Педро Агустін Моралес Ернандес (ісп. Agustín Morales; 11 березня 1808 — 27 листопада 1872) — болівійський військовий офіцер, президент країни у 1871—1872 роках.
Агустін Моралес Agustín Morales | ||
| ||
---|---|---|
15 січня 1871 — 27 листопада 1872 року | ||
Попередник: | Маріано Мельгарехо | |
Наступник: | Томас Фріас Аметлєр | |
Народження: | 11 березня 1808[1] Ла-Пас, Болівія | |
Смерть: | 27 листопада 1872[1] (64 роки) Ла-Пас, Болівія | |
Країна: | Болівія | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Моралес народився у Ла-Пасі. Спочатку підтримував президента Хосе Бальївіана (1841—1847), потім став запеклим ворогом генерала Мануеля Бельсу, який фактично усунув Бальївіана від влади 1847 року. Після багатьох років боротьби з Бельсу Моралес прийшов до влади в команді президента Хосе Марії Лінареса (1857—1861). Перебував в опозиції до президента Хосе Марії Ача, який скинув режим Лінареса, 1864 року підтримав переворот, який привів до влади сумнозвісного генерала Маріано Мельгарехо, який призначив Моралеса на пост головнокомандувача болівійською армією.
«Sexenio» (шестирічка) правління Мельгарехо відзначалась утисненням громадянських прав і свобод, а також безглуздими територіальними поступками. Це призвело до розростання опозиції в країні. Зрештою Моралес перейшов до іншого табору, а після об'єднання опозиційних сил очолив переворот, який усунув від влади Мельгарехо. У січні 1871 року Моралес став де-факто президентом Болівії.
Моралес намагався правити, як диктатор. Усе б нічого, але він виявився напівграмотним: 1872 року в одній з газет було опубліковано його листи, які рясніли помилками. Засмучений Моралес скликав Конгрес (вперше з часів початку президентства Хосе Ача) та оголосив, що готовий залишити свій пост, якщо його вважають негідним посади президента. Поки Конгрес обговорював це питання й формував своє рішення, у Моралеса траплялися істерики та різкі зміни настрою. Ці події зумовили виникнення в урядовому палаці в Ла-Пасі змови, внаслідок якої 27 листопада 1872 року президента було вбито.
Після смерті Моралеса тимчасовим президентом було проголошено Томаса Фріаса Аметлєра, на якого поклали обов'язки з підготовки та проведення виборів 1873 року.
Примітки
- SNAC — 2010.
Джерела
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, «Historia De Bolivia», 3rd edition.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pedro Agustin Morales Ernandes isp Agustin Morales 11 bereznya 1808 27 listopada 1872 bolivijskij vijskovij oficer prezident krayini u 1871 1872 rokah Agustin Morales Agustin MoralesAgustin Morales Prezident Boliviyi 15 sichnya 1871 27 listopada 1872 roku Poperednik Mariano Melgareho Nastupnik Tomas Frias Ametlyer Narodzhennya 11 bereznya 1808 1808 03 11 1 La Pas BoliviyaSmert 27 listopada 1872 1872 11 27 1 64 roki La Pas BoliviyaKrayina Boliviya Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMorales narodivsya u La Pasi Spochatku pidtrimuvav prezidenta Hose Balyiviana 1841 1847 potim stav zapeklim vorogom generala Manuelya Belsu yakij faktichno usunuv Balyiviana vid vladi 1847 roku Pislya bagatoh rokiv borotbi z Belsu Morales prijshov do vladi v komandi prezidenta Hose Mariyi Linaresa 1857 1861 Perebuvav v opoziciyi do prezidenta Hose Mariyi Acha yakij skinuv rezhim Linaresa 1864 roku pidtrimav perevorot yakij priviv do vladi sumnozvisnogo generala Mariano Melgareho yakij priznachiv Moralesa na post golovnokomanduvacha bolivijskoyu armiyeyu Sexenio shestirichka pravlinnya Melgareho vidznachalas utisnennyam gromadyanskih prav i svobod a takozh bezgluzdimi teritorialnimi postupkami Ce prizvelo do rozrostannya opoziciyi v krayini Zreshtoyu Morales perejshov do inshogo taboru a pislya ob yednannya opozicijnih sil ocholiv perevorot yakij usunuv vid vladi Melgareho U sichni 1871 roku Morales stav de fakto prezidentom Boliviyi Morales namagavsya praviti yak diktator Use b nichogo ale vin viyavivsya napivgramotnim 1872 roku v odnij z gazet bulo opublikovano jogo listi yaki ryasnili pomilkami Zasmuchenij Morales sklikav Kongres vpershe z chasiv pochatku prezidentstva Hose Acha ta ogolosiv sho gotovij zalishiti svij post yaksho jogo vvazhayut negidnim posadi prezidenta Poki Kongres obgovoryuvav ce pitannya j formuvav svoye rishennya u Moralesa traplyalisya isteriki ta rizki zmini nastroyu Ci podiyi zumovili viniknennya v uryadovomu palaci v La Pasi zmovi vnaslidok yakoyi 27 listopada 1872 roku prezidenta bulo vbito Pislya smerti Moralesa timchasovim prezidentom bulo progolosheno Tomasa Friasa Ametlyera na yakogo poklali obov yazki z pidgotovki ta provedennya viboriv 1873 roku PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311DzherelaMesa Jose de Gisbert Teresa and Carlos D Mesa Historia De Bolivia 3rd edition