Іднака́р (Солдирське І) — городище північний удмуртів, археологічна пам'ятка федерального значення IX–XIII століть, найбільша така пам'ятка у басейні річки Чепца. Знаходиться на високому мисі поблизу присілку Солдир Глазовського району Удмуртії.
Назва з удмуртської мови перекладається як місто богатиря .
Городище відоме з кінця XIX століття, розкопувалось Матвеєвим С. Г. в 1926–1929 роках та Кондратьєвою Г. Т. в 1961 році. Планомірні дослідження почались з 1974 року До 1995 було року вивчено приблизно 8 км².
У IX віці внутрішня смуга валів та ровів обмежувала приблизно 10 км². В X столітті поселення розширилось за межі валу, була зведена друга смуга укріплень, площа зросла вдвічі. В XI столітті третя смуга оборони обмежувала площу приблизно в 40 км². Внутрішня смуга укріплень втратила своє значення і була вирівняна. Зберігалась двочастинна структура, яка відповідала древньоруським містам, які складались із дитинця та посаду. В XIII столітті в результаті зовнішніх вторгнень життя в Іднакарі, як і інших чепецьких городищах, згасло.
Культурний шар потужністю 100–150 м містить різноманітні споруди та багаті матеріали, які розкривають матеріальну й духовну культуру середньовічних удмуртів. Значна площа поселення, розташування в центрі чепецьких земель, двочастинна структура, потужна система укріплень, високорозвинені ковальські, ювелірні, кісткорізні ремесла, знахідки серій імпортних виробів з Близького Сходу, Волзької Булгарії, Київської Русі та Скандинавії, а також особливе положення Ідни серед богатирів (удмуртського епосу), який прагнув до положення князя (ексей), — ці факти дозволяють стверджувати, що Іднакар був військово-оборонним, торговольно-ремісничим та громадсько-адміністративним центром північних удмуртів.
Джерела
- Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
- Первухин Н. Г. Опыт археологического исследования Глазовского уезда Вятской губернии // МАВГР. Вып.2. М.,1896; Иванова М. Г. Иднакар. Ижевск, 1988
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Idnaka r Soldirske I gorodishe pivnichnij udmurtiv arheologichna pam yatka federalnogo znachennya IX XIII stolit najbilsha taka pam yatka u basejni richki Chepca Znahoditsya na visokomu misi poblizu prisilku Soldir Glazovskogo rajonu Udmurtiyi Gorodishe Idnakar Nazva z udmurtskoyi movi perekladayetsya yak misto bogatirya Gorodishe vidome z kincya XIX stolittya rozkopuvalos Matveyevim S G v 1926 1929 rokah ta Kondratyevoyu G T v 1961 roci Planomirni doslidzhennya pochalis z 1974 roku Do 1995 bulo roku vivcheno priblizno 8 km U IX vici vnutrishnya smuga valiv ta roviv obmezhuvala priblizno 10 km V X stolitti poselennya rozshirilos za mezhi valu bula zvedena druga smuga ukriplen plosha zrosla vdvichi V XI stolitti tretya smuga oboroni obmezhuvala ploshu priblizno v 40 km Vnutrishnya smuga ukriplen vtratila svoye znachennya i bula virivnyana Zberigalas dvochastinna struktura yaka vidpovidala drevnoruskim mistam yaki skladalis iz ditincya ta posadu V XIII stolitti v rezultati zovnishnih vtorgnen zhittya v Idnakari yak i inshih chepeckih gorodishah zgaslo Kulturnij shar potuzhnistyu 100 150 m mistit riznomanitni sporudi ta bagati materiali yaki rozkrivayut materialnu j duhovnu kulturu serednovichnih udmurtiv Znachna plosha poselennya roztashuvannya v centri chepeckih zemel dvochastinna struktura potuzhna sistema ukriplen visokorozvineni kovalski yuvelirni kistkorizni remesla znahidki serij importnih virobiv z Blizkogo Shodu Volzkoyi Bulgariyi Kiyivskoyi Rusi ta Skandinaviyi a takozh osoblive polozhennya Idni sered bogatiriv udmurtskogo eposu yakij pragnuv do polozhennya knyazya eksej ci fakti dozvolyayut stverdzhuvati sho Idnakar buv vijskovo oboronnim torgovolno remisnichim ta gromadsko administrativnim centrom pivnichnih udmurtiv DzherelaUdmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Pervuhin N G Opyt arheologicheskogo issledovaniya Glazovskogo uezda Vyatskoj gubernii MAVGR Vyp 2 M 1896 Ivanova M G Idnakar Izhevsk 1988