Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австро італійська війна 1866 року також знана як Третя війна за незалежність Італії італ Terza guerra di indipendenza it

Австро-італійська війна (1866)

Австро-італійська війна (1866)

Австро-італійська війна 1866 року, також знана як Третя війна за незалежність Італії (італ. Terza guerra di indipendenza italiana) — військовий конфлікт між Італійським королівством, яке підтримувало Пруссію, з однієї сторони та Австрійською імперією з іншої. Внаслідок успіхів у війні Італії вдалось приєднати Венецію та Рим.

Австро-італійська війна
Австро-італійська війна 1866 року
image
Морська битва біля Лісси

Морська битва біля Лісси
Дата: 14 червня 1866 — 23 серпня 1866
Місце: Італія та Адріатичне море
Результат: Перемога Італії
Сторони
image Королівство Італія image Австрійська імперія
Командувачі
image Віктор Емануїл II image Франц Йосиф I

Передумови війни

В результаті австро-італо-французької війни 1859 року і революції 1859—1860 Італія була переважно об'єднана. Неприєднаними залишилися лише Венеційська область, яку контролювала Австрія, та Рим, що знаходився під владою папи. Готуючися до війни Італія, уклала з Пруссією союз. Прусський канцлер, Отто фон Бісмарк, хотів заручитися підтримкою Італії у війні з Австрією. 8 квітня 1866 року між Італією та Пруссією була укладена секретна угода, за якою сторони зобов'язувалися не припиняти військових дій, доки Італія не отримає Венеційську область, а Пруссія рівноцінні території в Німеччині. Згідно з домовленістю 16 червня 1866 року Пруссія першою розпочала бойові дії проти Австрії.

Хід війни

20 червня італійські війська (близько 250 тисяч) вступили у Венеційську область, яку обороняла значно менша австрійська армія (близько 140 тисяч) під керівництвом ерцгерцога Альбрехта. 24 червня італійські війська під командуванням генерала Ла Мармори зазнали важкої поразки в битві при Кустоці, втративши 7 тисяч чоловік вбитими та пораненими і 3 тисячі полоненими. Лише корпус Джузеппе Гарібальді перемагав і швидко просувався в Південний Тіроль. 3 липня 1866 року австрійська армія була розбита прусаками в битві під Садовою. Поразка австрійців дозволила італійцям з 8 липня знову перейти в наступ. Вийшов у море й італійський флот під орудою адмірала Персано, який до того часу стояв в Анконі. 20 липня в бою біля острова Лісса австрійський флот розбив італійський. За посередництва Наполеона ІІІ 26 липня Пруссія без попереднього узгодження з Італією уклала з Австрією перемир'я. Савойська династія погодилася на мирні умови, продиктовані Наполеоном ІІІ та Бісмарком. 10 серпня між Італією та Австрією було укладене перемир'я.

Наслідки

3 жовтня 1866 року у Відні був укладений мирний договір за яким Австрія поступалася Венеційською областю Наполеону ІІІ, а той передавав її італійському королівству. 21 жовтня 1866 року у Венеційській області був проведений плебісцит за яким вона ввійшла до Італійського королівства. Трієст, Трентіно та Південний Тіроль, звільнені загонами Гарібальді, австрійці зберегли і володіли ними до кінця Першої Світової війни.

Джерела

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avstro italijska vijna 1866 roku takozh znana yak Tretya vijna za nezalezhnist Italiyi ital Terza guerra di indipendenza italiana vijskovij konflikt mizh Italijskim korolivstvom yake pidtrimuvalo Prussiyu z odniyeyi storoni ta Avstrijskoyu imperiyeyu z inshoyi Vnaslidok uspihiv u vijni Italiyi vdalos priyednati Veneciyu ta Rim Avstro italijska vijnaAvstro italijska vijna 1866 rokuMorska bitva bilya Lissi Morska bitva bilya LissiData 14 chervnya 1866 23 serpnya 1866Misce Italiya ta Adriatichne moreRezultat Peremoga ItaliyiStoroniKorolivstvo Italiya Avstrijska imperiyaKomanduvachiViktor Emanuyil II Franc Josif IPeredumovi vijniV rezultati avstro italo francuzkoyi vijni 1859 roku i revolyuciyi 1859 1860 Italiya bula perevazhno ob yednana Nepriyednanimi zalishilisya lishe Venecijska oblast yaku kontrolyuvala Avstriya ta Rim sho znahodivsya pid vladoyu papi Gotuyuchisya do vijni Italiya uklala z Prussiyeyu soyuz Prusskij kancler Otto fon Bismark hotiv zaruchitisya pidtrimkoyu Italiyi u vijni z Avstriyeyu 8 kvitnya 1866 roku mizh Italiyeyu ta Prussiyeyu bula ukladena sekretna ugoda za yakoyu storoni zobov yazuvalisya ne pripinyati vijskovih dij doki Italiya ne otrimaye Venecijsku oblast a Prussiya rivnocinni teritoriyi v Nimechchini Zgidno z domovlenistyu 16 chervnya 1866 roku Prussiya pershoyu rozpochala bojovi diyi proti Avstriyi Hid vijni20 chervnya italijski vijska blizko 250 tisyach vstupili u Venecijsku oblast yaku oboronyala znachno mensha avstrijska armiya blizko 140 tisyach pid kerivnictvom ercgercoga Albrehta 24 chervnya italijski vijska pid komanduvannyam generala La Marmori zaznali vazhkoyi porazki v bitvi pri Kustoci vtrativshi 7 tisyach cholovik vbitimi ta poranenimi i 3 tisyachi polonenimi Lishe korpus Dzhuzeppe Garibaldi peremagav i shvidko prosuvavsya v Pivdennij Tirol 3 lipnya 1866 roku avstrijska armiya bula rozbita prusakami v bitvi pid Sadovoyu Porazka avstrijciv dozvolila italijcyam z 8 lipnya znovu perejti v nastup Vijshov u more j italijskij flot pid orudoyu admirala Persano yakij do togo chasu stoyav v Ankoni 20 lipnya v boyu bilya ostrova Lissa avstrijskij flot rozbiv italijskij Za poserednictva Napoleona III 26 lipnya Prussiya bez poperednogo uzgodzhennya z Italiyeyu uklala z Avstriyeyu peremir ya Savojska dinastiya pogodilasya na mirni umovi prodiktovani Napoleonom III ta Bismarkom 10 serpnya mizh Italiyeyu ta Avstriyeyu bulo ukladene peremir ya Naslidki3 zhovtnya 1866 roku u Vidni buv ukladenij mirnij dogovir za yakim Avstriya postupalasya Venecijskoyu oblastyu Napoleonu III a toj peredavav yiyi italijskomu korolivstvu 21 zhovtnya 1866 roku u Venecijskij oblasti buv provedenij plebiscit za yakim vona vvijshla do Italijskogo korolivstva Triyest Trentino ta Pivdennij Tirol zvilneni zagonami Garibaldi avstrijci zberegli i volodili nimi do kincya Pershoyi Svitovoyi vijni DzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961PosilannyaAvstro italijski vijni 25 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE

Дата публікації:
Топ