Іоанн Каподистрія (11 лютого 1776, острів Керкіра — 21 жовтня 1831, Нафпліон) — граф, дипломат російської служби, перший президент Греції.
Іоанн Каподистрія Ιωάννης Καποδίστριας | |||
| |||
---|---|---|---|
травень 1827 — 21 жовтня 1831 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Августинос Каподистрія | ||
| |||
1816 — 1822 | |||
Попередник: | Микола Румянцев | ||
Наступник: | |||
Народження: | 10 лютого 1776[1] або 11 лютого 1776[2][3] Керкіра, Керкіра, Іонічні острови, Греція[2][…] | ||
Смерть: | 27 вересня 1831 (55 років) або 9 жовтня 1831[2][3][1] (55 років) Нафпліон[2][3][1] | ||
Причина смерті: | d | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Російська імперія і Греція[5] | ||
Освіта: | Падуанський університет | ||
Партія: | d | ||
Батько: | d | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Ранні роки
Батько Іоанна — Антоній Каподистрія — нащадок роду, що переселився наприкінці XIV століття з містечка Капо д'Істрія на острів Корфу (Керкіра), обіймав різні почесні посади на службі у венеційського уряду.
Іоанн, закінчивши курс філософії та медицини у Падуанському університеті, вступив на дипломатичну службу.
У 1802 йому доручено об'їхати більшу частину Іонічних островів, ввести там російські гарнізони і влаштувати цивільне управління.
У 1803 призначений статс-секретарем Республіки Семи Сполучених островів (створена на Іонічних островах за Російсько-турецькою конвенцією 1800 року) у закордонних справах, у 1807 — начальник поліції.
Кар'єра в Росії
Тільзитский мир (1807), який передав Іонічні острови під владу Франції, фактично зруйнував кар'єру Каподистрії.
У 1809 прибув до Росії, вступив на службу і незабаром привернув до себе увагу Олександра I.
У 1813 його відправили до Швейцарії, щоб схилити її до союзу проти Франції, був одним з уповноважених Росії на Віденському конгресі 1815 року, причому клопотав про передачу Іонічних островів Англії, чого й досяг.
У 1815 йому надано звання статс-секретаря.
У 1816, коли міністром закордонних справ став , Каподистрія був його найближчим помічником і одним з головних керівників російської закордонної політики. Меттерніх вважав його лібералом і інтригував проти нього.
Особисті переконання Каподистрії дійсно далеко не в усьому збігалися з політикою Священного союзу і особливо далеко розійшлися стосовно грецького повстання. Проте Каподистрія умів призвичаюватись до вимог ситуації.
Грецька революція
Хоча ще в 1814 році він заснував таємну грецьку спілку «Філікі Етерія», він двічі відмовився від пропозиції стати на її чолі. Таємно він заохочував Олександра Іпсіланті до повстання, але коли Іпсіланті почав його, то саме Каподистрія написав йому від імені російського уряду листа з офіційним засудженням його вчинку.
У 1822 році становище Каподистрії стало занадто фальшивим, він вийшов у відставку і виїхав до Західної Європи, щоб агітувати за грецьку справу. 11 квітня 1827 року народне зібрання в Трезені обрало Іоанна Каподистрію на сім років Президентом Греції.
Каподистрія, однак, не квапився до Греції, він перечекав Наваринську битву, що забезпечила врешті успіх грецької справи, і лише 18 січня 1828 року прибув у довірену йому країну. Положення його було вкрай важким. Країна була пограбована і не мала коштів. Народ не довіряв йому, вважаючи його російським агентом.
Каподистрія прагнув створити бюрократичну державу за російським зразком, утискаючи самодіяльність народу, переслідуючи пресу і даючи найкращі місця своїм родичам і однодумцям. Разом з тим, він мріяв про корону, не без впливу з його боку принц Леопольд Сакс-Кобургський (згодом король бельгійський) відмовився від запропонованої йому грецької корони.
Вбивство Каподистрії
Серед ворогів Каподистрії, створених його політикою і свавіллям, була родина Петроса Мавроміхаліса, членів якої він ув'язнив. Син та брат Петроса, Георгіос і , маніоти, що жили у Нафпліоні під наглядом поліції, напали на Каподистрію дорогою до церкви 9 жовтня 1831 року і вбили його.
Костянтин Мавроміхаліс був на місці забитий народом, а Георгіос встиг сховатися у будинку французької місії, але був виданий і страчений. У 1887 року на острові Керкіра Каподистрії спорудили пам'ятник.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Encyclopædia Britannica
- Каподистрия, Иоанн Антонович // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 479–481.
- Bibliothèque nationale de France Record #12918065q // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Джерела та література
- Біографічний словник [ 18 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Мусский И. А. Сто великих дипматов. — М.: Вече, 2004. — С. 342—348.
- Ковальов Д. В. Грецький революціонер чи «російський агент» Йоанніс Каподістрія [ 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
Література
- Н. Ф. Сербіна. Каподістрія Іоанн // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ioann Kapodistriya 11 lyutogo 1776 ostriv Kerkira 21 zhovtnya 1831 Nafplion graf diplomat rosijskoyi sluzhbi pershij prezident Greciyi Ioann Kapodistriya Iwannhs KapodistriasIoann Kapodistriya Prapor 1 j Prezident Greciyi traven 1827 21 zhovtnya 1831 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Avgustinos Kapodistriya Prapor Ministr zakordonnih sprav Rosijskoyi imperiyi 1816 1822 Poperednik Mikola Rumyancev Nastupnik Narodzhennya 10 lyutogo 1776 1776 02 10 1 abo 11 lyutogo 1776 1776 02 11 2 3 Kerkira Kerkira Ionichni ostrovi Greciya 2 Smert 27 veresnya 1831 1831 09 27 55 rokiv abo 9 zhovtnya 1831 1831 10 09 2 3 1 55 rokiv Nafplion 2 3 1 Prichina smerti dPohovannya dKrayina Rosijska imperiya i Greciya 5 Osvita Paduanskij universitetPartiya dBatko d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ioann U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kapodistriya Ranni rokiBatko Ioanna Antonij Kapodistriya nashadok rodu sho pereselivsya naprikinci XIV stolittya z mistechka Kapo d Istriya na ostriv Korfu Kerkira obijmav rizni pochesni posadi na sluzhbi u venecijskogo uryadu Ioann zakinchivshi kurs filosofiyi ta medicini u Paduanskomu universiteti vstupiv na diplomatichnu sluzhbu U 1802 jomu dorucheno ob yihati bilshu chastinu Ionichnih ostroviv vvesti tam rosijski garnizoni i vlashtuvati civilne upravlinnya U 1803 priznachenij stats sekretarem Respubliki Semi Spoluchenih ostroviv stvorena na Ionichnih ostrovah za Rosijsko tureckoyu konvenciyeyu 1800 roku u zakordonnih spravah u 1807 nachalnik policiyi Kar yera v RosiyiTilzitskij mir 1807 yakij peredav Ionichni ostrovi pid vladu Franciyi faktichno zrujnuvav kar yeru Kapodistriyi U 1809 pribuv do Rosiyi vstupiv na sluzhbu i nezabarom privernuv do sebe uvagu Oleksandra I U 1813 jogo vidpravili do Shvejcariyi shob shiliti yiyi do soyuzu proti Franciyi buv odnim z upovnovazhenih Rosiyi na Videnskomu kongresi 1815 roku prichomu klopotav pro peredachu Ionichnih ostroviv Angliyi chogo j dosyag U 1815 jomu nadano zvannya stats sekretarya U 1816 koli ministrom zakordonnih sprav stav Kapodistriya buv jogo najblizhchim pomichnikom i odnim z golovnih kerivnikiv rosijskoyi zakordonnoyi politiki Metternih vvazhav jogo liberalom i intriguvav proti nogo Osobisti perekonannya Kapodistriyi dijsno daleko ne v usomu zbigalisya z politikoyu Svyashennogo soyuzu i osoblivo daleko rozijshlisya stosovno greckogo povstannya Prote Kapodistriya umiv prizvichayuvatis do vimog situaciyi Grecka revolyuciyaDokladnishe Grecka revolyuciya Hocha she v 1814 roci vin zasnuvav tayemnu grecku spilku Filiki Eteriya vin dvichi vidmovivsya vid propoziciyi stati na yiyi choli Tayemno vin zaohochuvav Oleksandra Ipsilanti do povstannya ale koli Ipsilanti pochav jogo to same Kapodistriya napisav jomu vid imeni rosijskogo uryadu lista z oficijnim zasudzhennyam jogo vchinku U 1822 roci stanovishe Kapodistriyi stalo zanadto falshivim vin vijshov u vidstavku i viyihav do Zahidnoyi Yevropi shob agituvati za grecku spravu 11 kvitnya 1827 roku narodne zibrannya v Trezeni obralo Ioanna Kapodistriyu na sim rokiv Prezidentom Greciyi Kapodistriya odnak ne kvapivsya do Greciyi vin perechekav Navarinsku bitvu sho zabezpechila vreshti uspih greckoyi spravi i lishe 18 sichnya 1828 roku pribuv u dovirenu jomu krayinu Polozhennya jogo bulo vkraj vazhkim Krayina bula pograbovana i ne mala koshtiv Narod ne doviryav jomu vvazhayuchi jogo rosijskim agentom Pam yatnik Kapodistriyi na o Kerkira Kapodistriya pragnuv stvoriti byurokratichnu derzhavu za rosijskim zrazkom utiskayuchi samodiyalnist narodu peresliduyuchi presu i dayuchi najkrashi miscya svoyim rodicham i odnodumcyam Razom z tim vin mriyav pro koronu ne bez vplivu z jogo boku princ Leopold Saks Koburgskij zgodom korol belgijskij vidmovivsya vid zaproponovanoyi jomu greckoyi koroni Vbivstvo KapodistriyiSered vorogiv Kapodistriyi stvorenih jogo politikoyu i svavillyam bula rodina Petrosa Mavromihalisa chleniv yakoyi vin uv yazniv Sin ta brat Petrosa Georgios i manioti sho zhili u Nafplioni pid naglyadom policiyi napali na Kapodistriyu dorogoyu do cerkvi 9 zhovtnya 1831 roku i vbili jogo Kostyantin Mavromihalis buv na misci zabitij narodom a Georgios vstig shovatisya u budinku francuzkoyi misiyi ale buv vidanij i strachenij U 1887 roku na ostrovi Kerkira Kapodistriyi sporudili pam yatnik PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Kapodistriya Ioann Antonovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1897 T 8 S 479 481 d Track Q656d Track Q21175479d Track Q25865911d Track Q1960551 Bibliotheque nationale de France Record 12918065q BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191Dzherela ta literaturaBiografichnij slovnik 18 grudnya 2009 u Wayback Machine Musskij I A Sto velikih dipmatov M Veche 2004 S 342 348 Kovalov D V Greckij revolyucioner chi rosijskij agent Joannis Kapodistriya 15 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Literatura N F Serbina Kapodistriya Ioann Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X