Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адам Мар ян Мсцівуєвський пол Adam Marian Mściwujewski 3 травня 1898 Львів 5 серпня 1965 Краків польський архітектор пед

Адам Мсцівуєвський

Адам Мсцівуєвський

Адам Мар'ян Мсцівуєвський (пол. Adam Marian Mściwujewski, 3 травня 1898, Львів — 5 серпня 1965, Краків) — польський архітектор, педагог.

Адам Мар'ян Мсцівуєвський
Народження3 травня 1898(1898-05-03)
Смерть5 серпня 1965(1965-08-05) (67 років)
ПохованняМалопольське воєводство
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів, Краків

Біографія

Народився 3 травня 1898 року у Львові. Навчався у I математично-природничій гімназії ім. Миколая Коперніка на вулиці Кубалі (нині (вулиця Шухевича)). Початок першої світової війни застав Мсцівуєвського на канікулах у Сухій-Бескидзькій. Через це не зміг повернутися до Львова. Продовжив навчання в реальній школі в Живці і там склав екзамен зрілості. Короткий час працював телеграфістом на залізниці, записався на вищі математичні студії. 1916 року мобілізований до піхоти австрійського війська. У битві під П'яве потрапив до італійського полону. Пішов добровольцем до армії Галлера, де був штабним кур'єром між Італією та Францією. Пізніше воював на Віленщині. Як фотограф-аматор створив низку документальних фотографій з часів війни. Демобілізувався 1920 року в ранзі поручника саперів.

1920 року поступив на навчання до Львівської політехніки. Щоб сплатити за навчання, продав львівський маєток батька. Будучи студентом, 1922 року взяв участь у конкурсі на логотип сокільського з'їзду (здобув друге місце).1924 року закінчив архітектурний факультет із відзнакою. Відразу ж по закінченню навчання влаштувався молодшим, а за рік — старшим асистентом професора Владислава Клімчака на кафедрі історії архітектури. Паралельно, у 1926—1931 роках відбував практику у фірмі Карла Юраша і Альфреда Захаревича. Отримав державну стипендію на наукову діяльність і протягом року у 1927—1928 роках перебував у Франції. Від 1928 року працював на кафедрі монументальної архітектури. Спочатку конструктор, а у 1933—1937 роках — ад'юнкт професора Вітольда Мінкевича. 1938 року захистив докторську дисертацію, присвячену архітектурі театрів. У жовтні наступного року іменований доцентом і призначений керівником кафедри історії архітектури. Продовжував викладати під час радянської та німецької окупації. У 1941—1944 роках працював в архітектурному бюро.1945 року брав участь у діяльності Комісії експертів з перенесення польського культурного надбання до Польщі (комісія від Спілки патріотів польських у Львові). До компетенції Мсцівуєвського відносилась збірка бібліотеки Львівської політехніки.

Восени 1945 року родина була змушена виїхати до Кракова. Львівське помешкання Мсцівуєвських-Бізанців зайняв радянський офіцер. У Кракові спочатку оселились у квартирі матері на вулиці святої Анни. Пізніше Мсцівуєвський був призначений одним із директорів Вавельського музею. Родина перебралась до Вавеля у будинок № 9. Мсцівуєвський викладав у Гірничій академії, очолював тамтешню кафедру історії архітектури. Згодом, з Гірничої академії виділено Краківську політехніку, у складі якої кафедра історії архітектури зберігалась, однак кілька разів змінювала назву. Мсцівуєвський продовжив керувати нею до самої смерті. Був також продеканом архітектурного факультету. Редагував «Наукові зошити» політехніки. Викладав загальну історію архітектури. Мав курси з історії архітектури інтер'єру, а також історії архітектури театрів. Протягом 1947—1964 років у Краківській академії мистецтв читав курс, присвячений розвитку архітектурних форм.

Досліджував питання проектування театральних будівель. Мав низку публікацій у часописах Życie Technickie, Czasopismo Techniczne. Автор докторської дисертації «Просторова сцена — можливості її архітектурного розвитку» (1938). Після війни готував чотиритомну працю, присвячену архітектурі театрів, яка залишилась невиданою. Автор публікацій із теорії архітектури та методи навчання історії архітектури.

1925 року став членом Політехнічного товариства у Львові.26 листопада наступного року обраний заступником президента Кола архітекторів (підрозділу Політехнічного товариства).4 листопада 1927 року обраний до ревізійної комісії Кола. Тоді ж обраний до Сталої делегації архітекторів польських у Варшаві. Член SARP. Кілька разів входив до Головної ради SARP. Член журі на конкурсі проектів парафіяльного костелу в Коломиї 1938 року. У лютому 1939 року входив до складу комісії, яка оцінювала проект будинку майбутнього салезіанського закладу при костелі Матері Божої Остробрамської у Львові. Був ініціатором реставрації замку у Сухій-Бескидзькій і тамтешньої корчми на ринковій площі. Нагороджений Кавалерським хрестом Ордену Відродження Польщі, медаллю 10-річчя Народної Польщі (ухвала від 15 січня 1955), нагородою за дидактичні заслуги (посмертно).

Помер 5 серпня 1965 року у Кракові. Незважаючи на позицію Політехніки, поховати Мсцівуєвського на Раковицькому цвинтарі, за наполяганням родини похований на цвинтарі в Сухій-Беськидзькій, поруч із могилою матері. Одну із зал у Краківській політехніці назвали на його честь.

Родина

Мсцівуєвські гербу Пнейня (Цваліна) походили із застінкової шляхти з околиць Ломжі. Батько Адама Мсцівуєвського, Мечислав (помер 1919 року), був губерніальним службовцем у Львові і професором гімназії у Переворську. Мав власний дім на вулиці Мучній. Мати, Марія з Гавліковських, жила у Кракові. Була оперною співачкою та викладачкою співу, а також працювала в Залізничній дирекції. Її мати жила в Сухій-Бескидзькій, де мала фільварок і була адміністратором замку.1924 року Адам одружився з Зофією Бізанц, донькою архітектора і колишнього ректора політехніки Густава Бізанца. 1927 року в них народились дві доньки-близнючки — Анна і Беата. Родина мешкала у віллі Бізанців на вулиці Крижовій (нині (вулиця Генерала Чупринки), 72).1949 року Мсцівуєвський овдовів. У липні 1951 року одружився вдруге із Зофією Солік/ з Гумполів.

Роботи

  • Костел у Мразниці під Бориславом (1929).
  • Реставрація костелу монастиря місіонерів у Микулинцях. 1926—1929 роки, спільно з Вітольдом Мінкевичем.
  • Костел у Скомельній-Бялій при дорозі на Закопане, споруджений після Другої світової війни.
  • Мсцівуєвський вважався найкращим фахівцем з неонової реклами у міжвоєнному Львові. Був автором низки проектів у цій галузі.
  • Вілла родини Юрашів на вулиці Горбачевського у Львові. Спроектована Мсцівуєвським під час його роботи на фірмі Юраша і Захаревича.
  • Будинки фірми «Tymbark» у Лімановій.
Нереалізовані
  • Проект санаторію у Криниці-Здруй на вулиці Нітрібітта. Призначений для конкурсу 1926 року. Не здобув нагород, але отримав відзнаку журі.
  • Конкурсний проект костелу святого Роха в Білостоку (1926).
  • Проект будинку Банку крайового господарства і Міністерства публічних робіт у Варшаві. Четверта нагорода на конкурсі 1927 року. Співавтор Альфред Захаревич.
  • Проект поліклініки Каси хворих P. K. P. у Львові. Здобув відзнаку на конкурсі 1931 року.
  • Проект дому Польського історичного товариства у Львові. Розроблений для закритого конкурсу 1938 року. Не був прийнятий до реалізації.
  • Проект інтернату сестер назаретанок з додатковими житловими приміщеннями для черниць. Будинок мав розміщуватись на нинішній вулиці Котляревського у Львові. Будівництво розпочато влітку 1939 року і не завершено через початок війни. Тепер на цьому місці житлові будинки.
  • Проект басейну у планованому будинку спорту на нинішній вулиці Медової печери у Львові. Співавтор Єжи Нехай. Кінець 1930-х років. Не реалізований через початок війни.
Публікації Адама Мсцівуєвського
  • Architekt a scena. — Życie Technickie, 1926.
  • Konkurs na pensjonat w Krynicy // Architekt. — 1926. — № 6—7.
  • Z wystawy architektonicznej we Lwowie. — Architektura i Budownictwo, 1926.
  • Z architektonicznych impresji // Życie Techniczne. — 1936. — № 9.
  • Drexler Ignacy Tadeusz Marian // Polski Słownik Biograficzny. — Skład główny w księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1939—1946. — T. 5.
  • Вступні статті до виданих у Кракові альбомів «Wawel, komnaty królewskie» (1954), «Wawel, zamek królewski» (1956), «Wawel, katedra królewska» (1957).

Примітки

  1. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926). Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 160—161. — ISSN 1234-6276.
  2. Gutowski M. Mściwujewski Adam Marian // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa—Kraków—Gdańsk: Zakład Narodowy im. Occolińskich, 1977. — T. XXII/2, zesz. 93. — S. 235.
  3. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny… — S. 161.
  4. Wiadomości bieżące // Słowo Polskie. — 30 kwietnia 1932. — №  92. — S. 6.
  5. Wajda L. O Hance i jej rodzinie. Wspomnienia ciąg dalszy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 2 (50). — S. 26. — ISSN 1234-8600.
  6. Matwijów M. Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945-1948. — Wrocław : 1996, Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum. — S. 186. — .
  7. Wajda L. O Hance… — S. 28.
  8. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny… — S. 162.
  9. Gutowski M. Mściwujewski Adam Marian… — S. 235—236.
  10. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 93.
  11. Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416.
  12. Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 337; Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 22. — S. 366.
  13. Gutowski M. Mściwujewski Adam Marian… — S. 236.
  14. Brykowski R. Kościół parafialny w Kołomyi // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 140. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  15. Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 268. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  16. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny… — S. 163.
  17. Uchwałą Rady Państwa z dnia 15 stycznia 1955 r. nr 0/165 — na wniosek Ministra Szkolnictwa Wyższego — odznaczeni zostają «Medalem 10-lecia Polski Ludowej» // Monitor Polski. — 4 listopada 1955. — № 101. — S. 1617.
  18. Wajda L. O Hance… — S. 25.
  19. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny… — S. 160.
  20. Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
  21. Ostrowski J., Pencakowski P. Kościół p.w. Św. Trójcy i klasztor Misjonarzy w Mikulińcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Drukarnia Narodowa, 1996. — Т. 4. — S. 55. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  22. Ґранкін П. Світлова реклама Львова у 1900—1930 роках // Галицька брама. — 2003. — 1—3 (97—99). — С. 24.
  23. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny… — S. 159.
  24. Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 35.
  25. Dolistowska M. Konkurs na kościół Św. Rocha w Białymstoku. Idea świątyni i projekty jej realizacji a główne nurty stylistyczne w architekturze sakralnej II Rzeczypospolitej // Architecturae et Artibus. — 2016. — № 2 (28). — S. 19, 23—24, 26. — ISSN 2080-9638.
  26. Norwerth E. Konkurs na budowę gmachu Ministerstwa Robót Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 315—317, 320—321, 325.
  27. Politechnika Lwowska. Jej stan obecny i potrzeby. — Lwów: Pierwsza Związkowa Drukarnia we Lwowie, 1932. — S. 112.
  28. Sprawozdanie Polskiego Towarzystwa Historycznego. — Lwów: Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1938. — S. 9.
  29. Харчук Х. Водогін міста Львова (від початку XV ст. до 1939 р.). — Львів : Аверс, 2015. — С. 165. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Adam Mar yan Mscivuyevskij pol Adam Marian Msciwujewski 3 travnya 1898 Lviv 5 serpnya 1965 Krakiv polskij arhitektor pedagog Adam Mar yan MscivuyevskijNarodzhennya3 travnya 1898 1898 05 03 LvivSmert5 serpnya 1965 1965 08 05 67 rokiv KrakivPohovannyaMalopolske voyevodstvoNavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika DiyalnistarhitektorPracya v mistahLviv KrakivBiografiyaNarodivsya 3 travnya 1898 roku u Lvovi Navchavsya u I matematichno prirodnichij gimnaziyi im Mikolaya Kopernika na vulici Kubali nini vulicya Shuhevicha Pochatok pershoyi svitovoyi vijni zastav Mscivuyevskogo na kanikulah u Suhij Beskidzkij Cherez ce ne zmig povernutisya do Lvova Prodovzhiv navchannya v realnij shkoli v Zhivci i tam sklav ekzamen zrilosti Korotkij chas pracyuvav telegrafistom na zaliznici zapisavsya na vishi matematichni studiyi 1916 roku mobilizovanij do pihoti avstrijskogo vijska U bitvi pid P yave potrapiv do italijskogo polonu Pishov dobrovolcem do armiyi Gallera de buv shtabnim kur yerom mizh Italiyeyu ta Franciyeyu Piznishe voyuvav na Vilenshini Yak fotograf amator stvoriv nizku dokumentalnih fotografij z chasiv vijni Demobilizuvavsya 1920 roku v ranzi poruchnika saperiv 1920 roku postupiv na navchannya do Lvivskoyi politehniki Shob splatiti za navchannya prodav lvivskij mayetok batka Buduchi studentom 1922 roku vzyav uchast u konkursi na logotip sokilskogo z yizdu zdobuv druge misce 1924 roku zakinchiv arhitekturnij fakultet iz vidznakoyu Vidrazu zh po zakinchennyu navchannya vlashtuvavsya molodshim a za rik starshim asistentom profesora Vladislava Klimchaka na kafedri istoriyi arhitekturi Paralelno u 1926 1931 rokah vidbuvav praktiku u firmi Karla Yurasha i Alfreda Zaharevicha Otrimav derzhavnu stipendiyu na naukovu diyalnist i protyagom roku u 1927 1928 rokah perebuvav u Franciyi Vid 1928 roku pracyuvav na kafedri monumentalnoyi arhitekturi Spochatku konstruktor a u 1933 1937 rokah ad yunkt profesora Vitolda Minkevicha 1938 roku zahistiv doktorsku disertaciyu prisvyachenu arhitekturi teatriv U zhovtni nastupnogo roku imenovanij docentom i priznachenij kerivnikom kafedri istoriyi arhitekturi Prodovzhuvav vikladati pid chas radyanskoyi ta nimeckoyi okupaciyi U 1941 1944 rokah pracyuvav v arhitekturnomu byuro 1945 roku brav uchast u diyalnosti Komisiyi ekspertiv z perenesennya polskogo kulturnogo nadbannya do Polshi komisiya vid Spilki patriotiv polskih u Lvovi Do kompetenciyi Mscivuyevskogo vidnosilas zbirka biblioteki Lvivskoyi politehniki Voseni 1945 roku rodina bula zmushena viyihati do Krakova Lvivske pomeshkannya Mscivuyevskih Bizanciv zajnyav radyanskij oficer U Krakovi spochatku oselilis u kvartiri materi na vulici svyatoyi Anni Piznishe Mscivuyevskij buv priznachenij odnim iz direktoriv Vavelskogo muzeyu Rodina perebralas do Vavelya u budinok 9 Mscivuyevskij vikladav u Girnichij akademiyi ocholyuvav tamteshnyu kafedru istoriyi arhitekturi Zgodom z Girnichoyi akademiyi vidileno Krakivsku politehniku u skladi yakoyi kafedra istoriyi arhitekturi zberigalas odnak kilka raziv zminyuvala nazvu Mscivuyevskij prodovzhiv keruvati neyu do samoyi smerti Buv takozh prodekanom arhitekturnogo fakultetu Redaguvav Naukovi zoshiti politehniki Vikladav zagalnu istoriyu arhitekturi Mav kursi z istoriyi arhitekturi inter yeru a takozh istoriyi arhitekturi teatriv Protyagom 1947 1964 rokiv u Krakivskij akademiyi mistectv chitav kurs prisvyachenij rozvitku arhitekturnih form Doslidzhuvav pitannya proektuvannya teatralnih budivel Mav nizku publikacij u chasopisah Zycie Technickie Czasopismo Techniczne Avtor doktorskoyi disertaciyi Prostorova scena mozhlivosti yiyi arhitekturnogo rozvitku 1938 Pislya vijni gotuvav chotiritomnu pracyu prisvyachenu arhitekturi teatriv yaka zalishilas nevidanoyu Avtor publikacij iz teoriyi arhitekturi ta metodi navchannya istoriyi arhitekturi 1925 roku stav chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 26 listopada nastupnogo roku obranij zastupnikom prezidenta Kola arhitektoriv pidrozdilu Politehnichnogo tovaristva 4 listopada 1927 roku obranij do revizijnoyi komisiyi Kola Todi zh obranij do Staloyi delegaciyi arhitektoriv polskih u Varshavi Chlen SARP Kilka raziv vhodiv do Golovnoyi radi SARP Chlen zhuri na konkursi proektiv parafiyalnogo kostelu v Kolomiyi 1938 roku U lyutomu 1939 roku vhodiv do skladu komisiyi yaka ocinyuvala proekt budinku majbutnogo salezianskogo zakladu pri kosteli Materi Bozhoyi Ostrobramskoyi u Lvovi Buv iniciatorom restavraciyi zamku u Suhij Beskidzkij i tamteshnoyi korchmi na rinkovij ploshi Nagorodzhenij Kavalerskim hrestom Ordenu Vidrodzhennya Polshi medallyu 10 richchya Narodnoyi Polshi uhvala vid 15 sichnya 1955 nagorodoyu za didaktichni zaslugi posmertno Pomer 5 serpnya 1965 roku u Krakovi Nezvazhayuchi na poziciyu Politehniki pohovati Mscivuyevskogo na Rakovickomu cvintari za napolyagannyam rodini pohovanij na cvintari v Suhij Beskidzkij poruch iz mogiloyu materi Odnu iz zal u Krakivskij politehnici nazvali na jogo chest RodinaMscivuyevski gerbu Pnejnya Cvalina pohodili iz zastinkovoyi shlyahti z okolic Lomzhi Batko Adama Mscivuyevskogo Mechislav pomer 1919 roku buv gubernialnim sluzhbovcem u Lvovi i profesorom gimnaziyi u Perevorsku Mav vlasnij dim na vulici Muchnij Mati Mariya z Gavlikovskih zhila u Krakovi Bula opernoyu spivachkoyu ta vikladachkoyu spivu a takozh pracyuvala v Zaliznichnij direkciyi Yiyi mati zhila v Suhij Beskidzkij de mala filvarok i bula administratorom zamku 1924 roku Adam odruzhivsya z Zofiyeyu Bizanc donkoyu arhitektora i kolishnogo rektora politehniki Gustava Bizanca 1927 roku v nih narodilis dvi donki bliznyuchki Anna i Beata Rodina meshkala u villi Bizanciv na vulici Krizhovij nini vulicya Generala Chuprinki 72 1949 roku Mscivuyevskij ovdoviv U lipni 1951 roku odruzhivsya vdruge iz Zofiyeyu Solik z Gumpoliv RobotiKostel u Mraznici pid Borislavom 1929 Restavraciya kostelu monastirya misioneriv u Mikulincyah 1926 1929 roki spilno z Vitoldom Minkevichem Kostel u Skomelnij Byalij pri dorozi na Zakopane sporudzhenij pislya Drugoyi svitovoyi vijni Mscivuyevskij vvazhavsya najkrashim fahivcem z neonovoyi reklami u mizhvoyennomu Lvovi Buv avtorom nizki proektiv u cij galuzi Villa rodini Yurashiv na vulici Gorbachevskogo u Lvovi Sproektovana Mscivuyevskim pid chas jogo roboti na firmi Yurasha i Zaharevicha Budinki firmi Tymbark u Limanovij NerealizovaniProekt sanatoriyu u Krinici Zdruj na vulici Nitribitta Priznachenij dlya konkursu 1926 roku Ne zdobuv nagorod ale otrimav vidznaku zhuri Konkursnij proekt kostelu svyatogo Roha v Bilostoku 1926 Proekt budinku Banku krajovogo gospodarstva i Ministerstva publichnih robit u Varshavi Chetverta nagoroda na konkursi 1927 roku Spivavtor Alfred Zaharevich Proekt polikliniki Kasi hvorih P K P u Lvovi Zdobuv vidznaku na konkursi 1931 roku Proekt domu Polskogo istorichnogo tovaristva u Lvovi Rozroblenij dlya zakritogo konkursu 1938 roku Ne buv prijnyatij do realizaciyi Proekt internatu sester nazaretanok z dodatkovimi zhitlovimi primishennyami dlya chernic Budinok mav rozmishuvatis na ninishnij vulici Kotlyarevskogo u Lvovi Budivnictvo rozpochato vlitku 1939 roku i ne zaversheno cherez pochatok vijni Teper na comu misci zhitlovi budinki Proekt basejnu u planovanomu budinku sportu na ninishnij vulici Medovoyi pecheri u Lvovi Spivavtor Yezhi Nehaj Kinec 1930 h rokiv Ne realizovanij cherez pochatok vijni Publikaciyi Adama MscivuyevskogoArchitekt a scena Zycie Technickie 1926 Konkurs na pensjonat w Krynicy Architekt 1926 6 7 Z wystawy architektonicznej we Lwowie Architektura i Budownictwo 1926 Z architektonicznych impresji Zycie Techniczne 1936 9 Drexler Ignacy Tadeusz Marian Polski Slownik Biograficzny Sklad glowny w ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1939 1946 T 5 Vstupni statti do vidanih u Krakovi albomiv Wawel komnaty krolewskie 1954 Wawel zamek krolewski 1956 Wawel katedra krolewska 1957 PrimitkiCwiklinska B Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy 1926 Jego postaci i poklosie Almanach Muszyny 2005 S 160 161 ISSN 1234 6276 Gutowski M Msciwujewski Adam Marian Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy im Occolinskich 1977 T XXII 2 zesz 93 S 235 Cwiklinska B Konkurs architektoniczny S 161 Wiadomosci biezace Slowo Polskie 30 kwietnia 1932 92 S 6 Wajda L O Hance i jej rodzinie Wspomnienia ciag dalszy Cracovia Leopolis 2007 2 50 S 26 ISSN 1234 8600 Matwijow M Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945 1948 Wroclaw 1996 Towarzystwo Przyjaciol Ossolineum S 186 ISBN 83 7095 019 1 Wajda L O Hance S 28 Cwiklinska B Konkurs architektoniczny S 162 Gutowski M Msciwujewski Adam Marian S 235 236 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 93 Rozne sprawy Czasopismo Techniczne 1926 24 S 416 Rozne Architektura i Budownictwo 1927 10 S 337 Rozne sprawy Czasopismo Techniczne 1927 22 S 366 Gutowski M Msciwujewski Adam Marian S 236 Brykowski R Kosciol parafialny w Kolomyi Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa 2006 T 14 S 140 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 89273 42 X Betlej A Kosciol wotywny p w Matki Boskiej Ostrobramskiej na Lyczakowie Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Antykwa 2004 T 12 S 268 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 89273 17 9 Cwiklinska B Konkurs architektoniczny S 163 Uchwala Rady Panstwa z dnia 15 stycznia 1955 r nr 0 165 na wniosek Ministra Szkolnictwa Wyzszego odznaczeni zostaja Medalem 10 lecia Polski Ludowej Monitor Polski 4 listopada 1955 101 S 1617 Wajda L O Hance S 25 Cwiklinska B Konkurs architektoniczny S 160 Barucki T Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach SARP 2006 3 S 54 ISSN 0239 3549 Ostrowski J Pencakowski P Kosciol p w Sw Trojcy i klasztor Misjonarzy w Mikulincach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Drukarnia Narodowa 1996 T 4 S 55 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 85739 34 3 Grankin P Svitlova reklama Lvova u 1900 1930 rokah Galicka brama 2003 1 3 97 99 S 24 Cwiklinska B Konkurs architektoniczny S 159 Protokol Architekt 1926 6 7 S 35 Dolistowska M Konkurs na kosciol Sw Rocha w Bialymstoku Idea swiatyni i projekty jej realizacji a glowne nurty stylistyczne w architekturze sakralnej II Rzeczypospolitej Architecturae et Artibus 2016 2 28 S 19 23 24 26 ISSN 2080 9638 Norwerth E Konkurs na budowe gmachu Ministerstwa Robot Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego Architektura i Budownictwo 1927 10 S 315 317 320 321 325 Politechnika Lwowska Jej stan obecny i potrzeby Lwow Pierwsza Zwiazkowa Drukarnia we Lwowie 1932 S 112 Sprawozdanie Polskiego Towarzystwa Historycznego Lwow Z drukarni Zakladu Narodowego im Ossolinskich 1938 S 9 Harchuk H Vodogin mista Lvova vid pochatku XV st do 1939 r Lviv Avers 2015 S 165 ISBN 978 966 8386 95 4 Portal Arhitektura

Дата публікації:
Топ