Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агстафинський район (азерб. Ağstafa) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Агстафа.
| Агстафинський район | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Адм. центр | Агстафа | ||
| Країна |  Азербайджан | ||
| Регіон | Азербайджан Азербайджанська РСР | ||
| Номерний знак | 05 | ||
| Населення | |||
| - повне | 88 379 осіб (1 січня 2020) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1504 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 239 м | ||
| - мінімальна | 239 м | ||
| Дата заснування | 1939 | ||
| Вебсайт | agstafa-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-AGA | ||
 | |||
| |||
Етимологія
Назва району походить від назви райцентру, міста Агстафа. Сам же топонім Агстафа отримав назву по річці Агстафачай, що протікає через місто. Гідронім «Агстафа» походить від слова «ахсу» (питна вода) і «тафа» (дзвін), в сенсі «дзвінка ріка».
Історія
Район утворено 24 січня 1939 року. 4 грудня 1959 року ліквідовано, а територію приєднано до Ґазаського району.
24 квітня 1990 року рішенням Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР Агстафинський район виділено зі складу Ґазаського району на території 1939—1959 років.
Географія і природа
Район межує на заході з Ґазаським районом, а на сході — з , на півночі з Грузією, на півдні з Вірменією.
Агстафинський район розташований на північно-східному схилі Великого Кавказу, на Гянджа-Ґазаській похилій рівнині і Джейранчельській низовині. Рельєф району переважно низовинний (Гянджа-Ґазаська та Караязінська рівнини), невеликі території на заході та північному заході — гористі. Територія району утворена з крейдяних, палеогенових і антропогенових відкладів. З корисних копалин — будівельний камінь, бентонітова глина, пісок, гравій, сировина для цементу тощо. На території району поширені гірсько-каштанові, гірські сіро-бурі, каштанові і гірсько-лісові світло-каштанові ґрунти. Рослини степового і напівпустельного типу, території заростають полином і солянкою. На березі Кури поширені тугайні ліси. З тварин на території району проживають ведмеді, вовки, лисиці, кабани, сірі зайці, польові миші та інші. З птахів — турачі, куріпки, голуби, фазани. На території розташований , створений для охорони тугайних лісів; із звірів тут мешкають кабани, вовки, лисиці, зайці, борсуки, білки, з птахів — куріпки, орли, із перелітних птахів — качки, білі і чорні лебеді, лелеки та інші.
Клімат помірний спекотний, сухий субтропічний. Зима, найчастіше, посушлива. Середня температура січня -5,0 — 0°С, липня 18 — 25°С. Середньорічний рівень опадів — 350—700 мм. Через Агстафинський район протікають річки Кура, і . Є солоні озера.
Населення
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939 | 1991 | 1999 | 2009 | 2013 | 2014 | 2018 |
| 31 257 | ▲63 600 | ▲73 994 | ▲80 222 | ▲82 700 | ▲83 600 | ▲87 200 |
2009 року густота населення становила 52 особи/км2.
На 2009 рік 75 % населення проживає в селах.
Адміністративний устрій
До складу Агстафинського району входять: одне місто, дев'ять селищ (Вургун, Пойлу, Шекерлі, Джейранчель, Салогли, Союгбулаг, Союгбулаглар, Азі Асланов, Гараязи) і двадцять дев'ять сіл.
В районі діє 24 муніципалітети.
Господарство і економіка району
Нині район належить до Гянджа-Ґазаського економічного району. Агстафинський район є переважно сільськогосподарським районом. В районі процвітає виноградарство, тваринництво і хліборобство. У господарствах на 2004 рік містилося 21008 голів великої, 145992 голови дрібної рогатої худоби і 221913 голови птиці. Родючих земель у районі 115,8 тисяч гектарів, з них 72,9 тисячі гектарів виділено під пасовища, 20,5 тисяч гектарів засіяно. Збутом і обігом продукції займається АТВТ «Агстафинське державне підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції». 2017 року виноградарі району отримали понад 2,8 тисячі тонн винограду.
В районі діють 26 промислових об'єктів. Промислові підприємства району переважно займаються виробництвом сільськогосподарської продукції і обробною промисловістю. В районі діють завод молока і молочних продуктів (АТВТ «Ceyrançöl»), тваринницький комплекс, піщано-гравієвий і кам'яний кар'єри, завод з видобутку вулканічного попелу, асфальтовий завод, ткацька і килимоткацька фабрики.
Інфраструктура
Через територію району проходить загалом 112 кілометрів автодоріг республіканського значення та 66,2 кілометрів залізниць. Через Агстафинський район проходять нафтопроводи Баку — Тбілісі — Джейхан і Баку — Супса, газопровід Баку — Ерзурум.
Для постійного забезпечення населення електроенергією в Агстафинському районі працюють підстанції і трансформатори.
Всі населені пункти забезпечені телефонним зв'язком, 85 % всіх АТС у районі — електронні.
Культура, освіта та охорона здоров'я
В районі з видається громадсько-політична газета «Агстафа».
В районі на 2009 рік було 34 дошкільні заклади, 39 загальноосвітніх шкіл, в яких навчалося на той момент 12542 учні, середня технічна школа, 38 будинків культури та клубів, 2 музеї та 49 бібліотек.
В Агстафинському районі є 13 лікарень на 560 ліжок, 1 поліклініка, 7 лікарських амбулаторій, 1 дитяча поліклініка, центр епідеміології та гігієни, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів. На 2009 рік в медзакладах району працював 131 лікар, 8 стоматологів, 455 середніх медичних працівників, серед яких 59 акушерів.
Агстафинський район багатий на архітектурні пам'ятки. У селі Даш Салахли розташований албанський храм (VII ст.), вежа в селі Кирак Кесаман (XVII століття), дві мечеті XIX століття, будинок Ісрафіл-аги (1900), комплекс мавзолеїв у селі Пойлу (8 мавзолеїв, XIX століття), мечеті в селах Дюзкишлак, Карагасанлі, Колхалфалі, Даг Кесаман (всі XIX століття). Серед археологічних пам'яток слід відзначити низку місць розкопок, де виявлено сліди культури палеоліту, неоліту, енеоліту тощо.
Див. також
Примітки
- Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
- Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 9 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ağstafa rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / . — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2009. — Т. I.(азерб.)
- Ağdaş rayonu // / . — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
- Division of Azerbaijan
- Загальнодержавний перепис населення Азербайджану. 2009, Баку.
Посилання
- Офіційний сайт Агстафинського районного суду [ 10 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agstafinskij rajon azerb Agstafa administrativna odinicya rajon na pivnichnomu zahodi Azerbajdzhanu Centr misto Agstafa Agstafinskij rajon Adm centr Agstafa Krayina Azerbajdzhan Region Azerbajdzhan Azerbajdzhanska RSR Nomernij znak 05 Naselennya povne 88 379 osib 1 sichnya 2020 Plosha povna 1504 km Visota maksimalna 239 m minimalna 239 m Data zasnuvannya 1939 Vebsajt agstafa ih gov az Kod ISO 3166 2 AZ AGA Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Agstafinskij rajonEtimologiyaNazva rajonu pohodit vid nazvi rajcentru mista Agstafa Sam zhe toponim Agstafa otrimav nazvu po richci Agstafachaj sho protikaye cherez misto Gidronim Agstafa pohodit vid slova ahsu pitna voda i tafa dzvin v sensi dzvinka rika IstoriyaRajon utvoreno 24 sichnya 1939 roku 4 grudnya 1959 roku likvidovano a teritoriyu priyednano do Gazaskogo rajonu 24 kvitnya 1990 roku rishennyam Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Agstafinskij rajon vidileno zi skladu Gazaskogo rajonu na teritoriyi 1939 1959 rokiv Geografiya i prirodaRajon mezhuye na zahodi z Gazaskim rajonom a na shodi z na pivnochi z Gruziyeyu na pivdni z Virmeniyeyu Agstafinskij rajon roztashovanij na pivnichno shidnomu shili Velikogo Kavkazu na Gyandzha Gazaskij pohilij rivnini i Dzhejranchelskij nizovini Relyef rajonu perevazhno nizovinnij Gyandzha Gazaska ta Karayazinska rivnini neveliki teritoriyi na zahodi ta pivnichnomu zahodi goristi Teritoriya rajonu utvorena z krejdyanih paleogenovih i antropogenovih vidkladiv Z korisnih kopalin budivelnij kamin bentonitova glina pisok gravij sirovina dlya cementu tosho Na teritoriyi rajonu poshireni girsko kashtanovi girski siro buri kashtanovi i girsko lisovi svitlo kashtanovi grunti Roslini stepovogo i napivpustelnogo tipu teritoriyi zarostayut polinom i solyankoyu Na berezi Kuri poshireni tugajni lisi Z tvarin na teritoriyi rajonu prozhivayut vedmedi vovki lisici kabani siri zajci polovi mishi ta inshi Z ptahiv turachi kuripki golubi fazani Na teritoriyi roztashovanij stvorenij dlya ohoroni tugajnih lisiv iz zviriv tut meshkayut kabani vovki lisici zajci borsuki bilki z ptahiv kuripki orli iz perelitnih ptahiv kachki bili i chorni lebedi leleki ta inshi Klimat pomirnij spekotnij suhij subtropichnij Zima najchastishe posushliva Serednya temperatura sichnya 5 0 0 S lipnya 18 25 S Serednorichnij riven opadiv 350 700 mm Cherez Agstafinskij rajon protikayut richki Kura i Ye soloni ozera NaselennyaChiselnist naselennya 1939 1991 1999 2009 2013 2014 2018 31 257 63 600 73 994 80 222 82 700 83 600 87 200 2009 roku gustota naselennya stanovila 52 osobi km2 Na 2009 rik 75 naselennya prozhivaye v selah Administrativnij ustrijDo skladu Agstafinskogo rajonu vhodyat odne misto dev yat selish Vurgun Pojlu Shekerli Dzhejranchel Salogli Soyugbulag Soyugbulaglar Azi Aslanov Garayazi i dvadcyat dev yat sil V rajoni diye 24 municipaliteti Gospodarstvo i ekonomika rajonuNini rajon nalezhit do Gyandzha Gazaskogo ekonomichnogo rajonu Agstafinskij rajon ye perevazhno silskogospodarskim rajonom V rajoni procvitaye vinogradarstvo tvarinnictvo i hliborobstvo U gospodarstvah na 2004 rik mistilosya 21008 goliv velikoyi 145992 golovi dribnoyi rogatoyi hudobi i 221913 golovi ptici Rodyuchih zemel u rajoni 115 8 tisyach gektariv z nih 72 9 tisyachi gektariv vidileno pid pasovisha 20 5 tisyach gektariv zasiyano Zbutom i obigom produkciyi zajmayetsya ATVT Agstafinske derzhavne pidpriyemstvo z virobnictva silskogospodarskoyi produkciyi 2017 roku vinogradari rajonu otrimali ponad 2 8 tisyachi tonn vinogradu V rajoni diyut 26 promislovih ob yektiv Promislovi pidpriyemstva rajonu perevazhno zajmayutsya virobnictvom silskogospodarskoyi produkciyi i obrobnoyu promislovistyu V rajoni diyut zavod moloka i molochnih produktiv ATVT Ceyrancol tvarinnickij kompleks pishano graviyevij i kam yanij kar yeri zavod z vidobutku vulkanichnogo popelu asfaltovij zavod tkacka i kilimotkacka fabriki InfrastrukturaCherez teritoriyu rajonu prohodit zagalom 112 kilometriv avtodorig respublikanskogo znachennya ta 66 2 kilometriv zaliznic Cherez Agstafinskij rajon prohodyat naftoprovodi Baku Tbilisi Dzhejhan i Baku Supsa gazoprovid Baku Erzurum Dlya postijnogo zabezpechennya naselennya elektroenergiyeyu v Agstafinskomu rajoni pracyuyut pidstanciyi i transformatori Vsi naseleni punkti zabezpecheni telefonnim zv yazkom 85 vsih ATS u rajoni elektronni Kultura osvita ta ohorona zdorov yaV rajoni z vidayetsya gromadsko politichna gazeta Agstafa V rajoni na 2009 rik bulo 34 doshkilni zakladi 39 zagalnoosvitnih shkil v yakih navchalosya na toj moment 12542 uchni serednya tehnichna shkola 38 budinkiv kulturi ta klubiv 2 muzeyi ta 49 bibliotek V Agstafinskomu rajoni ye 13 likaren na 560 lizhok 1 poliklinika 7 likarskih ambulatorij 1 dityacha poliklinika centr epidemiologiyi ta gigiyeni 18 feldshersko akusherskih punktiv Na 2009 rik v medzakladah rajonu pracyuvav 131 likar 8 stomatologiv 455 serednih medichnih pracivnikiv sered yakih 59 akusheriv Agstafinskij rajon bagatij na arhitekturni pam yatki U seli Dash Salahli roztashovanij albanskij hram VII st vezha v seli Kirak Kesaman XVII stolittya dvi mecheti XIX stolittya budinok Israfil agi 1900 kompleks mavzoleyiv u seli Pojlu 8 mavzoleyiv XIX stolittya mecheti v selah Dyuzkishlak Karagasanli Kolhalfali Dag Kesaman vsi XIX stolittya Sered arheologichnih pam yatok slid vidznachiti nizku misc rozkopok de viyavleno slidi kulturi paleolitu neolitu eneolitu tosho Div takozhAgstafa Azerbajdzhan Administrativnij podil AzerbajdzhanuPrimitkiEnciklopedicheskij slovar toponimiki Azerbajdzhana Azerbaycan toponimlerinin ensiklopedik lugeti pod red R Alievoj Baku Shark Garb 2007 T 1 S 24 Administrativnoe delenie Azerbajdzhanskoj SSR na 1 yanvarya 1977 goda Baku Azerneshr 1979 S 6 PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2018 Procitovano 9 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Agstafa rayonu Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2009 T I azerb Agdas rayonu Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2007 T Azerbaycan azerb Division of Azerbaijan Zagalnoderzhavnij perepis naselennya Azerbajdzhanu 2009 Baku PosilannyaOficijnij sajt Agstafinskogo rajonnogo sudu 10 listopada 2018 u Wayback Machine