Австразія | Фризія бл. 600–734 | |||
Імперія Каролінгів (800–843) | ||||
графство Фландрія IX століття – 1384 | Лотарингія, потім Нижня Лотарингія 855–954–977 рр. | |||
Князівство-єпископство Льєж + Князівство Stavelot- Malmedy + Герцогство Бульйонське X століття – 1795 | Інші феодальні держави | Графство Люксембург 963–1384 | X–XIV століття | |
Бургундські Нідерланди | Герцогство Люксембург 1384–1443 | 1384–1482 | ||
Габсбурзькі Нідерланди 1482–1795 (Сімнадцять провінцій, ) | ||||
Іспанські (Південні) Нідерланди 1549–1713 | ||||
Голландська республіка 1581–1795 | ||||
Австрійські Нідерланди 1713–95 | ||||
єпископство Льєж (революція) 1789–92 | Бельгійські сполучені штати 1790 | |||
Перша французька республіка 1795–1804 | Батавська республіка 1795–1806 | |||
Перша Французька імперія 1804–15 | ||||
Королівство Нідерланди 1806–10 | ||||
Об’єднане королівство Нідерланди (з 1815 року) | ||||
Королівство Бельгія з 1830 року | Люксембург з 1839 року | Нідерланди |
Люксембург як самостійна держава бере початок від середньовічного графства, а надалі герцогства, що утворилось у 10-му ст. Завдяки боротьбі великих держав Європи в 19-му ст. він офіційно закріпив за собою статус незалежної держави.
Доісторичний час
Археологи відзначають давність заселення території Люксембургу людьми. Період неоліту почався тут у 6-5 тис. до н. е. На цій території змінили одна одну кілька археологічних культур.
Античність
До завоювання території сучасного Люксембургу римлянами його населяли кельти. Юлій Цезар завоював ці землі для Риму у 50-х рр. 1-го ст. до н. е. Територія Люксембургу ввійшла до складу римської провінції Белгіка.
Середньовіччя
VII ст. — територія країни включена до складу Франкського королівства.
Історія самостійного графства Люксембург починається з 963 року, коли граф Зиґфруа Арденнський побудував на місці давньоримського поселення перший замок, названий пізніше «Північним Гібралтаром». У різні часи цією територією керували різні європейські правителі, що безсумнівно впливало на формування місцевих культурних цінностей і традицій. Герцогство з 1354, під управлінням Габсбургів 1482—1797; Франції 1797—1815; під управлінням Голландії з 1815 до 1830.
Зведені тут будівлі традиційні для Західної Європи й у той же час самобутні. Прикрасою старого міста є скельна капела Сен-Кірен (VI і XV ст.), готична церква Сен-Мішель (1519 р.), ренесансний Палац юстиції (XVII ст.), бароковий собор Нотр-Дам (XVII ст.).
Новий час
На Віденському конгресі 9 червня 1815 року було вирішено надати Люксембургу статус Великого герцогства на правах особистої унії з королівством Нідерландів. Під час Бельгійської революції 1830 року і проголошення Бельгією незалежності від Нідерландів, Люксембург став на бік Бельгії. 1839 року Люксембург було розділено: західні валлонські регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Герцогству було надано право самоврядування. Впродовж 1842—1919 років Люксембург перебував у митному союзі з Німеччиною. У 1866—1867 рр. стався конфлікт поміж Францією та Пруссією, викликаний питанням про статус Люксембурзького герцогства. На правах особистого спадку воно належало королю Нідерландів Віллему I з Оранської династії. Одночасно з цим до червня 1866 року Люксембург нарівні з Лімбургом входив до Німецького союзу (аж до початку австро-прусської війни 17 червня 1866 роки) і значився федеральної фортецею з прусським гарнізоном. За Празьким миром 1866 Австрія втратила Шлезвіґ і Гольштейн, передала Італії Венеційську область. В результаті Австро-прусської війни Австрію було усунуто від загальнонімецьких справ. Замість ліквідованого Німецького союзу Пруссія створила Північнонімецький союз під своєю зверхністю.
1867 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням Лондонської конференції. 17 жовтня 1868 року прийнято конституцію. Король Нідерландів Віллем III помер 23 листопада 1890 року, не маючи нащадка за чоловічою лінією. Після смерті батька 10-річна Вільгельміна вступила на престол, проте до її повноліття її мати Ема була за регентку Нідерландів. Так як люксембурзький престол тоді передавався по салічному закону, Вільгельміна успадкувала від батька тільки нідерландський престол, а персональна унія між Нідерландами та Люксембургом закінчилася. За великого герцога Люксембурзького став Адольф Нассауський. При цьому Бельгія запропонувала новому великому герцогу продати свої права на Люксембург їй, але той відмовив. Таким чином протестант Адольф Нассау-Вайльбург опинився на троні католицької держави Люксембург. В перші роки він стикнувся з низькою проблем, зокрема навіть не мав резиденції у Люксембургу і жив тривалий час у своєму замку в Нассау. Маючи вже похилий вік Адольф I у 1902 році передав керування країною своєму синові Вільгельму. Помер Адольф 17 листопада 1905 року у замку Хоенбург (Баварія).
Проте, офіційно Вільгельм став великим герцогом тільки у 1905 році. На цей момент він вже був тяжко хворим. З 1898 року Вільгельм страждав церебральною недостатністю. У січні 1906 року він переніс серйозний напад цієї хвороби. Протягом року він не міг виконувати свої обов'язки. В цей момент Леопольд II запропонував йому продати свої права на велике герцогство, але Вільгельм IV відмовився.
Намагаючись зберегти свою родину при владі, він вирішив змінити закон щодо спадкування корони великого герцога. Раніше на це мали право лише чоловіки. У 1907 році Вільгельм IV зміг умовити парламент затвердити новий закон, згідно з яким жінки отримали право наслідувати корону Люксембургу. Після цього спадкоємицею трону стала старша донька Вільгельма — Марія-Аделаїда.
Проте діяльність нової великої герцогині не стала фактором, що об'єднав країну. Спочатку Марія-Аделаїда чітко окреслила права корони, що призвело до конфлікту з парламентом. Після смерті ж прем'єр-міністра Пауля Ейсхена у 1915 році, який займав цю посаду ще з часів правління її діда, великого герцога Адольфа I, Марія Аделаїда особисто почала формувати уряд. Це не дуже вдавалося молодій володарці держави. Тільки у 1915 році вона 5 разів розпускала кабінет міністрів.
Внаслідок цього держава поринула у чвари. В цей же час відбувалася Перша світова війна. Велике герцогство стало місце протистояння Франції й Німеччини. Ще раніше — 2 серпня 1914 року — державу окупував німецький вермахт. Слід зазначити, що двадцятирічна велика герцогиня Люксембурзька, захищаючи кордони своєї маленької держави, прибула в авто на прикордонний міст з Німецькою імперією й наказала водієві поставити авто поперек дороги. Ні вмовляння, ні погрози командира німецької дивізії на неї не подіяли. За наказом Вільгельма II її було ув'язнено в Нюрнберзький замок, де вона перебувала до закінчення війни. Марія-Аделаїда приймала у себе кайзера Вільгельма II, підтримувала стосунки з німецькими князівствами, а також дала згоду на заручення однієї з люксембурзьких принцес — Антуанетти — із спадкоємцем королівства Баварії — Рупрехтом Вітельсбахом. В результаті ситуація почала загострюватися. А після поразки Німеччини країни Антанти, особливо Франція та Бельгія, згадали про позицію великої герцогині під час Першої світової війни. У підсумку, Марія-Аделаїда 14 січня 1919 року зреклася трону на користь своєї сестри Шарлотти. За два тижні Марія-Аделаїда залишила Люксембург.
XX століття
З 15 січня 1919 року, після зречення старшої сестри Марії Аделаїди стала на чолі держави Шарлотта. Під час референдуму 28 вересня 1919 року, що стосувався нової конституції, 77,8 % населення Люксембургу проголосували за продовження велико-герцогської монархії із Шарлоттою як главою держави. З прийняттям конституції влада монарха дістала чітке регламентування. 16 грудня 1920 року Люксембург став членом Ліги Націй.
У 1921 році Люксембург увійшов до економічного та валютного союзу з Бельгією (UEBL), але протягом усього XX століття Німеччина залишалася найважливішим економічним партнером. 23 лютого 1923 року Люксембург встановив дипломатичні відносини з Естонією. У 1930-х роках співпраця з Бельгією погіршилася, оскільки держава опинилася під впливом європейської лівої та правої політики. Уряд намагався протистояти комуністичним заворушенням у промислових районах та водночас продовжував дружні відносини із нацистською Німеччиною.
Люксембург під час Другої світової війни
10 травня 1940 німецький Вермахт, розпочав одночасно вторгнення на територію Люксембургу, Нідерландів та Бельгії за планом операції «Гельб». Ніякого опору на території Люксембургу німцям не було надано. О 8:00 ранку в Люксембург увійшли французькі війська — 3-я кавалерійська дивізія, 1-а бригада спагі і танкова рота. Однак, через кілька годин французькі війська залишили Люксембург, не вступивши в бої проти німців. Протягом дня німці окупували країну. Родина монарха та уряд втекли до Франції.
Наступ почався з повітряного нальоту на аеродроми, командні пункти, військові склади й найважливіші індустріальні центри Нідерландів, Бельгії і Франції. Використавши тактику парашутних і планерних десантів, німцям вдалося в короткий термін паралізувати внутрішні райони Нідерландів. 13 травня розпочався штурм «Голландської фортеці», а вже 14 травня королевою Нідерландів була підписана повна капітуляція.
11 травня була зруйнована оборона бельгійців на каналі Альберта. Через територію Бельгії, обійшовши лінію Мажино з півночі, німецькі війська захопили майже всю Францію. Рештки англо-французької армії були витіснені у район Дюнкерка, де вони евакуювалися до Великої Британії. Франція змушена була підписати ганебну капітуляцію у відомому з 1918 року вагончику у Комп'єні.
На початку вересня 1942 року в країні відбулися страйки в знак протесту проти насильного приєднання до Німеччини і масової мобілізації до вермахту згідно з наказом за 30 серпня. Німецькою адміністрацією був жорстоко придушений заколот — 21 людину стратили, сотні людей відправили в табори. Гуаляйтер Люксембургу Густав Саймон оголосив про воєнний стан таким чином взявши під контроль цивільне населення держави.
У вересні 1944 р. військові сили США звільнили більшу частину країни. Вони увійшли до столиці 10 вересня 1944 р. У грудні цього року німецьким військам під час Арденнської операції вдалося захопити північ Люксембургу, але в січні 1945 року вони були відсунуті від Люксембургу союзниками на захід. 22 лютого 1945 року Люксембург було повністю звільнено. Під час війни загинуло в боях 5259 люксембуржців.
Повоєнний період
Велика Герцогиня Шарлотта повернувшись в країну в квітні 1945 року, здійснила поїздку регіонами, постраждалими у війні.
У 1948 році Люксембург увійшов до союзу Бенілюкс, із 1949 р. — вступ до НАТО. У 1957 р. Люксембург став одним із засновників ЄЕС.
1956 року Шарлотта отримала від Папи Римського Пія XII Золоту троянду. Це штучна троянда з пелюстками із золота, якою Папа Римський рідко і у виняткових випадках нагороджує католицьких принцес і жінок-монархів. 12 листопада 1964 року велика герцогиня Шарлота відреклася престолу на користь старшого сина Жана. 1969 року Шарлотта і принц Феліче відсвяткували 50-річчя спільного життя. Принц помер рік по тому. Останній раз Шарлотта з'явилася на публіці в травні 1985 року на зустрічі з папою римським Іоанном Павлом II. Вона померла 9 липня 1985 року і похована в усипальниці собору Нотр-Дам де Люксембург. З її смертю припинила існування Нассауська династія Люксембургу. Попри це, її нащадки зберегли титул Нассау, хоча належать до будинку Пармських Бурбонів.
У 1990-х роках Люксембург став однією із найзаможніших країн Заходу з високорозвиненою економікою. Банківська справа і фінансові послуги стали основним видом економічної діяльності. Люксембург — один з фінансових центрів Європи, і зараз тут знаходяться представництва 240 іноземних банків, яких привабили прийняті наприкінці 1970-х років найсприятливіші в ЄС закони про банківську діяльність, що гарантують збереження таємниці внесків.
При цьому влада Люксембургу докладає максимум зусиль, щоб зберегти неповторний шарм старого європейського міста. Важливий принцип, що діє у Люксембургу, — багатим містянам заборонено шокувати розкішшю власників сусідніх будинків. Усі громадяни рівні перед законом, права кожного неухильно дотримуються поза залежністю від соціального стану. Винятків не роблять навіть для Великого герцога Люксембургу. Ці обмеження спрямовані на дотримання принципів соціальної рівності. У їхній основі — уважне ставлення до всіх членів суспільства, що стало нормою і для влади, і для громадян Люксембургу.
З 1 січня 1999 року Люксембург увійшов одним з перших країн до Єврозони. 7 жовтня 2000 року після зречення з престолу герцога Жана великим герцогом Люксембургу став Анрі.
Примітки
- Б. М. Гончар. Віденський конгрес 1814-15 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Horne, Alistair, To Lose a Battle, p.258-264(англ.)
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -508с. с.289.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Nizhnih Zemelpr Avstraziya Friziya bl 600 734 Imperiya Karolingiv 800 843 grafstvo Flandriya IX stolittya 1384 Lotaringiya potim Nizhnya Lotaringiya 855 954 977 rr Knyazivstvo yepiskopstvo Lyezh Knyazivstvo Stavelot Malmedy Gercogstvo Buljonske X stolittya 1795 Inshi feodalni derzhavi Grafstvo Lyuksemburg 963 1384 X XIV stolittya Burgundski Niderlandi Gercogstvo Lyuksemburg 1384 1443 1384 1482 Gabsburzki Niderlandi 1482 1795 Simnadcyat provincij Ispanski Pivdenni Niderlandi 1549 1713 Gollandska respublika 1581 1795 Avstrijski Niderlandi 1713 95 yepiskopstvo Lyezh revolyuciya 1789 92 Belgijski spolucheni shtati 1790 Persha francuzka respublika 1795 1804 Batavska respublika 1795 1806 Persha Francuzka imperiya 1804 15 Korolivstvo Niderlandi 1806 10 Ob yednane korolivstvo Niderlandi z 1815 roku Korolivstvo Belgiya z 1830 roku Lyuksemburg z 1839 roku Niderlandi Lyuksemburg yak samostijna derzhava bere pochatok vid serednovichnogo grafstva a nadali gercogstva sho utvorilos u 10 mu st Zavdyaki borotbi velikih derzhav Yevropi v 19 mu st vin oficijno zakripiv za soboyu status nezalezhnoyi derzhavi Doistorichnij chasArheologi vidznachayut davnist zaselennya teritoriyi Lyuksemburgu lyudmi Period neolitu pochavsya tut u 6 5 tis do n e Na cij teritoriyi zminili odna odnu kilka arheologichnih kultur AntichnistDo zavoyuvannya teritoriyi suchasnogo Lyuksemburgu rimlyanami jogo naselyali kelti Yulij Cezar zavoyuvav ci zemli dlya Rimu u 50 h rr 1 go st do n e Teritoriya Lyuksemburgu vvijshla do skladu rimskoyi provinciyi Belgika SerednovichchyaDokladnishe Gercogstvo Lyuksemburg VII st teritoriya krayini vklyuchena do skladu Frankskogo korolivstva Istoriya samostijnogo grafstva Lyuksemburg pochinayetsya z 963 roku koli graf Zigfrua Ardennskij pobuduvav na misci davnorimskogo poselennya pershij zamok nazvanij piznishe Pivnichnim Gibraltarom U rizni chasi ciyeyu teritoriyeyu keruvali rizni yevropejski praviteli sho bezsumnivno vplivalo na formuvannya miscevih kulturnih cinnostej i tradicij Gercogstvo z 1354 pid upravlinnyam Gabsburgiv 1482 1797 Franciyi 1797 1815 pid upravlinnyam Gollandiyi z 1815 do 1830 Zvedeni tut budivli tradicijni dlya Zahidnoyi Yevropi j u toj zhe chas samobutni Prikrasoyu starogo mista ye skelna kapela Sen Kiren VI i XV st gotichna cerkva Sen Mishel 1519 r renesansnij Palac yusticiyi XVII st barokovij sobor Notr Dam XVII st Novij chasNa Videnskomu kongresi 9 chervnya 1815 roku bulo virisheno nadati Lyuksemburgu status Velikogo gercogstva na pravah osobistoyi uniyi z korolivstvom Niderlandiv Pid chas Belgijskoyi revolyuciyi 1830 roku i progoloshennya Belgiyeyu nezalezhnosti vid Niderlandiv Lyuksemburg stav na bik Belgiyi 1839 roku Lyuksemburg bulo rozdileno zahidni vallonski regioni vidijshli do Belgiyi a reshta teritoriyi zalishilasya pid vladoyu Niderlandiv Gercogstvu bulo nadano pravo samovryaduvannya Vprodovzh 1842 1919 rokiv Lyuksemburg perebuvav u mitnomu soyuzi z Nimechchinoyu U 1866 1867 rr stavsya konflikt pomizh Franciyeyu ta Prussiyeyu viklikanij pitannyam pro status Lyuksemburzkogo gercogstva Na pravah osobistogo spadku vono nalezhalo korolyu Niderlandiv Villemu I z Oranskoyi dinastiyi Odnochasno z cim do chervnya 1866 roku Lyuksemburg narivni z Limburgom vhodiv do Nimeckogo soyuzu azh do pochatku avstro prusskoyi vijni 17 chervnya 1866 roki i znachivsya federalnoyi forteceyu z prusskim garnizonom Za Prazkim mirom 1866 Avstriya vtratila Shlezvig i Golshtejn peredala Italiyi Venecijsku oblast V rezultati Avstro prusskoyi vijni Avstriyu bulo usunuto vid zagalnonimeckih sprav Zamist likvidovanogo Nimeckogo soyuzu Prussiya stvorila Pivnichnonimeckij soyuz pid svoyeyu zverhnistyu 1867 roku Lyuksemburg nabuv statusu vichno nejtralnoyi derzhavi zgidno z rishennyam Londonskoyi konferenciyi 17 zhovtnya 1868 roku prijnyato konstituciyu Korol Niderlandiv Villem III pomer 23 listopada 1890 roku ne mayuchi nashadka za cholovichoyu liniyeyu Pislya smerti batka 10 richna Vilgelmina vstupila na prestol prote do yiyi povnolittya yiyi mati Ema bula za regentku Niderlandiv Tak yak lyuksemburzkij prestol todi peredavavsya po salichnomu zakonu Vilgelmina uspadkuvala vid batka tilki niderlandskij prestol a personalna uniya mizh Niderlandami ta Lyuksemburgom zakinchilasya Za velikogo gercoga Lyuksemburzkogo stav Adolf Nassauskij Pri comu Belgiya zaproponuvala novomu velikomu gercogu prodati svoyi prava na Lyuksemburg yij ale toj vidmoviv Takim chinom protestant Adolf Nassau Vajlburg opinivsya na troni katolickoyi derzhavi Lyuksemburg V pershi roki vin stiknuvsya z nizkoyu problem zokrema navit ne mav rezidenciyi u Lyuksemburgu i zhiv trivalij chas u svoyemu zamku v Nassau Mayuchi vzhe pohilij vik Adolf I u 1902 roci peredav keruvannya krayinoyu svoyemu sinovi Vilgelmu Pomer Adolf 17 listopada 1905 roku u zamku Hoenburg Bavariya Prote oficijno Vilgelm stav velikim gercogom tilki u 1905 roci Na cej moment vin vzhe buv tyazhko hvorim Z 1898 roku Vilgelm strazhdav cerebralnoyu nedostatnistyu U sichni 1906 roku vin perenis serjoznij napad ciyeyi hvorobi Protyagom roku vin ne mig vikonuvati svoyi obov yazki V cej moment Leopold II zaproponuvav jomu prodati svoyi prava na velike gercogstvo ale Vilgelm IV vidmovivsya Namagayuchis zberegti svoyu rodinu pri vladi vin virishiv zminiti zakon shodo spadkuvannya koroni velikogo gercoga Ranishe na ce mali pravo lishe choloviki U 1907 roci Vilgelm IV zmig umoviti parlament zatverditi novij zakon zgidno z yakim zhinki otrimali pravo nasliduvati koronu Lyuksemburgu Pislya cogo spadkoyemiceyu tronu stala starsha donka Vilgelma Mariya Adelayida Prote diyalnist novoyi velikoyi gercogini ne stala faktorom sho ob yednav krayinu Spochatku Mariya Adelayida chitko okreslila prava koroni sho prizvelo do konfliktu z parlamentom Pislya smerti zh prem yer ministra Paulya Ejshena u 1915 roci yakij zajmav cyu posadu she z chasiv pravlinnya yiyi dida velikogo gercoga Adolfa I Mariya Adelayida osobisto pochala formuvati uryad Ce ne duzhe vdavalosya molodij volodarci derzhavi Tilki u 1915 roci vona 5 raziv rozpuskala kabinet ministriv Vnaslidok cogo derzhava porinula u chvari V cej zhe chas vidbuvalasya Persha svitova vijna Velike gercogstvo stalo misce protistoyannya Franciyi j Nimechchini She ranishe 2 serpnya 1914 roku derzhavu okupuvav nimeckij vermaht Slid zaznachiti sho dvadcyatirichna velika gercoginya Lyuksemburzka zahishayuchi kordoni svoyeyi malenkoyi derzhavi pribula v avto na prikordonnij mist z Nimeckoyu imperiyeyu j nakazala vodiyevi postaviti avto poperek dorogi Ni vmovlyannya ni pogrozi komandira nimeckoyi diviziyi na neyi ne podiyali Za nakazom Vilgelma II yiyi bulo uv yazneno v Nyurnberzkij zamok de vona perebuvala do zakinchennya vijni Mariya Adelayida prijmala u sebe kajzera Vilgelma II pidtrimuvala stosunki z nimeckimi knyazivstvami a takozh dala zgodu na zaruchennya odniyeyi z lyuksemburzkih princes Antuanetti iz spadkoyemcem korolivstva Bavariyi Ruprehtom Vitelsbahom V rezultati situaciya pochala zagostryuvatisya A pislya porazki Nimechchini krayini Antanti osoblivo Franciya ta Belgiya zgadali pro poziciyu velikoyi gercogini pid chas Pershoyi svitovoyi vijni U pidsumku Mariya Adelayida 14 sichnya 1919 roku zreklasya tronu na korist svoyeyi sestri Sharlotti Za dva tizhni Mariya Adelayida zalishila Lyuksemburg XX stolittyaZ 15 sichnya 1919 roku pislya zrechennya starshoyi sestri Mariyi Adelayidi stala na choli derzhavi Sharlotta Pid chas referendumu 28 veresnya 1919 roku sho stosuvavsya novoyi konstituciyi 77 8 naselennya Lyuksemburgu progolosuvali za prodovzhennya veliko gercogskoyi monarhiyi iz Sharlottoyu yak glavoyu derzhavi Z prijnyattyam konstituciyi vlada monarha distala chitke reglamentuvannya 16 grudnya 1920 roku Lyuksemburg stav chlenom Ligi Nacij U 1921 roci Lyuksemburg uvijshov do ekonomichnogo ta valyutnogo soyuzu z Belgiyeyu UEBL ale protyagom usogo XX stolittya Nimechchina zalishalasya najvazhlivishim ekonomichnim partnerom 23 lyutogo 1923 roku Lyuksemburg vstanoviv diplomatichni vidnosini z Estoniyeyu U 1930 h rokah spivpracya z Belgiyeyu pogirshilasya oskilki derzhava opinilasya pid vplivom yevropejskoyi livoyi ta pravoyi politiki Uryad namagavsya protistoyati komunistichnim zavorushennyam u promislovih rajonah ta vodnochas prodovzhuvav druzhni vidnosini iz nacistskoyu Nimechchinoyu Lyuksemburg pid chas Drugoyi svitovoyi vijni10 travnya 1940 nimeckij Vermaht rozpochav odnochasno vtorgnennya na teritoriyu Lyuksemburgu Niderlandiv ta Belgiyi za planom operaciyi Gelb Niyakogo oporu na teritoriyi Lyuksemburgu nimcyam ne bulo nadano O 8 00 ranku v Lyuksemburg uvijshli francuzki vijska 3 ya kavalerijska diviziya 1 a brigada spagi i tankova rota Odnak cherez kilka godin francuzki vijska zalishili Lyuksemburg ne vstupivshi v boyi proti nimciv Protyagom dnya nimci okupuvali krayinu Rodina monarha ta uryad vtekli do Franciyi Nastup pochavsya z povitryanogo nalotu na aerodromi komandni punkti vijskovi skladi j najvazhlivishi industrialni centri Niderlandiv Belgiyi i Franciyi Vikoristavshi taktiku parashutnih i planernih desantiv nimcyam vdalosya v korotkij termin paralizuvati vnutrishni rajoni Niderlandiv 13 travnya rozpochavsya shturm Gollandskoyi forteci a vzhe 14 travnya korolevoyu Niderlandiv bula pidpisana povna kapitulyaciya 11 travnya bula zrujnovana oborona belgijciv na kanali Alberta Cherez teritoriyu Belgiyi obijshovshi liniyu Mazhino z pivnochi nimecki vijska zahopili majzhe vsyu Franciyu Reshtki anglo francuzkoyi armiyi buli vitisneni u rajon Dyunkerka de voni evakuyuvalisya do Velikoyi Britaniyi Franciya zmushena bula pidpisati ganebnu kapitulyaciyu u vidomomu z 1918 roku vagonchiku u Komp yeni Na pochatku veresnya 1942 roku v krayini vidbulisya strajki v znak protestu proti nasilnogo priyednannya do Nimechchini i masovoyi mobilizaciyi do vermahtu zgidno z nakazom za 30 serpnya Nimeckoyu administraciyeyu buv zhorstoko pridushenij zakolot 21 lyudinu stratili sotni lyudej vidpravili v tabori Gualyajter Lyuksemburgu Gustav Sajmon ogolosiv pro voyennij stan takim chinom vzyavshi pid kontrol civilne naselennya derzhavi U veresni 1944 r vijskovi sili SShA zvilnili bilshu chastinu krayini Voni uvijshli do stolici 10 veresnya 1944 r U grudni cogo roku nimeckim vijskam pid chas Ardennskoyi operaciyi vdalosya zahopiti pivnich Lyuksemburgu ale v sichni 1945 roku voni buli vidsunuti vid Lyuksemburgu soyuznikami na zahid 22 lyutogo 1945 roku Lyuksemburg bulo povnistyu zvilneno Pid chas vijni zaginulo v boyah 5259 lyuksemburzhciv Povoyennij periodVelika Gercoginya Sharlotta povernuvshis v krayinu v kvitni 1945 roku zdijsnila poyizdku regionami postrazhdalimi u vijni U 1948 roci Lyuksemburg uvijshov do soyuzu Benilyuks iz 1949 r vstup do NATO U 1957 r Lyuksemburg stav odnim iz zasnovnikiv YeES 1956 roku Sharlotta otrimala vid Papi Rimskogo Piya XII Zolotu troyandu Ce shtuchna troyanda z pelyustkami iz zolota yakoyu Papa Rimskij ridko i u vinyatkovih vipadkah nagorodzhuye katolickih princes i zhinok monarhiv 12 listopada 1964 roku velika gercoginya Sharlota vidreklasya prestolu na korist starshogo sina Zhana 1969 roku Sharlotta i princ Feliche vidsvyatkuvali 50 richchya spilnogo zhittya Princ pomer rik po tomu Ostannij raz Sharlotta z yavilasya na publici v travni 1985 roku na zustrichi z papoyu rimskim Ioannom Pavlom II Vona pomerla 9 lipnya 1985 roku i pohovana v usipalnici soboru Notr Dam de Lyuksemburg Z yiyi smertyu pripinila isnuvannya Nassauska dinastiya Lyuksemburgu Popri ce yiyi nashadki zberegli titul Nassau hocha nalezhat do budinku Parmskih Burboniv U 1990 h rokah Lyuksemburg stav odniyeyu iz najzamozhnishih krayin Zahodu z visokorozvinenoyu ekonomikoyu Bankivska sprava i finansovi poslugi stali osnovnim vidom ekonomichnoyi diyalnosti Lyuksemburg odin z finansovih centriv Yevropi i zaraz tut znahodyatsya predstavnictva 240 inozemnih bankiv yakih privabili prijnyati naprikinci 1970 h rokiv najspriyatlivishi v YeS zakoni pro bankivsku diyalnist sho garantuyut zberezhennya tayemnici vneskiv Pri comu vlada Lyuksemburgu dokladaye maksimum zusil shob zberegti nepovtornij sharm starogo yevropejskogo mista Vazhlivij princip sho diye u Lyuksemburgu bagatim mistyanam zaboroneno shokuvati rozkishshyu vlasnikiv susidnih budinkiv Usi gromadyani rivni pered zakonom prava kozhnogo neuhilno dotrimuyutsya poza zalezhnistyu vid socialnogo stanu Vinyatkiv ne roblyat navit dlya Velikogo gercoga Lyuksemburgu Ci obmezhennya spryamovani na dotrimannya principiv socialnoyi rivnosti U yihnij osnovi uvazhne stavlennya do vsih chleniv suspilstva sho stalo normoyu i dlya vladi i dlya gromadyan Lyuksemburgu Z 1 sichnya 1999 roku Lyuksemburg uvijshov odnim z pershih krayin do Yevrozoni 7 zhovtnya 2000 roku pislya zrechennya z prestolu gercoga Zhana velikim gercogom Lyuksemburgu stav Anri PrimitkiB M Gonchar Videnskij kongres 1814 15 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Horne Alistair To Lose a Battle p 258 264 angl DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 508s s 289