Іоа́нн V Олексійович Романов (рос. Иван V Алексеевич; 27 серпня (6 вересня) 1666, Москва — 29 січня (8 лютого) 1696, Москва) — московський цар 1682—1696 із династії Романових. Син царя Олексія Михайловича і його першої дружини, цариці Марії Іллівни, уродженої Милославської. Старший брат першого російського імператора Петра I. Батько двох царівен: Катерини і Прасковії Іванівни та імператриці Анни Іванівни.
Іван V ст.-укр. Иван V Алексеевич Iѡаннъ Алеѯіевичъ | |||
Портрет Івана V невідомий художник, біля 1810 | |||
| |||
---|---|---|---|
7 травня 1682 — 8 лютого 1696 | |||
Регент: | Софія Олексіївна (1682—1689) | ||
Співправитель: | Петро I | ||
Попередник: | Федір Олексійович | ||
Наступник: | Петро I | ||
Народження: | 27 серпня (6 вересня) 1666 Москва, Московське царство | ||
Смерть: | 29 січня (8 лютого) 1696[3](29 років) Москва, Московське царство | ||
Поховання: | Архангельський собор | ||
Країна: | Московське царство | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | Романови | ||
Батько: | Олексій Михайлович | ||
Мати: | Марія Іллівна Милославська | ||
Шлюб: | Прасковія Салтикова | ||
Діти: | Катерина Іванівна, Анна Іванівна, d[5], d[5] і d[5] | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
27 квітня (7 травня) 1682 р. у віці 20 років раптово помирає старший брат Івана, цар Федір Олексійович — як казали тоді, від цинги. Традиційно історики роблять акцент на тому, що цар Федір не залишив розпорядження щодо престолонаслідування. Буцім-то саме це стало приводом для свар між кланами Наришкіних та Милославських, а невдовзі і Повстання стрільців. Втім останнім часом ця версія все більше піддається критиці дослідниками.
Справа у тому, що безперервність монархічних династій гарантується не якимись папірцями з розпорядженнями, а священним законом престолонаслідування. Згідно йому, спадкоємцем мав би стати старший найближчий родич померлого царя по чоловічій лінії, тобто Іван Олексійович. Тому, всупереч поширеній думці романівських істориків, царевич Петро за віком не мав жодного права навіть називатися претендентом.
За поширеною версією, Іван був з дитинства хворобливим і нездатним до керування країною. Тому було запропоновано відсторонити його і проголосити наступним царем його єдинокровного брата, на 5 років молодшого Петра I. Але це неможливо: в ті часи лише у 14 років великого князя можна було «помазати на царство», а в 16 років «проголосити царем» — вінчати на царство. Втім все це можна зробити, тільки якщо немає більш старшого претендента по крові. Проте варто розглянути обидві версії подій 1682 року.
Офіційна версія
Як повідомляли романівські, а потім і радянські історики, після смерті Федора Олексійовича царський престол повинен був перейти до одного з його братів: майже 16-річного Івана — сина покійної цариці Марії Іллівни (в дівоцтві Милославської) або 10-річного Петра — сина вдовуючої цариці Наталії Кирилівни (в дівоцтві Наришкіної). Чому ця теза є хибною, було вже сказано вище.
Обидва брати, один через поганий стан здоров'я, а інший через малий вік, не могли брати участі у боротьбі за владу.
Про Івана Олексійовича говорили, що він несповна розуму. Цілком можливо, що ці чутки поширювали Наришкіни у період відчайдушної боротьби за владу з . Відомо, що сам Іван, перебуваючи у самому центрі жорсткої боротьби, не брав у ній активної участі і не виявляв інтересу до державної діяльності.
За словами Соловйова, війна між боярськими родами Милославських та Наришкіних досягла кульмінації. Від того, хто стане царем, залежало, який з цих кланів займе положення ближніх бояр — радників царя при прийнятті найважливіших державних рішень і відповідальних виконавців цих рішень, які розподіляють вищі посади в державі і розпоряджаються царською скарбницею.
Остаточне рішення з цього питання приймала Боярська дума. Для більшості бояр, майбутнє яких залежало від милості чи немилості царя, дуже важливо було вгадати, хто з претендентів виграє, щоб заздалегідь стати на його бік. Старший за віком Іван з дитинства був дуже хворий (як і все чоловіче потомство цариці Марії Іллівни), тому вважалося ймовірним, що він незабаром помре, і тоді царем стане Петро. У цій ситуації більшість Думи і патріарх Іоаким схилилися на користь більш «перспективного» Петра, і 27 квітня 1682 року — в день смерті Федора Олексійовича — Петро був проголошений царем.
Згідно традиційній точки зору, для Милославських такий перебіг подій означав втрату усіх владних перспектив, і тому розумна, енергійна 25-річна царівна Софія Олексіївна вирішила скористатися невдоволенням стрільців, щоб змінити ситуацію на свою користь, спираючись на клан Милославських і низку бояр, в тому числі князів Василя Голіцина і Івана Хованського — представників шляхетних княжих родів, які болісно сприймали піднесення худорідних Наришкіних. Начебто, підлило масла у вогонь безпрецедентне присвоєння вищого придворного чину (боярського) юному Івану Наришкіну. Справа дійшла до кривавого стрілецького бунту.
У сучасних історичних працях, втім, вказується, що зведення протистояння розгалужених придворних кланів до конфлікту Милославських і Наришкіних є великим спрощенням. Основна роль у повстанні належала особам, які однозначно не належали ні до тієї, ні до іншої родини.
Сучасна версія
...27 квітня 1682 року удар дзвону на Івана Великого сповістив Москві про смерть царя Феодора Олексійовича ... Народ зібрався перед церквою Спаса за "золотий гратами" і на запропоноване патріархом питання проголосив царем Петра. Він знаходився в цей час біля труни брата. Освячений собор і бояри нарекли його тут царем. Патріарх благословив государя-хлопця хрестом, і його посадили на трон...В. В. Назаревський |
Назаревський пише тут відверту брехню: такого в дійсності бути не може, і не було. Натовп ніколи у Московії не вирішував, якого з монархів проголошувати царем, а кого усувати. Незрозуміло також, як це патріарх міг проголосити царевича Петра царем у 10 років, посадивши його на трон, і чому біля труни Федора в Архангельському соборі, а не в Успенському соборі при пишній церемонії, як зазвичай це й відбувалося. Якщо навіть все це допустити, мало б ще відбутися офіційне зречення майже повнолітнього царя Івана Олексійовича (яким він став автоматично, з моменту смерті старшого брата Федора) від претензій на трон. Але цього не спостерігалося.
Головне зернятко правди в цих відомостях полягає в тому, що процедура престолонаслідування відбувалася у підозрілому поспіху і абсолютно незаконно. Звичайно ж, Петра проголошував не натовп, а царівна Софія і патріарх Іоаким. І не царем, а лише претендентом-царевичем (хоча за віком він ще не міг претендувати на трон). Софія Олексіївна ж ставала правителькою, отримавши права на регенство поки що п'ятнадцятирічного Івана. У деяких джерелах після цього її називають вже не царевною, а царицею.
Проте цього теж категорично не могло статися, крім одного випадку: якщо Софія була б матір'ю одного зі спадкоємців престолу. Інших варіантів стати ані правителькою, ані, тим більш, царицею у неї не було, вважають історики:
Достойно вниманія то обстоятельство, что ни въ оффиціальномъ документѣ, въ которомъ разсказано это событіе, ни в подробномъ описаніи современника и свидѣтеля, а къ тому же сторонника партіи Милославскихъ, Сильвестера Медвѣдева, ни слова не говорится, почему не было обращено вниманія на права Ивана… Такимъ образомъ, на этотъ разъ о правахъ Ивана не было рѣчи. Точно также и вопросъ о регентствѣ оставался открытымъ. А.Г. Брикнер |
Якщо навіть припустити, що Івана Олексійовича майже у 16 років не зробили царем по недоумству, тоді правителем повинен бути обраний найближчий старший родич по чоловічій лінії. А якщо такого немає, то по жіночій — у Івана Олексійовича ще були дві старші сестри: Євдокія (1650 р.н.) та Марфа (1652 р.н.). Проте, якщо Софія, насправді, була мати Петра I, її абсолютно законно могли проголосити і регенткою, і царицею.
Остаточне рішення повинен був приймати Освячений собор, як і належить в ситуаціях, коли немає повнолітнього спадкоємця престолу. І цей Собор дійсно був скликаний, але у липні.
5 липня (25 червня) 1682 року обидва царевичі, Іван V Олексійович і Петро I Олексійович, вінчалися на царство в Успенському соборі Московського Кремля. Причому «старший» вінчався справжньою шапкою Мономаха і , а для «молодшого» зробили копії. Для них було споруджено спеціальний трон з двома сидіннями, що сьогодні зберігається у Збройовій палаті Кремля.
Справжня влада
До 1689 року влада як Івана, так і Петра була номінальною, фактично влада здійснювалася регенткою Софією Олексіївною, що спиралася на клан Милославських та на своїх фаворитів — Василя Голіцина і .
У 1689 році наступили розв'язка у протистоянні Софії і Петра, в результаті якої Софія була відсторонена від влади. На той момент для Петра дуже важливо було заручитися підтримкою брата або хоча б його нейтральністю.
Участь у державних справах
Хоч Іван називався «старшим царем», він практично ніколи не займався державними справами, крім ритуальних церемоній, які вимагали участі царя, і цілком присвятив себе сім'ї.
За коротке шестирічне царювання Івана V тричі знижувалися податки, але країна не відчувала при цьому економічних негараздів. При Івані вперше було надано безвідсоткові кредити москвичам.
З 1682 по 1689 рік правила Софія Олексіївна, у 1689 році фактична влада перейшла до родини Наришкіних, яка номінально очолювалася царицею Наталією Кирилівною, після смерті якої у 1694 році влада опинилася у руках Петра I.
Іван Олексійович прожив довше всіх синів цариці Марії Іллівни, але ще до 27 років він був зовсім кволим, погано виглядав, був вражений паралічем і майже сліпим.
На тридцятому році життя 29 січня (8 лютого) 1696 Іван V передчасно помер в Москві і похований в Архангельському соборі Кремля.
Сім'я
Дружина: (з 1684) Прасковія Федорівна Салтикова (1664—1723), цариця.
- Діти
- Марія Іванівна (1689—1692), померла немовлям;
- Феодосія Іванівна (1690—1691), померла немовлям;
- Катерина Іванівна (1691—1733), царівна, вийшла за герцога Карла Леопольда Мекленбург-Шверинського (1678—1747), їхня донька Анна Леопольдівна була матір'ю імператора Івана VI Антоновича, що номінально правив у 1740—1741;
- Анна Іванівна (1693—1740), імператриця Російської імперії у 1730—1740;
- Прасковія Іванівна (1694—1731), царівна, дружина Івана Ілліча Дмитрієва-Мамонтова, російського воєначальника і державного діяча
Родовід
Федір Микитович Романов | ||||||||||||||||
Романов Михайло Федорович | ||||||||||||||||
Алексій Михайлович | ||||||||||||||||
Іван V | ||||||||||||||||
Примітки
- Н. Павлов-Сильванский Иоанн V Алексеевич // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 271–272.
- Н. П.-С. Иоанн V Алексеевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIIа. — С. 694.
- Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 11.
- Д. Корсаков Анна Иоанновна // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 158–178.
- Lundy D. R. The Peerage
- Иван V Алексеевич [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Богданов А. П. Несостоявшийся император Федор Алексеевич. М.: Вече, 2009. с. 281.
- Соловьев С. М. История России с древнейших времен. Том 13, Глава 2.
- Александр Кас. . Проза.ру. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- Після описуваних подій Іван V прожив ще майже 14 років і помер у 1696 році на 30-му році життя.
- Иван V [ 27 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- П. Л. Седов. Закат Московского царства: царский двор конца XVII века. Санкт-Петербургский институт истории, 2006. Стр. 132.
- Брати Наталії Кирилівни в той час були ще дуже молоді.
- В. В. Назаревский (1896; 1913). . coollib.net. Архів оригіналу за 21 червня 2020.
- А.Г. Брикнер. Исторія Петра Великого. Изданіе А.С. Суворина. С.-П., 1882. с. 22—23.
- . litresp.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
- Иоанн V Алексеевич // Православная энциклопедия. — Москва : ЦНЦ «Православная энциклопедия», 2009. — С. 648—649. — ISBN . (рос.)
Література
- Описание бунта бывшего в 1682 году. С рукописи. // Собрание разных записок и сочинений, служащих к доставлению полного сведения о жизни и деяниях государя императора Петра Великого. Изданное трудами и иждивением Федора Туманского. — Ч. 1. — СПб.: Шнор, 1787. — С. 111—229. [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Томсинов В. А. Восшествие на царский престол Петра Алексеевича и Иоанна Алексеевича // Законодательство царя Федора Алексеевича: 1676—1682 годы. Законодательство царей Иоанна Алексеевича и Петра Алексеевича: 1682—1696 годы / Составитель и автор вступительных статей В. А. Томсинов. М.: Зерцало, 2012. С. LXIV-LXXXI. (рос.)
Посилання
- Предки и потомки царя Ивана V Алексеевича [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Іоан V Олексійович [ 18 липня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Ivan ta Ivan V znachennya Ioa nn V Oleksijovich Romanov ros Ivan V Alekseevich 27 serpnya 6 veresnya 1666 16660906 Moskva 29 sichnya 8 lyutogo 1696 Moskva moskovskij car 1682 1696 iz dinastiyi Romanovih Sin carya Oleksiya Mihajlovicha i jogo pershoyi druzhini carici Mariyi Illivni urodzhenoyi Miloslavskoyi Starshij brat pershogo rosijskogo imperatora Petra I Batko dvoh cariven Katerini i Praskoviyi Ivanivni ta imperatrici Anni Ivanivni Ivan V st ukr Ivan V Alekseevich Iѡann AleѯievichIvan VPortret Ivana V nevidomij hudozhnik bilya 1810Prapor 11 j Gosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi Rusi7 travnya 1682 8 lyutogo 1696Regent Sofiya Oleksiyivna 1682 1689 Spivpravitel Petro IPoperednik Fedir OleksijovichNastupnik Petro I Narodzhennya 27 serpnya 6 veresnya 1666 Moskva Moskovske carstvoSmert 29 sichnya 8 lyutogo 1696 3 29 rokiv Moskva Moskovske carstvoPohovannya Arhangelskij soborKrayina Moskovske carstvoReligiya pravoslav yaRid RomanoviBatko Oleksij MihajlovichMati Mariya Illivna MiloslavskaShlyub Praskoviya SaltikovaDiti Katerina Ivanivna Anna Ivanivna d 5 d 5 i d 5 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepis27 kvitnya 7 travnya 1682 r u vici 20 rokiv raptovo pomiraye starshij brat Ivana car Fedir Oleksijovich yak kazali todi vid cingi Tradicijno istoriki roblyat akcent na tomu sho car Fedir ne zalishiv rozporyadzhennya shodo prestolonasliduvannya Bucim to same ce stalo privodom dlya svar mizh klanami Narishkinih ta Miloslavskih a nevdovzi i Povstannya strilciv Vtim ostannim chasom cya versiya vse bilshe piddayetsya kritici doslidnikami Sprava u tomu sho bezperervnist monarhichnih dinastij garantuyetsya ne yakimis papircyami z rozporyadzhennyami a svyashennim zakonom prestolonasliduvannya Zgidno jomu spadkoyemcem mav bi stati starshij najblizhchij rodich pomerlogo carya po cholovichij liniyi tobto Ivan Oleksijovich Tomu vsuperech poshirenij dumci romanivskih istorikiv carevich Petro za vikom ne mav zhodnogo prava navit nazivatisya pretendentom Carivna Sofiya Oleksiyivna Za poshirenoyu versiyeyu Ivan buv z ditinstva hvoroblivim i nezdatnim do keruvannya krayinoyu Tomu bulo zaproponovano vidstoroniti jogo i progolositi nastupnim carem jogo yedinokrovnogo brata na 5 rokiv molodshogo Petra I Ale ce nemozhlivo v ti chasi lishe u 14 rokiv velikogo knyazya mozhna bulo pomazati na carstvo a v 16 rokiv progolositi carem vinchati na carstvo Vtim vse ce mozhna zrobiti tilki yaksho nemaye bilsh starshogo pretendenta po krovi Prote varto rozglyanuti obidvi versiyi podij 1682 roku Oficijna versiya Yak povidomlyali romanivski a potim i radyanski istoriki pislya smerti Fedora Oleksijovicha carskij prestol povinen buv perejti do odnogo z jogo brativ majzhe 16 richnogo Ivana sina pokijnoyi carici Mariyi Illivni v divoctvi Miloslavskoyi abo 10 richnogo Petra sina vdovuyuchoyi carici Nataliyi Kirilivni v divoctvi Narishkinoyi Chomu cya teza ye hibnoyu bulo vzhe skazano vishe Obidva brati odin cherez poganij stan zdorov ya a inshij cherez malij vik ne mogli brati uchasti u borotbi za vladu Pro Ivana Oleksijovicha govorili sho vin nespovna rozumu Cilkom mozhlivo sho ci chutki poshiryuvali Narishkini u period vidchajdushnoyi borotbi za vladu z Vidomo sho sam Ivan perebuvayuchi u samomu centri zhorstkoyi borotbi ne brav u nij aktivnoyi uchasti i ne viyavlyav interesu do derzhavnoyi diyalnosti Za slovami Solovjova vijna mizh boyarskimi rodami Miloslavskih ta Narishkinih dosyagla kulminaciyi Vid togo hto stane carem zalezhalo yakij z cih klaniv zajme polozhennya blizhnih boyar radnikiv carya pri prijnyatti najvazhlivishih derzhavnih rishen i vidpovidalnih vikonavciv cih rishen yaki rozpodilyayut vishi posadi v derzhavi i rozporyadzhayutsya carskoyu skarbniceyu Ostatochne rishennya z cogo pitannya prijmala Boyarska duma Dlya bilshosti boyar majbutnye yakih zalezhalo vid milosti chi nemilosti carya duzhe vazhlivo bulo vgadati hto z pretendentiv vigraye shob zazdalegid stati na jogo bik Starshij za vikom Ivan z ditinstva buv duzhe hvorij yak i vse choloviche potomstvo carici Mariyi Illivni tomu vvazhalosya jmovirnim sho vin nezabarom pomre i todi carem stane Petro U cij situaciyi bilshist Dumi i patriarh Ioakim shililisya na korist bilsh perspektivnogo Petra i 27 kvitnya 1682 roku v den smerti Fedora Oleksijovicha Petro buv progoloshenij carem Zgidno tradicijnij tochki zoru dlya Miloslavskih takij perebig podij oznachav vtratu usih vladnih perspektiv i tomu rozumna energijna 25 richna carivna Sofiya Oleksiyivna virishila skoristatisya nevdovolennyam strilciv shob zminiti situaciyu na svoyu korist spirayuchis na klan Miloslavskih i nizku boyar v tomu chisli knyaziv Vasilya Golicina i Ivana Hovanskogo predstavnikiv shlyahetnih knyazhih rodiv yaki bolisno sprijmali pidnesennya hudoridnih Narishkinih Nachebto pidlilo masla u vogon bezprecedentne prisvoyennya vishogo pridvornogo chinu boyarskogo yunomu Ivanu Narishkinu Sprava dijshla do krivavogo strileckogo buntu U suchasnih istorichnih pracyah vtim vkazuyetsya sho zvedennya protistoyannya rozgaluzhenih pridvornih klaniv do konfliktu Miloslavskih i Narishkinih ye velikim sproshennyam Osnovna rol u povstanni nalezhala osobam yaki odnoznachno ne nalezhali ni do tiyeyi ni do inshoyi rodini Suchasna versiya 27 kvitnya 1682 roku udar dzvonu na Ivana Velikogo spovistiv Moskvi pro smert carya Feodora Oleksijovicha Narod zibravsya pered cerkvoyu Spasa za zolotij gratami i na zaproponovane patriarhom pitannya progolosiv carem Petra Vin znahodivsya v cej chas bilya truni brata Osvyachenij sobor i boyari narekli jogo tut carem Patriarh blagosloviv gosudarya hlopcya hrestom i jogo posadili na tron V V NazarevskijPetro I spivpravitel Ivana V Nazarevskij pishe tut vidvertu brehnyu takogo v dijsnosti buti ne mozhe i ne bulo Natovp nikoli u Moskoviyi ne virishuvav yakogo z monarhiv progoloshuvati carem a kogo usuvati Nezrozumilo takozh yak ce patriarh mig progolositi carevicha Petra carem u 10 rokiv posadivshi jogo na tron i chomu bilya truni Fedora v Arhangelskomu sobori a ne v Uspenskomu sobori pri pishnij ceremoniyi yak zazvichaj ce j vidbuvalosya Yaksho navit vse ce dopustiti malo b she vidbutisya oficijne zrechennya majzhe povnolitnogo carya Ivana Oleksijovicha yakim vin stav avtomatichno z momentu smerti starshogo brata Fedora vid pretenzij na tron Ale cogo ne sposterigalosya Golovne zernyatko pravdi v cih vidomostyah polyagaye v tomu sho procedura prestolonasliduvannya vidbuvalasya u pidozrilomu pospihu i absolyutno nezakonno Zvichajno zh Petra progoloshuvav ne natovp a carivna Sofiya i patriarh Ioakim I ne carem a lishe pretendentom carevichem hocha za vikom vin she ne mig pretenduvati na tron Sofiya Oleksiyivna zh stavala pravitelkoyu otrimavshi prava na regenstvo poki sho p yatnadcyatirichnogo Ivana U deyakih dzherelah pislya cogo yiyi nazivayut vzhe ne carevnoyu a cariceyu Prote cogo tezh kategorichno ne moglo statisya krim odnogo vipadku yaksho Sofiya bula b matir yu odnogo zi spadkoyemciv prestolu Inshih variantiv stati ani pravitelkoyu ani tim bilsh cariceyu u neyi ne bulo vvazhayut istoriki Dostojno vnimaniya to obstoyatelstvo chto ni v officialnom dokumentѣ v kotorom razskazano eto sobytie ni v podrobnom opisanii sovremennika i svidѣtelya a k tomu zhe storonnika partii Miloslavskih Silvestera Medvѣdeva ni slova ne govoritsya pochemu ne bylo obrasheno vnimaniya na prava Ivana Takim obrazom na etot raz o pravah Ivana ne bylo rѣchi Tochno takzhe i vopros o regentstvѣ ostavalsya otkrytym A G Brikner Yaksho navit pripustiti sho Ivana Oleksijovicha majzhe u 16 rokiv ne zrobili carem po nedoumstvu todi pravitelem povinen buti obranij najblizhchij starshij rodich po cholovichij liniyi A yaksho takogo nemaye to po zhinochij u Ivana Oleksijovicha she buli dvi starshi sestri Yevdokiya 1650 r n ta Marfa 1652 r n Prote yaksho Sofiya naspravdi bula mati Petra I yiyi absolyutno zakonno mogli progolositi i regentkoyu i cariceyu Ostatochne rishennya povinen buv prijmati Osvyachenij sobor yak i nalezhit v situaciyah koli nemaye povnolitnogo spadkoyemcya prestolu I cej Sobor dijsno buv sklikanij ale u lipni 5 lipnya 25 chervnya 1682 16820625 roku obidva carevichi Ivan V Oleksijovich i Petro I Oleksijovich vinchalisya na carstvo v Uspenskomu sobori Moskovskogo Kremlya Prichomu starshij vinchavsya spravzhnoyu shapkoyu Monomaha i a dlya molodshogo zrobili kopiyi Dlya nih bulo sporudzheno specialnij tron z dvoma sidinnyami sho sogodni zberigayetsya u Zbrojovij palati Kremlya Car Moskoviyi Ivan V Oleksijovich Gravyura XVII st Spravzhnya vlada Do 1689 roku vlada yak Ivana tak i Petra bula nominalnoyu faktichno vlada zdijsnyuvalasya regentkoyu Sofiyeyu Oleksiyivnoyu sho spiralasya na klan Miloslavskih ta na svoyih favoritiv Vasilya Golicina i U 1689 roci nastupili rozv yazka u protistoyanni Sofiyi i Petra v rezultati yakoyi Sofiya bula vidstoronena vid vladi Na toj moment dlya Petra duzhe vazhlivo bulo zaruchitisya pidtrimkoyu brata abo hocha b jogo nejtralnistyu Uchast u derzhavnih spravahHoch Ivan nazivavsya starshim carem vin praktichno nikoli ne zajmavsya derzhavnimi spravami krim ritualnih ceremonij yaki vimagali uchasti carya i cilkom prisvyativ sebe sim yi Za korotke shestirichne caryuvannya Ivana V trichi znizhuvalisya podatki ale krayina ne vidchuvala pri comu ekonomichnih negarazdiv Pri Ivani vpershe bulo nadano bezvidsotkovi krediti moskvicham Z 1682 po 1689 rik pravila Sofiya Oleksiyivna u 1689 roci faktichna vlada perejshla do rodini Narishkinih yaka nominalno ocholyuvalasya cariceyu Nataliyeyu Kirilivnoyu pislya smerti yakoyi u 1694 roci vlada opinilasya u rukah Petra I Ivan Oleksijovich prozhiv dovshe vsih siniv carici Mariyi Illivni ale she do 27 rokiv vin buv zovsim kvolim pogano viglyadav buv vrazhenij paralichem i majzhe slipim Na tridcyatomu roci zhittya 29 sichnya 8 lyutogo 1696 Ivan V peredchasno pomer v Moskvi i pohovanij v Arhangelskomu sobori Kremlya Sim yaDruzhina z 1684 Praskoviya Fedorivna Saltikova 1664 1723 caricya DitiMariya Ivanivna 1689 1692 pomerla nemovlyam Feodosiya Ivanivna 1690 1691 pomerla nemovlyam Katerina Ivanivna 1691 1733 carivna vijshla za gercoga Karla Leopolda Meklenburg Shverinskogo 1678 1747 yihnya donka Anna Leopoldivna bula matir yu imperatora Ivana VI Antonovicha sho nominalno praviv u 1740 1741 Anna Ivanivna 1693 1740 imperatricya Rosijskoyi imperiyi u 1730 1740 Praskoviya Ivanivna 1694 1731 carivna druzhina Ivana Illicha Dmitriyeva Mamontova rosijskogo voyenachalnika i derzhavnogo diyachaRodovid Fedir Mikitovich Romanov Romanov Mihajlo Fedorovich Aleksij Mihajlovich Ivan V PrimitkiN Pavlov Silvanskij Ioann V Alekseevich Russkij biograficheskij slovar SPb 1897 T 8 S 271 272 d Track Q20830034d Track Q21175479d Track Q1960551d Track Q656 N P S Ioann V Alekseevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XIIIa S 694 d Track Q23892919d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q20830035 Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1913 T 11 d Track Q4448234d Track Q4114391d Track Q656d Track Q26160607 D Korsakov Anna Ioannovna Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 158 178 d Track Q656d Track Q1960551d Track Q4234287d Track Q21175473d Track Q20830032 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Ivan V Alekseevich 14 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Bogdanov A P Nesostoyavshijsya imperator Fedor Alekseevich M Veche 2009 s 281 Solovev S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremen Tom 13 Glava 2 Aleksandr Kas Proza ru Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2020 Pislya opisuvanih podij Ivan V prozhiv she majzhe 14 rokiv i pomer u 1696 roci na 30 mu roci zhittya Ivan V 27 travnya 2012 u Wayback Machine ros P L Sedov Zakat Moskovskogo carstva carskij dvor konca XVII veka Sankt Peterburgskij institut istorii 2006 Str 132 Brati Nataliyi Kirilivni v toj chas buli she duzhe molodi V V Nazarevskij 1896 1913 coollib net Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 A G Brikner Istoriya Petra Velikogo Izdanie A S Suvorina S P 1882 s 22 23 litresp ru Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 1 travnya 2020 Ioann V Alekseevich Pravoslavnaya enciklopediya Moskva CNC Pravoslavnaya enciklopediya 2009 S 648 649 ISBN ISBN 978 5 89572 042 4 ros LiteraturaOpisanie bunta byvshego v 1682 godu S rukopisi Sobranie raznyh zapisok i sochinenij sluzhashih k dostavleniyu polnogo svedeniya o zhizni i deyaniyah gosudarya imperatora Petra Velikogo Izdannoe trudami i izhdiveniem Fedora Tumanskogo Ch 1 SPb Shnor 1787 S 111 229 17 listopada 2017 u Wayback Machine ros Tomsinov V A Vosshestvie na carskij prestol Petra Alekseevicha i Ioanna Alekseevicha Zakonodatelstvo carya Fedora Alekseevicha 1676 1682 gody Zakonodatelstvo carej Ioanna Alekseevicha i Petra Alekseevicha 1682 1696 gody Sostavitel i avtor vstupitelnyh statej V A Tomsinov M Zercalo 2012 S LXIV LXXXI ros PosilannyaPredki i potomki carya Ivana V Alekseevicha 28 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Ioan V Oleksijovich 18 lipnya 2019 u Wayback Machine