druga Primitki m misto smt selishe miskogo tipu s selo s she selisheIstoriyaRajon utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi pid nazvoyu Kutuzivskij z Budo Rizhanskoyi Gackivsko Rudnyanskoyi Grushkivskoyi Davidivskoyi Dashenskoyi Dvorishenskoyi Zubrinskoyi Katerinivskoyi Krayivshinskoyi Kutuzivskoyi Malogoroshkivskoyi Pisarivskoyi Poromivskoyi Rizhanskoyi Selyanshinskoyi Slavivskoyi Solodirivskoyi Stavkivskoyi Suhovolskoyi Chovnivskoyi ta silskih rad Kutuzivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu 3 listopada 1923 roku v skladi rajonu utvoreno Berezivsku z centrom u s Berezivka 22 lyutogo 1924 roku Liskivsku z centrom u s Liski 28 veresnya 1925 roku Nebizku z centrom u s Nebizh ta Starobobricku z centrom u s Starij Bobrik 27 zhovtnya 1926 roku Fedorivsku z centrom u kol Fedorivka 18 grudnya 1928 roku Krucku z centrom u s Kruk silski radi 27 chervnya 1925 roku rajon perejmenovano na Volodarskij 26 kvitnya 1933 roku na Volodarsko Volinskij 23 veresnya 1925 roku do skladu rajonu peredano Gackivsku Isakivsku Kam yanobridsku Koritishensku Krasnorichensku Rudnye Fasivsku Toporishensku Turchinsku Fasivsku silski radi rozformovanogo Fasivskogo rajonu Todi zh peredano do skladu Chernyahivskogo rajonu Slavivsku ta Selyanshinsku do skladu Ushomirskogo rajonu Krayivshinsku silski radi 3 chervnya 1930 roku do skladu rajonu peredano Skolobivsku silsku radu Pulinskogo rajonu 11 chervnya 1933 roku Krayivshinsku silsku radu povernuto zi skladu Ushomirskogo rajonu V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do gebitskomisariatu Korosten Generalnoyi okrugi Zhitomir ta skladalasya z Vishnyakivskoyi Kolono Grushkivskoyi Leznikivskoyi Novoborivskoyi Hichivskoyi ta Chovnivskoyi silskih uprav 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano Gackivsku Grushkivsku Isakivsku Katerinivsku Koritishensku Krasnoricku Krucku Liskivsku Rudnyegackivsku Rudnyefasivsku Skolobivsku Solodirsku Starobobricku Terenecku Turchinsku Fedorivsku silski radi utvoreno Novoborivsku selishnu radu z centrom u smt Nova Borova ta Yagodinsku silsku radu z centrom u s Yagodinka 21 sichnya 1959 roku do skladu rajonu vklyucheno Emilivsku silsku radu rozformovanogo Potiyivskogo rajonu 5 bereznya 1959 roku likvidovano Kam yanobridsku Malogoroshkivsku Pisarivsku Stavkivsku 5 bereznya 1960 roku Yagodinsku silski radi 30 grudnya 1962 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR rajon bulo likvidovano silski radi rajonu peredali do skladu Chernyahivskogo rajonu Vidnovlenij 8 grudnya 1966 roku v skladi 3 h selishnih Volodarsko Volinskoyi Irshanskoyi Novoborivskoyi ta 15 silskih Berezivskoyi Davidivskoyi Dashinskoyi Dvorishenskoyi Emilivskoyi Zubrinskoyi Krayivshinskoyi Kropivnyanskoyi Nebizkoyi Poromivskoyi Radickoyi Suhovilskoyi Toporishenskoyi Fasivskoyi Yagodinskoyi rad Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili 3 selishnih ta 18 silskih rad 10 serpnya 2015 roku v skladi rajonu utvoreno Irshansku ta Novoborivsku selishni teritorialni gromadi cherez sho bulo likvidovano Irshansku Novoborivsku selishni ta Dobrinsku Kropivnyansku Nebizku Yagodinsku silski radi 3 serpnya 2016 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Horoshivsku selishnu teritorialnu gromadu vnaslidok chogo pripinili isnuvannya Horoshivska selishna ta Berezivska Grushkivska Davidivska Dashinska Dvorishenska Zubrinska Krayivshinska Poromivska Rizhanska Skolobivska Suhovilska silski radi Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili 3 selishni gromadi ta 2 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 18 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 9 veresnya 2020 PDF http www archive zt gov ua s 617 618 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2020 Novoborivska selishna rada Zhitomirska oblast Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 11 veresnya 2020 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 11 veresnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 10 veresnya 2020