Абу Тамім Маад аль Мустансир (араб. المستنصر) (*5 червня 1029 — 10 січня 1094) — ісмаїлітський халіф з династії Фатімідів. Правив Фатімідським халіфатом з 1036 до 1094. Оголосив своїм наступником не старшого сина — Абу Мансур Нізара, а молодшого — Абу аль Касіма Ахмада, що спричинило розкол в ісмаїлізмі на нізаритів і мусталітів.
Мустансир | |
---|---|
Народився | 5 липня 1029[1] Каїр, Фатіміди |
Помер | 10 січня 1094[1] (64 роки) Єгипет[2] |
Країна | Фатіміди[1] |
Діяльність | губернатор, халіф |
Знання мов | арабська |
Посада | d |
Конфесія | шиїти і іслам |
Рід | Фатіміди[1] |
Батько | Алі аз-Захір |
Мати | d |
Діти | Абу аль Касім Ахмад і Абу Мансур Нізар |
|
Правління
Батько Мустансира, Алі аз-Захір помер від чуми в 1067 р. Мустансир успадкував трон у віці восьми років. Його мати, рабиня-негритянка, спираючись на негритянську гвардію, кількість якої сягала 50 тис. чоловік, стала правити від його імені. Центральна влада невдовзі суттєво послабилась. Придворні інтриги, вбивство міністрів та інших високопосадовців, заколоти та повстання стали буденністю. Влада Фатімідів в Сирії, що за аз-Захіра досягла свого апогею, практично була втрачена. Знову здобув незалежність Халеб, з-під контролю постійно виходив Дамаск. В 1048 (за іншими даними, в 1051 р.) туніський емір остаточно порвав з Каїром і визнав владу багдадських Аббасидів. В Алжирі тоді ж вкоренилась самостійна династія Хаммадідів, а Марокко підпало під владу Альморавідів. Під владою Фатімідів на заході лишались лише Барка і Триполі.
Становище Мунтасира ускладнилося внутрішнім протистоянням. В 1066 р. розгорнулась внутрішня війна між тюрками і негритянською гвардією. Міжусобиці, що супроводжувалися страшним голодом та епідемією чуми тривали впродовж семи років. Впродовж цього періоду загинуло практично три чверті населення. Країна була спустошеною. В полум'ї боротьби була розграбована унікальна бібліотека Фатімідів, що нараховувала 100 тис. рукописів.
У 1067 р. тюрки отримали остаточну перемогу над негритянською гвардією, прогнавши її до Верхнього Єгипту. Зрештою вони встановили для себе величезну платню — халіф витрачав 400 тис. динарів на місяць замість 28 тис. Згодом йому довелося розпродати всі свої скарби і спустошити скарбницю.
Попри все військові дії супроти зовнішніх супротивників лише послаблювались. У 1071 р. нормани завоювали Сицилію. Того ж року сельджуки захопили Єрусалим. Завойовники були ревними сунітами, тому місцеве населення їх підтримало.
Муситансир не міг опанувати ситуацію, тому в 1073 р. передав повноваження головнокомандувача своєму наміснику Акки — вірменину . В 1074 р. він прибув до Каїру і наказав знищити головних тюркських емірів. Навівши порядок у столиці, контролював арабів, негрів і берберів, взяв штурмом Олександрію, потім підпорядкував собі Саїд і Асуан. Після цього отримав від халіфа одразу три посади: візира, головнокомандувача й голови ісмаїлітських місіонерів, впродовж тридцяти років реально правив країною.
Ситуація у Сирії також стабілізувалася. В 1076 р. сельджуки на чолі із Атсизом ібн Уваком аль-Хорезмі захопили Дамаск, але у 1077 році війська халіфа у битві біля Каїра завдали нищівної поразки Атсизу. Владу Фатимідів було відновлено над Палестиною та взятов облогу Дамаск. Проте прибуття Тутуша ібн Аль-Арслана змінило ситуацію — халіфські війська вимушені були відступити від Дамаску та з Сирії загалом.
Невдовзі єдина сельджуцька імперія розпалася. Бадру аль Джамалі вдалося у 1089 р. повернути Акку, Тир і створити в Палестині буферну зону між Сирією та Єгиптом.
Абу Тамім Маад аль Мустансир увійшов у історію тим, що передав спадкову владу халіфа не старшому сину — Абу Мансур Нізару, а молодшому — Абу аль Касиму Ахмаду, що стало приводом для розколу серед ісмаїлатів.
Примітки
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/399581/al-Mustansir
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 5 лютого 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://slovari.yandex.ru/dict/muslim1/article/mus/mus-1717.htm&stpar1=1.18.1[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Дмитрий Таевский. Мустансир [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- ФАТИМИДЫ[недоступне посилання з липня 2019]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu Tamim Maad al Mustansir arab المستنصر 5 chervnya 1029 10 sichnya 1094 ismayilitskij halif z dinastiyi Fatimidiv Praviv Fatimidskim halifatom z 1036 do 1094 Ogolosiv svoyim nastupnikom ne starshogo sina Abu Mansur Nizara a molodshogo Abu al Kasima Ahmada sho sprichinilo rozkol v ismayilizmi na nizaritiv i mustalitiv MustansirNarodivsya5 lipnya 1029 1 Kayir FatimidiPomer10 sichnya 1094 1 64 roki Yegipet 2 KrayinaFatimidi 1 Diyalnistgubernator halifZnannya movarabskaPosadadKonfesiyashiyiti i islamRidFatimidi 1 BatkoAli az ZahirMatidDitiAbu al Kasim Ahmad i Abu Mansur Nizar Mediafajli u Vikishovishi Zolota moneta Muntasira 1055 r PravlinnyaBatko Mustansira Ali az Zahir pomer vid chumi v 1067 r Mustansir uspadkuvav tron u vici vosmi rokiv Jogo mati rabinya negrityanka spirayuchis na negrityansku gvardiyu kilkist yakoyi syagala 50 tis cholovik stala praviti vid jogo imeni Centralna vlada nevdovzi suttyevo poslabilas Pridvorni intrigi vbivstvo ministriv ta inshih visokoposadovciv zakoloti ta povstannya stali budennistyu Vlada Fatimidiv v Siriyi sho za az Zahira dosyagla svogo apogeyu praktichno bula vtrachena Znovu zdobuv nezalezhnist Haleb z pid kontrolyu postijno vihodiv Damask V 1048 za inshimi danimi v 1051 r tuniskij emir ostatochno porvav z Kayirom i viznav vladu bagdadskih Abbasidiv V Alzhiri todi zh vkorenilas samostijna dinastiya Hammadidiv a Marokko pidpalo pid vladu Almoravidiv Pid vladoyu Fatimidiv na zahodi lishalis lishe Barka i Tripoli Stanovishe Muntasira uskladnilosya vnutrishnim protistoyannyam V 1066 r rozgornulas vnutrishnya vijna mizh tyurkami i negrityanskoyu gvardiyeyu Mizhusobici sho suprovodzhuvalisya strashnim golodom ta epidemiyeyu chumi trivali vprodovzh semi rokiv Vprodovzh cogo periodu zaginulo praktichno tri chverti naselennya Krayina bula spustoshenoyu V polum yi borotbi bula rozgrabovana unikalna biblioteka Fatimidiv sho narahovuvala 100 tis rukopisiv U 1067 r tyurki otrimali ostatochnu peremogu nad negrityanskoyu gvardiyeyu prognavshi yiyi do Verhnogo Yegiptu Zreshtoyu voni vstanovili dlya sebe velicheznu platnyu halif vitrachav 400 tis dinariv na misyac zamist 28 tis Zgodom jomu dovelosya rozprodati vsi svoyi skarbi i spustoshiti skarbnicyu Popri vse vijskovi diyi suproti zovnishnih suprotivnikiv lishe poslablyuvalis U 1071 r normani zavoyuvali Siciliyu Togo zh roku seldzhuki zahopili Yerusalim Zavojovniki buli revnimi sunitami tomu misceve naselennya yih pidtrimalo Musitansir ne mig opanuvati situaciyu tomu v 1073 r peredav povnovazhennya golovnokomanduvacha svoyemu namisniku Akki virmeninu V 1074 r vin pribuv do Kayiru i nakazav znishiti golovnih tyurkskih emiriv Navivshi poryadok u stolici kontrolyuvav arabiv negriv i berberiv vzyav shturmom Oleksandriyu potim pidporyadkuvav sobi Sayid i Asuan Pislya cogo otrimav vid halifa odrazu tri posadi vizira golovnokomanduvacha j golovi ismayilitskih misioneriv vprodovzh tridcyati rokiv realno praviv krayinoyu Situaciya u Siriyi takozh stabilizuvalasya V 1076 r seldzhuki na choli iz Atsizom ibn Uvakom al Horezmi zahopili Damask ale u 1077 roci vijska halifa u bitvi bilya Kayira zavdali nishivnoyi porazki Atsizu Vladu Fatimidiv bulo vidnovleno nad Palestinoyu ta vzyatov oblogu Damask Prote pributtya Tutusha ibn Al Arslana zminilo situaciyu halifski vijska vimusheni buli vidstupiti vid Damasku ta z Siriyi zagalom Nevdovzi yedina seldzhucka imperiya rozpalasya Badru al Dzhamali vdalosya u 1089 r povernuti Akku Tir i stvoriti v Palestini bufernu zonu mizh Siriyeyu ta Yegiptom Abu Tamim Maad al Mustansir uvijshov u istoriyu tim sho peredav spadkovu vladu halifa ne starshomu sinu Abu Mansur Nizaru a molodshomu Abu al Kasimu Ahmadu sho stalo privodom dlya rozkolu sered ismayilativ PrimitkiDictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 http www britannica com EBchecked topic 399581 al Mustansir Arhiv originalu za 26 grudnya 2010 Procitovano 5 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http slovari yandex ru dict muslim1 article mus mus 1717 htm amp stpar1 1 18 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaDmitrij Taevskij Mustansir 26 grudnya 2010 u Wayback Machine FATIMIDY nedostupne posilannya z lipnya 2019 Div takozhFatimidi Ismayilizm Mustaliti Nizariti