Аїда Насир кизи Імангулієва (азерб. Aida Nəsir qızı İmanquliyeva, 10 жовтня 1939, Баку, Азербайджанська РСР — 19 вересня 1992, Баку, Азербайджан) — азербайджанська арабістка, докторка філологічних наук (1989), професорка. Перша жінка-доктор сходознавства.
Імангулієва Аїда Насир-кизи | |
---|---|
азерб. Aida Nəsir qızı İmanquliyeva | |
Народилася | 10 жовтня 1939 Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Померла | 19 вересня 1992 (52 роки) Баку, Азербайджан ·злоякісна пухлина |
Місце проживання | Азербайджан |
Країна | СРСР Азербайджан |
Діяльність | наукова працівниця |
Alma mater | Бакинський державний університет |
Галузь | сходознавство, арабістика, літературознавець і перекладач |
Заклад | НАН Азербайджану Бакинський державний університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Науковий керівник | d |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Алієва Мехрібан Аріфівна d |
Її батько, відомий журналіст, педагог, заслужений діяч науки — Насір Імангулієв був одним із засновників азербайджанської преси, тривалий час редактором газет «Баки» та «Баку». Вона є матір'ю нинішньої першої леді Азербайджану і нинішньої віцепрезидентки Азербайджану Мехрібан Алієвої.
Життєпис
Народилася 10 жовтня 1939 року в Баку у високоосвіченій родині.. У 1957 році закінчила школу № 132 Баку із золотою медаллю. У 1957 році вступила до Азербайджанського державного університету імені С. М. Кірова. У 1962 році після закінчення арабської філології кафедри сходознавства удосконаленого відділу літератури Близького Сходу цього ж університету.
Продовжила освіту та наукову роботу в Інституті народів Азії колишньої Академії наук СРСР, де в 1966 році отримала ступінь докторки арабської філології.
У 1966 році після захисту дисертації Аїда Імангулієва почала працювати в Інституті сходознавства Академії наук Азербайджану — молодшим науковим співробітником (1966), старшим науковим співробітником (1973), завідувачкою кафедри арабської філології (1976), заступницею директора за науково-дослідні роботи (1988). З 1991 року до кінця життя працювала директоркою Інституту сходознавства Академії наук Азербайджану.
У 1989 році вона успішно захистила другу докторську дисертацію в Тбілісі, Аїда Імангулієва стала першою жінкою-доктором сходознавства і незабаром їй було присвоєно науковий ступінь професора саме цієї спеціальності.
Творчість
Аїда Імангулієва — авторка 3 монографій («Михайл Нуайме і Ліга Пен», М. 1975, «Губран Халіл Губран», Б. 1975, «Корифеї нової арабської літератури», Б. 1991), понад 70 наукових праць. орієнтувався на східні літератури. Була членкинею, заступницею голови та головою Комітету оборони за профілем «Література країн Азії та Африки», що діє в Інституті сходознавства Академії наук Азербайджану.
Професорка А. Імангулієва презентувала сходознавство Азербайджану в країнах Близького Сходу та в інших закордонних країнах (Москва, Київ, Полтава, Санкт-Петербург, Галле та ін.).
У сфері науково-організаційної діяльності Аїда Імангулієва приділяла велику увагу підготовці високоспеціалізованих кадрів арабістів.
На кафедрі «арабської філології», яку вона очолювала, під її керівництвом захищено десятки кандидатських дисертацій.
А. Імангулієва була членкинею президії Всесоюзного товариства сходознавців, Всесоюзної координаційної ради досліджень східної літератури та Спілки письменників.
Багато років займалася педагогічною діяльністю, читала лекції з арабської літератури в АДУ.
Для увічнення пам'яті відомої вченої-арабістки Аїди Імангулієвої щороку одному з найуспішніших студентів кафедри сходознавства БДУ присуджується стипендія імені Аїди Імангулієвої.
Примітки
- Первая женщина профессор-востоковед. Новая Эпоха (рос.).
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2011.
- . Adam.Az. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- Профессор Аида Имангулиева открыла новую страницу в изучении современной арабской литературы – Наргиз Пашаева. trend.az. Архів оригіналу за 15 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2017.
- . day.az. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 2 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ayida Nasir kizi Imanguliyeva azerb Aida Nesir qizi Imanquliyeva 10 zhovtnya 1939 Baku Azerbajdzhanska RSR 19 veresnya 1992 Baku Azerbajdzhan azerbajdzhanska arabistka doktorka filologichnih nauk 1989 profesorka Persha zhinka doktor shodoznavstva Imanguliyeva Ayida Nasir kiziazerb Aida Nesir qizi ImanquliyevaNarodilasya10 zhovtnya 1939 1939 10 10 Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRPomerla19 veresnya 1992 1992 09 19 52 roki Baku Azerbajdzhan zloyakisna puhlinaMisce prozhivannyaAzerbajdzhanKrayina SRSR AzerbajdzhanDiyalnistnaukova pracivnicyaAlma materBakinskij derzhavnij universitetGaluzshodoznavstvo arabistika literaturoznavec i perekladachZakladNAN Azerbajdzhanu Bakinskij derzhavnij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Naukovij kerivnikdBatkodU shlyubi zdDitiAliyeva Mehriban Arifivna d Yiyi batko vidomij zhurnalist pedagog zasluzhenij diyach nauki Nasir Imanguliyev buv odnim iz zasnovnikiv azerbajdzhanskoyi presi trivalij chas redaktorom gazet Baki ta Baku Vona ye matir yu ninishnoyi pershoyi ledi Azerbajdzhanu i ninishnoyi viceprezidentki Azerbajdzhanu Mehriban Aliyevoyi ZhittyepisNarodilasya 10 zhovtnya 1939 roku v Baku u visokoosvichenij rodini U 1957 roci zakinchila shkolu 132 Baku iz zolotoyu medallyu U 1957 roci vstupila do Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu imeni S M Kirova U 1962 roci pislya zakinchennya arabskoyi filologiyi kafedri shodoznavstva udoskonalenogo viddilu literaturi Blizkogo Shodu cogo zh universitetu Prodovzhila osvitu ta naukovu robotu v Instituti narodiv Aziyi kolishnoyi Akademiyi nauk SRSR de v 1966 roci otrimala stupin doktorki arabskoyi filologiyi U 1966 roci pislya zahistu disertaciyi Ayida Imanguliyeva pochala pracyuvati v Instituti shodoznavstva Akademiyi nauk Azerbajdzhanu molodshim naukovim spivrobitnikom 1966 starshim naukovim spivrobitnikom 1973 zaviduvachkoyu kafedri arabskoyi filologiyi 1976 zastupniceyu direktora za naukovo doslidni roboti 1988 Z 1991 roku do kincya zhittya pracyuvala direktorkoyu Institutu shodoznavstva Akademiyi nauk Azerbajdzhanu U 1989 roci vona uspishno zahistila drugu doktorsku disertaciyu v Tbilisi Ayida Imanguliyeva stala pershoyu zhinkoyu doktorom shodoznavstva i nezabarom yij bulo prisvoyeno naukovij stupin profesora same ciyeyi specialnosti TvorchistAyida Imanguliyeva avtorka 3 monografij Mihajl Nuajme i Liga Pen M 1975 Gubran Halil Gubran B 1975 Korifeyi novoyi arabskoyi literaturi B 1991 ponad 70 naukovih prac oriyentuvavsya na shidni literaturi Bula chlenkineyu zastupniceyu golovi ta golovoyu Komitetu oboroni za profilem Literatura krayin Aziyi ta Afriki sho diye v Instituti shodoznavstva Akademiyi nauk Azerbajdzhanu Profesorka A Imanguliyeva prezentuvala shodoznavstvo Azerbajdzhanu v krayinah Blizkogo Shodu ta v inshih zakordonnih krayinah Moskva Kiyiv Poltava Sankt Peterburg Galle ta in U sferi naukovo organizacijnoyi diyalnosti Ayida Imanguliyeva pridilyala veliku uvagu pidgotovci visokospecializovanih kadriv arabistiv Na kafedri arabskoyi filologiyi yaku vona ocholyuvala pid yiyi kerivnictvom zahisheno desyatki kandidatskih disertacij A Imanguliyeva bula chlenkineyu prezidiyi Vsesoyuznogo tovaristva shodoznavciv Vsesoyuznoyi koordinacijnoyi radi doslidzhen shidnoyi literaturi ta Spilki pismennikiv Bagato rokiv zajmalasya pedagogichnoyu diyalnistyu chitala lekciyi z arabskoyi literaturi v ADU Dlya uvichnennya pam yati vidomoyi vchenoyi arabistki Ayidi Imanguliyevoyi shoroku odnomu z najuspishnishih studentiv kafedri shodoznavstva BDU prisudzhuyetsya stipendiya imeni Ayidi Imanguliyevoyi PrimitkiPervaya zhenshina professor vostokoved Novaya Epoha ros Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2011 Adam Az Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Professor Aida Imangulieva otkryla novuyu stranicu v izuchenii sovremennoj arabskoj literatury Nargiz Pashaeva trend az Arhiv originalu za 15 sichnya 2013 Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 day az Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 2 listopada 2021