Австрі́йська Сіле́зія — у 1742—1919 роках герцогство в Сілезії, з центром в Троппау (Опаві). Входило до складу держав австрійських Габсбургів — Священної Римської імперії (1742—1806), Австрійської імперії (1806—1867), Австро-Угорщини (1867—1919). Належала до земель Богемської корони. Офіційна назва — Ге́рцогство Ве́рхньої і Ни́жньої Сіле́зії. Очолювалася австрійськими імператорами, що носили титул герцогів Верхньої і Нижньої Сілезії. Постало після поразки Австрії у першій Сілезькій війні, внаслідок якої більша частина Сілезії перейшла до Пруссії. Всупереч назві охоплювала терени лише Верхньої Сілезії, без Нижньої. У 1850—1918 роках було коронною землею Австрії. 1919 року, внаслідок розпаду Австро-Угорщини після Першої Світової війни, поділена між Чехословаччиною і Польщею.
Герцогство Верхньої і Нижньої Сілезії | |||||
| |||||
| |||||
Австрійська Сілезія на карті Австро-Угорщини | |||||
Столиця | Троппау (Опава) | ||||
Мови | німецька | ||||
Форма правління | монархія | ||||
Історія | |||||
- Поділ Сілезії | 1742 | ||||
- Сен-Жерменський мирний договір 1919 | 1919 | ||||
Площа | |||||
- 1910 | 5147 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1910 | 756 949 осіб | ||||
Густота | 147,1 осіб/км² | ||||
|
Назва
- Австрійська Сілезія (нім. Österreichisch-Schlesien; чеськ. Rakouské Slezsko, пол. Śląsk Austriacki) — коротка назва.
- Герцогство Верхньої і Нижньої Сілезії (лат. Superioris et Inferioris Ducatus Silesiae, нім. Herzogtum Ober- und Niederschlesien) — офіційна німецька назва.
- Герцогство Сілезії (нім. Herzogtum Schlesien) — коротка назва.
- Воєво́дство Ве́рхньої і Ни́жньої Сіле́зії (чеськ. Vévodství Horní a Dolní Slezsko) — у чеській традиції.
- Князівство Ве́рхньої і Ни́жньої Сіле́зії (пол. Księstwo Górnego i Dolnego Śląska) — у польській й староукраїнській традиції, що походить з перекладу латинської назви.
Географія
- 1900
- Адмін-поділ
Історія
- Як частина королівства Богемія, Сілезія була успадкована Габсбургами у 1526, після смерті богемського короля Луїса II.
- 1742 року після Першої Сілезької війни, що була частиною Війни за австрійську спадщину, згідно з Бреславським договором, Сілезія була поділена. Більша частина території відійшла до Пруссії, тоді як незначна частина Південної Сілезії залишилася за Габсбурзькою монархією як герцогство Верхньої і Нижньої Сілезії.
- За Сен-Жерменським договором 1919 року, що підвів підсумки Першої світової війни, Австрійську Сілезію поділили між новоутвореними державами: Чехословаччиною і Польщею. Поляки отримали лише частку Тешинської Сілезії, чехи — решту, що стала називатися Чеською Сілезією.
Державний устрій
Герцоги
- 1790—1792: Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)
Головні міста
Міста з населенням більш 5,000 осіб на 1880:
Місто | Німецька назва | Населення |
---|---|---|
Опава | Troppau | 20,563 |
Білско | Bielitz | 13,060 |
Цешин/Чеські-Тешин | Teschen | 13,004 |
Крнов | Jägerndorf | 11,792 |
Брунтал | Freudenthal | 7,595 |
Фридек-Містек | Friedeck-Mistek | 5,912 |
Населення
Етнос | 1851 | 1880 | 1890 | 1900 | 1910 |
---|---|---|---|---|---|
Чехи, Моравці, Словаки | 88.068 (20,08 %) | 126.385 (22,35 %) | 129.814 (21,43 %) | 146.265 (21,49 %) | 180.348 (23,83 %) |
Поляки | 138.243 (31,52 %) | 154.887 (27,39 %) | 178.114 (29,41 %) | 220.472 (32,40 %) | 235.224 (31,08 %) |
Німці | 209.512 (47,77 %) | 269.338 (47,63 %) | 281.555 (46,49 %) | 296.571 (43,59 %) | 325.523 (43,00 %) |
Загалом | 438.569 | 565.475 | 605.649 | 680.422 | 756.949 |
Бібліографія
- Alexander, M. Kleine Geschichte der böhmischen Länder. Ditzigen: Reclam, 2008.
- Biographisches Lexikon zur Geschichte der böhmischen Länder: in 4 b. München, 1979—2015.
- Bogus, M. Kotulowie i ich działalność oświatowa na Śląsku Cieszyńskim w XIX i XX wieku. Ostrava, 2006.
- Pysiewicz-Jędrusik, R.; Pustelnik, A.; Konopska B. Granice Śląska. Wrocław, 1998, S. 28.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австрійська Сілезія
- Landesgesetzblatt Schlesien 1849-1920 [ 11 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Österreichische Nationalbibliothek [ 12 червня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sileziya znachennya Avstri jska Sile ziya u 1742 1919 rokah gercogstvo v Sileziyi z centrom v Troppau Opavi Vhodilo do skladu derzhav avstrijskih Gabsburgiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1742 1806 Avstrijskoyi imperiyi 1806 1867 Avstro Ugorshini 1867 1919 Nalezhala do zemel Bogemskoyi koroni Oficijna nazva Ge rcogstvo Ve rhnoyi i Ni zhnoyi Sile ziyi Ocholyuvalasya avstrijskimi imperatorami sho nosili titul gercogiv Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi Postalo pislya porazki Avstriyi u pershij Silezkij vijni vnaslidok yakoyi bilsha chastina Sileziyi perejshla do Prussiyi Vsuperech nazvi ohoplyuvala tereni lishe Verhnoyi Sileziyi bez Nizhnoyi U 1850 1918 rokah bulo koronnoyu zemleyu Avstriyi 1919 roku vnaslidok rozpadu Avstro Ugorshini pislya Pershoyi Svitovoyi vijni podilena mizh Chehoslovachchinoyu i Polsheyu Gercogstvo Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi 1742 1919 Prapor Gerb Sileziyi istorichni kordoni na kartiAvstrijska Sileziya na karti Avstro Ugorshini Stolicya Troppau Opava Movi nimecka Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Podil Sileziyi 1742 Sen Zhermenskij mirnij dogovir 1919 1919 Plosha 1910 5147 km2 Naselennya 1910 756 949 osib Gustota 147 1 osib km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avstrijska SileziyaNazvaAvstrijska Sileziya nim Osterreichisch Schlesien chesk Rakouske Slezsko pol Slask Austriacki korotka nazva Gercogstvo Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi lat Superioris et Inferioris Ducatus Silesiae nim Herzogtum Ober und Niederschlesien oficijna nimecka nazva Gercogstvo Sileziyi nim Herzogtum Schlesien korotka nazva Voyevo dstvo Ve rhnoyi i Ni zhnoyi Sile ziyi chesk Vevodstvi Horni a Dolni Slezsko u cheskij tradiciyi Knyazivstvo Ve rhnoyi i Ni zhnoyi Sile ziyi pol Ksiestwo Gornego i Dolnego Slaska u polskij j staroukrayinskij tradiciyi sho pohodit z perekladu latinskoyi nazvi Geografiya1900 Admin podilIstoriyaYak chastina korolivstva Bogemiya Sileziya bula uspadkovana Gabsburgami u 1526 pislya smerti bogemskogo korolya Luyisa II 1742 roku pislya Pershoyi Silezkoyi vijni sho bula chastinoyu Vijni za avstrijsku spadshinu zgidno z Breslavskim dogovorom Sileziya bula podilena Bilsha chastina teritoriyi vidijshla do Prussiyi todi yak neznachna chastina Pivdennoyi Sileziyi zalishilasya za Gabsburzkoyu monarhiyeyu yak gercogstvo Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi Za Sen Zhermenskim dogovorom 1919 roku sho pidviv pidsumki Pershoyi svitovoyi vijni Avstrijsku Sileziyu podilili mizh novoutvorenimi derzhavami Chehoslovachchinoyu i Polsheyu Polyaki otrimali lishe chastku Teshinskoyi Sileziyi chehi reshtu sho stala nazivatisya Cheskoyu Sileziyeyu Derzhavnij ustrijGercogi 1790 1792 Leopold II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Golovni mistaMista z naselennyam bilsh 5 000 osib na 1880 Misto Nimecka nazva Naselennya Opava Troppau 20 563 Bilsko Bielitz 13 060 Ceshin Cheski Teshin Teschen 13 004 Krnov Jagerndorf 11 792 Bruntal Freudenthal 7 595 Fridek Mistek Friedeck Mistek 5 912NaselennyaEtnos 1851 1880 1890 1900 1910 Chehi Moravci Slovaki 88 068 20 08 126 385 22 35 129 814 21 43 146 265 21 49 180 348 23 83 Polyaki 138 243 31 52 154 887 27 39 178 114 29 41 220 472 32 40 235 224 31 08 Nimci 209 512 47 77 269 338 47 63 281 555 46 49 296 571 43 59 325 523 43 00 Zagalom 438 569 565 475 605 649 680 422 756 949BibliografiyaAlexander M Kleine Geschichte der bohmischen Lander Ditzigen Reclam 2008 Biographisches Lexikon zur Geschichte der bohmischen Lander in 4 b Munchen 1979 2015 Bogus M Kotulowie i ich dzialalnosc oswiatowa na Slasku Cieszynskim w XIX i XX wieku Ostrava 2006 Pysiewicz Jedrusik R Pustelnik A Konopska B Granice Slaska Wroclaw 1998 S 28 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avstrijska Sileziya Landesgesetzblatt Schlesien 1849 1920 11 grudnya 2021 u Wayback Machine Osterreichische Nationalbibliothek 12 chervnya 2019 u Wayback Machine