Аджи-Мушкай (крим. Acı Muşqay, Аджы Мушкъай — мікрорайон міста Керч, Україна, розташований на півночі території. До 1960-х років — окреме село.
Аджи-Мушкай | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | АР Крим | ||||||||
Район | Керченська міська рада | ||||||||
Засноване | — | ||||||||
Перша згадка | 1666 (358 років) | ||||||||
Населення | ? | ||||||||
- повне | |||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Аджи-Мушкай у Вікісховищі
|
В Аджи-Мушкаї розташовані Царський курган — пам'ятка поховальної архітектури IV століття до н. е., усипальниця одного з членів династії Спартокідів та Аджимушкайські каменярні, де з другої половини травня до кінця жовтня 1942 року частина військ Кримського фронту вела оборону проти німецьких військ.
Історія
Вважається, що, під назвою Черкес, селище згадується у «Книзі подорожей» Евлія Челебі під 1667 роком. Знову, як село Хадчі-мишкай, із 5 подвір'ями та 2 колодязями, де черкеси жили, в доступних джерелах селище трапляється в «Описании городов отошедших по мирному 1774 года с Оттоманскою Портою трактату в Российское владение и принадлежащей к ним земли, с некоторым географическим известием инженер-подполковника Томилова»" 1774 року, потім — на карті 1842 року, де хутір Аджи-Мушкай позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 подвір'їв.
Згідно зі «Списком населённых мест Таврической губернии по сведениям 1864 года», складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Аджи-Мушкай — слобідка міського відомства Керч-Єнікальського градоначальництва, фз 89 подвір'ями, 389 жителями та каменоломнею при колодязях. Дані про поселеннях градоначальства другої половини XIX — початку XX століття поки недоступні і в наступний раз селище згадується в «Памятной книжке Керчь-Еникальского градоначальства на 1913 год».
Згідно з переписом 1897 р. в передмісті 961 житель, у тому числі 930 православних.
Після захоплення Криму радянською владою, за постановою Кримревкому, 25 грудня 1920 року з Феодосійського повіту був виділений Керченський (степовий) повіт, Керч-Єнікальське градоначальство скасували, Постановою ревкому № 206 «Про зміну адміністративних меж» від 8 січня 1921 року була скасована повітова система і у складі Керченського повіту був створений Керченський район, до якого увійшло село (в 1922 році повіти отримали назву округів). 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були скасовані та основною адміністративною одиницею став Керченський район. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, в селі Аджи-Мушкай, Картелезької сільради Керченського району, значилося 254 двору, з них 167 селянських, населення становило 1259 осіб, із них 1019 росіян, 205 українців, 32 грека, 1 естонець, 2 записані в графі «інші», діяла російська школа I ступеня (п'ятирічка). Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року (за іншими відомостями 15 вересня 1931 року) Керченський район скасували, і село включили до складу Ленінського, а, з утворенням в 1935 році (перейменованого 14 грудня 1944 року у Приморський) — до складу нового району. На докладній карті РККА Керченського півострова 1941 року в Аджи-Мушкаї позначено 260 подвір'їв.
Указом від 18 травня 1948 року, Аджи-Мушкай перейменували в Партизани. Ліквідоване до 1960 року, оскільки в «Довіднику адміністративно-територіального поділу Кримської області на 15 червня 1960 року» селище вже не значилося (згідно з довідником «Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року» — в період із 1954 по 1968 рік, як село Керченської міськради), але, фактично, було включене в межі міста, при цьому продовжуючи залишатися окремим поселенням.
Після адміністративного приєднання села до Керчі назву Партизани зникло з ужитку (є відомості, що в 1967 році повернуто історичну назву), сьогодні мікрорайон відомий за своєю історичною назвою Аджи-Мушкай.
Економіка
У мікрорайоні є не більше 40 робочих місць: відділення пошти, селищна школа, три магазини, музей. На половині вулиць немає водопроводу та газопостачання.
Примітки
- Эвлия Челеби. [1] — Симферополь : , 1996. — С. 2196. з джерела 24 жовтня 2021
- Томилов. Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение Российской Империи землям, 1774 года // : альманах. — Одесса : Типография Алексомати, 1868. — Т. 7 (17 липня). — С. 193. з джерела 3 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2020-2-23.
- [2] / М. Раевский. — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб : Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 92. — (Списки населенных мест Российской империи) з джерела 24 жовтня 2021
- Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
- Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). [3] — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 92, 93. Архівовано з джерела 31 серпня 2021
- Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР.
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 14 декабря 1944 года № 621/6 «О переименовании районов и районных центров Крымской АССР»
- Административная карта Крымской области. ЭтоМесто.ru. 1956. Процитовано 12 грудня 2015.
- Подробная карта РККА Керченского полуострова. ЭтоМесто.ru. 1941. Процитовано 29 вересня 2016.
- Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населенных пунктов Крымской области
- Ковыркин К. К., Санжаровец В. Ф. Керченский полуостров. Географический словарь // Научный сборник Керченского заповедника. Выпуск 4. — Симферополь : Бизнес-Информ, 2014. — С. 443—586. — 300 прим. — .
- Иван Жилин На отшибе памяти // Новая газета. — 2017. — № 42 (2619). 21.04.2017 — С. 10-11. — URL: https://www.novayagazeta.ru/issues/2533 [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Література
- [4] / Под ред. . — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — . з джерела 4 березня 2016
Посилання
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adzhi Mushkaj krim Aci Musqay Adzhy Mushkaj mikrorajon mista Kerch Ukrayina roztashovanij na pivnochi teritoriyi Do 1960 h rokiv okreme selo Adzhi Mushkaj Osnovni dani Krayina Ukrayina Region AR Krim Rajon Kerchenska miska rada Zasnovane Persha zgadka 1666 358 rokiv Naselennya povne Koordinati 45 23 10 pn sh 36 31 15 sh d H G O Adzhi Mushkaj u Vikishovishi Mapa Adzhi Mushkaj V Adzhi Mushkayi roztashovani Carskij kurgan pam yatka pohovalnoyi arhitekturi IV stolittya do n e usipalnicya odnogo z chleniv dinastiyi Spartokidiv ta Adzhimushkajski kamenyarni de z drugoyi polovini travnya do kincya zhovtnya 1942 roku chastina vijsk Krimskogo frontu vela oboronu proti nimeckih vijsk IstoriyaVvazhayetsya sho pid nazvoyu Cherkes selishe zgaduyetsya u Knizi podorozhej Evliya Chelebi pid 1667 rokom Znovu yak selo Hadchi mishkaj iz 5 podvir yami ta 2 kolodyazyami de cherkesi zhili v dostupnih dzherelah selishe traplyayetsya v Opisanii gorodov otoshedshih po mirnomu 1774 goda s Ottomanskoyu Portoyu traktatu v Rossijskoe vladenie i prinadlezhashej k nim zemli s nekotorym geograficheskim izvestiem inzhener podpolkovnika Tomilova 1774 roku potim na karti 1842 roku de hutir Adzhi Mushkaj poznachenij umovnim znakom mala selo tobto menshe 5 podvir yiv Zgidno zi Spiskom naselyonnyh mest Tavricheskoj gubernii po svedeniyam 1864 goda skladenim za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Adzhi Mushkaj slobidka miskogo vidomstva Kerch Yenikalskogo gradonachalnictva fz 89 podvir yami 389 zhitelyami ta kamenolomneyu pri kolodyazyah Dani pro poselennyah gradonachalstva drugoyi polovini XIX pochatku XX stolittya poki nedostupni i v nastupnij raz selishe zgaduyetsya v Pamyatnoj knizhke Kerch Enikalskogo gradonachalstva na 1913 god Zgidno z perepisom 1897 r v peredmisti 961 zhitel u tomu chisli 930 pravoslavnih Pislya zahoplennya Krimu radyanskoyu vladoyu za postanovoyu Krimrevkomu 25 grudnya 1920 roku z Feodosijskogo povitu buv vidilenij Kerchenskij stepovij povit Kerch Yenikalske gradonachalstvo skasuvali Postanovoyu revkomu 206 Pro zminu administrativnih mezh vid 8 sichnya 1921 roku bula skasovana povitova sistema i u skladi Kerchenskogo povitu buv stvorenij Kerchenskij rajon do yakogo uvijshlo selo v 1922 roci poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK v administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini v rezultati yakih okrugi buli skasovani ta osnovnoyu administrativnoyu odiniceyu stav Kerchenskij rajon Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom 17 grudnya 1926 roku v seli Adzhi Mushkaj Kartelezkoyi silradi Kerchenskogo rajonu znachilosya 254 dvoru z nih 167 selyanskih naselennya stanovilo 1259 osib iz nih 1019 rosiyan 205 ukrayinciv 32 greka 1 estonec 2 zapisani v grafi inshi diyala rosijska shkola I stupenya p yatirichka Postanovoyu VCVK Pro reorganizaciyu merezhi rajoniv Krimskoyi ARSR vid 30 zhovtnya 1930 roku za inshimi vidomostyami 15 veresnya 1931 roku Kerchenskij rajon skasuvali i selo vklyuchili do skladu Leninskogo a z utvorennyam v 1935 roci perejmenovanogo 14 grudnya 1944 roku u Primorskij do skladu novogo rajonu Na dokladnij karti RKKA Kerchenskogo pivostrova 1941 roku v Adzhi Mushkayi poznacheno 260 podvir yiv Ukazom vid 18 travnya 1948 roku Adzhi Mushkaj perejmenuvali v Partizani Likvidovane do 1960 roku oskilki v Dovidniku administrativno teritorialnogo podilu Krimskoyi oblasti na 15 chervnya 1960 roku selishe vzhe ne znachilosya zgidno z dovidnikom Krimska oblast Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1968 roku v period iz 1954 po 1968 rik yak selo Kerchenskoyi miskradi ale faktichno bulo vklyuchene v mezhi mista pri comu prodovzhuyuchi zalishatisya okremim poselennyam Pislya administrativnogo priyednannya sela do Kerchi nazvu Partizani zniklo z uzhitku ye vidomosti sho v 1967 roci povernuto istorichnu nazvu sogodni mikrorajon vidomij za svoyeyu istorichnoyu nazvoyu Adzhi Mushkaj EkonomikaU mikrorajoni ye ne bilshe 40 robochih misc viddilennya poshti selishna shkola tri magazini muzej Na polovini vulic nemaye vodoprovodu ta gazopostachannya PrimitkiEvliya Chelebi 1 Simferopol 1996 S 2196 z dzherela 24 zhovtnya 2021 Tomilov Topograficheskoe opisanie dostavshimsya po mirnomu traktatu ot Ottomanskoj Porty vo vladenie Rossijskoj Imperii zemlyam 1774 goda almanah Odessa Tipografiya Aleksomati 1868 T 7 17 lipnya S 193 z dzherela 3 zhovtnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2021 Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 2020 2 23 2 M Raevskij Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del SPb Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 92 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii z dzherela 24 zhovtnya 2021 Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz Administrativno territorialnoe delenie Kryma Arhiv originalu za 4 travnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Kollektiv avtorov Krymskoe CSU 3 Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 92 93 Arhivovano z dzherela 31 serpnya 2021 Postanovlenie VCIK RSFSR ot 30 10 1930 o reorganizacii seti rajonov Krymskoj ASSR Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 14 dekabrya 1944 goda 621 6 O pereimenovanii rajonov i rajonnyh centrov Krymskoj ASSR Administrativnaya karta Krymskoj oblasti EtoMesto ru 1956 Procitovano 12 grudnya 2015 Podrobnaya karta RKKA Kerchenskogo poluostrova EtoMesto ru 1941 Procitovano 29 veresnya 2016 Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 18 05 1948 o pereimenovanii naselennyh punktov Krymskoj oblasti Kovyrkin K K Sanzharovec V F Kerchenskij poluostrov Geograficheskij slovar Nauchnyj sbornik Kerchenskogo zapovednika Vypusk 4 Simferopol Biznes Inform 2014 S 443 586 300 prim ISBN 978 966 648 378 5 Ivan Zhilin Na otshibe pamyati Novaya gazeta 2017 42 2619 21 04 2017 S 10 11 URL https www novayagazeta ru issues 2533 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Literatura 4 Pod red Simferopol Tavriya Plyus 1999 464 s ISBN 966 7503 22 4 z dzherela 4 bereznya 2016PosilannyaDiv takozhAdzhimushkajski kamenyarni