Іттоккортоорміут (східн.-ґренл. Illoqqortoormiut, станд. гренл. Ittoqqortoormiit МФА: [itːoqːɔʁtɔːʁmi?t] Іттоккортоормііт; дан. Scoresbysund Скорсбісунн) — місто на сході Ґренландії в комуні Сермерсоок, центр колишньої комуни Іттоккортоорміут, скасованої в 2009 році.
Географія
Іттоккортоорміут — одне із найвіддаленіших міст Ґренландії — добратися до нього можна лише літаком (двічі на тиждень із , Ісландія), потім вертольотом або човном — кілька місяців на рік. Місто розташоване біля устя фіорду Кангертіттівак (дан. Scoresby Sund — Скорсбісунн) — 70°31′ пн. ш. 22°00′ зх. д. / 70.517° пн. ш. 22.000° зх. д.. Данська назва Скорсбісунн походить від імені шотландського дослідника й китобоя , котрий наніс регіон на карту в 1822 р., ескімоська назва Іттоккортоорміут означає «Великий Будинок».
Комуна Іттоккортоорміут займала площу 235.000 км², межувала на півдні з , а на півночі з Північно-Східним Ґренландським національним парком. У січні 2008 року населення комуни становило 513 осіб. Фауна багата полярними ведмедями, вівцебиками й тюленями.
Фіорд Скорсбісунн є найбільшим фіордом у світі — його довжина досягає 350 км, глибина — 1500 м, найбільший острів фіорду — Мілн. Координати фіорду — 70°29′07″ пн. ш. 21°58′00″ зх. д. / 70.48528° пн. ш. 21.96667° зх. д.Координати: 70°29′07″ пн. ш. 21°58′00″ зх. д. / 70.48528° пн. ш. 21.96667° зх. д..
Історія
Містечко було засноване в 1925 р. Ейнаром Міккельсеном та ще сімдесятьма поселенцями з корабля «Густав Гольм». Це було наслідком зростання цікавості Норвегії до регіону Східної Ґренландії. Водночас це повинно було допомогти жителям Тасілака, де життєві умови погіршилися, і звідки жителі більш-менш добровільно були переселені. На новому місці їх чекали багаті мисливські угіддя з тюленями, моржами, нарвалами, полярними ведмедями і песцями.
Разом у тим, у цьому регіоні проживало також і інуїтське населення, про що свідчать руїни й інші археологічні знахідки.
Економіка
Місцеві мисливці поколіннями жили полюванням на ведмедів і китів, що дотепер залишається важливим культурно-економічним фактором у регіоні. М'ясо й інші тваринні продукти становлять основу господарства мисливських родин. Дохід складається з торгівлі цими продуктами, але при цьому він залишається сезонним і змінним. Поблизу Іттоккортоорміута знаходяться великі популяції палтуса й креветок, але наявність пакового льоду не дає змоги видобувати їх протягом цілого року, тому рибальство тут ніколи не було широко розвинене.
Останнім часом зростає роль туризму.
Див. також
Посилання й література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: иттоккортоормиит |
- «Гренландія й Арктика». Этан О'кэролл і Марко Эллиотт. Lonely Planet 2005. .
- Статистика Грнеландии. 3е видання, Травень 2005. ISSN 1604-7397
- Сайт муніципалітету Иттоккотоормиита [ 11 березня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Гренландії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ittokkortoormiut shidn grenl Illoqqortoormiut stand grenl Ittoqqortoormiit MFA itːoqːɔʁtɔːʁmi t Ittokkortoormiit dan Scoresbysund Skorsbisunn misto na shodi Grenlandiyi v komuni Sermersook centr kolishnoyi komuni Ittokkortoormiut skasovanoyi v 2009 roci SkoresbisundGeografiyaIttokkortoormiut odne iz najviddalenishih mist Grenlandiyi dobratisya do nogo mozhna lishe litakom dvichi na tizhden iz Islandiya potim vertolotom abo chovnom kilka misyaciv na rik Misto roztashovane bilya ustya fiordu Kangertittivak dan Scoresby Sund Skorsbisunn 70 31 pn sh 22 00 zh d 70 517 pn sh 22 000 zh d 70 517 22 000 Danska nazva Skorsbisunn pohodit vid imeni shotlandskogo doslidnika j kitoboya kotrij nanis region na kartu v 1822 r eskimoska nazva Ittokkortoormiut oznachaye Velikij Budinok Komuna Ittokkortoormiut zajmala ploshu 235 000 km mezhuvala na pivdni z a na pivnochi z Pivnichno Shidnim Grenlandskim nacionalnim parkom U sichni 2008 roku naselennya komuni stanovilo 513 osib Fauna bagata polyarnimi vedmedyami vivcebikami j tyulenyami Fiord Skorsbisunn ye najbilshim fiordom u sviti jogo dovzhina dosyagaye 350 km glibina 1500 m najbilshij ostriv fiordu Miln Koordinati fiordu 70 29 07 pn sh 21 58 00 zh d 70 48528 pn sh 21 96667 zh d 70 48528 21 96667 Koordinati 70 29 07 pn sh 21 58 00 zh d 70 48528 pn sh 21 96667 zh d 70 48528 21 96667 IstoriyaUseredini cerkvi Ittokkortoormiita Mistechko bulo zasnovane v 1925 r Ejnarom Mikkelsenom ta she simdesyatma poselencyami z korablya Gustav Golm Ce bulo naslidkom zrostannya cikavosti Norvegiyi do regionu Shidnoyi Grenlandiyi Vodnochas ce povinno bulo dopomogti zhitelyam Tasilaka de zhittyevi umovi pogirshilisya i zvidki zhiteli bilsh mensh dobrovilno buli pereseleni Na novomu misci yih chekali bagati mislivski ugiddya z tyulenyami morzhami narvalami polyarnimi vedmedyami i pescyami Razom u tim u comu regioni prozhivalo takozh i inuyitske naselennya pro sho svidchat ruyini j inshi arheologichni znahidki EkonomikaPriberezhzhya IttokkortoormiitaFjord Skoresbisund iz kosmosu Ittokkortoormiut roztashovanij bilya jogo girla Miscevi mislivci pokolinnyami zhili polyuvannyam na vedmediv i kitiv sho doteper zalishayetsya vazhlivim kulturno ekonomichnim faktorom u regioni M yaso j inshi tvarinni produkti stanovlyat osnovu gospodarstva mislivskih rodin Dohid skladayetsya z torgivli cimi produktami ale pri comu vin zalishayetsya sezonnim i zminnim Poblizu Ittokkortoormiuta znahodyatsya veliki populyaciyi paltusa j krevetok ale nayavnist pakovogo lodu ne daye zmogi vidobuvati yih protyagom cilogo roku tomu ribalstvo tut nikoli ne bulo shiroko rozvinene Ostannim chasom zrostaye rol turizmu Div takozhAdministrativnij podil GrenlandiyiPosilannya j literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ittokkortoormiit Grenlandiya j Arktika Etan O keroll i Marko Elliott Lonely Planet 2005 ISBN 1 74059 095 3 Statistika Grnelandii 3e vidannya Traven 2005 ISSN 1604 7397 Sajt municipalitetu Ittokkotoormiita 11 bereznya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Grenlandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi