Адама́нтіос Кораї́с (грец. Αδαμάντιος Κοραής, 27 квітня 1748, Смірна — 6 квітня 1833, Париж) — грецький письменник-просвітитель та активний громадський діяч національно-визвольного руху XIX століття.
Адамантіос Кораїс | ||||
---|---|---|---|---|
Αδαμάντιος Κοραής | ||||
Псевдонім | Adamance Coray | |||
Народився | 27 квітня 1748 Смірна | |||
Помер | 6 квітня 1833 (84 роки) Париж | |||
Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
Громадянство | Греція | |||
Діяльність | лексикограф, мовознавець, філософ, письменник, літературний критик, лікар, humanist, філолог | |||
Сфера роботи | d[1], стандартна мова[1], лексикографія[1] і грецька література[1] | |||
Alma mater | d і Університет Монпельє | |||
Мова творів | грецька | |||
Magnum opus | «Грецька бібліотека» | |||
Членство | d | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Адамантіос Кораїс у Вікісховищі | ||||
Син багатого купця. З 1782 жив у Франції. У 1798—1801 написав низку творів, у яких викривав реакційну роль вищого грецького духовенства, закликав до антитурецкого повстання за підтримки Франції.
У 1805 почав перевидання грецьких класиків — так звана «Грецька бібліотека». Сприяв поширенню в Греції національно-патріотичних ідей. Пропагував «очищену» (від варварізмів) компромісну між давньою та новогрецькою мовами, так звану кафаревусу. Кораїс активно підтримував грецьку національно-визвольну революцію 1821—29 рр., хоча вважав її передчасною. У рік смерті письменника вийшла його автобіографія. У 1881 р. в Афінах надруковано вибрані твори Кораїса.
Біографія
Кораїс народився в Смірні в 1748 році. Його батько Іоанніс, хіанського походження, був демогеронтом у Смірні.
Він був надзвичайно захоплений філософією, грамотністю та мовознавством і дуже рано почав навчатися. Спочатку навчався у себе вдома, де закінчив євангельську грецьку школу.
Після шкільних років він деякий час жив в Амстердамі як купець, але незабаром вирішив, що хоче вчитися в університеті. Він вивчав також єврейську, голландську, французьку та англійську мови, крім знань давньогрецької та латинської.
Кораїс навчався в медичній школі університету Монпельє з 1782 по 1787 рр. Його дипломна робота 1786 р. Мала назву «Syrepsis Pyretologiae», а докторська дисертація 1787 р. — «Medicus Hippocratus».
Він поїхав до Парижа, де продовжуватиме захоплюватися знаннями. Там він вирішив перекласти давньогрецьких авторів і випустив тридцять томів цих перекладів, будучи одним із перших сучасних грецьких філологів та видавців давньогрецької літератури.
Після 1788 року він мав провести більшу частину свого життя емігрантом у Парижі. Як класичний вчений, Корайс був відбитий візантійським впливом на грецьке суспільство і був жорстоким критиком недостатньої освіти серед духовенства та їх підпорядкування Османській імперії, хоча, визнаючи, що православна церква зберегла національну ідентичність греків.
Кораїс вважав, що Західна Європа є спадкоємцем давньогрецької цивілізації, яка повинна була передаватися сучасним грекам через освіту. Крім того, він виступав за відновлення та використання терміна «Еллін» (Έλληνας) або «Грайкос» (Γραικός) як етноніма для греків, замість Роміоса, що було сприйнято ним негативно.
Перебуваючи в Парижі, він був свідком Французької революції. На нього вплинули революційні та ліберальні настрої свого віку. Він захоплювався Томасом Джефферсоном і обмінювався політичними та філософськими думками з американським державним діячем. Типова людина доби Просвітництва, Корайс заохочував багатих греків відкривати нові бібліотеки та школи по всій Греції. Кораїс вважав, що освіта забезпечить не лише досягнення незалежності, а й створення належної конституції для нової визволеної грецької держави. Він передбачив демократичну Грецію, повернувши славу Золотого століття Перікла.
Корайс помер у Парижі у віці 84 років незабаром після публікації першого тому своєї автобіографії. У 1877 році його останки були відправлені до Греції для поховання там.
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 11 лютого 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adama ntios Korayi s grec Adamantios Korahs 27 kvitnya 1748 Smirna 6 kvitnya 1833 Parizh greckij pismennik prosvititel ta aktivnij gromadskij diyach nacionalno vizvolnogo ruhu XIX stolittya Adamantios KorayisAdamantios KorahsPsevdonimAdamance CorayNarodivsya27 kvitnya 1748 1748 04 27 SmirnaPomer6 kvitnya 1833 1833 04 06 84 roki ParizhPohovannyacvintar MonparnasGromadyanstvoGreciyaDiyalnistleksikograf movoznavec filosof pismennik literaturnij kritik likar humanist filologSfera robotid 1 standartna mova 1 leksikografiya 1 i grecka literatura 1 Alma materd i Universitet MonpelyeMova tvorivgreckaMagnum opus Grecka biblioteka ChlenstvodBatkodMatidAvtograf Adamantios Korayis u Vikishovishi Sin bagatogo kupcya Z 1782 zhiv u Franciyi U 1798 1801 napisav nizku tvoriv u yakih vikrivav reakcijnu rol vishogo greckogo duhovenstva zaklikav do antitureckogo povstannya za pidtrimki Franciyi U 1805 pochav perevidannya greckih klasikiv tak zvana Grecka biblioteka Spriyav poshirennyu v Greciyi nacionalno patriotichnih idej Propaguvav ochishenu vid varvarizmiv kompromisnu mizh davnoyu ta novogreckoyu movami tak zvanu kafarevusu Korayis aktivno pidtrimuvav grecku nacionalno vizvolnu revolyuciyu 1821 29 rr hocha vvazhav yiyi peredchasnoyu U rik smerti pismennika vijshla jogo avtobiografiya U 1881 r v Afinah nadrukovano vibrani tvori Korayisa BiografiyaKorayis narodivsya v Smirni v 1748 roci Jogo batko Ioannis hianskogo pohodzhennya buv demogerontom u Smirni Vin buv nadzvichajno zahoplenij filosofiyeyu gramotnistyu ta movoznavstvom i duzhe rano pochav navchatisya Spochatku navchavsya u sebe vdoma de zakinchiv yevangelsku grecku shkolu Pislya shkilnih rokiv vin deyakij chas zhiv v Amsterdami yak kupec ale nezabarom virishiv sho hoche vchitisya v universiteti Vin vivchav takozh yevrejsku gollandsku francuzku ta anglijsku movi krim znan davnogreckoyi ta latinskoyi Korayis navchavsya v medichnij shkoli universitetu Monpelye z 1782 po 1787 rr Jogo diplomna robota 1786 r Mala nazvu Syrepsis Pyretologiae a doktorska disertaciya 1787 r Medicus Hippocratus Vin poyihav do Parizha de prodovzhuvatime zahoplyuvatisya znannyami Tam vin virishiv pereklasti davnogreckih avtoriv i vipustiv tridcyat tomiv cih perekladiv buduchi odnim iz pershih suchasnih greckih filologiv ta vidavciv davnogreckoyi literaturi Pislya 1788 roku vin mav provesti bilshu chastinu svogo zhittya emigrantom u Parizhi Yak klasichnij vchenij Korajs buv vidbitij vizantijskim vplivom na grecke suspilstvo i buv zhorstokim kritikom nedostatnoyi osviti sered duhovenstva ta yih pidporyadkuvannya Osmanskij imperiyi hocha viznayuchi sho pravoslavna cerkva zberegla nacionalnu identichnist grekiv Korayis vvazhav sho Zahidna Yevropa ye spadkoyemcem davnogreckoyi civilizaciyi yaka povinna bula peredavatisya suchasnim grekam cherez osvitu Krim togo vin vistupav za vidnovlennya ta vikoristannya termina Ellin Ellhnas abo Grajkos Graikos yak etnonima dlya grekiv zamist Romiosa sho bulo sprijnyato nim negativno Perebuvayuchi v Parizhi vin buv svidkom Francuzkoyi revolyuciyi Na nogo vplinuli revolyucijni ta liberalni nastroyi svogo viku Vin zahoplyuvavsya Tomasom Dzheffersonom i obminyuvavsya politichnimi ta filosofskimi dumkami z amerikanskim derzhavnim diyachem Tipova lyudina dobi Prosvitnictva Korajs zaohochuvav bagatih grekiv vidkrivati novi biblioteki ta shkoli po vsij Greciyi Korayis vvazhav sho osvita zabezpechit ne lishe dosyagnennya nezalezhnosti a j stvorennya nalezhnoyi konstituciyi dlya novoyi vizvolenoyi greckoyi derzhavi Vin peredbachiv demokratichnu Greciyu povernuvshi slavu Zolotogo stolittya Perikla Korajs pomer u Parizhi u vici 84 rokiv nezabarom pislya publikaciyi pershogo tomu svoyeyi avtobiografiyi U 1877 roci jogo ostanki buli vidpravleni do Greciyi dlya pohovannya tam PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2010 Procitovano 11 lyutogo 2009