Історія освоєння мінеральних ресурсів Канади
Перші дані про мінерали Канади одержані французьким дослідником Ж.Картьє в 1534 р. У XVI ст. поселенцями виявлене розсипне золото в долині річки Св. Лаврентія, старателі починають його видобуток. У XVII ст. в примор'ї виявлені поклади срібних руд та самородної міді (експедиція С.Шамплейна). У 1672 р. відкрито родовище вугілля на острові Кейп-Бретон, яке розроблялося ще і в XX ст. Тут збереглися сліди першої вугільної шахти Північної Америки. У 1686 р. в провінції Онтаріо виявлені поклади свинцево-срібних руд, а з 1737 р. в окрузі Сен-Моріс (Квебек) почали виплавляти чавун.
У 1842 р. створена Геологічна служба Канади, яка забезпечила геологічне вивчення території країни. В результаті її діяльності відкриті великі родовища вугілля, золота, міді, нікелю, перше родовище нафти Ойл-Спрінгс в провінції Онтаріо (1865 р.), сіль, азбест та інше. Видобуток вугілля в останній чверті XIX ст. сягав приблизно 2,5 млн т на рік (головним чином з родовищ провінції Британська Колумбія та острова Кейп-Бретон). Винайдення розсипного золота на річках Фрейзер і Томпсон (Британська Колумбія, 1858 р.), та родовища (Квебек, Онтаріо, 1866 р.) призвело до т.зв. «першої канадської золотої лихоманки», а відкриття багатих мідних руд в (1889 р.) — до «мідного буму» і створення металургії кольорових металів. Останньому сприяла розробка (з 1918 р.) свинцево-цинкових руд в Стьюарті.
Широку відомість отримало відкриття в 1897 р. нового золотоносного району на Північному Заході Канади, який отримав назву за річкою Клондайк (права притока Юкону). Багаті розсипні родовища притягували шукачів золота з усього світу. Головним центром розробок стало місто Доусон, куди спрямовувався рух тисяч старателів (нескінченні ланцюжки людей на білому тлі полярних гір отримали назву «чорних змій», які «сповзалися» в Доусон). Родовище повністю відпрацьовано до 1963 р.
В 1920-х роках почали розробляти золоті і мідні руди в районі Норанда-Руен (Квебек); золоті руди в (Онтаріо), нікелеві (Манітоба), розширили видобуток азбесту на найбільшому у світі родовищі в Північних Аппалачах. У другій половині XX ст. Канада залишалася однією з найпотужніших гірничодобувних країн світу, видобувала понад 60 видів мінеральної сировини та експортувала 40% від обсягів видобутку.
В кінці XX ст. у загальних запасах промислово розвинених країн Заходу, на частку Канади припадало 16% урану, 14% залізняку, 20% ільменіту, 9% нікелю, 8% кобальту, 29% вольфраму, 6% міді, 22% цинку, по 14% молібдену і свинцю, 50% азбесту, 90% калійних солей. Сучасна Канада має високорозвинену гірничодобувну промисловість і належить до числа провідних країн Заходу з видобутку руд нікелю, цинку, молібдену, кобальту, платини, міді, свинцю, урану, срібла, золота, азбесту, калійних солей, сірки, природного газу, гіпсу. На частку Канади в 1990-х роках припадало близько 15% сукупних потужностей промислово розвинених країн Заходу з видобутку неенергетичної сировини, в тому числі 22% підземних рудників річною потужністю понад 3 млн т руди кожний і 8% кар’єрів тієї ж потужності. Країна забезпечує внутрішні потреби в більшості видів мінеральної сировини і експортує азбест, руди цинку, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інш. Канада ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У 1994 р. вартість видобутої в Канаді мінеральної сировини становила 26 млрд кан. дол.; загальна кількість робочої сили, зайнятої в гірничодобувній промисловості — 338 тис. чол.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю в країні сьогодні здійснюють в Королівському гірничому коледжі при Університеті в Калгарі (1910 р.), на відділі гірничої справи та металургії університету в Галіфаксі (1907 р.), а геологів готують також в університетах Оттави (1848 р.), Едмонтона (1906 р.), Британської Колумбії (1908 р.), Зах. Онтаріо (1878 р.), в Лаврентійському університеті (1960 р.) та інш.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kanadi Pershi dani pro minerali Kanadi oderzhani francuzkim doslidnikom Zh Kartye v 1534 r U XVI st poselencyami viyavlene rozsipne zoloto v dolini richki Sv Lavrentiya starateli pochinayut jogo vidobutok U XVII st v primor yi viyavleni pokladi sribnih rud ta samorodnoyi midi ekspediciya S Shamplejna U 1672 r vidkrito rodovishe vugillya na ostrovi Kejp Breton yake rozroblyalosya she i v XX st Tut zbereglisya slidi pershoyi vugilnoyi shahti Pivnichnoyi Ameriki U 1686 r v provinciyi Ontario viyavleni pokladi svincevo sribnih rud a z 1737 r v okruzi Sen Moris Kvebek pochali viplavlyati chavun U 1842 r stvorena Geologichna sluzhba Kanadi yaka zabezpechila geologichne vivchennya teritoriyi krayini V rezultati yiyi diyalnosti vidkriti veliki rodovisha vugillya zolota midi nikelyu pershe rodovishe nafti Ojl Springs v provinciyi Ontario 1865 r sil azbest ta inshe Vidobutok vugillya v ostannij chverti XIX st syagav priblizno 2 5 mln t na rik golovnim chinom z rodovish provinciyi Britanska Kolumbiya ta ostrova Kejp Breton Vinajdennya rozsipnogo zolota na richkah Frejzer i Tompson Britanska Kolumbiya 1858 r ta rodovisha Kvebek Ontario 1866 r prizvelo do t zv pershoyi kanadskoyi zolotoyi lihomanki a vidkrittya bagatih midnih rud v 1889 r do midnogo bumu i stvorennya metalurgiyi kolorovih metaliv Ostannomu spriyala rozrobka z 1918 r svincevo cinkovih rud v Styuarti Shiroku vidomist otrimalo vidkrittya v 1897 r novogo zolotonosnogo rajonu na Pivnichnomu Zahodi Kanadi yakij otrimav nazvu za richkoyu Klondajk prava pritoka Yukonu Bagati rozsipni rodovisha prityaguvali shukachiv zolota z usogo svitu Golovnim centrom rozrobok stalo misto Douson kudi spryamovuvavsya ruh tisyach starateliv neskinchenni lancyuzhki lyudej na bilomu tli polyarnih gir otrimali nazvu chornih zmij yaki spovzalisya v Douson Rodovishe povnistyu vidpracovano do 1963 r V 1920 h rokah pochali rozroblyati zoloti i midni rudi v rajoni Noranda Ruen Kvebek zoloti rudi v Ontario nikelevi Manitoba rozshirili vidobutok azbestu na najbilshomu u sviti rodovishi v Pivnichnih Appalachah U drugij polovini XX st Kanada zalishalasya odniyeyu z najpotuzhnishih girnichodobuvnih krayin svitu vidobuvala ponad 60 vidiv mineralnoyi sirovini ta eksportuvala 40 vid obsyagiv vidobutku V kinci XX st u zagalnih zapasah promislovo rozvinenih krayin Zahodu na chastku Kanadi pripadalo 16 uranu 14 zaliznyaku 20 ilmenitu 9 nikelyu 8 kobaltu 29 volframu 6 midi 22 cinku po 14 molibdenu i svincyu 50 azbestu 90 kalijnih solej Suchasna Kanada maye visokorozvinenu girnichodobuvnu promislovist i nalezhit do chisla providnih krayin Zahodu z vidobutku rud nikelyu cinku molibdenu kobaltu platini midi svincyu uranu sribla zolota azbestu kalijnih solej sirki prirodnogo gazu gipsu Na chastku Kanadi v 1990 h rokah pripadalo blizko 15 sukupnih potuzhnostej promislovo rozvinenih krayin Zahodu z vidobutku neenergetichnoyi sirovini v tomu chisli 22 pidzemnih rudnikiv richnoyu potuzhnistyu ponad 3 mln t rudi kozhnij i 8 kar yeriv tiyeyi zh potuzhnosti Krayina zabezpechuye vnutrishni potrebi v bilshosti vidiv mineralnoyi sirovini i eksportuye azbest rudi cinku nikelyu svincyu zaliza midi kalijnih solej sribla naftu gaz i insh Kanada vvozit rudi margancyu hromu olova boksiti i fosfatni rudi U 1994 r vartist vidobutoyi v Kanadi mineralnoyi sirovini stanovila 26 mlrd kan dol zagalna kilkist robochoyi sili zajnyatoyi v girnichodobuvnij promislovosti 338 tis chol Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu v krayini sogodni zdijsnyuyut v Korolivskomu girnichomu koledzhi pri Universiteti v Kalgari 1910 r na viddili girnichoyi spravi ta metalurgiyi universitetu v Galifaksi 1907 r a geologiv gotuyut takozh v universitetah Ottavi 1848 r Edmontona 1906 r Britanskoyi Kolumbiyi 1908 r Zah Ontario 1878 r v Lavrentijskomu universiteti 1960 r ta insh Div takozhKorisni kopalini Kanadi Girnicha promislovist Kanadi Ekonomika Kanadi Geologiya KanadiDzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s