Ієрархічні нагороди Української православної церкви (Московського патріархату)

Ієрархічні нагороди Української Православної Церкви (Київська Митрополія) служать для заохочення її архієреїв і кліриків, засвідчують гідне проходження церковного служіння.

До ієрархічних нагород відносяться:

• підвищення в сані (єпископа до архієпископа, ієрея до протоієрея і под.);
• елементи літургійного облачення, що несуть духовне значення;
• богослужебні відмінності (служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими вратами до Херувимської пісні або до «Отче наш»).

Відповідно до своєї градації нагороди вручаються у строгій послідовності. Існують нагороди для єпископату, священства та дияконства. Покладання нагород для священства та дияконства здійснюється правлячим єпархіальним архієреєм, або, за його благословенням, вікарним архієреєм. При покладанні ієрархічних нагород архієрей виголошує «аксіос» (достойний). Нагороди кліриків у формі служебних відмінностей регулюють ієрархічне місце священнослужителя під час богослужіння при соборному служінні. При наявності однакових нагород перевага належить старшого за хіротонією.

Хіротонія (рукопокладання) — є особливим таїнством, де рукопокладаються єпископи, священики і диякони, вона не є нагородою. Нагороди існують у межах цих трьох чинів, для кожного свої.

Архієрейські нагороди

Послідовні

Послідовними нагородами для єпископа є підвищення в сані:

1. Архієпископ
2. Митрополит

Нагородження провадиться з ініціативи та за рішенням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України.

У сучасній Українській Православній Церкві архієпископ — почесний титул єпархіального архієрея, що надається Указом Блаженнішого Митрополита за заслуги, і не є окремим ієрархічним ступенем.

Митрополит історично був архієреєм, очільником митрополії — великої церковної області, що поєднує кілька єпархій. Архієреї, що управляли єпархіями, підпорядковувалися митрополиту. На сьогодні в Українській Православній Церкві титул «митрополит» є почесним званням після титулу «архієпископ». Відмінною частиною убрання митрополита є білий клобук (назва давньоруського головного убору).

Клобук носять клірики та архієреї різних чинів. У чинопослідовності постригу клобук називається шоломом спасіння та покривом слухняності. Чернець малої схими носить головний убір у вигляді циліндра, що розширюється догори, із трьома широкими стрічками чорного кольору, які спускаються на спину. Ієромонахи можуть носити клобук під час богослужіння. Приналежність позабогослужебного убрання архієрея — архієрейський клобук, за формою подібний до монашого. Митрополити носять клобук білого кольору з нашитим хрестом, архієпископи — чорного з нашитим хрестом.

Особливі права кафедри

1. Носіння другої панагії
2. Преднесення хреста
3. Преднесення

Право носіння другої панагії мають Святіший Патріарх Московський і всєї Русі, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України та Високопреосвященніший Митрополит Токійський і всієї Японії. Панагія — у православ'ї невелика ікона із зображенням Богоматері, є знаком архієрейського достоїнства, носиться єпископами на грудях. Є панагії із зображенням Трійці, розп'яття, вознесіння. Панагії бувають різні за формою — круглі, овальні, ромбоподібні, квадратні.

Право преднесення хреста за богослужіннями мають Святіший Патріарх Московський і всєї Русі та Блаженніший Митрополит Київський і всієї України (у межах України).

Примикірій (переносний свічник з однією свічею) використовують Святіший Патріарх за всіма богослужіннями, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України, Високопреосвященніші Митрополити Токійський і всієї Японії, Мінський і Слуцький, Кишенівський і всієї Молдови в межах своїх юрисдикцій, єпархіальні архієреї в межах своїх єпархій.

Нагороди для священства

Послідовними нагородами для священства є:

1. Набедреник
2. Камилавка фіолетового кольору
3. Наперсний хрест
4. Палиця
5. Сан протоієрея / ігумена
6. Хрест з прикрасами
7. Митра / сан архімандрита
8. Служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими вратами до Херувимської пісні
9. Служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими вратами до «Отче наш…»
10. носіння другого хреста із прикрасами
11. Сан протопресвітера

Набедреник. Нагородження провадиться Указом єпархіального архієрея не раніше ніж через три роки після хіротонії нагороджуваного. Це приналежність богослужебенго убрання священика Української Православної Церкви. Має вигляд довгастого прямокутника (плата) виготовленого з тканини, у центрі якого зображений хрест. Так само, як і архієрейська палиця, символізує «меч духовний, котрий є Слово Боже» (Еф. 6:17), Слово, яким повинен бути озброєний священик і яке одержало відображення в Чотириєвангелії, на що й указує прямокутна форма набедреника. Набедреник навішується через ліве плече і спускається із правого боку нижче пояса на стегно, а при палиці (у протоієрея й архімандрита) ліворуч.

Камилавка фіолетового кольору. Нагородження провадиться Указом єпархіального архієрея не раніше ніж через три роки після нагородження набедреником. Камилавка — головний убір у Православній Церкві фіолетового або чорного кольору у вигляді циліндра, що розширюється догори, є також нагородою для священиків. На сьогодні чорна камилавка — постійний головний убір для рясофорів (чернець нижчого ступеня постригу, дозволяється носити рясу із клобуком і чорною камилавкою, але без мантії, що вперше дається прийнявшому постриг), а також частина богослужебного убрання ієродиякона (а ще недавно й ігумена); ченцям же слід носити клобук.

Камилавка носиться під час богослужіння (знімається у випадках, передбачених уставом), а також під час офіційних та урочистих заходів. Представники білого духовенства можуть одержати її тільки як нагороду. Такі камилавки, на відміну від чернечих, фіолетового кольору й зроблені з оксамиту. Символічно камилавка означає терновий вінок Спасителя та умертвіння плоті.

Наперсний хрест. Нагородження провадиться Указом єпархіального архієрея не раніше ніж через три роки після нагородження камилавкою (для ченців — набедреником) і при строку служіння у священному сані не менше п'яти років. Надягається за богослужінням поверх убрання, у повсякденному житті — поверх ряси або під одягом, носиться на грудях («на персях») на мотузці або ланцюжку, одягнутих на шиї.

Сан протоієрея, сан ігумена (для монашествуючих). Нагородження провадиться Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України не раніше ніж через 10 років служіння у священному сані. Протоієрей — титул, що дається особі білого духовенства як нагорода в Православній Церкві. Зазвичай для настоятеля храму. В урочистій або офіційній мові до протоієрея, як і до архімандрита, варто звертатися «Ваше Високопреподобіє!». Ігуменство дається в нагородження монашествуючому священству (відповідає протоієрею в білому духовенстві) і зазвичай не пов'язується участю в управлінні монастирем, як це було історично. Ігумен, який є начальником монастиря, має право носіння посоха.

Палиця. Нагородження провадиться Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України не раніше ніж через 5 років після зведення в сан протоієрея (для монашествуючих — ігумена). Палиця — приналежність богослужебного убрання архієрея або архімандрита. Становить собою ромбовидний плат із зображенням хреста посередині, одним кутом прикріплений до стрічки. У символічному значенні палиця, як і набедреник, має те ж поняття духовного меча, тобто Слова Божого, яким завжди повинен бути озброєний пастир. Але в порівнянні з набедреником палиця належить до більш високого рівня, оскільки символізує ще й край рушника, яким Спаситель втирав ноги учням. При носінні навішується під фелонь (богослужебне убрання священика) через плече, причому палиця носиться праворуч, а набедреник — ліворуч.

Хрест із прикрасами. Нагородження провадиться Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України не раніше ніж через 5 років після нагородження палицею. Надягається за богослужінням поверх убрання, у повсякденній обстановці — поверх ряси.

Право носіння другого хреста із прикрасами — виняткова нагорода за особливі заслуги. Нагородження провадиться Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України.

Митра (для протоієреїв), сан архімандрита (для монашествуючих). Нагородження провадиться Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України не менш ніж за 30 років бездоганного служіння Церкві Божій. При зведенні в сан архімандрита одночасно покладається митра. Митру носять архієреї, архімандрити, а також священики, яким право носіння митри дається як нагородження; головний убір форми, близької до сферичної. Іноді на митрі з боків містяться маленькі ікони — Ісуса Христа, Богоматері, Івана Предтечі та якого-небудь святого або свята; і одна ікона зверху — Трійці або Серафима. Однак існують протоієрейські та архімандричі митри і без ікон. У сучасній практиці Української Православної Церкви архієрейська митра замість верхньої ікони увінчується маленьким хрестом. Начальник Єрусалимської духовної місії в сані архімандрита також носить митру із хрестом. Носиться винятково під час богослужіння (знімається у випадках, передбачених уставом).

Служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими вратами до Херувимської пісні. Нагородження провадиться Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України не раніше ніж через 5 років після нагородження митрою.

Служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими вратами до «Отче наш…». Нагородження провадиться Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України не раніше ніж через 5 років після нагородження правом служіння Божественної Літургії з розкритими Царськими вратами до Херувимської пісні.

Сан протопресвітера. Нагородження провадиться у виняткових випадках, за особливі церковні заслуги, з ініціативи та за рішенням Указу Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України. Протопресвітер — вище звання для особи білого духовенства в Українській Православній Церкві. Після 1917 року присвоюється в одиничних випадках священикам як нагорода за особливі заслуги. Не є окремим ступенем священства.

Нагороди для дияконства

Послідовними нагородами для дияконства є:

1. Подвійний орар
2. Возведення в сан протодиякона
3. Камилавка фіолетового кольору
4. Державні нагороди України

Посилання

• Ієрархічні нагороди Української православної церкви^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Примітки

1. У статті на позначення Українська православна церква використовуються терміни: Українська Православна Церква, Київська Митрополія, УПЦ.
2. Однак існують випадки надання цього титулу вікарним архієреям.