Найдавніші часи історії Данії пов'язані з закінченням льодовикового періоду. В часи максимального поширення льодовикового покриву вся поверхня Данії була вкрита льодом. Максимальне розповсюдження останнього зледеніння було близько 16 тисяч років тому. Після цього за 2-3 тисячі років лід повністю покинув територію Данії. Данський архіпелаг мав сухопутний зв'язок з Ютландією та з Скандинавським півостровом. Цим "мостом" зі сторони Середньоєвропейської рівнини просувались на північ стародавні мисливці, збирачі, риболови. Найбільш давня культура люнгбю (знайдені стоянки культури типу люнгбю мають сезонний характер), встановлена на території Данії, охоплювала період 8-7 тисяч років до нашої ери і відноситься до ранньої пори мезоліту (середня кам'яна доба).
Найдавніші археологічні знахідки на території Данії датуються VIII тисячоліттям до н. е., коли населення складалося, очевидно, з невеликих кочових племен, які займалися полюванням, рибальством і збиранням. Вкінці мезоліту, люди, які населяли Данію, перейшли до осілого способу життя. В середині II тисячоліття до н. е. з Центральної Європи прийшли племена, які почали займатися землеробством і скотарством.
В наступному періоді, аж до 5000 року до нашої ери, на територіях Данії розвивалась одна з найбільш відомих мезолітичних культур Європи — маглемозе.
У бронзову добу (1500—500 рр. до н. е.) з'явився плуг, у залізну — залізна сокира і залізний плуг, розвинулися ковальське і збройове ремесла. Наприкінці «залізної доби» почали будуватися укріплені поселення. На стоянках цього періоду знайдено античні вироби із золота, срібла, бронзи і скла, що свідчить про існування торговельних зв'язків з Римською імперією. Таціт і Юлій Цезар згадують германські племена, які проживали на території Данії на початку нашої ери.
V ст. — споконвічні мешканці території країни — юти й англи, почали своє переселення в Британію. На їхньому місці улаштовуються дани, які прийшли з півдня Скандинавського півострова на Данський архіпелаг і в Ютландію, від чого, очевидно, і походить назва країни. Виникає перший великий політичний та культовий центр данів — Гудме на острові Фюн.
VI ст. — починають формуватися протодержави данів, з яких найвідомішими є з центрами в Гудме (тамтешні хевдінги або конунги володіли Східним Фюном), Лейре (Лер) — контролювали північну частину о.Зеландія (правила династія легендарних Скйольдунгів), в центральній Ютландії, яку перед тим дани захопили в ютів, Сконе (стародавній батьківщині данів). Надалі відбувається наступ на ютів, що залишилися на півночі Ютландії, та англів — в південній частині Ютландії.
Середньовіччя
VIII ст. — початок постійних набігів данів (данців, вікінгів) на узбережжя багатьох європейських країн.
На початку IX ст. данські племена почали об'єднуватися і сильна рука вождя Годфреда, який воював з армією Карла Великого, об'єднала Данію, південь Швеції і Шлезвіг.
X ст. — утворення першого єдиного Данського королівства за Горма Старого, який правив на початку X ст., і його сина Гаральда Синьозубого, який закріпив батьківські завоювання і навернув своїх підданих до християнства (960).
994 року данці тримали в облозі Лондон. Між 1018 та 1035 роками при королі Кнуді І Данія підкорила собі на якийсь час землі Англії і Норвегії. У XII—XIII ст. при королях Вальдемарі I Великому і його синах Кнуді VI і Вальдемарі II до складу данського королівства були приєднані Норвегія, північна Естонія (1219), західні Естонські острови і землі поморських слов'ян, щоправда, у 1223 році Вальдемара викрав його васал Генріх Шверінський і Данії довелося відмовитися від деяких завоювань.
У XIV ст. відбулося послаблення централізованої влади. З 1332 року по 1340 рік Данія навіть обходилася без короля. Частину земель відвоювали німецькі феодали, і тільки королю Вальдемару IV Аттердагу («знову день», 1340—1375) вдалося відстояти цілісність країни ціною низки поступок Ганзі.
1367 — 1370 — війна Данії з Ганзою завершилася невдало для данців. Утрата виняткового впливу в Балтійському морі.
1370 — Штральзундський мир. Ганза отримала право втручатись в обрання данських королів.
1397 — Кальмарська унія Данії, Швеції і Норвегії про об'єднання в одну державу під скіпетром данських королів.
1460 — приєднання до Данії німецьких територій Шлезвига і Гольштейна.
1479 — в Копенгагені було засновано перший в Данії університет.
1523 — Швеція вийшла зі складу данської держави, а Данія і Норвегія залишалися в союзі до 1814 р., протягом наступних кількох століть Данія і Швеція періодично воювали за контроль над Балтійським морем.
1536 — могутню Католицьку Церкву вигнано з країни, а володіння її конфісковано. У цьому ж році закінчилася викликана релігійними протиріччями громадянська війна, і король Кристіан III згідно з Конституцією став главою нової Данської Лютеранської церкви. Латинською мовою ще тривалий час користувалися в університетах (викладання) і в науковій літературі, однак богослужіння проводилося данською мовою, духовна література також видавалася данською, що сприяло розвитку національної культури.
1588—1648 — правління короля Кристіана IV, Золота доба Данії. У цей час будувалися численні фортеці і замки в стилі, який отримав назву північний ренесанс (Кронборг, Розенборг, Фредеріксборг), палаци і особняки знаті. В середині XVII ст. в архітектурі з'явилися нові стилі: бароко і рококо (палаци Крістіансборг і Амалієнборг). На острові Посагів данський астроном Тихо Браге (1546—1601) заснував першу в Європі обсерваторію.
1660 — численні війни зі Швецією закінчилися втратою Данією південної частини Швеції (Сконе) і частини Норвегії.
Новий час
1814 — за правління короля Фредеріка VI відбулося розірвання дансько-норвезької унії. За Данією залишилися Ісландія, Фарери і Гренландія.
1864 — дансько-прусська війна. Поразка Данії призвела до втрати герцогства Шлезвіг і Гольштейн, які протягом кількох століть входили до складу Данського королівства.
XX—XXI століття
1914-1918 — Данія зберігала нейтралітет в Перший світовій війні.
1920 — за підтримки Антанти відбулися Шлезвізькі плебісцити, завдяки яким Данія повернула собі частину територій, які втратила після дансько-німецької війни 1864 року.
1924 — Данія визнала Радянську республіку
1940 — країна окупована німецько-фашистськими військами на початку Другої світової війни. Данія оголосила про свій нейтралітет, проте 9 квітня 1940 р. на незахищених кордонах країни зосередилися війська нацистської Німеччини. Країна стала перед вибором: негайна капітуляція чи повномасштабна окупація. Данський уряд погодився капітулювати після запевнень Німеччини зберегти для Данії деяку подобу автономії. Три роки данський уряд проводив власну політику під наглядом Німеччини, рятуючи країну, хоча данці, вважаючи себе відданими, відкрито демонстрували неприйняття нацизму. У серпні 1943 р. в країні спалахнув антифашистський опір, усі сім тисяч данських євреїв були негайно переправлені у нейтральну Швецію і врятовані від загибелі.
17 червня 1944 — оголосила про свою незалежність Ісландія,
5 травня 1945 — звільнення території Данії англійською армією.
У 1948 році Данія дала право на самоврядування Фарерським островам
1948, 1 липня - приєднання Данії до "плану Маршала".
У 1949 році Данія стала членом-засновником НАТО і при вступі відмовилась від розміщення на своїй території в мирний час іноземних військ і баз.
У 1951 році був підписаний договір про спільну оборону зі США та проведено будівництво американських військових баз у Гренландії.
14 січня 1972 — на престол вступила королева Маргрете- перша королевою приблизно за 600 років
З 1960 року стала членом Європейської асоціації вільної торгівлі, та вступила до Європейського співтовариства в 1973 році. Данія стала першою країною Північної Європи, яка вступила до Європейської Економічної Спільноти.
У 1979 році Ґренландія отримала автономію.
Після парламентських виборів 20 листопада 2001 р. лідер лібералів Андерс Фог Расмуссен сформував двопартійний уряд лібералів та консерваторів, що заручились парламентською підтримкою Данської народної партії. Спільно ці три партії мали абсолютну більшість місць у фолькетинзі. Така ситуація була використана для проведення нового політичного курсу з цілого ряду ключових питань.
Найбільша муніципальна реформа, яка була прийнята в 2005 р. і вступила в силу в 2007 р., призвела до ліквідації амтів та укрупненню комун. Замість колишніх 13 амтів створено 5 регіонів, а кількість муніципалітетів-комун скорочено з 271 до дев'яноста восьми.
У 2015 в Данії відбулись парламентські вибори, на яких було обрано Ларса Расмуссена.
2019 року прем'єр-міністром Данії стала Метте Фредеріксен.
14 січня 2024 року королева Маргрете II зреклася престолу. Новим монархом став її син Фредерік X.
Примітки
- Страны и народы: Науч.-попул. геогр.-этногр. изд. в 20-ти т. Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа/Редкол.: В.П. Максаковский, С.А. Токарев (отв.ред.) и др. М.: Мысль, 1981 — 269 с., ил., карт.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Данії |
- Дейвіс Н. Європа. Історія. Пер. з англ. П. Таращука. – Київ : Основи, 2006. –‒1464 с.
- Derry, T. K. A History of Scandinavia: Norway, Sweden, Denmark, Finland and Iceland. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1979. .
- Lauring, Palle. A History of Denmark. 3rd ed. Copenhagen: Høst, 1995. .
- . Published by the Ministry of Foreign Affairsof Denmark. Copenhagen, 2003. (англ.)
- Хельге Палудан, Эрик Ульсиг, Карстен Расмуссен, Герца Бонцеруп, Эрик Петерсен, Хеннинг Поульсен, Сёрен Расмуссен. История Дании [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — М.: Весь мир, 2007. — (Читати он-лайн [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.])
- О. Клиндт-Йенсен. Дания до викингов [ 4 липня 2019 у Wayback Machine.]. — СПб.: Евразия, 2003. —
- История Дании с древнейших времен до начала XX века / Под ред. О. В. Чернышевой; РАН. Ин-т всеобщей истории. Центр истории и культуры Северной Европы. - M. : Наука, 1997. - 504 с. -
- Кудрина Ю. В., Рогинский В. В. История Дании. XX век. - М.: Наука, 1998. — 389 с. (Читати он-лайн [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.])
- Дания в годы второй мировой войны / Ю. В. Кудрина; ответственный редактор А. С. Кан. Институт всеобщей истории (Академия нуак СССР). - М.: Наука, 1975. - 202 с.
- Кан А. С. История Скандинавских стран (Дания, Норвегия, Швеция). - М., 1972; изд 2-е перер. и доп. - М., 1980. (Читати он-лайн [ 19 грудня 2016 у Wayback Machine.])
- Геделунд Л. Н. История Дании. - Спб. ; М.: Издание т-ва М. О. Вольф, 1907. - 271 с.
- Белоусова К. А. Страны Северной Европы (Финляндия, Швеция, Норвегия, Дания, Исландия) // Новейшая история стран Европы и Америки ХХ век. Ч. 3. - М., 2001.
- Скандинавские страны // Заболотный В. М. Новейшая история стран Европы и Северной Америки. Конец ХХ-начало XXI века. - М., 2004.
Посилання
- Адам Х. Грехем. Моторошна таємниця болотяних людей [ 16 грудня 2016 у Wayback Machine.] // ВВС
- Дания и Норвегия в годы Второй мировой войны [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Радио Свобода, 25 августа 2009.
Примітки
- Дещо про видання в журналі "Социальные и гуманитарные науки"[недоступне посилання з червня 2019]
- Файл у форматі rar[недоступне посилання з червня 2019]
- Файл у форматі PDF[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
- Файл у форматі PDF[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
- Файл у форматі DJVU[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Najdavnishi chasi istoriyi Daniyi pov yazani z zakinchennyam lodovikovogo periodu V chasi maksimalnogo poshirennya lodovikovogo pokrivu vsya poverhnya Daniyi bula vkrita lodom Maksimalne rozpovsyudzhennya ostannogo zledeninnya bulo blizko 16 tisyach rokiv tomu Pislya cogo za 2 3 tisyachi rokiv lid povnistyu pokinuv teritoriyu Daniyi Danskij arhipelag mav suhoputnij zv yazok z Yutlandiyeyu ta z Skandinavskim pivostrovom Cim mostom zi storoni Serednoyevropejskoyi rivnini prosuvalis na pivnich starodavni mislivci zbirachi ribolovi Najbilsh davnya kultura lyungbyu znajdeni stoyanki kulturi tipu lyungbyu mayut sezonnij harakter vstanovlena na teritoriyi Daniyi ohoplyuvala period 8 7 tisyach rokiv do nashoyi eri i vidnositsya do rannoyi pori mezolitu serednya kam yana doba Najdavnishi arheologichni znahidki na teritoriyi Daniyi datuyutsya VIII tisyacholittyam do n e koli naselennya skladalosya ochevidno z nevelikih kochovih plemen yaki zajmalisya polyuvannyam ribalstvom i zbirannyam Vkinci mezolitu lyudi yaki naselyali Daniyu perejshli do osilogo sposobu zhittya V seredini II tisyacholittya do n e z Centralnoyi Yevropi prijshli plemena yaki pochali zajmatisya zemlerobstvom i skotarstvom V nastupnomu periodi azh do 5000 roku do nashoyi eri na teritoriyah Daniyi rozvivalas odna z najbilsh vidomih mezolitichnih kultur Yevropi maglemoze U bronzovu dobu 1500 500 rr do n e z yavivsya plug u zaliznu zalizna sokira i zaliznij plug rozvinulisya kovalske i zbrojove remesla Naprikinci zaliznoyi dobi pochali buduvatisya ukripleni poselennya Na stoyankah cogo periodu znajdeno antichni virobi iz zolota sribla bronzi i skla sho svidchit pro isnuvannya torgovelnih zv yazkiv z Rimskoyu imperiyeyu Tacit i Yulij Cezar zgaduyut germanski plemena yaki prozhivali na teritoriyi Daniyi na pochatku nashoyi eri V st spokonvichni meshkanci teritoriyi krayini yuti j angli pochali svoye pereselennya v Britaniyu Na yihnomu misci ulashtovuyutsya dani yaki prijshli z pivdnya Skandinavskogo pivostrova na Danskij arhipelag i v Yutlandiyu vid chogo ochevidno i pohodit nazva krayini Vinikaye pershij velikij politichnij ta kultovij centr daniv Gudme na ostrovi Fyun VI st pochinayut formuvatisya protoderzhavi daniv z yakih najvidomishimi ye z centrami v Gudme tamteshni hevdingi abo konungi volodili Shidnim Fyunom Lejre Ler kontrolyuvali pivnichnu chastinu o Zelandiya pravila dinastiya legendarnih Skjoldungiv v centralnij Yutlandiyi yaku pered tim dani zahopili v yutiv Skone starodavnij batkivshini daniv Nadali vidbuvayetsya nastup na yutiv sho zalishilisya na pivnochi Yutlandiyi ta angliv v pivdennij chastini Yutlandiyi SerednovichchyaKorabel vikingiv VIII st pochatok postijnih nabigiv daniv danciv vikingiv na uzberezhzhya bagatoh yevropejskih krayin Na pochatku IX st danski plemena pochali ob yednuvatisya i silna ruka vozhdya Godfreda yakij voyuvav z armiyeyu Karla Velikogo ob yednala Daniyu pivden Shveciyi i Shlezvig X st utvorennya pershogo yedinogo Danskogo korolivstva za Gorma Starogo yakij praviv na pochatku X st i jogo sina Garalda Sinozubogo yakij zakripiv batkivski zavoyuvannya i navernuv svoyih piddanih do hristiyanstva 960 994 roku danci trimali v oblozi London Mizh 1018 ta 1035 rokami pri koroli Knudi I Daniya pidkorila sobi na yakijs chas zemli Angliyi i Norvegiyi U XII XIII st pri korolyah Valdemari I Velikomu i jogo sinah Knudi VI i Valdemari II do skladu danskogo korolivstva buli priyednani Norvegiya pivnichna Estoniya 1219 zahidni Estonski ostrovi i zemli pomorskih slov yan shopravda u 1223 roci Valdemara vikrav jogo vasal Genrih Shverinskij i Daniyi dovelosya vidmovitisya vid deyakih zavoyuvan U XIV st vidbulosya poslablennya centralizovanoyi vladi Z 1332 roku po 1340 rik Daniya navit obhodilasya bez korolya Chastinu zemel vidvoyuvali nimecki feodali i tilki korolyu Valdemaru IV Atterdagu znovu den 1340 1375 vdalosya vidstoyati cilisnist krayini cinoyu nizki postupok Ganzi 1367 1370 vijna Daniyi z Ganzoyu zavershilasya nevdalo dlya danciv Utrata vinyatkovogo vplivu v Baltijskomu mori 1370 Shtralzundskij mir Ganza otrimala pravo vtruchatis v obrannya danskih koroliv 1397 Kalmarska uniya Daniyi Shveciyi i Norvegiyi pro ob yednannya v odnu derzhavu pid skipetrom danskih koroliv 1460 priyednannya do Daniyi nimeckih teritorij Shlezviga i Golshtejna 1479 v Kopengageni bulo zasnovano pershij v Daniyi universitet 1523 Shveciya vijshla zi skladu danskoyi derzhavi a Daniya i Norvegiya zalishalisya v soyuzi do 1814 r protyagom nastupnih kilkoh stolit Daniya i Shveciya periodichno voyuvali za kontrol nad Baltijskim morem 1536 mogutnyu Katolicku Cerkvu vignano z krayini a volodinnya yiyi konfiskovano U comu zh roci zakinchilasya viklikana religijnimi protirichchyami gromadyanska vijna i korol Kristian III zgidno z Konstituciyeyu stav glavoyu novoyi Danskoyi Lyuteranskoyi cerkvi Latinskoyu movoyu she trivalij chas koristuvalisya v universitetah vikladannya i v naukovij literaturi odnak bogosluzhinnya provodilosya danskoyu movoyu duhovna literatura takozh vidavalasya danskoyu sho spriyalo rozvitku nacionalnoyi kulturi Statuya Kristiana V v Kopengageni 1588 1648 pravlinnya korolya Kristiana IV Zolota doba Daniyi U cej chas buduvalisya chislenni forteci i zamki v stili yakij otrimav nazvu pivnichnij renesans Kronborg Rozenborg Frederiksborg palaci i osobnyaki znati V seredini XVII st v arhitekturi z yavilisya novi stili baroko i rokoko palaci Kristiansborg i Amaliyenborg Na ostrovi Posagiv danskij astronom Tiho Brage 1546 1601 zasnuvav pershu v Yevropi observatoriyu 1660 chislenni vijni zi Shveciyeyu zakinchilisya vtratoyu Daniyeyu pivdennoyi chastini Shveciyi Skone i chastini Norvegiyi Novij chas1814 za pravlinnya korolya Frederika VI vidbulosya rozirvannya dansko norvezkoyi uniyi Za Daniyeyu zalishilisya Islandiya Fareri i Grenlandiya 1864 dansko prusska vijna Porazka Daniyi prizvela do vtrati gercogstva Shlezvig i Golshtejn yaki protyagom kilkoh stolit vhodili do skladu Danskogo korolivstva XX XXI stolittya1914 1918 Daniya zberigala nejtralitet v Pershij svitovij vijni 1920 za pidtrimki Antanti vidbulisya Shlezvizki plebisciti zavdyaki yakim Daniya povernula sobi chastinu teritorij yaki vtratila pislya dansko nimeckoyi vijni 1864 roku 1924 Daniya viznala Radyansku respubliku 1940 krayina okupovana nimecko fashistskimi vijskami na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Daniya ogolosila pro svij nejtralitet prote 9 kvitnya 1940 r na nezahishenih kordonah krayini zoseredilisya vijska nacistskoyi Nimechchini Krayina stala pered viborom negajna kapitulyaciya chi povnomasshtabna okupaciya Danskij uryad pogodivsya kapitulyuvati pislya zapevnen Nimechchini zberegti dlya Daniyi deyaku podobu avtonomiyi Tri roki danskij uryad provodiv vlasnu politiku pid naglyadom Nimechchini ryatuyuchi krayinu hocha danci vvazhayuchi sebe viddanimi vidkrito demonstruvali neprijnyattya nacizmu U serpni 1943 r v krayini spalahnuv antifashistskij opir usi sim tisyach danskih yevreyiv buli negajno perepravleni u nejtralnu Shveciyu i vryatovani vid zagibeli 17 chervnya 1944 ogolosila pro svoyu nezalezhnist Islandiya 5 travnya 1945 zvilnennya teritoriyi Daniyi anglijskoyu armiyeyu U 1948 roci Daniya dala pravo na samovryaduvannya Farerskim ostrovam 1948 1 lipnya priyednannya Daniyi do planu Marshala U 1949 roci Daniya stala chlenom zasnovnikom NATO i pri vstupi vidmovilas vid rozmishennya na svoyij teritoriyi v mirnij chas inozemnih vijsk i baz U 1951 roci buv pidpisanij dogovir pro spilnu oboronu zi SShA ta provedeno budivnictvo amerikanskih vijskovih baz u Grenlandiyi 14 sichnya 1972 na prestol vstupila koroleva Margrete persha korolevoyu priblizno za 600 rokiv Z 1960 roku stala chlenom Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli ta vstupila do Yevropejskogo spivtovaristva v 1973 roci Daniya stala pershoyu krayinoyu Pivnichnoyi Yevropi yaka vstupila do Yevropejskoyi Ekonomichnoyi Spilnoti U 1979 roci Grenlandiya otrimala avtonomiyu Pislya parlamentskih viboriv 20 listopada 2001 r lider liberaliv Anders Fog Rasmussen sformuvav dvopartijnij uryad liberaliv ta konservatoriv sho zaruchilis parlamentskoyu pidtrimkoyu Danskoyi narodnoyi partiyi Spilno ci tri partiyi mali absolyutnu bilshist misc u folketinzi Taka situaciya bula vikoristana dlya provedennya novogo politichnogo kursu z cilogo ryadu klyuchovih pitan Najbilsha municipalna reforma yaka bula prijnyata v 2005 r i vstupila v silu v 2007 r prizvela do likvidaciyi amtiv ta ukrupnennyu komun Zamist kolishnih 13 amtiv stvoreno 5 regioniv a kilkist municipalitetiv komun skorocheno z 271 do dev yanosta vosmi U 2015 v Daniyi vidbulis parlamentski vibori na yakih bulo obrano Larsa Rasmussena 2019 roku prem yer ministrom Daniyi stala Mette Frederiksen 14 sichnya 2024 roku koroleva Margrete II zreklasya prestolu Novim monarhom stav yiyi sin Frederik X PrimitkiStrany i narody Nauch popul geogr etnogr izd v 20 ti t Zarubezhnaya Evropa Obshij obzor Severnaya Evropa Redkol V P Maksakovskij S A Tokarev otv red i dr M Mysl 1981 269 s il kart LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya Daniyi Dejvis N Yevropa Istoriya Per z angl P Tarashuka Kiyiv Osnovi 2006 1464 s Derry T K A History of Scandinavia Norway Sweden Denmark Finland and Iceland Minneapolis University of Minnesota Press 1979 ISBN 0 8166 3799 7 Lauring Palle A History of Denmark 3rd ed Copenhagen Host 1995 ISBN 87 14 29306 4 Published by the Ministry of Foreign Affairsof Denmark Copenhagen 2003 ISBN 87 7964 579 8 angl Helge Paludan Erik Ulsig Karsten Rasmussen Gerca Boncerup Erik Petersen Henning Poulsen Syoren Rasmussen Istoriya Danii 29 listopada 2016 u Wayback Machine M Ves mir 2007 ISBN 5 7777 0265 1 Chitati on lajn 23 veresnya 2015 u Wayback Machine O Klindt Jensen Daniya do vikingov 4 lipnya 2019 u Wayback Machine SPb Evraziya 2003 ISBN 5 8071 0119 7 Istoriya Danii s drevnejshih vremen do nachala XX veka Pod red O V Chernyshevoj RAN In t vseobshej istorii Centr istorii i kultury Severnoj Evropy M Nauka 1997 504 s ISBN 5020096326 Kudrina Yu V Roginskij V V Istoriya Danii XX vek M Nauka 1998 389 s ISBN 5020100587 Chitati on lajn 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Daniya v gody vtoroj mirovoj vojny Yu V Kudrina otvetstvennyj redaktor A S Kan Institut vseobshej istorii Akademiya nuak SSSR M Nauka 1975 202 s Kan A S Istoriya Skandinavskih stran Daniya Norvegiya Shveciya M 1972 izd 2 e perer i dop M 1980 Chitati on lajn 19 grudnya 2016 u Wayback Machine Gedelund L N Istoriya Danii Spb M Izdanie t va M O Volf 1907 271 s Belousova K A Strany Severnoj Evropy Finlyandiya Shveciya Norvegiya Daniya Islandiya Novejshaya istoriya stran Evropy i Ameriki HH vek Ch 3 M 2001 Skandinavskie strany Zabolotnyj V M Novejshaya istoriya stran Evropy i Severnoj Ameriki Konec HH nachalo XXI veka M 2004 PosilannyaAdam H Grehem Motoroshna tayemnicya bolotyanih lyudej 16 grudnya 2016 u Wayback Machine VVS Daniya i Norvegiya v gody Vtoroj mirovoj vojny 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Radio Svoboda 25 avgusta 2009 PrimitkiDesho pro vidannya v zhurnali Socialnye i gumanitarnye nauki nedostupne posilannya z chervnya 2019 Fajl u formati rar nedostupne posilannya z chervnya 2019 Fajl u formati PDF nedostupne posilannya Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 14 grudnya 2016 Fajl u formati PDF nedostupne posilannya Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 14 grudnya 2016 Fajl u formati DJVU nedostupne posilannya