Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Агрипина Старша Віпсанія Агрипина 14 до н е 18 10 33 н е видатна жінка в Римській історії дочка Марка Віпсанія Агріппи т

Агріпіна Старша

Агріпіна Старша

Агрипина Старша (Віпсанія Агрипина) (14 до н. е. — 18.10.33 н. е..) — видатна жінка в Римській історії, дочка Марка Віпсанія Агріппи та Юлії Старшої, єдиної дочки імператора Августа; дружина Германіка.

Віпсанія Агрипина
лат. VIPSANIA AGRIPPINA
image
Мармурове погруддя, Археологічний музей Стамбула.
Народилася14 до н. е.[1]
Афіни, Ахая, Стародавній Рим
Померла18 жовтня 33
Вентотене, Провінція Латина, Лаціо, Італія
·голод
ПохованняМавзолей Августа
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьполітична діячка
Знання мовлатина
Суспільний станd
РідДинастія Юліїв-Клавдіїв і d
БатькоМарк Віпсаній Агріппа
МатиЮлія Старша
Брати, сестриГай Юлій Цезар Віпсаніан, Луцій Юлій Цезар Віпсаніан, Марк Віпсаній Агріппа Постум, Віпсанія Юлія, Клавдій Нерон[d], Віпсанія Агріппіна, d, d і d
У шлюбі зГерманік
ДітиКалігула, Агріппіна Молодша, Друз Юлій Цезар, Юлія Лівілла, Юлія Друзілла, Нерон Юлій Цезар Германік, d, d і d

Біографія

Агрипина Старша походила з плебейського роді Віпсаніїв. Дитинство Агрипини тривало під суворим наглядом Августа, який був її дідусем. Донька і онучки виховувались під його пильним наглядом так, що вони вміли навіть прясти вовну (традиційна чеснота римської жінки); він забороняв їм все, чого не можна було сказати або зробити відкрито, записавши в домашній щоденник; він дуже оберігав їх від зустрічей зі сторонніми, що одного знатного юнака Луція Веніція, він письмово дорікнув у нескромності за те, що в Лазнях він підійшов привітати його дочку.

У 5 році Агрипину видали заміж за Германіка, сина Друза Старшого і Антонії. Германік був наділений природними талантами і мав дуже гарну вподобу, завдяки чому, Август розглядав його як одного зі своїх ймовірних наступників. Врешті-решт він обрав Тиберія, але наказав тому, в свою чергу, усиновити Германіка. Ставши імператором Тиберій відправив Германіка на чолі війська, щоб той відновив престиж римської військової міці, яка була підірвана поразкою в Тевтонбургському лісі. Його дружина Агрипина, котра не поділяла спосіб життя звичайної римлянки, вірної римської дружини, яка повинна чекати повернення чоловіка з війни вдома, вирушила в похід разом зі своїм чоловіком. Безсумнівно, вона зробила це з благих спонукань, але її вчинок викликав неоднозначну реакцію в римському суспільстві. Агрипина несла тяготи військового життя нарівні з іншими мешканцями військового табору, швидше додаючи своєю присутністю проблем своєму чоловіку в керівництві військами, ніж допомагаючи. З усім тим, під час перебування в Германії вона народила чотирьох дітей, які жили разом з нею. Завдяки маленькому Гаю Калігулі навіть вдалося придушити солдатський бунт. Після блискучих перемог Германік повернувся до Риму в 17 році і отримав від Тиберія право відсвяткувати тріумф. Як свого спадкоємця, Тиберій призначив Германіка правителем східної частини імперії. Агрипина вирушила разом з чоловіком у східні провінції, де він раптово помер при підозрілих обставинах. Агрипина доставила його прах до Рима. Подружжя було дуже популярним та шанованим, по смерті Германіка народна любов і співчуття перейшли Агрипині та її дітям, що викликало невдоволення Тиберія й Лівії. Ще більше їх стосунки погіршали після того, як Лівія захистила свою подругу Планціну, підозрювану в отруєнні Германіка. Притягнутий до суду за звинуваченням у загибелі Германіка Гней Кальпурний Пізон, керуючий провінцією Сирія, висуває зустрічні звинувачення Тиберію і Сеяну, але, не доживши до початку слухань у сенаті, раптово покінчив життя самогубством. Після смерті чоловіка в 19 році Агрипина повернулася в Рим, де і жила постійно. Як вдова народного героя, вона мала велику повагу серед простого населення і сенаторів, особливо серед незадоволених владою Тиберія і його префекта Сеяна. Агрипина мала владний характер, який штовхав її в гущу політичної боротьби і вона намагалася стати неформальним лідером опозиції, підтримуючи невдоволених сенаторів. Неважливо, вірила вона у винність Тиберія в смерті чоловіка, або їй просто вигідно було це стверджувати, головне, вона не приховувала своє негативне ставлення до Тиберія. Імператор, у свою чергу, ставився до неї також вкрай неприязно, підозрюючи в прагненні до верховної влади. 26 року Агрипина звернулася до Тиберія із проханням на повторний шлюб, але отримала відмову. 30 року Тиберій заочно, за намовою Сеяна і Лівії, відправив її у заслання на острів Пандатерія, де вже знаходилася її мати, разом з Нероном, одним із старших синів. Агрипина Старша загинула в 33 році. Двох її старших синів, Цезаря Нерона і Друза Цезаря, за наказом Тиберія оголосили ворогами держави і заморили голодом (одного на Понтійських островах в 30 р., іншого — в Римі в 33 р.). Її третьому сину, Калігулі, судилося стати імператором після смерті Тиберія. Калігула вирушив на Пандатерію і на Понтійські острови, щоб забрати прах матері і брата; через поспіх він відплив у бурхливу погоду, щоб видніше було його синівська любов, наблизився до їх останків благоговійно, поклав їх в урни власними руками; з не меншою пишнотою, на судні з прапором на кормі, він привіз їх в Остію вгору по Тибру в Рим, де самі знатні вершник крізь натовп народу внесли їх у мавзолей Августа. У пам'ять їх встановив він всенародно щорічні поминальні обряди, а в честь матері — ще й циркові ігри, де зображення її везли в процесії на особливій колісниці.

Агрипина як політичний та військовий діяч

image
Германік Юлій Цезар, чоловік Агрипини. Одеський археологічний музей

Агрипина була наділена великою сміливістю і рішучістю, тож постійно супроводжувала свого чоловіка у військових походах. Одного разу під час війни з германцями стався знаменний випадок: Поширилася чутка про оточення римського війська і про те, що незліченні сили германців йдуть з наміром вторгнутися в Галію, і якби не втручання Агрипини, то був би розібраний наведений на Рейні міст, тому що знайшлися такі, які в страху були готові на таке ганебне діло. Але володівши міцним духом, ця жінка взяла на себе в ті дні обов'язки командира і надавала необхідну допомогу, якщо хтось із вояків потребував одяг або в перев'язку рани. При поверненні легіонів вона стояла біля мосту і зустрічала їх похвалою і вдячністю.

Все це глибоко вразило Тиберія, він вважав, що всі турботи Агрипини неспроста, що вона домагається не тільки прихильності воїнів і не думає про зовнішнього ворога. Нічого робити полководцям там, де жінка влаштовує огляди війську, підлещується роздачами, як ніби їй недостатньо для здобуття прихильності воїнів, возивши з собою всюди сина головнокомандувача у простому солдатському одязі і висловлювати бажання, щоб його називали Цезарем Калігулою. Агрипина була серед війська могутніша, ніж командири і полководці, ця жінка придушила заколот, проти якого було безсиле ім'я самого Тиберія. А Сеян тільки розпалював і посилював ці підозри. Не тільки Тіберій, але і Лівія неприязно ставилася до Агрипини, яка після смерті Германіка залишилася беззахисною. Агрипина одного разу стала на щось скаржитися Тиберію. На що отримала запитання, чи вважає вона за образу, що не царює. Відтоді він більше не удостоював її розмовою. Одного разу за обідом він запропонував їй яблуко, але жінка не наважилася його покуштувати. Після цього він перестав її запрошувати до столу, вважаючи, ніби його підозрюють у спробі отруєння. Між тим і те й інше було підлаштовано наперед: він повинен був запропонувати їй яблуко для випробування, а вона — відмовитися від нього як від явної загибелі. Нарешті, Тиберій, спеціально звівши на неї наклеп, ніби вона хотіла шукати порятунку в статуї Августа, заслав її на острів Пандатерію (в Тірренському морі), а коли вона стала чинити опір, то центуріон вибив їй око. Вона вирішила померти від голоду, але Тиберій наказав силоміць розкривати їй рот і впихати їжу. І навіть коли вона загинула, він продовжував її злобно переслідувати: самий день її народження велів він відтепер вважати нещасливим. Він ставив собі в заслугу навіть те, що не задушив її; за таке своє милосердя він навіть прийняв від сенату декрет з вираженням подяки і золоте підношення, яке було поміщене в храм Юпітера Капітолійського.

Агрипина в мистецтві

Агрипина Старша увійшла в історію як зразок римської матрони, як жінка, яка через кохання порушувала неписані закони.

Багато європейських художників зверталися до образу Агрипини. Усіх зацікавлювала тема її щирої і глибокої скорботи над прахом чоловіка і вона знайшла відбиття в роботах Лоуренса Альма-Тадема, Бенджаміна Уеста, Вільяма Тернера. Агрипина в європейському мистецтві і літературі стала втіленням образу цнотливої жінки, люблячої матері, вірної дружини. Дуже відома робота художника Бенджаміна Уеста «Агрипина висаджується в Брундизії з прахом Германіка». Його картина описує події, слідом за смертю римського полководця Германіка, отруєного в Сирії в 19 р. н. е. Праця символізує подружню вірність. Відображено, як дружина Германіка, Агрипина Старша привезла прах чоловіка назад у Рим. Її зустрічали величезні натовпи скорботних, коли вона висаджувалася на італійському узбережжі в Брундизії; з нею були двоє її синів. Вона зображується в одязі вдови, закритою вуаллю особою, яка стоїть на носі корабля або яка ступає на берег. Вона тримає урну з прахом чоловіка.

Родина

Чоловік — Германік Юлій Цезар Діти:

Родовід

Примітки

  1. https://www.ne.se/uppslagsverk/encyklopedi/l%C3%A5ng/agrippina-(d%C3%A4)
  2. Агриппина // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 153.
    d:Track:Q656d:Track:Q24327952d:Track:Q23892884d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721d:Track:Q602358
  3. Julia the Elder // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q23892994d:Track:Q24512680
  4. Агриппина // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 168.
    d:Track:Q656d:Track:Q28038834d:Track:Q21282452d:Track:Q4532135
  5. А. М. Л. Калигула // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 25–26.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24429248d:Track:Q4264961d:Track:Q23892921
  6. «К. Вержбицкий». Российская историческая энциклопедия. Т. 1. М., 2015, с. 141—142.
  7. Кудрявцев В. Н." Римские женщины. Исторические рассказы по Тациту.ст.2-4 (рос.)
  8. «Елена Федорова» «Агриппина Старшая» ст.3
  9. Елена В. Фёдорова "Императорский Рим в лицах"ст.5
  10. Володимир Лук'янюк «Цей день в історії» 2001-16 ст.1
  11. Древний Рим и древние народы Европы ст.3

Література

  • К. Вержбицкий. Российская историческая энциклопедия. Т. 1. М., 2015, с. 141—142.
  • Монеты Рима. Краткие биографии римских императриц от Фульвии до Криспины.
  • Елена Федорова «Агриппина Старшая»
  • Кудрявцев В. Н. Римские женщины. Исторические рассказы по Тациту
  • Елена В. Фёдорова «Императорский Рим в лицах»
  • Володимир Лук'янюк «Цей день в історії» 2001-16
  • Древний Рим и древние народы Европы.
  • Рання Римська Імперія.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Agripina Starsha Vipsaniya Agripina 14 do n e 18 10 33 n e vidatna zhinka v Rimskij istoriyi dochka Marka Vipsaniya Agrippi ta Yuliyi Starshoyi yedinoyi dochki imperatora Avgusta druzhina Germanika Vipsaniya Agripinalat VIPSANIA AGRIPPINAMarmurove pogruddya Arheologichnij muzej Stambula Narodilasya14 do n e 1 Afini Ahaya Starodavnij RimPomerla18 zhovtnya 33 Ventotene Provinciya Latina Lacio Italiya golodPohovannyaMavzolej AvgustaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movlatinaSuspilnij standRidDinastiya Yuliyiv Klavdiyiv i dBatkoMark Vipsanij AgrippaMatiYuliya StarshaBrati sestriGaj Yulij Cezar Vipsanian Lucij Yulij Cezar Vipsanian Mark Vipsanij Agrippa Postum Vipsaniya Yuliya Klavdij Neron d Vipsaniya Agrippina d d i dU shlyubi zGermanikDitiKaligula Agrippina Molodsha Druz Yulij Cezar Yuliya Livilla Yuliya Druzilla Neron Yulij Cezar Germanik d d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAgripina Starsha pohodila z plebejskogo rodi Vipsaniyiv Ditinstvo Agripini trivalo pid suvorim naglyadom Avgusta yakij buv yiyi didusem Donka i onuchki vihovuvalis pid jogo pilnim naglyadom tak sho voni vmili navit pryasti vovnu tradicijna chesnota rimskoyi zhinki vin zaboronyav yim vse chogo ne mozhna bulo skazati abo zrobiti vidkrito zapisavshi v domashnij shodennik vin duzhe oberigav yih vid zustrichej zi storonnimi sho odnogo znatnogo yunaka Luciya Veniciya vin pismovo doriknuv u neskromnosti za te sho v Laznyah vin pidijshov privitati jogo dochku U 5 roci Agripinu vidali zamizh za Germanika sina Druza Starshogo i Antoniyi Germanik buv nadilenij prirodnimi talantami i mav duzhe garnu vpodobu zavdyaki chomu Avgust rozglyadav jogo yak odnogo zi svoyih jmovirnih nastupnikiv Vreshti resht vin obrav Tiberiya ale nakazav tomu v svoyu chergu usinoviti Germanika Stavshi imperatorom Tiberij vidpraviv Germanika na choli vijska shob toj vidnoviv prestizh rimskoyi vijskovoyi mici yaka bula pidirvana porazkoyu v Tevtonburgskomu lisi Jogo druzhina Agripina kotra ne podilyala sposib zhittya zvichajnoyi rimlyanki virnoyi rimskoyi druzhini yaka povinna chekati povernennya cholovika z vijni vdoma virushila v pohid razom zi svoyim cholovikom Bezsumnivno vona zrobila ce z blagih sponukan ale yiyi vchinok viklikav neodnoznachnu reakciyu v rimskomu suspilstvi Agripina nesla tyagoti vijskovogo zhittya narivni z inshimi meshkancyami vijskovogo taboru shvidshe dodayuchi svoyeyu prisutnistyu problem svoyemu choloviku v kerivnictvi vijskami nizh dopomagayuchi Z usim tim pid chas perebuvannya v Germaniyi vona narodila chotiroh ditej yaki zhili razom z neyu Zavdyaki malenkomu Gayu Kaliguli navit vdalosya pridushiti soldatskij bunt Pislya bliskuchih peremog Germanik povernuvsya do Rimu v 17 roci i otrimav vid Tiberiya pravo vidsvyatkuvati triumf Yak svogo spadkoyemcya Tiberij priznachiv Germanika pravitelem shidnoyi chastini imperiyi Agripina virushila razom z cholovikom u shidni provinciyi de vin raptovo pomer pri pidozrilih obstavinah Agripina dostavila jogo prah do Rima Podruzhzhya bulo duzhe populyarnim ta shanovanim po smerti Germanika narodna lyubov i spivchuttya perejshli Agripini ta yiyi dityam sho viklikalo nevdovolennya Tiberiya j Liviyi She bilshe yih stosunki pogirshali pislya togo yak Liviya zahistila svoyu podrugu Plancinu pidozryuvanu v otruyenni Germanika Prityagnutij do sudu za zvinuvachennyam u zagibeli Germanika Gnej Kalpurnij Pizon keruyuchij provinciyeyu Siriya visuvaye zustrichni zvinuvachennya Tiberiyu i Seyanu ale ne dozhivshi do pochatku sluhan u senati raptovo pokinchiv zhittya samogubstvom Pislya smerti cholovika v 19 roci Agripina povernulasya v Rim de i zhila postijno Yak vdova narodnogo geroya vona mala veliku povagu sered prostogo naselennya i senatoriv osoblivo sered nezadovolenih vladoyu Tiberiya i jogo prefekta Seyana Agripina mala vladnij harakter yakij shtovhav yiyi v gushu politichnoyi borotbi i vona namagalasya stati neformalnim liderom opoziciyi pidtrimuyuchi nevdovolenih senatoriv Nevazhlivo virila vona u vinnist Tiberiya v smerti cholovika abo yij prosto vigidno bulo ce stverdzhuvati golovne vona ne prihovuvala svoye negativne stavlennya do Tiberiya Imperator u svoyu chergu stavivsya do neyi takozh vkraj nepriyazno pidozryuyuchi v pragnenni do verhovnoyi vladi 26 roku Agripina zvernulasya do Tiberiya iz prohannyam na povtornij shlyub ale otrimala vidmovu 30 roku Tiberij zaochno za namovoyu Seyana i Liviyi vidpraviv yiyi u zaslannya na ostriv Pandateriya de vzhe znahodilasya yiyi mati razom z Neronom odnim iz starshih siniv Agripina Starsha zaginula v 33 roci Dvoh yiyi starshih siniv Cezarya Nerona i Druza Cezarya za nakazom Tiberiya ogolosili vorogami derzhavi i zamorili golodom odnogo na Pontijskih ostrovah v 30 r inshogo v Rimi v 33 r Yiyi tretomu sinu Kaliguli sudilosya stati imperatorom pislya smerti Tiberiya Kaligula virushiv na Pandateriyu i na Pontijski ostrovi shob zabrati prah materi i brata cherez pospih vin vidpliv u burhlivu pogodu shob vidnishe bulo jogo sinivska lyubov nablizivsya do yih ostankiv blagogovijno poklav yih v urni vlasnimi rukami z ne menshoyu pishnotoyu na sudni z praporom na kormi vin priviz yih v Ostiyu vgoru po Tibru v Rim de sami znatni vershnik kriz natovp narodu vnesli yih u mavzolej Avgusta U pam yat yih vstanoviv vin vsenarodno shorichni pominalni obryadi a v chest materi she j cirkovi igri de zobrazhennya yiyi vezli v procesiyi na osoblivij kolisnici Agripina yak politichnij ta vijskovij diyachGermanik Yulij Cezar cholovik Agripini Odeskij arheologichnij muzej Agripina bula nadilena velikoyu smilivistyu i rishuchistyu tozh postijno suprovodzhuvala svogo cholovika u vijskovih pohodah Odnogo razu pid chas vijni z germancyami stavsya znamennij vipadok Poshirilasya chutka pro otochennya rimskogo vijska i pro te sho nezlichenni sili germanciv jdut z namirom vtorgnutisya v Galiyu i yakbi ne vtruchannya Agripini to buv bi rozibranij navedenij na Rejni mist tomu sho znajshlisya taki yaki v strahu buli gotovi na take ganebne dilo Ale volodivshi micnim duhom cya zhinka vzyala na sebe v ti dni obov yazki komandira i nadavala neobhidnu dopomogu yaksho htos iz voyakiv potrebuvav odyag abo v perev yazku rani Pri povernenni legioniv vona stoyala bilya mostu i zustrichala yih pohvaloyu i vdyachnistyu Vse ce gliboko vrazilo Tiberiya vin vvazhav sho vsi turboti Agripini nesprosta sho vona domagayetsya ne tilki prihilnosti voyiniv i ne dumaye pro zovnishnogo voroga Nichogo robiti polkovodcyam tam de zhinka vlashtovuye oglyadi vijsku pidleshuyetsya rozdachami yak nibi yij nedostatno dlya zdobuttya prihilnosti voyiniv vozivshi z soboyu vsyudi sina golovnokomanduvacha u prostomu soldatskomu odyazi i vislovlyuvati bazhannya shob jogo nazivali Cezarem Kaliguloyu Agripina bula sered vijska mogutnisha nizh komandiri i polkovodci cya zhinka pridushila zakolot proti yakogo bulo bezsile im ya samogo Tiberiya A Seyan tilki rozpalyuvav i posilyuvav ci pidozri Ne tilki Tiberij ale i Liviya nepriyazno stavilasya do Agripini yaka pislya smerti Germanika zalishilasya bezzahisnoyu Agripina odnogo razu stala na shos skarzhitisya Tiberiyu Na sho otrimala zapitannya chi vvazhaye vona za obrazu sho ne caryuye Vidtodi vin bilshe ne udostoyuvav yiyi rozmovoyu Odnogo razu za obidom vin zaproponuvav yij yabluko ale zhinka ne navazhilasya jogo pokushtuvati Pislya cogo vin perestav yiyi zaproshuvati do stolu vvazhayuchi nibi jogo pidozryuyut u sprobi otruyennya Mizh tim i te j inshe bulo pidlashtovano napered vin povinen buv zaproponuvati yij yabluko dlya viprobuvannya a vona vidmovitisya vid nogo yak vid yavnoyi zagibeli Nareshti Tiberij specialno zvivshi na neyi naklep nibi vona hotila shukati poryatunku v statuyi Avgusta zaslav yiyi na ostriv Pandateriyu v Tirrenskomu mori a koli vona stala chiniti opir to centurion vibiv yij oko Vona virishila pomerti vid golodu ale Tiberij nakazav silomic rozkrivati yij rot i vpihati yizhu I navit koli vona zaginula vin prodovzhuvav yiyi zlobno peresliduvati samij den yiyi narodzhennya veliv vin vidteper vvazhati neshaslivim Vin staviv sobi v zaslugu navit te sho ne zadushiv yiyi za take svoye miloserdya vin navit prijnyav vid senatu dekret z virazhennyam podyaki i zolote pidnoshennya yake bulo pomishene v hram Yupitera Kapitolijskogo Agripina v mistectviAgripina Starsha uvijshla v istoriyu yak zrazok rimskoyi matroni yak zhinka yaka cherez kohannya porushuvala nepisani zakoni Bagato yevropejskih hudozhnikiv zvertalisya do obrazu Agripini Usih zacikavlyuvala tema yiyi shiroyi i glibokoyi skorboti nad prahom cholovika i vona znajshla vidbittya v robotah Lourensa Alma Tadema Bendzhamina Uesta Vilyama Ternera Agripina v yevropejskomu mistectvi i literaturi stala vtilennyam obrazu cnotlivoyi zhinki lyublyachoyi materi virnoyi druzhini Duzhe vidoma robota hudozhnika Bendzhamina Uesta Agripina visadzhuyetsya v Brundiziyi z prahom Germanika Jogo kartina opisuye podiyi slidom za smertyu rimskogo polkovodcya Germanika otruyenogo v Siriyi v 19 r n e Pracya simvolizuye podruzhnyu virnist Vidobrazheno yak druzhina Germanika Agripina Starsha privezla prah cholovika nazad u Rim Yiyi zustrichali velichezni natovpi skorbotnih koli vona visadzhuvalasya na italijskomu uzberezhzhi v Brundiziyi z neyu buli dvoye yiyi siniv Vona zobrazhuyetsya v odyazi vdovi zakritoyu vuallyu osoboyu yaka stoyit na nosi korablya abo yaka stupaye na bereg Vona trimaye urnu z prahom cholovika RodinaCholovik Germanik Yulij Cezar Diti Neron Yulij Cezar kvestor 26 roku Druz Yulij Cezar prefekt Rimu 25 roku Tiberij Yulij Cezar Yulij Cezar Gaj Yulij Cezar Gaj Cezar Avgust Germanik imperator 37 41 rokiv Yuliya Agripina Yuliya Druzilla Yuliya LivillaRodovid li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul Primitkihttps www ne se uppslagsverk encyklopedi l C3 A5ng agrippina d C3 A4 Agrippina Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 153 d Track Q656d Track Q24327952d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Julia the Elder Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLI S 370 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892994d Track Q24512680 Agrippina Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 1 S 168 d Track Q656d Track Q28038834d Track Q21282452d Track Q4532135 A M L Kaligula Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIV S 25 26 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24429248d Track Q4264961d Track Q23892921 K Verzhbickij Rossijskaya istoricheskaya enciklopediya T 1 M 2015 s 141 142 Kudryavcev V N Rimskie zhenshiny Istoricheskie rasskazy po Tacitu st 2 4 ros Elena Fedorova Agrippina Starshaya st 3 Elena V Fyodorova Imperatorskij Rim v licah st 5 Volodimir Luk yanyuk Cej den v istoriyi 2001 16 st 1 Drevnij Rim i drevnie narody Evropy st 3LiteraturaK Verzhbickij Rossijskaya istoricheskaya enciklopediya T 1 M 2015 s 141 142 Monety Rima Kratkie biografii rimskih imperatric ot Fulvii do Krispiny Elena Fedorova Agrippina Starshaya Kudryavcev V N Rimskie zhenshiny Istoricheskie rasskazy po Tacitu Elena V Fyodorova Imperatorskij Rim v licah Volodimir Luk yanyuk Cej den v istoriyi 2001 16 Drevnij Rim i drevnie narody Evropy Rannya Rimska Imperiya

Дата публікації:
Топ