Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іспанське економічне диво (ісп. El Milagro español, дослівно "Іспанське диво") — історичний феномен рекордного зростання іспанської економіки, що розпочався 1959 року та тривав до 1973. Завершення іспанського економічного буму позначилось світовою нафтовою кризою 1973 року.
Історія
XIX століття в Іспанії відзначилось політичною та соціальною нестабільністю, що мало негативний вплив на економічний розвиток, залишивши Іспанію далеко позаду більшості країн Західної Європи. Наприкінці XIX й на початку XX століття Іспанія досягла відносної стабільності, що призвела до значного зростання економіки. У 1920-их роках повернулась політична нестабільність, на яку нашарувалась Велика депресія (1929—1933), призвівши до повалення монархії та встановлення республіки, в результаті все скінчилось руйнівною громадянською війною (1936—1939). Війну виграли з генералом Франсіско Франко, який установив у країні диктатуру.
Незважаючи на те, що під час Другої світової війни Іспанія не була країною, що воює, країн Осі призвела до періоду повоєнної ізоляції, зокрема, низка країн відкликали своїх послів, багато країн, як західні, так і комуністичного блоку, приєднались до торгового ембарго. У відповідь режим Франко застосував політику автаркії. Відновлення економіки відбувалось украй повільно. Промислове виробництво повернулось на рівень 1936 року лише 1955, сільськогосподарський сектор зміг відновити свій рівень до громадянської війни ще пізніше, 1959 року. Поступове відновлення дипломатичних відносин зі США та їхніми союзниками у 1950-их роках, що було пов'язано зі стратегічною важливістю Іспанії, яка зростала за умов протистояння між Заходом і Сходом, призвело до зростання рівня зовнішньої торгівлі та обсягів іноземних інвестицій, а, відповідно, до зниження економічних труднощів Іспанії.
«Економічне диво» було спричинено реформами, які просували так звані «технократи», які, за згоди Франко, розробили та здійснювали політику розвитку іспанської економіки під керівництвом Міжнародного валютного фонду. Технократи стали для Іспанії новим класом політиків, які замінили стару фалангістську гвардію. Реалізація стратегії, розробленої технократами, набувала форми планів розвитку та мала значний успіх: у 1960-их роках Іспанія стала другою в світі за темпами економічного зростання, дещо відстаючи від Японії, ставши в результаті дев'ятою за величиною економікою світу. Завдяки успішній політиці технократів Іспанія приєдналась до промислово розвинених країн, залишивши в минулому злидні й відсталість, що були притаманні країні після втрати більшої частини своєї імперії на початку XIX століття.
Однак економічне зростання, стимульоване державою, мало багато недоліків, що чітко виявились під час кризи 1970-их років. Це не лише завдало серйозних екологічних збитків, але й призвело до нерівномірного розвитку регіонів, залишивши багато з них у скруті, та, зрештою, спричинило проблеми, деякі з яких не вдалось вирішити навіть у 2000-их роках.
Багато в чому економічне зростання пояснювалось широкомасштабними державними інвестиціями в інфраструктуру та в окремі важливі галузі, а також відкриттям Іспанії як популярного туристичного напрямку. Диво завершило період автаркії 1940-их—1950-их років та стало відповіддю на економічну кризу в Іспанії, спричинену Громадянською та Другою світовою війною. В результаті економічного зростання спостерігались помітні покращення рівня життя й розвитку середнього класу. Хоч Іспанія до її вступу до Європейської Спільноти 1986 року залишалась економічно менш розвиненою відносно найбільших країн Західної Європи (за винятком Португалії, Греції й Ірландії), однак загальне зростання продовжилось, і за кілька років країна досягнула того ж рівня, що й решта держав. Іспанія стала п'ятою за величиною економікою в ЄС та, в абсолютному виразі, дванадцятою в світі. 1974 року прибуток на душу населення в Іспанії становив 79 % від середнього показника по Західній Європі, а 2004 року перевищив 90 % від середнього прибутку на душу населення. Після приєднання до Європейського Союзу більш відсталих східноєвропейських країн (наприклад, Польщі, Румунії та Болгарії), середній прибуток на душу населення в Іспанії склав 105,7 %, перевищивши середньоєвропейський рівень
Іспанське диво багато в чому живилось , що дозволило значно збільшити робітничий клас. Дуже схожим явищем незадовго до того супроводжувався економічний злет Китаю. Економічний бум призвів до надмірного й неконтрольованого зростання будівельного сектору на периферії головних іспанських міст для розміщення нових робітників, які прибули з сільської місцевості.
Основні міграційні потоки йшли з півдня Іспанії в бік індустріальних районів Каталонії та Країни Басків. У той же час Мадрид став містом послуг і торгівлі, що також збільшило число населення, що потребувало нового житла у значній кількості. Такий феномен збільшив зайнятість у будівельному секторі.
Відкриття Іспанії, що не мала значних запасів корисних копалин, для масового туризму залучило до країни велику кількість іноземної валюти, що використовувалась для сплати імпорту машин, обладнання тощо, необхідних для швидкого розвитку інфраструктури та промисловості. Окрім того, туристична індустрія відзначається підвищеною трудомісткістю, що також забезпечило створення значного числа місць.
Окрім туризму і промисловості, яка зростала, ще одним фактором, що сприяв розвитку, стала еміграція іспанців для роботи на фабриках і будівельних майданчиках у країнах, що сягнули більшого економічного розквіту після Другої світової війни, особливо Франції та Німеччини. Багато хто з тих іспанських робітників надсилав більшу частину свого заробітку своїм родинам в Іспанію, що призвело до зростання споживання й інвестицій.
Щоб прискорити індустріалізацію, іспанський уряд інвестував у великі компанії через чи безпосередньо, як у випадку з SEAT. Зросло промислове виробництво у старих промислових зонах, наприклад, у Країні Басків і північному узбережжі Ферроля й Віго (металургія, суднобудування), в околицях Барселони (автомобілебудування, машинобудування, текстиль, нафтохімія), Мадрид перетворився на важливий промисловий і комерційний район. Автомобільна промисловість була одним з найпотужніших локомотивів іспанського дива: від 1958 до 1972 року виробництво автомобілів зростало щороку в середньому на 21,7 %. Якщо 1946 року в Іспанії було випущено 72 000 легкових автомобілів, то 1966 — вже 1 мільйон. Символом розвитку став автомобіль SEAT 600, версія італійського Fiat 600, що випускався іспанською компанією SEAT. Разом у період від 1957 до 1973 року було виготовлено понад 794 000 SEAT 600, та якщо на початку того періоду ця модель була першою машиною багатьох родин іспанського робітничого класу, то зрештою вона стала першим «другим» автомобілем у багатьох родинах.
Нафтова криза 1973 року завершила те «дивовижне» зростання, й після того економіка йшла за більш легкою східною траєкторією. Приєднавшись до Європейської економічної спільноти 1986 року та провівши повну перебудову промисловості, Іспанія в економічному та соціальному сенсі перебуває серед промислово розвинених країн, залишивши позаду ситуацію ендемічної відсталості, що спостерігалась до першої половини XX століття.
Наслідки
Розподіл ефектів економічного дива 1960-их років був нерівномірним. Коли деякі регіони, такі як Мадрид, Каталонія та Країна Басків, швидко нарощували зайнятість і прибуток на душу населення, інші, наприклад, Естремадура, Кастилія — Ла-Манча та меншою мірою Андалусія, майже не відчули впливу економічного буму.
Під час «економічного дива», що співпало з «золотим віком капіталізму», рівень життя заможної Іспанії був близьким до рівня життя розвиненої Європи. Економічне зростання, поряд із наполегливістю та всюдисутністю режиму, призвели до того, що важлива частина того нового середнього класу вважала диктатуру Франко успішною соціальною та робітничою моделлю.
З іншого боку, південні регіони країни з низьким рівнем індустріалізації в набагато меншій мірі відчули наслідки «дива», при тому, що їхня демографія значно змінилась через міграцію населення до більш розвинених районів Іспанії та до решти Європи. Ті регіони, навіть за десятиліття після «дива», продовжували залишатись економічно й соціально відсталими, зберігаючи такі проблеми, як неадекватність основних суспільних послуг, хоч у всіх тих місцях режим заохочував будівництво соціального житла. Винятками стали розташовані на півдні Левант і провінція Малага, які знайшли джерело прибутку й економічного зростання в туризмі.
Відмінності між щільністю населення різних регіонів Іспанії погіршились, залишивши невелику кількість дуже густонаселених районів (середземноморське узбережжя, Країна Басків і Мадрид) і значну демографічну пустелю всередині півострова (за винятком вищезгаданої столиці). Ті демографічні диспропорції зберігаються й дотепер, що поглиблюється старінням населення.
Примітки
- Andreu Missé (22 березня 2007). . El Pais (ісп.). Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 1 червня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanske ekonomichne divo isp El Milagro espanol doslivno Ispanske divo istorichnij fenomen rekordnogo zrostannya ispanskoyi ekonomiki sho rozpochavsya 1959 roku ta trivav do 1973 Zavershennya ispanskogo ekonomichnogo bumu poznachilos svitovoyu naftovoyu krizoyu 1973 roku 142 metrovij hmarochos zbudovanij 1957 roku spovistiv pro pochatok ispanskogo ekonomichnogo divaIstoriyaXIX stolittya v Ispaniyi vidznachilos politichnoyu ta socialnoyu nestabilnistyu sho malo negativnij vpliv na ekonomichnij rozvitok zalishivshi Ispaniyu daleko pozadu bilshosti krayin Zahidnoyi Yevropi Naprikinci XIX j na pochatku XX stolittya Ispaniya dosyagla vidnosnoyi stabilnosti sho prizvela do znachnogo zrostannya ekonomiki U 1920 ih rokah povernulas politichna nestabilnist na yaku nasharuvalas Velika depresiya 1929 1933 prizvivshi do povalennya monarhiyi ta vstanovlennya respubliki v rezultati vse skinchilos rujnivnoyu gromadyanskoyu vijnoyu 1936 1939 Vijnu vigrali z generalom Fransisko Franko yakij ustanoviv u krayini diktaturu Nezvazhayuchi na te sho pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ispaniya ne bula krayinoyu sho voyuye krayin Osi prizvela do periodu povoyennoyi izolyaciyi zokrema nizka krayin vidklikali svoyih posliv bagato krayin yak zahidni tak i komunistichnogo bloku priyednalis do torgovogo embargo U vidpovid rezhim Franko zastosuvav politiku avtarkiyi Vidnovlennya ekonomiki vidbuvalos ukraj povilno Promislove virobnictvo povernulos na riven 1936 roku lishe 1955 silskogospodarskij sektor zmig vidnoviti svij riven do gromadyanskoyi vijni she piznishe 1959 roku Postupove vidnovlennya diplomatichnih vidnosin zi SShA ta yihnimi soyuznikami u 1950 ih rokah sho bulo pov yazano zi strategichnoyu vazhlivistyu Ispaniyi yaka zrostala za umov protistoyannya mizh Zahodom i Shodom prizvelo do zrostannya rivnya zovnishnoyi torgivli ta obsyagiv inozemnih investicij a vidpovidno do znizhennya ekonomichnih trudnoshiv Ispaniyi Ekonomichne divo bulo sprichineno reformami yaki prosuvali tak zvani tehnokrati yaki za zgodi Franko rozrobili ta zdijsnyuvali politiku rozvitku ispanskoyi ekonomiki pid kerivnictvom Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Tehnokrati stali dlya Ispaniyi novim klasom politikiv yaki zaminili staru falangistsku gvardiyu Realizaciya strategiyi rozroblenoyi tehnokratami nabuvala formi planiv rozvitku ta mala znachnij uspih u 1960 ih rokah Ispaniya stala drugoyu v sviti za tempami ekonomichnogo zrostannya desho vidstayuchi vid Yaponiyi stavshi v rezultati dev yatoyu za velichinoyu ekonomikoyu svitu Zavdyaki uspishnij politici tehnokrativ Ispaniya priyednalas do promislovo rozvinenih krayin zalishivshi v minulomu zlidni j vidstalist sho buli pritamanni krayini pislya vtrati bilshoyi chastini svoyeyi imperiyi na pochatku XIX stolittya Odnak ekonomichne zrostannya stimulovane derzhavoyu malo bagato nedolikiv sho chitko viyavilis pid chas krizi 1970 ih rokiv Ce ne lishe zavdalo serjoznih ekologichnih zbitkiv ale j prizvelo do nerivnomirnogo rozvitku regioniv zalishivshi bagato z nih u skruti ta zreshtoyu sprichinilo problemi deyaki z yakih ne vdalos virishiti navit u 2000 ih rokah Bagato v chomu ekonomichne zrostannya poyasnyuvalos shirokomasshtabnimi derzhavnimi investiciyami v infrastrukturu ta v okremi vazhlivi galuzi a takozh vidkrittyam Ispaniyi yak populyarnogo turistichnogo napryamku Divo zavershilo period avtarkiyi 1940 ih 1950 ih rokiv ta stalo vidpoviddyu na ekonomichnu krizu v Ispaniyi sprichinenu Gromadyanskoyu ta Drugoyu svitovoyu vijnoyu V rezultati ekonomichnogo zrostannya sposterigalis pomitni pokrashennya rivnya zhittya j rozvitku serednogo klasu Hoch Ispaniya do yiyi vstupu do Yevropejskoyi Spilnoti 1986 roku zalishalas ekonomichno mensh rozvinenoyu vidnosno najbilshih krayin Zahidnoyi Yevropi za vinyatkom Portugaliyi Greciyi j Irlandiyi odnak zagalne zrostannya prodovzhilos i za kilka rokiv krayina dosyagnula togo zh rivnya sho j reshta derzhav Ispaniya stala p yatoyu za velichinoyu ekonomikoyu v YeS ta v absolyutnomu virazi dvanadcyatoyu v sviti 1974 roku pributok na dushu naselennya v Ispaniyi stanoviv 79 vid serednogo pokaznika po Zahidnij Yevropi a 2004 roku perevishiv 90 vid serednogo pributku na dushu naselennya Pislya priyednannya do Yevropejskogo Soyuzu bilsh vidstalih shidnoyevropejskih krayin napriklad Polshi Rumuniyi ta Bolgariyi serednij pributok na dushu naselennya v Ispaniyi sklav 105 7 perevishivshi serednoyevropejskij riven Ispanske divo bagato v chomu zhivilos sho dozvolilo znachno zbilshiti robitnichij klas Duzhe shozhim yavishem nezadovgo do togo suprovodzhuvavsya ekonomichnij zlet Kitayu Ekonomichnij bum prizviv do nadmirnogo j nekontrolovanogo zrostannya budivelnogo sektoru na periferiyi golovnih ispanskih mist dlya rozmishennya novih robitnikiv yaki pribuli z silskoyi miscevosti Osnovni migracijni potoki jshli z pivdnya Ispaniyi v bik industrialnih rajoniv Kataloniyi ta Krayini Baskiv U toj zhe chas Madrid stav mistom poslug i torgivli sho takozh zbilshilo chislo naselennya sho potrebuvalo novogo zhitla u znachnij kilkosti Takij fenomen zbilshiv zajnyatist u budivelnomu sektori Vidkrittya Ispaniyi sho ne mala znachnih zapasiv korisnih kopalin dlya masovogo turizmu zaluchilo do krayini veliku kilkist inozemnoyi valyuti sho vikoristovuvalas dlya splati importu mashin obladnannya tosho neobhidnih dlya shvidkogo rozvitku infrastrukturi ta promislovosti Okrim togo turistichna industriya vidznachayetsya pidvishenoyu trudomistkistyu sho takozh zabezpechilo stvorennya znachnogo chisla misc Okrim turizmu i promislovosti yaka zrostala she odnim faktorom sho spriyav rozvitku stala emigraciya ispanciv dlya roboti na fabrikah i budivelnih majdanchikah u krayinah sho syagnuli bilshogo ekonomichnogo rozkvitu pislya Drugoyi svitovoyi vijni osoblivo Franciyi ta Nimechchini Bagato hto z tih ispanskih robitnikiv nadsilav bilshu chastinu svogo zarobitku svoyim rodinam v Ispaniyu sho prizvelo do zrostannya spozhivannya j investicij Shob priskoriti industrializaciyu ispanskij uryad investuvav u veliki kompaniyi cherez chi bezposeredno yak u vipadku z SEAT Zroslo promislove virobnictvo u starih promislovih zonah napriklad u Krayini Baskiv i pivnichnomu uzberezhzhi Ferrolya j Vigo metalurgiya sudnobuduvannya v okolicyah Barseloni avtomobilebuduvannya mashinobuduvannya tekstil naftohimiya Madrid peretvorivsya na vazhlivij promislovij i komercijnij rajon Avtomobilna promislovist bula odnim z najpotuzhnishih lokomotiviv ispanskogo diva vid 1958 do 1972 roku virobnictvo avtomobiliv zrostalo shoroku v serednomu na 21 7 Yaksho 1946 roku v Ispaniyi bulo vipusheno 72 000 legkovih avtomobiliv to 1966 vzhe 1 miljon Simvolom rozvitku stav avtomobil SEAT 600 versiya italijskogo Fiat 600 sho vipuskavsya ispanskoyu kompaniyeyu SEAT Razom u period vid 1957 do 1973 roku bulo vigotovleno ponad 794 000 SEAT 600 ta yaksho na pochatku togo periodu cya model bula pershoyu mashinoyu bagatoh rodin ispanskogo robitnichogo klasu to zreshtoyu vona stala pershim drugim avtomobilem u bagatoh rodinah Naftova kriza 1973 roku zavershila te divovizhne zrostannya j pislya togo ekonomika jshla za bilsh legkoyu shidnoyu trayektoriyeyu Priyednavshis do Yevropejskoyi ekonomichnoyi spilnoti 1986 roku ta provivshi povnu perebudovu promislovosti Ispaniya v ekonomichnomu ta socialnomu sensi perebuvaye sered promislovo rozvinenih krayin zalishivshi pozadu situaciyu endemichnoyi vidstalosti sho sposterigalas do pershoyi polovini XX stolittya NaslidkiChervonim poznacheno provinciyi naselennya yakih zroslo v period vid 1950 do 1981 roku sinim ti naselennya yakih skorotilos Rozpodil efektiv ekonomichnogo diva 1960 ih rokiv buv nerivnomirnim Koli deyaki regioni taki yak Madrid Kataloniya ta Krayina Baskiv shvidko naroshuvali zajnyatist i pributok na dushu naselennya inshi napriklad Estremadura Kastiliya La Mancha ta menshoyu miroyu Andalusiya majzhe ne vidchuli vplivu ekonomichnogo bumu Pid chas ekonomichnogo diva sho spivpalo z zolotim vikom kapitalizmu riven zhittya zamozhnoyi Ispaniyi buv blizkim do rivnya zhittya rozvinenoyi Yevropi Ekonomichne zrostannya poryad iz napoleglivistyu ta vsyudisutnistyu rezhimu prizveli do togo sho vazhliva chastina togo novogo serednogo klasu vvazhala diktaturu Franko uspishnoyu socialnoyu ta robitnichoyu modellyu Z inshogo boku pivdenni regioni krayini z nizkim rivnem industrializaciyi v nabagato menshij miri vidchuli naslidki diva pri tomu sho yihnya demografiya znachno zminilas cherez migraciyu naselennya do bilsh rozvinenih rajoniv Ispaniyi ta do reshti Yevropi Ti regioni navit za desyatilittya pislya diva prodovzhuvali zalishatis ekonomichno j socialno vidstalimi zberigayuchi taki problemi yak neadekvatnist osnovnih suspilnih poslug hoch u vsih tih miscyah rezhim zaohochuvav budivnictvo socialnogo zhitla Vinyatkami stali roztashovani na pivdni Levant i provinciya Malaga yaki znajshli dzherelo pributku j ekonomichnogo zrostannya v turizmi Vidminnosti mizh shilnistyu naselennya riznih regioniv Ispaniyi pogirshilis zalishivshi neveliku kilkist duzhe gustonaselenih rajoniv seredzemnomorske uzberezhzhya Krayina Baskiv i Madrid i znachnu demografichnu pustelyu vseredini pivostrova za vinyatkom vishezgadanoyi stolici Ti demografichni disproporciyi zberigayutsya j doteper sho pogliblyuyetsya starinnyam naselennya PrimitkiAndreu Misse 22 bereznya 2007 El Pais isp Arhiv originalu za 11 travnya 2019 Procitovano 1 chervnya 2018