Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Святи́тель Іларіо́н (990 — 1088) — митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит слов'янського походження, оратор і письменник, церковно-політичний діяч давньої України. Причислений до лику Святих. Автор «Слова про закон і благодать», «Молитви» та «Сповідання віри» (загальна назва «Про закон, Мойсеєм даний, і про благодать та істину, що були Ісусом Христом, і як закон одійшов, а Благодать і Істина всю землю сповнили, і віра на всі народи поширилась, і на наш народ руський. І похвала кагану нашому Володимиру, що ним охрещені ми були»).
| Іларіон Київський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1051 — 1055 | ||
| Церква: | Константинопольська православна церква | |
| Попередник: | Кирил І | |
| Наступник: | Єфрем | |
| Діяльність: | священник, письменник | |
| Народження: | 990 | |
| Смерть: | 1088 | |
| | ||
Біографія
Про життя і діяльність Іларіона повідомляють руські літописи під 1051 (рідше — під 1050) роком.
З «Повісті временних літ» знаємо, що Іларіон був священиком придвірної церкви Св. Апостолів у князівському селі Берестовім (під Києвом) поруч із Печерським монастирем.Уже в ці роки Іларіон вів суворий подвижницький спосіб життя. Він викопав собі печеру на березі Дніпра й часто залишався у ній для таємної молитви. Згодом цю печеру зайняв преподобний Антоній Печерський. Від преподобного Антонія Іларіон прийняв чернечий постриг.
1051 року собором руських архієреїв святитель Іларіон був поставлений митрополитом Київським і всієї Русі. Він увійшов в історію Руської Церкви як перший митрополит, поставлений на Київську кафедру собором руських єпископів. Пізніше святитель Іларіон був затверджений Константинопольським Патріархом.
Святитель Іларіон вирізнявся чудовою для свого часу освітою, був чудовим духовним пастирем і проповідником. Його діяльність припала на період утвердження й зміцнення християнства на Русі. Для досягнення успіху в цій важливій справі Митрополит Іларіон надавав великого значення розвитку писемності. Будучи проповідником християнської віри, митрополит Іларіон писав праці, де прославляв християнство, показував його перевагу над старою вірою. Первосвятителем Руської Церкви він був недовго: 1054 року відійшов від керування митрополією. Помер він 1067 року й прославлений у лику святих.
Ці уривчасті відомості про Іларіона стають зрозумілішими, якщо їх зіставити з літописними повідомленнями про просвітницьку діяльність князя Ярослава Мудрого. Так, ще за часів свого князювання в Новгороді Ярослав розпорядився зібрати дітей старост і священиків для навчання їх читати і писати. Сам Ярослав «любя церковные уставы, попы любяще по велику, излиха же черноризьце, и книгам прилежа и почитая і часто в нощи и в дні», «насія книжными словесы сердца вірных людіи». Поширення князем книжності і писемності на Русі виразилося ще й у тому, що він «собрав писцы многы», організував переписування слов'янських і перекладних грецьких книг, завдяки чому при Софійському соборі в Києві була влаштована перша бібліотека.
Формування Іларіона як майбутнього письменника й оратора проходило, таким чином, в атмосфері освоєння Київською Руссю нової європейської культури, а його освіченість і талант не залишилися непоміченими при виборі Ярославом претендента на митропольний престол.
Той факт, що саме русин займає посаду митрополита, розцінюється як початок боротьби за незалежність Київської митрополії від грецької. Іларіон, чия діяльність протікала в повній згоді з князем Ярославом, виявився його вірним помічником і однодумцем. Він був співавтором Ярослава в складанні церковного статуту — Судебника («Ярослав съгадал есмь с митрополитом с Ларионом, сложил есмь греческий номоканун»). Своєю участю в літописанні, літературною діяльністю Іларіон багато в чому сприяв становленню української духовної культури.
1054 року, після смерті Ярослава, Іларіон, очевидно, був усунутий з посади київського митрополита, тому що його ім'я не згадується літописами серед присутніх на похороні князя. Видається, що колишній митрополит усамітнився у Києво-Печерському монастирі («ископа печерку малу двусажену кде ныне ветхыи манастырь печерьскыи»). Останні чотирнадцять років життя він очолює цей головний на Русі монастир і помирає 1088 р. у похилому віці.
Сумніви щодо дати затвердження
Існує відмінна від літописної дати затвердження Іларіона Київським митрополитом. Зокрема, детальне вивчення історичних документів того часу дозволяє припустити, що Іларіон був поставлений митрополитом не 1051, а 1044 року. Навряд чи було можливо, щоб патріарх Константинополя надіслав нового митрополита-грека на Русь, як це було прийнято завжди, під час військового конфлікту між Київською Руссю і Візантією 1043-1046 років. Однак, Київська Русь не могла залишатися без голови церкви, і ним, можливо, було обрано Іларіона. Відновлення миру між двома державами змусило Константинополь визнати законність обрання Іларіона на соборі 1051 року.
Проте, дата 1044 рік знаходиться під великим сумнівом, бо у період 1035-1051 років за різними джерелами митрополитами Київськими були Феопемпт та Кирил І. Кількох митрополитів одночасно бути не могло.
Творчість
З історичними і політичними подіями молодої християнської Русі пов'язаний зміст головного твору Іларіона — «Слово про закон і благодать». Так прийнято коротко називати твір, що має більш розгорнуту назву: «Про закон, Мойсеєм даний, і про благодать та істину, що були Ісусом Христом, і як закон одійшов, а благодать і істина всю землю сповнили, і віра на всі народи поширилась, і на наш народ руський. І похвала кагану нашому Володимиру, що ним охрещені ми були». У цьому випадку назва відбиває і зміст твору, і його композицію, що складається з трьох частин: 1) «про закон і благодать», 2) про значення християнства для Русі, 3) похвала князям Володимиру і Ярославові. «Слово» побудовано за всіма правилами ораторського мистецтва: загальні міркування на тему (перша частина твору) є доказом для певної, конкретно-історичної події (друга і третя частини твору).
Іларіон починає «Слово» з викладу своїх уявлень про всесвітню історію. Він не робить великих екскурсів у старозавітну і новозавітну епохи, як це було прийнято в християнській історіографії, а міркує в такий спосіб. «Закон» (Старий Завіт) через пророка Мойсея був даний людям, щоб вони «не загинули у язичестві» («ідольському мороці»). Однак «закон» був відомий тільки древнім євреям і не одержав поширення серед інших народів. «Благодать» же (Новий Завіт), що прийшов на зміну «законові», початковому періодові історії, — не вузьконаціональне явище, а надбання всього людства. Головна перевага «благодаті» перед «законом» полягає в духовній освіті і рівності всіх народів.
«Благодать», нова віра, дійшла і до Руської землі. Іларіон вважає, що це закономірний акт божественного провидіння («але зробив милість нам Бог, і возсіяло в нас світло розуму»). Тут для Іларіона важливо було підкреслити думку про рівність Русі-України з іншими народами і тим самим відзначити формальну роль Візантії в події хрещення Русі.
Теоретичне осмислення значення Русі у світовому історичному процесі змінюється літописним оповіданням про діяння князя Володимира, «вчителя і наставника» Русі, і його «вірного воспреемника» — князя Ярослава. Дотримуючись поганських традицій у поглядах на родову спадковість князівської влади й особистих заслуг правителів в історичних подіях, Іларіон вважає, що Володимир по власній волі хрестив Русь. Виходить, він гідний рівного з апостолами шанування: як апостоли навернули до християнської віри різні країни («хвалить же хвалебними словами Римська земля Петра і Павла» тощо), точно так само Володимир навернув до християнської віри Русь. Коли Іларіон порівнює його з імператором Костянтином Великим, що затвердив християнство в Західній і Східній Європі, він підкреслює всесвітній характер просвітньої місії князя Володимира, що «від славних народився, шляхетний від шляхетних», і є гідним спадкоємцем своїх могутніх предків, князів Ігоря і Святослава, що «у роки свого панування мужністю і хоробрістю прославилися в багатьох країнах».
Не залишає без уваги Іларіона і діяльність Ярослава. Іде барвистий опис Києва і похвали Ярославу-будівельнику. З будівель, споруджених при ньому, Іларіон особливо виділяє Київський Софійський собор, що був зведений як подоба Софійського собору в Константинополі і символізує, згідно з Іларіоном, рівність Русі і Візантії.
Так Іларіон у «Слові» майстерно з'єднав філософську і богословську думку з оригінальним баченням історії й аналізом насущних завдань своєї епохи.
Точна дата написання «Слова» невідома, але є припущення, що воно було вимовлено 26 березня 1049 року на честь завершення будівлі оборонних споруд навколо Києва.
Крім «Слова про закон і благодать», Іларіону належать також «Молитва» і «Сповідання віри» — твори, настільки близькі до «Слова» своїм стилем і змістом, що деякий час вважалися його продовженням. У цілому зазначені твори складають досить скромну літературну спадщину, але на тлі літературного процесу середньовіччя значення його величезне: протягом шести століть запозичення з «Слова» робилися в пам'ятках української і слов'янської літератури. Крім того, використовувалися й ораторські прийоми Іларіона.
Див. також
- Слово про Закон і Благодать (~1037–1050 роки)
- Повчання Володимира Мономаха (1117 рік)
- Давня українська література, Пам'ятки української мови
- Іларіон Схимник, преподобний Києво-Печерської лаври
- Іларіон Великий, ранньохристиянський святий, чудотворець
Примітки
Джерела та література
- М. Ф. Котляр. Іларіон [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 445. — .
Література
- Іларіон Київський // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 237. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. К.: Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.
- В. Ричка. Іларіон Київський // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С.. 277. —
Посилання
- Іларіон Київський // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Іларіон Київський // Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — С. 197. — 416 с. —
- Іларіон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 532—533. — 1000 екз.
| Попередник Кирил І |  | Митрополит Київський 1051-1055 | | Наступник Єфрем |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyati tel Ilario n 990 1088 mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi pershij mitropolit slov yanskogo pohodzhennya orator i pismennik cerkovno politichnij diyach davnoyi Ukrayini Prichislenij do liku Svyatih Avtor Slova pro zakon i blagodat Molitvi ta Spovidannya viri zagalna nazva Pro zakon Mojseyem danij i pro blagodat ta istinu sho buli Isusom Hristom i yak zakon odijshov a Blagodat i Istina vsyu zemlyu spovnili i vira na vsi narodi poshirilas i na nash narod ruskij I pohvala kaganu nashomu Volodimiru sho nim ohresheni mi buli Ilarion Kiyivskij Mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Rusi 1051 1055 Cerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkva Poperednik Kiril I Nastupnik Yefrem Diyalnist svyashennik pismennik Narodzhennya 990 0990 Smert 1088 1088 Ilarion Kiyivskij u VikishovishiBiografiyaPro zhittya i diyalnist Ilariona povidomlyayut ruski litopisi pid 1051 ridshe pid 1050 rokom Z Povisti vremennih lit znayemo sho Ilarion buv svyashenikom pridvirnoyi cerkvi Sv Apostoliv u knyazivskomu seli Berestovim pid Kiyevom poruch iz Pecherskim monastirem Uzhe v ci roki Ilarion viv suvorij podvizhnickij sposib zhittya Vin vikopav sobi pecheru na berezi Dnipra j chasto zalishavsya u nij dlya tayemnoyi molitvi Zgodom cyu pecheru zajnyav prepodobnij Antonij Pecherskij Vid prepodobnogo Antoniya Ilarion prijnyav chernechij postrig 1051 roku soborom ruskih arhiyereyiv svyatitel Ilarion buv postavlenij mitropolitom Kiyivskim i vsiyeyi Rusi Vin uvijshov v istoriyu Ruskoyi Cerkvi yak pershij mitropolit postavlenij na Kiyivsku kafedru soborom ruskih yepiskopiv Piznishe svyatitel Ilarion buv zatverdzhenij Konstantinopolskim Patriarhom Svyatitel Ilarion Svyatitel Ilarion viriznyavsya chudovoyu dlya svogo chasu osvitoyu buv chudovim duhovnim pastirem i propovidnikom Jogo diyalnist pripala na period utverdzhennya j zmicnennya hristiyanstva na Rusi Dlya dosyagnennya uspihu v cij vazhlivij spravi Mitropolit Ilarion nadavav velikogo znachennya rozvitku pisemnosti Buduchi propovidnikom hristiyanskoyi viri mitropolit Ilarion pisav praci de proslavlyav hristiyanstvo pokazuvav jogo perevagu nad staroyu viroyu Pervosvyatitelem Ruskoyi Cerkvi vin buv nedovgo 1054 roku vidijshov vid keruvannya mitropoliyeyu Pomer vin 1067 roku j proslavlenij u liku svyatih Ci urivchasti vidomosti pro Ilariona stayut zrozumilishimi yaksho yih zistaviti z litopisnimi povidomlennyami pro prosvitnicku diyalnist knyazya Yaroslava Mudrogo Tak she za chasiv svogo knyazyuvannya v Novgorodi Yaroslav rozporyadivsya zibrati ditej starost i svyashenikiv dlya navchannya yih chitati i pisati Sam Yaroslav lyubya cerkovnye ustavy popy lyubyashe po veliku izliha zhe chernorizce i knigam prilezha i pochitaya i chasto v noshi i v dni nasiya knizhnymi slovesy serdca virnyh lyudii Poshirennya knyazem knizhnosti i pisemnosti na Rusi virazilosya she j u tomu sho vin sobrav piscy mnogy organizuvav perepisuvannya slov yanskih i perekladnih greckih knig zavdyaki chomu pri Sofijskomu sobori v Kiyevi bula vlashtovana persha biblioteka Formuvannya Ilariona yak majbutnogo pismennika j oratora prohodilo takim chinom v atmosferi osvoyennya Kiyivskoyu Russyu novoyi yevropejskoyi kulturi a jogo osvichenist i talant ne zalishilisya nepomichenimi pri vibori Yaroslavom pretendenta na mitropolnij prestol Toj fakt sho same rusin zajmaye posadu mitropolita rozcinyuyetsya yak pochatok borotbi za nezalezhnist Kiyivskoyi mitropoliyi vid greckoyi Ilarion chiya diyalnist protikala v povnij zgodi z knyazem Yaroslavom viyavivsya jogo virnim pomichnikom i odnodumcem Vin buv spivavtorom Yaroslava v skladanni cerkovnogo statutu Sudebnika Yaroslav sgadal esm s mitropolitom s Larionom slozhil esm grecheskij nomokanun Svoyeyu uchastyu v litopisanni literaturnoyu diyalnistyu Ilarion bagato v chomu spriyav stanovlennyu ukrayinskoyi duhovnoyi kulturi 1054 roku pislya smerti Yaroslava Ilarion ochevidno buv usunutij z posadi kiyivskogo mitropolita tomu sho jogo im ya ne zgaduyetsya litopisami sered prisutnih na pohoroni knyazya Vidayetsya sho kolishnij mitropolit usamitnivsya u Kiyevo Pecherskomu monastiri iskopa pecherku malu dvusazhenu kde nyne vethyi manastyr pecherskyi Ostanni chotirnadcyat rokiv zhittya vin ocholyuye cej golovnij na Rusi monastir i pomiraye 1088 r u pohilomu vici Sumnivi shodo dati zatverdzhennyaIntronizaciya mitropolita Ilariona miniatyura Radzivilivskogo litopisu Isnuye vidminna vid litopisnoyi dati zatverdzhennya Ilariona Kiyivskim mitropolitom Zokrema detalne vivchennya istorichnih dokumentiv togo chasu dozvolyaye pripustiti sho Ilarion buv postavlenij mitropolitom ne 1051 a 1044 roku Navryad chi bulo mozhlivo shob patriarh Konstantinopolya nadislav novogo mitropolita greka na Rus yak ce bulo prijnyato zavzhdi pid chas vijskovogo konfliktu mizh Kiyivskoyu Russyu i Vizantiyeyu 1043 1046 rokiv Odnak Kiyivska Rus ne mogla zalishatisya bez golovi cerkvi i nim mozhlivo bulo obrano Ilariona Vidnovlennya miru mizh dvoma derzhavami zmusilo Konstantinopol viznati zakonnist obrannya Ilariona na sobori 1051 roku Prote data 1044 rik znahoditsya pid velikim sumnivom bo u period 1035 1051 rokiv za riznimi dzherelami mitropolitami Kiyivskimi buli Feopempt ta Kiril I Kilkoh mitropolitiv odnochasno buti ne moglo TvorchistZ istorichnimi i politichnimi podiyami molodoyi hristiyanskoyi Rusi pov yazanij zmist golovnogo tvoru Ilariona Slovo pro zakon i blagodat Tak prijnyato korotko nazivati tvir sho maye bilsh rozgornutu nazvu Pro zakon Mojseyem danij i pro blagodat ta istinu sho buli Isusom Hristom i yak zakon odijshov a blagodat i istina vsyu zemlyu spovnili i vira na vsi narodi poshirilas i na nash narod ruskij I pohvala kaganu nashomu Volodimiru sho nim ohresheni mi buli U comu vipadku nazva vidbivaye i zmist tvoru i jogo kompoziciyu sho skladayetsya z troh chastin 1 pro zakon i blagodat 2 pro znachennya hristiyanstva dlya Rusi 3 pohvala knyazyam Volodimiru i Yaroslavovi Slovo pobudovano za vsima pravilami oratorskogo mistectva zagalni mirkuvannya na temu persha chastina tvoru ye dokazom dlya pevnoyi konkretno istorichnoyi podiyi druga i tretya chastini tvoru Ilarion pochinaye Slovo z vikladu svoyih uyavlen pro vsesvitnyu istoriyu Vin ne robit velikih ekskursiv u starozavitnu i novozavitnu epohi yak ce bulo prijnyato v hristiyanskij istoriografiyi a mirkuye v takij sposib Zakon Starij Zavit cherez proroka Mojseya buv danij lyudyam shob voni ne zaginuli u yazichestvi idolskomu moroci Odnak zakon buv vidomij tilki drevnim yevreyam i ne oderzhav poshirennya sered inshih narodiv Blagodat zhe Novij Zavit sho prijshov na zminu zakonovi pochatkovomu periodovi istoriyi ne vuzkonacionalne yavishe a nadbannya vsogo lyudstva Golovna perevaga blagodati pered zakonom polyagaye v duhovnij osviti i rivnosti vsih narodiv Blagodat nova vira dijshla i do Ruskoyi zemli Ilarion vvazhaye sho ce zakonomirnij akt bozhestvennogo providinnya ale zrobiv milist nam Bog i vozsiyalo v nas svitlo rozumu Tut dlya Ilariona vazhlivo bulo pidkresliti dumku pro rivnist Rusi Ukrayini z inshimi narodami i tim samim vidznachiti formalnu rol Vizantiyi v podiyi hreshennya Rusi Teoretichne osmislennya znachennya Rusi u svitovomu istorichnomu procesi zminyuyetsya litopisnim opovidannyam pro diyannya knyazya Volodimira vchitelya i nastavnika Rusi i jogo virnogo vospreemnika knyazya Yaroslava Dotrimuyuchis poganskih tradicij u poglyadah na rodovu spadkovist knyazivskoyi vladi j osobistih zaslug praviteliv v istorichnih podiyah Ilarion vvazhaye sho Volodimir po vlasnij voli hrestiv Rus Vihodit vin gidnij rivnogo z apostolami shanuvannya yak apostoli navernuli do hristiyanskoyi viri rizni krayini hvalit zhe hvalebnimi slovami Rimska zemlya Petra i Pavla tosho tochno tak samo Volodimir navernuv do hristiyanskoyi viri Rus Koli Ilarion porivnyuye jogo z imperatorom Kostyantinom Velikim sho zatverdiv hristiyanstvo v Zahidnij i Shidnij Yevropi vin pidkreslyuye vsesvitnij harakter prosvitnoyi misiyi knyazya Volodimira sho vid slavnih narodivsya shlyahetnij vid shlyahetnih i ye gidnim spadkoyemcem svoyih mogutnih predkiv knyaziv Igorya i Svyatoslava sho u roki svogo panuvannya muzhnistyu i horobristyu proslavilisya v bagatoh krayinah Ne zalishaye bez uvagi Ilariona i diyalnist Yaroslava Ide barvistij opis Kiyeva i pohvali Yaroslavu budivelniku Z budivel sporudzhenih pri nomu Ilarion osoblivo vidilyaye Kiyivskij Sofijskij sobor sho buv zvedenij yak podoba Sofijskogo soboru v Konstantinopoli i simvolizuye zgidno z Ilarionom rivnist Rusi i Vizantiyi Tak Ilarion u Slovi majsterno z yednav filosofsku i bogoslovsku dumku z originalnim bachennyam istoriyi j analizom nasushnih zavdan svoyeyi epohi Tochna data napisannya Slova nevidoma ale ye pripushennya sho vono bulo vimovleno 26 bereznya 1049 roku na chest zavershennya budivli oboronnih sporud navkolo Kiyeva Krim Slova pro zakon i blagodat Ilarionu nalezhat takozh Molitva i Spovidannya viri tvori nastilki blizki do Slova svoyim stilem i zmistom sho deyakij chas vvazhalisya jogo prodovzhennyam U cilomu zaznacheni tvori skladayut dosit skromnu literaturnu spadshinu ale na tli literaturnogo procesu serednovichchya znachennya jogo velichezne protyagom shesti stolit zapozichennya z Slova robilisya v pam yatkah ukrayinskoyi i slov yanskoyi literaturi Krim togo vikoristovuvalisya j oratorski prijomi Ilariona Div takozhSlovo pro Zakon i Blagodat 1037 1050 roki Povchannya Volodimira Monomaha 1117 rik Davnya ukrayinska literatura Pam yatki ukrayinskoyi movi Ilarion Shimnik prepodobnij Kiyevo Pecherskoyi lavri Ilarion Velikij rannohristiyanskij svyatij chudotvorecPrimitkiKotlyar Mikola 1996 Istoriya v osobah davnoruska derzhava ukrayinska Kiyiv Ukrayina s 240 ISBN 966 524 004 8 Kotlyar Mikola 1996 Istoriya Ukrayini v osobah davnoruska derzhava ukrayinska Kiyiv Ukrayina s 240 ISBN 966 524 004 8 Dzherela ta literaturaM F Kotlyar Ilarion 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 445 ISBN 966 00 0610 1 Literatura Ilarion Kiyivskij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 237 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s V Richka Ilarion Kiyivskij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 277 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaIlarion Kiyivskij Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Ilarion Kiyivskij Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 S 197 416 s ISBN 978 966 485 156 2 Ilarion Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 532 533 1000 ekz Poperednik Kiril I Mitropolit Kiyivskij 1051 1055 Nastupnik Yefrem