Інгігерда Шведська

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інґіґерда.

Інгігерда Улофсдоттір Шведська, у хрещенні Ірина (швед. Ingegärd, Ingegerd, бл. 1002(1002) — 10 лютого 1050) — дочка шведського короля Улофа Шетконунґа (швед. Olof Skötkonung, Skottkonung) та Астрід Мекленбурзької (швед. Estrid), дочки західнослов'янського ободритського князя; друга дружина Ярослава Мудрого, з яким побралася в 1019 (цього року Ярослав захопив київський престол).

Інґіґерда Улофсдоттір Шведська швед. Ingegerd Olofsdotter
Фреска з Софії Київської, на якій ймовірно зображено Ярослава та Ірину, що спостерігають за ристанням (перегонами).
Біографічні дані
Народження	бл. 1002(1002) Швеція
Смерть	10 лютого 1050 Київ, Київська Русь
Поховання	Софійський собор, Київ
Чоловік	Ярослав Мудрий
Діти	Єлизавета Ярославна^[3], Анастасія Ярославна^[3], Анна Ярославна^[3], Ізяслав Ярославич, Святослав Ярославич, Всеволод Ярославич^[3], Ігор Ярославич, Володимир Ярославич, Вячеслав Ярославич, Ілля Ярославич і Агата Київська
Династія	Династія Мунсьо
Батько	Улоф III Шетконунґ
Мати	Астрід Ободритська
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

При дослідженні останків жіночого скелета із саркофага Ярослава Мудрого у 1939—1940 роках було виявлено, що скелет належав жінці північноєвропейського типу віком близько 50-55 років. Тип скелета, його перебування у саркофагу князя Ярослава і приблизний вік жінки під час смерті дозволяють припускати, що це останки Інгігерди. У такому випадку, якщо вона померла у 1050 році, і її вік складав близько 50 років, то народитися вона могла десь у 1000 році. Таким чином вона була молодша за свого майбутнього чоловіка приблизно на 15 років.

. Ярослав Мудрий та шведська принцеса Інгігерда

Інгігерда, принцеса Швеції, мала вийти заміж за короля Норвегії Олафа II Гаральдссона — як гарантія миру між Швецією та Норвегією відповідно до рішення тінґа в Уппсалі в 1017 році. Весілля мало відбутися восени на кордоні двох держав, на березі річки Ельв. Відповідно до досягнутих угод, восени 1018 року Олаф II прибув на кордон для побачення з нареченою та її батьком, але їх там не виявилося. Відправлені до Швеції гінці привезли невтішну звістку: ще влітку до Улофа Шетконунґа прибули посли від новгородського «конунга Ярицлейва», шведський король видав свою дочку за сина Київського князя Володимира і майбутнього правителя всієї Київської Русі Ярослава Мудрого, який княжив тоді в Новгороді, а Олаф II одружився з її зведеною сестрою Астрід.

До Новгороду Інгігерда прибула влітку 1019 (або 1016) року. Судячи із «Саги про Олафа Святого» Сноррі Стурлусона, за шлюбним договором у придане принцеса Інгігерда отримала місто Альдейґьюборґ (давньоскан. Aldeigjuborg, до 1703 — Ладога, нині село Стара Ладога) з прилеглими землями, які відповідно до гіпотези на заході отримали відтоді назву Інгрії — Іжорія або Інгрія (Інгерманландія, швед. Ingermanland, фін. Inkeri, Inkerinmaa, ест. Ingeri, Ingerimaa) (землі Інгігерди, за фінською вимовою — «Інкерінмаа»), а посадником (ярлом) Ладоги (Альдейгьюборга) на прохання Інгігерди призначили ярла Вестра-Йоталанда, родича Інгігерди по материнській лінії Раґнвальда Ульвсона (Регнвальда Ульфссона).

У «Сазі про Еймунда» про придане Інгігерди не згадують, є лише згадка про те, що ярл Роґнвальд^[] володів Альдеґйоборґом і залишився володіти ним і після укладення мирного договору між Ярославом і Брячиславом .

Вона перейшла в Новгороді в східний (православний) обряд з ім'ям Ірина (співзвучне з «Інгігерда»). Деякі історики вважають, що Інгігерда знала з дитинства слов'янську мову, оскільки її мати, королева Астрід, була дочкою ободритського князя Мечислава III^[].

Інгігерда була другою дружиною Ярослава, оскільки першу дружину руського князя в 1018 році захопив у полон польський король Болеслав і разом із сестрами Ярослава назавжди відвіз до Польщі. Імовірно, саме перша дружина народила Ярославу сина Іллю, який помер у дитинстві. Одружившись з Інгігердою, Ярослав поріднився з норвезьким королем Олафом Святим і німецьким імператором Генріхом ІІ. Ярослав допомагав їм, коли Олаф Святий, Гаральд Сміливий і Магнус Добрий втікали до Києва від данського короля Канута. Потім вигнанці повернулися додому, і почалася війна. Олаф Святий загинув у бою під Стікльстедом, але Маґнус із дядьком здобули норвезький престол від Канута Данського.

Під час чотирирічної війни Ярослава за київський престол з братом Святополком, Інгігерда ділить із чоловіком і долю, і недолю. Вона їде за ним у походи спочатку на Новгород, потім на Київ. Коли Ярослав хоче стратити свого брата Судислава Псковського, Ірина переконує його не наслідувати Святополка. У Києві хвора Інгігерда потрапляє в польсько-мадярський полон, але їй вдається втекти. У війні Ярослава із Мстиславом Тмутараканським княгиня робить усе, щоб брати помирилися.

Померла 10 лютого 1050 року (за дослідженнями вчених з Гетеборзького університету, Швеція, Інгігерда померла в Києві й похована в Соборі Святої Софії.

Родовід

Діти

Велика княгиня Ірина мала 10 дітей:

Сини

• Ілля, який помер у польському полоні 1020 року.
• Володимир Новгородський (1020—1052).
• Ізяслав (1024—1078) — одружився з дочкою польського короля Мешка ІІ княгинею Гертрудою.
• Святослав (1027—1076) — від 2-х шлюбів залишив 5 синів.
• Всеволод (1030—1093) — одружився з грецькою царівною Анастасією (за іншими відомостями — Марією), від шлюбу з якою народився князь Володимир Мономах.
• Ігор (пом. 1060) — одружився з німецькою принцесою Кунігундою, графинею Орламіндською.
• В'ячеслав (1034—1057) — одружився з німецькою принцесою Одою Леопольдовною, графинею Штаденською.

Дочки

Анна, Анастасія, Єлизавета та Агата

• Єлисавета (пом. 1076),
• Анна (пом. 1077),
• Анастасія (пом. 1097).
• за однією з версій, Агата Київська.

Вшанування пам'яті

• На честь її небесної покровительки був збудований Ірининський собор у Києві. На даний час зруйнований.
• Вулиця Княгині Інгігерди у місті Київ.
• 23 лютого 2024 року біля мармурового саркофагу в Софійському соборі, де покоїться прах княгині, провів панахиду намісник Києво-Печерської лаври єпископ ПЦУ Авраамій.

Радіовуглецева експертиза кістяка з гробниці Ярослава Мудрого

У грудні 2010 року провели радіовуглецеву експертизу кістяка із саркофагу Ярослава Мудрого, який, як вважалося, належав його дружині Інгігерді. Для експертизи взяли два зразки з верхньої та нижньої частин скелету. У своєму звіті Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України прийшов до висновку, що ці зразки належать різним людям, оскільки їхній радіовуглецевий вік відрізняється на 1580 років. Зразок верхньої частини скелета має вік приблизно 2410 років, що відповідає скіфському періоду історії України, а зразок нижньої частини скелету — 830 років і належить до XII—XIII століть.

Реконструювання обличчя Інгігерди

Журналісти телеканалу «1+1» разом з українськими вченими звернулися до провідних польських фахівців, які визначили, що поруч з Ярославом похована жінка, зовнішність якої в точності збігається із зовнішністю Інгігерди. Було реконструйовано зовнішність княгині і створено компьютерну модель її обличчя.

Див. також

• Ірининський собор (Київ)

Примітки

1. За іншою версією на фресці зображено імператора Василія II та княгиню Ольгу
2. 5 березня день пам'яті св. блгв. князя Київського Ярослава Мудрого
3. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
4. Ragnvald Ulfsson // Nordisk familjebok / redaktör . — Stockholm, 1915. — Vol. 22. — P. 915. (швед.)
5. Гінзбург В. В. Про антропологічне вивчення скелетів Ярослава Мудрого, Анни й Інґіґерди (архів) (рос.)
6. Ярослав Мудрий народився близько 985 року/
7. Джаксон Т. Н. Про Скандинавські шлюби Ярослава Мудрого і його нащадків [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] // сайт «Росія у барвах»
8. Карамзін М. М. Історія держави російської [Архівовано 8 серпня 2007 у Wayback Machine.]. — Т. 2, гл. II. // Проєкт «Хронос». (рос.)
9. Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522, травень-червень). — С. 52. — ISSN 0130-5247.
10. Карпов А. Ю. Ярослав Мудрий. (рос.)
11. Україна. Повернення своєї історії. Частина 1. Телеканал 1+1. 09:28 — 15:52. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
12. У Софії Київській вшанували пам’ять Інгігерди-Ірини - дружини Ярослава Мудрого - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 24 лютого 2024.
13. Україна. Повернення своєї історії. Частина 1. Телеканал 1+1. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
14. Україна. Повернення своєї історії. Частина 3. Телеканал 1+1. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 25 вересня 2021.

Джерела та література

• Котляр М. Ф. Інгігерда [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 461. — .

Посилання

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Інгігерда Шведська

• И.Самсонов.Супруга Ярослава Мудрого — благоверная княгиня Ирина и ее роль в отношениях Руси со Скандинавией\\ «Образование и Православие» [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Україна. Повернення своєї історії. Частина 1 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Дослідження вмісту саркофага Ярослава Мудрого [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки