Тринідад і Тобаго — одна з острівних держав Карибського моря. Колоніяльний період наклав великий відбиток на її історію.
Доколумбів період
Першими мешканцями Тринідаду і Тобаго були індіанці-араваки (острів Тринідад) та індіанці-кариби (острів Тобаго).
Іспанський період
Острів Тринідад відкрив Христофор Колумб 31 липня 1498 р. під час своєї третьої подорожі до Нового Світу. 15 грудня 1521 р. Іспанія оголосила острів своєю колонією (в складі Венесуели), але до 1532 р. не розпочинала його колонізації. Того ж року Іспанія призначила губернатора острова. До 1595 р. колонізація острова просувалася повільно, бо на ньому не було дорогоцінних металів.
У 1595 р. на о. Тринідад висадився британський мореплавець У. Релей для того, щоб підремонтувати свій корабель. Британець загарбав новозбудоване м. Сан-Хосе. Нападали на острів голландці 1640 р. та французи у 1677 і 1690 рр. З 1628 р. островом Тобаго володіли Нідерланди, а з 20 травня 1654 р. — герцогство Курляндське, з 1659 р. — знову Нідерланди, а з 1666 р. — почергово Англія, Курляндія, Нідерланди та Франція. В 1735 р. Тринідад став окремою колонією. У XVII ст. на острові було закладено плантації цукрової тростини й тютюну. Для роботи на них завозили з Африки чорношкірих рабів. Наприкінці XVIII ст. на острів прибула значна кількість французів. Тобаго у 1762 р. став британською колонією, але в 1781 — 1793 і 1802—1803 рр. його скуповувала Франція.
Британський період
Під час війни Англії та Іспанії у 1797 р. британська ескадра ввійшла до затоки Парія. Тринідад чинив британцям легкий опір і здався 18 лютого того ж року. Згідно з умовами Ам'єнського договору 1802 р. острів офіційно було визнано британською колонією. У 1814 р. під британський суверенітет остаточно перейшов і о. Тобаго. Із Тринідадом його пов'язали адміністративно, утворивши 1 січня 1899 р. коронну колонію Великої Британії — Тринідад і Тобаго.
У 1950 р. Тринідаду і Тобаго метрополія надала внутрішнє самоврядування. У 1958 р. Тринідад і Тобаго ввійшли до Вест-Індської Федерації, яка згодом розпалася.
Незалежність
31 серпня 1962 р. країна стала незалежною державою у рамках Британської Співдружності. Главою держави і надалі вважалася британська королева, першим прем'єр-міністром став Ерик Вільямс (1959—1981 рр.). Економічна влада належала білій меншості. Республіка була проголошена 1 серпня 1976 р., першим президентом став колишній генерал-губернатор Елліс Кларк (1976 — 1987 рр.). 19 березня 1987 р. президентом став Нур Мохаммед Хассаналі. У 1987 р. Тобаго надали повне внутрішнє самоврядування. Чорношкірі мусульманські екстремісти у 1990 р. вчинили невдалу спробу державного перевороту. У грудні 1991 р. парламентські вибори виграв Народний національний рух на чолі з Патриком Меннінгом. Вибори 1995 р. не принесли чіткої переваги жодній з партій, тому було сформовано коаліційний уряд на чолі з Басдео Пандеєм. У грудні 1996 р. Тобаго падали внутрішню автономію. 19 березня 1997 р. президентом став Артур Робінсон. В кінці 1990-х рр. у країні відзначалися прояви жорстокої злочинності. Гострою проблемою залишається безробіття. З 17 березня 2003 р. президент — Джордж Максвел Ричардс.
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 608с. с.503-504.
- Э. Л. Белый. Тринидад и Тобаго. Москва. «Знание». 1984. -64с. (Серия «У политической карты мира». № 4).
- Tobago: the history of the Dutch and Courlanders settlements [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Січень 2009) |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trinidad i Tobago odna z ostrivnih derzhav Karibskogo morya Koloniyalnij period naklav velikij vidbitok na yiyi istoriyu Dokolumbiv periodPershimi meshkancyami Trinidadu i Tobago buli indianci aravaki ostriv Trinidad ta indianci karibi ostriv Tobago Ispanskij periodOstriv Trinidad vidkriv Hristofor Kolumb 31 lipnya 1498 r pid chas svoyeyi tretoyi podorozhi do Novogo Svitu 15 grudnya 1521 r Ispaniya ogolosila ostriv svoyeyu koloniyeyu v skladi Venesueli ale do 1532 r ne rozpochinala jogo kolonizaciyi Togo zh roku Ispaniya priznachila gubernatora ostrova Do 1595 r kolonizaciya ostrova prosuvalasya povilno bo na nomu ne bulo dorogocinnih metaliv U 1595 r na o Trinidad visadivsya britanskij moreplavec U Relej dlya togo shob pidremontuvati svij korabel Britanec zagarbav novozbudovane m San Hose Napadali na ostriv gollandci 1640 r ta francuzi u 1677 i 1690 rr Z 1628 r ostrovom Tobago volodili Niderlandi a z 20 travnya 1654 r gercogstvo Kurlyandske z 1659 r znovu Niderlandi a z 1666 r pochergovo Angliya Kurlyandiya Niderlandi ta Franciya V 1735 r Trinidad stav okremoyu koloniyeyu U XVII st na ostrovi bulo zakladeno plantaciyi cukrovoyi trostini j tyutyunu Dlya roboti na nih zavozili z Afriki chornoshkirih rabiv Naprikinci XVIII st na ostriv pribula znachna kilkist francuziv Tobago u 1762 r stav britanskoyu koloniyeyu ale v 1781 1793 i 1802 1803 rr jogo skupovuvala Franciya Britanskij periodPid chas vijni Angliyi ta Ispaniyi u 1797 r britanska eskadra vvijshla do zatoki Pariya Trinidad chiniv britancyam legkij opir i zdavsya 18 lyutogo togo zh roku Zgidno z umovami Am yenskogo dogovoru 1802 r ostriv oficijno bulo viznano britanskoyu koloniyeyu U 1814 r pid britanskij suverenitet ostatochno perejshov i o Tobago Iz Trinidadom jogo pov yazali administrativno utvorivshi 1 sichnya 1899 r koronnu koloniyu Velikoyi Britaniyi Trinidad i Tobago U 1950 r Trinidadu i Tobago metropoliya nadala vnutrishnye samovryaduvannya U 1958 r Trinidad i Tobago vvijshli do Vest Indskoyi Federaciyi yaka zgodom rozpalasya Nezalezhnist31 serpnya 1962 r krayina stala nezalezhnoyu derzhavoyu u ramkah Britanskoyi Spivdruzhnosti Glavoyu derzhavi i nadali vvazhalasya britanska koroleva pershim prem yer ministrom stav Erik Vilyams 1959 1981 rr Ekonomichna vlada nalezhala bilij menshosti Respublika bula progoloshena 1 serpnya 1976 r pershim prezidentom stav kolishnij general gubernator Ellis Klark 1976 1987 rr 19 bereznya 1987 r prezidentom stav Nur Mohammed Hassanali U 1987 r Tobago nadali povne vnutrishnye samovryaduvannya Chornoshkiri musulmanski ekstremisti u 1990 r vchinili nevdalu sprobu derzhavnogo perevorotu U grudni 1991 r parlamentski vibori vigrav Narodnij nacionalnij ruh na choli z Patrikom Menningom Vibori 1995 r ne prinesli chitkoyi perevagi zhodnij z partij tomu bulo sformovano koalicijnij uryad na choli z Basdeo Pandeyem U grudni 1996 r Tobago padali vnutrishnyu avtonomiyu 19 bereznya 1997 r prezidentom stav Artur Robinson V kinci 1990 h rr u krayini vidznachalisya proyavi zhorstokoyi zlochinnosti Gostroyu problemoyu zalishayetsya bezrobittya Z 17 bereznya 2003 r prezident Dzhordzh Maksvel Richards DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 608s s 503 504 E L Belyj Trinidad i Tobago Moskva Znanie 1984 64s Seriya U politicheskoj karty mira 4 Tobago the history of the Dutch and Courlanders settlements 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Sichen 2009 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi