Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ааїха або Айха араб عيحا Aaiha або Aiha село рівнина озеро і тимчасове водно болотне угіддя розташоване в районі Рашайя

Ааїха

Ааїха

Ааїха або Айха (араб. عيحا‎, Aaiha або Aiha) — село, рівнина, озеро і тимчасове водно-болотне угіддя, розташоване в районі Рашайя і півдні провінції Бекаа в Лівані. Воно розташоване у міжгірній улоговини поблизу гори Хермон і кордону з Сирією, приблизно на півдорозі між поселеннями Рашайя і Кфар Коук.

Ааїха
араб. عيحا‎
Айха
—  село  —
Ааїха
image
Кладка бетону на фоні давньоримської стіни в Айха
Кладка бетону на фоні давньоримської стіни в Айха
Координати: 33°29′59″ пн. ш. 35°52′24″ сх. д. / 33.49972° пн. ш. 35.87333° сх. д. / 33.49972; 35.87333
країна image Ліван
провінція Бекаа
район Рашайя
Висота над р.м. 1 140 м 
Населення
 - Релігії друзи
image
Розташування Ааїха

Село розташоване на висоті 1 140 м.н.м., а його нечисельне населення складають переважно друзи. Тут ростуть дикі види пшениці  і та розводять кіз. Поблизу є гробниця мусульманського святого і римські руїни, які могли бути храмом або цитаделлю, але зараз повністю зруйновані

Рівнина Айха, Озеро Айха і тимчасове озеро

Село розташоване на гірському хребті поруч з рівниною Айха, тимчасовим озером, яка утворює майже ідеальну круглу форму приблизно 3,2 км в діаметрі і оточене горами і хребтом на заході. Рівнина повністю рівна без особливо видимих виходів для води, яка періодично її затоплює на глибину в метрів і формує озеро. Створенню озера допомагають фонтани, які виходять через великі рифти на північному заході і меншу тріщину на південному сході. Також помічено, що коли вода відходить, вона стікають вниз через ці тріщини. Спелеотуристи стверджують, що під цими тріщинами тече постійна підземна річка.

Солома Фіала

При дослідженні меншої південно-східної щілини було  виміряно її розміри (4,6 м в діаметрі, 2,4-3 м в глибину), але не знайдено жодних ознак води на дні. Робінсон не зазначає про існування якихось досліджень більшої тріщини на північний захід від рівнини, яка не була затоплена на час його літньої експедиції. Місцеві жителі вважають, що підземний потік веде до і є початковим джерелом і фонтаном річи Хасбані, які є найбільш північним витоком річки Йордан. Це дуже схоже на те, що описано в оповіді «Солома Фіала» в творі «Юдейська війна» Йосипа Флавія. Йосип Флавій розповідає географічно неточну оповідь про печеру в старовинному місці під назвою Фіала або Фіале (сучасне озеро Рам), яке Філіп Тетрарх Трахонітський встановив як першоджерело річки Йордан. Зокрема, тетрарх кинув солому у Фіала і виявив, що її віднесло водами до джерела Паніум (сучасний Баніяс), яке раніше вважалося витоком річки Йордан. Йосип Флавій пише:

image Зараз Паніум вважається фонтаном (джерелом) Йордана, але насправді його води переносяться сюди певним окультним чином з місця під назвою Фіала : це місце розташовано вище по дорозі на Трахоніт, у 120 фурлонгах від Цезарії, і не далеко від дороги по праву сторону; і справді його назва Фіала (фіал або кубок) дана йому справедливо, за його формою, круглою як колесо; його води завжди торкаються його берегів, не знижуються і не переливаються. Оскільки воно як виток Йордану раніше не було відоме, це відкрилось коли Філіпп був Тетрархом Трахоніта; бо він кинув солому у Фіала, а знайшли її у Паніумі, де стародавні люди вважали є виток річки, коди її таким чином принесли (води). image

Едвард Робінсон зазначав, що ця історія видається актуальною стосовно цієї прірви і підземних тунелів, що ведуть до Хасбані. В цьому районі були знайдені і деякі неолітичні кремені, на пагорбах у 3 км на північ від Рашайя.

Римський храм

Едвард Робінсон і Ілай Сміт відвідали територію 1852 р. і зазначили, що масивний римський храм колись був розташований недалеко від села; він був віднесений Джорджем Тейлором до храмів гори Хермон.

Робінсон припустив, що храм був більший, ніж Небі Сафа, і писав, що він був збудований з каменів, які були «досить великі, добре обтесані, але не скошені». Фрагменти архітрава, молдинги і блоки з храму були використані повторно місцевими жителями для своїх будинків і подвір'їв і залишились лежати на полях, вкриті сміттям.

Сер Чарльз Воррен пізніше відвідав і задокументував територію в рамках археологічного обстеження 1869 р. Він зазначив довгу стіну, яка вела на схід від села і храм. Він також зазначив про деякі склепіння і вирізані з каменю деталі і замалював копію давньогрецького напису на одному з блоків.

Храм був завершений у 92 р.н. е.; на час експедиції залишалась тільки західна частина, розташована на вершині пагорба з видом на рівнину.

Храм був побудований з блакитного вапняку з входом на схід (78°30'). Основа храму була описана як аттична і розташований на вершині 0,46метрового цоколя. Там були чотири ряди з каменів вище стилобату висотою 1,7 метра. Поверх храму були збудовані будинки й стайні. Робінсон також знайшов коринфський фриз і оцінив стиль багатьох блоків як коринфський за зовнішнім виглядом. Він також побачив камінь з грецьким написом, вбудований у західну стіну. Споруда мала розміри 11,5 м в ширину і щонайменше 14,37 м у довжину з входом у склепи під нею. Колона, знайдена поблизу, мала 0,98 м в діаметрі.

Дика природа

Невінс фіксував чернь білооку на озері Айха (тоді озеро Рашайя) в 1955 році, але не в 1956 році, коли озеро знову стало рівниною. Вважається, що її відлякала часта стрільба. За присутності води Невінс також зафіксував чирянку малу на зимуванні.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  2. . Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  3. Edward Robinson; Eli Smith (1856). . J. Murray. с. 433–. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 10 квітня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 19 листопада 2016.
  5. Anthony Elmit Hall; Glen H. Cannell (1979). Agriculture in semi-arid environments. Springer. ISBN . Процитовано 11 квітня 2011.
  6. Sean Sheehan (January 1997). Lebanon. Marshall Cavendish. ISBN . Процитовано 11 квітня 2011.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2011. Процитовано 19 листопада 2016.
  8. Munir Said Mhanna (Photos by Kamal el Sahili), Rashaya el Wadi Tourist Brochure, p. 10, Lebanon Ministry of Tourism, Beirut, 2006
  9. George Taylor (1971). . Dar el-Machreq Publishers. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 10 квітня 2011.
  10. Fadi Georges Comair (2009). Water management and hydrodiplomacy of river basins: Litani, Hasbani-Wazzani, Orontes, Nahr El Kebir. Notre Dame University – Louaize. ISBN . Процитовано 11 квітня 2011.
  11. John Francis Wilson (2004). Caesarea Philippi: Banias, the lost city of Pan. I.B.Tauris. с. 23–. ISBN . Процитовано 11 квітня 2011.
  12. Flavius Josephus; William Whiston (1810). The genuine works of Flavius Josephus: containing five books of the Antiquities of the Jews : to which are prefixed three dissertations. Printed for Evert Duyckinck, John Tiebout, and M. & W. Ward. с. 306–. Процитовано 10 квітня 2011.
  13. Moore, A.M.T. (1978). . Oxford University, Unpublished Ph.D. Thesis. с. 436—442. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 19 листопада 2016.
  14. George Taylor (1967). . Dar el-Machreq Publishers. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 16 листопада 2012.
  15. Université Saint-Joseph (Beirut; Lebanon) (2007). Mélanges de l'Université Saint-Joseph. Impr. catholique. Процитовано 11 квітня 2011.
  16. Sir Charles Warren; Claude Reignier Conder (1889). The survey of western Palestine: Jerusalem. The Committee of the Palestine Exploration Fund. Процитовано 11 квітня 2011.
  17. Ted Kaizer (2008). The variety of local religious life in the Near East in the Hellenistic and Roman periods. BRILL. с. 79–. ISBN . Процитовано 11 квітня 2011.
  18. Palestine Exploration Fund (1869). Quarterly statement – Palestine Exploration Fund. Published at the Fund's Office. с. 197–. Процитовано 11 квітня 2011.
  19. Publication. The Museum. 1957. Процитовано 30 жовтня 2012.

Посилання

  • Айха на [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] Localiban
  • 3D Google Earth map Айхи на www.gmap3d.com [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Айха на www.geographic.org [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aayiha abo Ajha arab عيحا Aaiha abo Aiha selo rivnina ozero i timchasove vodno bolotne ugiddya roztashovane v rajoni Rashajya i pivdni provinciyi Bekaa v Livani Vono roztashovane u mizhgirnij ulogovini poblizu gori Hermon i kordonu z Siriyeyu priblizno na pivdorozi mizh poselennyami Rashajya i Kfar Kouk Aayiha arab عيحا Ajha selo Aayiha Kladka betonu na foni davnorimskoyi stini v AjhaKladka betonu na foni davnorimskoyi stini v Ajha Koordinati 33 29 59 pn sh 35 52 24 sh d 33 49972 pn sh 35 87333 sh d 33 49972 35 87333 krayina LivanprovinciyaBekaarajonRashajya Visota nad r m 1 140 m Naselennya Religiyi druzi Roztashuvannya Aayiha Selo roztashovane na visoti 1 140 m n m a jogo nechiselne naselennya skladayut perevazhno druzi Tut rostut diki vidi pshenici i ta rozvodyat kiz Poblizu ye grobnicya musulmanskogo svyatogo i rimski ruyini yaki mogli buti hramom abo citadellyu ale zaraz povnistyu zrujnovaniRivnina Ajha Ozero Ajha i timchasove ozeroSelo roztashovane na girskomu hrebti poruch z rivninoyu Ajha timchasovim ozerom yaka utvoryuye majzhe idealnu kruglu formu priblizno 3 2 km v diametri i otochene gorami i hrebtom na zahodi Rivnina povnistyu rivna bez osoblivo vidimih vihodiv dlya vodi yaka periodichno yiyi zatoplyuye na glibinu v metriv i formuye ozero Stvorennyu ozera dopomagayut fontani yaki vihodyat cherez veliki rifti na pivnichnomu zahodi i menshu trishinu na pivdennomu shodi Takozh pomicheno sho koli voda vidhodit vona stikayut vniz cherez ci trishini Speleoturisti stverdzhuyut sho pid cimi trishinami teche postijna pidzemna richka Soloma FialaPri doslidzhenni menshoyi pivdenno shidnoyi shilini bulo vimiryano yiyi rozmiri 4 6 m v diametri 2 4 3 m v glibinu ale ne znajdeno zhodnih oznak vodi na dni Robinson ne zaznachaye pro isnuvannya yakihos doslidzhen bilshoyi trishini na pivnichnij zahid vid rivnini yaka ne bula zatoplena na chas jogo litnoyi ekspediciyi Miscevi zhiteli vvazhayut sho pidzemnij potik vede do i ye pochatkovim dzherelom i fontanom richi Hasbani yaki ye najbilsh pivnichnim vitokom richki Jordan Ce duzhe shozhe na te sho opisano v opovidi Soloma Fiala v tvori Yudejska vijna Josipa Flaviya Josip Flavij rozpovidaye geografichno netochnu opovid pro pecheru v starovinnomu misci pid nazvoyu Fiala abo Fiale suchasne ozero Ram yake Filip Tetrarh Trahonitskij vstanoviv yak pershodzherelo richki Jordan Zokrema tetrarh kinuv solomu u Fiala i viyaviv sho yiyi vidneslo vodami do dzherela Panium suchasnij Baniyas yake ranishe vvazhalosya vitokom richki Jordan Josip Flavij pishe Zaraz Panium vvazhayetsya fontanom dzherelom Jordana ale naspravdi jogo vodi perenosyatsya syudi pevnim okultnim chinom z miscya pid nazvoyu Fiala ce misce roztashovano vishe po dorozi na Trahonit u 120 furlongah vid Cezariyi i ne daleko vid dorogi po pravu storonu i spravdi jogo nazva Fiala fial abo kubok dana jomu spravedlivo za jogo formoyu krugloyu yak koleso jogo vodi zavzhdi torkayutsya jogo beregiv ne znizhuyutsya i ne perelivayutsya Oskilki vono yak vitok Jordanu ranishe ne bulo vidome ce vidkrilos koli Filipp buv Tetrarhom Trahonita bo vin kinuv solomu u Fiala a znajshli yiyi u Paniumi de starodavni lyudi vvazhali ye vitok richki kodi yiyi takim chinom prinesli vodi Edvard Robinson zaznachav sho cya istoriya vidayetsya aktualnoyu stosovno ciyeyi prirvi i pidzemnih tuneliv sho vedut do Hasbani V comu rajoni buli znajdeni i deyaki neolitichni kremeni na pagorbah u 3 km na pivnich vid Rashajya Rimskij hramEdvard Robinson i Ilaj Smit vidvidali teritoriyu 1852 r i zaznachili sho masivnij rimskij hram kolis buv roztashovanij nedaleko vid sela vin buv vidnesenij Dzhordzhem Tejlorom do hramiv gori Hermon Robinson pripustiv sho hram buv bilshij nizh Nebi Safa i pisav sho vin buv zbudovanij z kameniv yaki buli dosit veliki dobre obtesani ale ne skosheni Fragmenti arhitrava moldingi i bloki z hramu buli vikoristani povtorno miscevimi zhitelyami dlya svoyih budinkiv i podvir yiv i zalishilis lezhati na polyah vkriti smittyam Ser Charlz Vorren piznishe vidvidav i zadokumentuvav teritoriyu v ramkah arheologichnogo obstezhennya 1869 r Vin zaznachiv dovgu stinu yaka vela na shid vid sela i hram Vin takozh zaznachiv pro deyaki sklepinnya i virizani z kamenyu detali i zamalyuvav kopiyu davnogreckogo napisu na odnomu z blokiv Hram buv zavershenij u 92 r n e na chas ekspediciyi zalishalas tilki zahidna chastina roztashovana na vershini pagorba z vidom na rivninu Hram buv pobudovanij z blakitnogo vapnyaku z vhodom na shid 78 30 Osnova hramu bula opisana yak attichna i roztashovanij na vershini 0 46metrovogo cokolya Tam buli chotiri ryadi z kameniv vishe stilobatu visotoyu 1 7 metra Poverh hramu buli zbudovani budinki j stajni Robinson takozh znajshov korinfskij friz i ociniv stil bagatoh blokiv yak korinfskij za zovnishnim viglyadom Vin takozh pobachiv kamin z greckim napisom vbudovanij u zahidnu stinu Sporuda mala rozmiri 11 5 m v shirinu i shonajmenshe 14 37 m u dovzhinu z vhodom u sklepi pid neyu Kolona znajdena poblizu mala 0 98 m v diametri Dika prirodaNevins fiksuvav chern bilooku na ozeri Ajha todi ozero Rashajya v 1955 roci ale ne v 1956 roci koli ozero znovu stalo rivninoyu Vvazhayetsya sho yiyi vidlyakala chasta strilba Za prisutnosti vodi Nevins takozh zafiksuvav chiryanku malu na zimuvanni Primitki Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2016 Procitovano 19 listopada 2016 Arhiv originalu za 1 veresnya 2016 Procitovano 19 listopada 2016 Edward Robinson Eli Smith 1856 J Murray s 433 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 10 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 11 veresnya 2011 Procitovano 19 listopada 2016 Anthony Elmit Hall Glen H Cannell 1979 Agriculture in semi arid environments Springer ISBN 978 3 540 09414 2 Procitovano 11 kvitnya 2011 Sean Sheehan January 1997 Lebanon Marshall Cavendish ISBN 978 0 7614 0283 1 Procitovano 11 kvitnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2011 Procitovano 19 listopada 2016 Munir Said Mhanna Photos by Kamal el Sahili Rashaya el Wadi Tourist Brochure p 10 Lebanon Ministry of Tourism Beirut 2006 George Taylor 1971 Dar el Machreq Publishers Arhiv originalu za 28 travnya 2013 Procitovano 10 kvitnya 2011 Fadi Georges Comair 2009 Water management and hydrodiplomacy of river basins Litani Hasbani Wazzani Orontes Nahr El Kebir Notre Dame University Louaize ISBN 978 9953 457 74 1 Procitovano 11 kvitnya 2011 John Francis Wilson 2004 Caesarea Philippi Banias the lost city of Pan I B Tauris s 23 ISBN 978 1 85043 440 5 Procitovano 11 kvitnya 2011 Flavius Josephus William Whiston 1810 The genuine works of Flavius Josephus containing five books of the Antiquities of the Jews to which are prefixed three dissertations Printed for Evert Duyckinck John Tiebout and M amp W Ward s 306 Procitovano 10 kvitnya 2011 Moore A M T 1978 Oxford University Unpublished Ph D Thesis s 436 442 Arhiv originalu za 1 chervnya 2019 Procitovano 19 listopada 2016 George Taylor 1967 Dar el Machreq Publishers Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 16 listopada 2012 Universite Saint Joseph Beirut Lebanon 2007 Melanges de l Universite Saint Joseph Impr catholique Procitovano 11 kvitnya 2011 Sir Charles Warren Claude Reignier Conder 1889 The survey of western Palestine Jerusalem The Committee of the Palestine Exploration Fund Procitovano 11 kvitnya 2011 Ted Kaizer 2008 The variety of local religious life in the Near East in the Hellenistic and Roman periods BRILL s 79 ISBN 978 90 04 16735 3 Procitovano 11 kvitnya 2011 Palestine Exploration Fund 1869 Quarterly statement Palestine Exploration Fund Published at the Fund s Office s 197 Procitovano 11 kvitnya 2011 Publication The Museum 1957 Procitovano 30 zhovtnya 2012 PosilannyaAjha na 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Localiban 3D Google Earth map Ajhi na www gmap3d com 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Ajha na www geographic org 20 listopada 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ