Іван Владиславович Жолтовський (пол. Jan Żółtowski; біл. Іван Жалтоўскі; рос. Жолтовский Иван Владиславович; нар. 27(15) листопада 1867, Пінськ, тепер Брестська область, Білорусь — пом. 16 липня 1959, Москва) — білоруський, радянський архітектор, теоретик, педагог, почесний член АН БРСР, академік Академії архітектури СРСР, дійсний член Академії будівництва і архітектури СРСР.
Жолтовський Іван Владиславович | |
---|---|
біл. Іван Жалтоўскі | |
Народження | 15 (27) листопада 1867[1] |
Смерть | 16 липня 1959[1][2][…] (91 рік)° пневмонія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна (підданство) | Російська імперія СРСР |
Навчання | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1898), d і d (1886) |
Діяльність | архітектор, реставратор, містобудівник, викладач університету |
Праця в містах | Москва, Вічуга, Махачкала, Сочі і СРСР[4] |
Архітектурний стиль | неоренесанс |
Найважливіші споруди | d |
Вчене звання | d |
Нагороди | |
Батько | Q107626471? |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
Жолтовський Іван Владиславович у Вікісховищі |
Біографія
Іван Жолтовський народився 27 листопада 1867 року в місті Пінськ, що тоді входило до складу Мінської губернії Російської імперії.
1887 року (20 років) вступив до Петербурзької академії мистецтв. У зв'язку з реформою в Академії мистецтв 1894 року Іван Владиславич продовжив навчання у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв, яке закінчив 1898 року.
Іван Жолтовський за 11 років навчання набув практичного досвіду працюючи учнем у найкращих майстрів Петербурга. 1889 року захистив дипломний проєкт «Народний дім» у майстерні професора Антонія Томишка, через що отримав звання художника-архітектора (особисто спроєктував їдальню, бібліотеку й театр).
26 жовтня (8 листопада) 1909 року Івана Жолтовського надали звання академіка архітектури за вагомі досягнення й набутий досвід в архітектурній діяльності.
1910 року спільно з Ігорем Грабарем та Іваном Рильським — член журі конкурсу фасадів у Москві.
1910 року й 1923—1926 роках вивчав архітектуру Італії.
Іван Владиславич Жолтовський працював викладачем у закладах вищої мистецької освіти Москви. Зокрема:
- Імператорське Строгановське центральне художньо-промислове училище (грудень 1900 — кінець 1904),
- ВДХУТЕМАС,
- ВХУТЕІН (1826—1932),
- Інституті архітектури Академії архітектури СРСР (1932—1937),
- Московському архітектурному інституті (1933—1959).
1933—1939 рр. очолював архітектурну майстерню № 1 Мосради, 1945—1959 — архітектурну школу-майстерню інституту «Моспроект». Керував інститутами «Воєнпроект» і «Діпромісто».
Творчість
1891—1892 роках Іван Жолтовський брав участь у будівництві об'єктів Феодосійської залізниці в Криму, подавав заявки на архітектурні конкурси спільно з Стефаном Галензовским. Зберіглись їх нереалізовані конкурсні проекти надгробних пам'ятників Костянтину Тону в Санкт-Петербурзі й Самюелю Ганеману в Парижі.
Творчість Івана Жолтовського формувалась на досягненнях архітектури Античності, епохи Відродження, на традиціях давньоруського зодчества. Визначний майстер класичного напряму в архітектурі ХХ ст. змоделював власну творчу систему пропорційних і гармонійних співвідношень на основі архітектурного надбання Високого Відродження; був послідовником російського палладіанства.
Серед численних робіт Івана Жолтовського:
- будинок купця Гаврила Тарасова на Спиридоновці, Москва (1909—1910) — розкішна садиба в традиціях італійського ренесансу. Про замовника нагадує латинський напис на парадному фасаді «GABRIELUS TARASSOF FECIT ANNO DOMINI…». Цифри з датою будівництва втрачені. Зараз у садибі розміщено Інститут Африки.
- будинок Верхового товариства на вулиці Бігова (1903—1905)
- будівлі Першої сільськогосподарської виставки (1923)
- будинок Держбанку (1929)
- житлові будинки в Москві, так звані «будинки Жолтовського»
- проєкт дзвіниці костелу Розарію Діви Марії в Пінську.
- кінотеатр «Слава» у Москві
Брав участь у генеральній реконструкції Москви. Після закінчення Другої світової війни проєктував споруди для відновлення Гомеля.
Проєкти в Україні
За його проектами були забудовані деякі міста України. Зокрема:
- спроєктовано санаторій в Євпаторії (1953);
- санаторій «Гірське повітря» в Ялті (1951—1964);
- кілька громадських споруд у Львові;
- конкурсний проєкт театру в Катеринославі (1900) — у співавторстві з , ІІІ премія;
- представив два проєкти будинку Полтавського губернського земства (1903), але не переміг у конкурсі;
- конкурсний проєкт машинного залу Дніпрогесу (1929) — ІІ премія.
Наукові твори
Автор наукових творів із теорії й практики архітектури:
- Проєкти й будови (рос. Проекты и постройки). Москва, 1955;
- Чотири книги про архітектуру (рос. Четыре книги об архитектуре). Переклад трактату Андреа Палладіо — італійського архітектора XVI століття. Москва, 1938.
Нагороди, звання
- Академік архітектури (1909)
- Дійсний член Академії будівництва й архітектури СРСР (1939)
- Почесний член АН Білоруської РСР (1947)
- Заслужений діяч науки й мистецтв РСФРР (1932)
- Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1944)
- Лауреат Сталінської премії ІІ ступеня (1950)
Примітки
- Усачёва К. В. Жолтовский Иван Владиславович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 9 : Евклид — Ибсен. — С. 231.
- Structurae — Ratingen: 1998.
- Máčel O. Zholtovsky, Ivan // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T093449
- Чеська національна авторитетна база даних
- Жолтовський Іван Владиславович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
Література
- Памяти И. В. Жолтовского: Некролог // СиА. 1959. № 8
- Круглов М. Зодчий. К 100-летию со дня рождения И. В. Жолтовского // Сов. культура. 1968, 2 марта
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століття. К., 1999
- Айрапетов Ш. А. О принципах архитектурной композиции И. В. Жолтовского. Москва, 2004
- Харэўскі С. В. Творчая спадчына архітэктара Івана Жалтоўскага [Текст] // Искусство и культура. — 2013. — № 2 (10). — С. 25-31. — Бібліягр.: с. 31 (9 назв.).
Посилання
- Іван Жолтовський [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Енциклопедія сучасної України
- Іван Жолтовський [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Центральної наукової бібліотеки імені Якуба Коласа (Білорусь)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zholtovskij Ivan Vladislavovich Zholtovskij pol Jan Zoltowski bil Ivan Zhaltoyski ros Zholtovskij Ivan Vladislavovich nar 27 15 listopada 1867 Pinsk teper Brestska oblast Bilorus pom 16 lipnya 1959 Moskva biloruskij radyanskij arhitektor teoretik pedagog pochesnij chlen AN BRSR akademik Akademiyi arhitekturi SRSR dijsnij chlen Akademiyi budivnictva i arhitekturi SRSR Zholtovskij Ivan Vladislavovichbil Ivan ZhaltoyskiNarodzhennya15 27 listopada 1867 1 Plotnicad Pinskij povit Minska guberniya Rosijska imperiyaSmert16 lipnya 1959 1959 07 16 1 2 91 rik Moskva SRSR 1 pnevmoniyaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannyaVishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1898 Pinsk Realschuled i Astrahanske realne uchilished 1886 Diyalnistarhitektor restavrator mistobudivnik vikladach universitetuPracya v mistahMoskva Vichuga Mahachkala Sochi i SRSR 4 Arhitekturnij stilneorenesansNajvazhlivishi sporudiA G Tarasov housedVchene zvannyamember of the Soviet Academy of Civil Engineering and ArchitecturedNagorodiBatkoQ107626471 MatiJadwiga SawickadBrati sestriMaria Zoltowskad Zholtovskij Ivan Vladislavovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Proyekti v Ukrayini 4 Naukovi tvori 5 Nagorodi zvannya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiyared Ivan Zholtovskij narodivsya 27 listopada 1867 roku v misti Pinsk sho todi vhodilo do skladu Minskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi 1887 roku 20 rokiv vstupiv do Peterburzkoyi akademiyi mistectv U zv yazku z reformoyu v Akademiyi mistectv 1894 roku Ivan Vladislavich prodovzhiv navchannya u Vishomu hudozhnomu uchilishi pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv yake zakinchiv 1898 roku Ivan Zholtovskij za 11 rokiv navchannya nabuv praktichnogo dosvidu pracyuyuchi uchnem u najkrashih majstriv Peterburga 1889 roku zahistiv diplomnij proyekt Narodnij dim u majsterni profesora Antoniya Tomishka cherez sho otrimav zvannya hudozhnika arhitektora osobisto sproyektuvav yidalnyu biblioteku j teatr 26 zhovtnya 8 listopada 1909 roku Ivana Zholtovskogo nadali zvannya akademika arhitekturi za vagomi dosyagnennya j nabutij dosvid v arhitekturnij diyalnosti 1910 roku spilno z Igorem Grabarem ta Ivanom Rilskim chlen zhuri konkursu fasadiv u Moskvi 1910 roku j 1923 1926 rokah vivchav arhitekturu Italiyi Ivan Vladislavich Zholtovskij pracyuvav vikladachem u zakladah vishoyi misteckoyi osviti Moskvi Zokrema Imperatorske Stroganovske centralne hudozhno promislove uchilishe gruden 1900 kinec 1904 VDHUTEMAS VHUTEIN 1826 1932 Instituti arhitekturi Akademiyi arhitekturi SRSR 1932 1937 Moskovskomu arhitekturnomu instituti 1933 1959 1933 1939 rr ocholyuvav arhitekturnu majsternyu 1 Mosradi 1945 1959 arhitekturnu shkolu majsternyu institutu Mosproekt Keruvav institutami Voyenproekt i Dipromisto Tvorchistred 1891 1892 rokah Ivan Zholtovskij brav uchast u budivnictvi ob yektiv Feodosijskoyi zaliznici v Krimu podavav zayavki na arhitekturni konkursi spilno z Stefanom Galenzovskim Zberiglis yih nerealizovani konkursni proekti nadgrobnih pam yatnikiv Kostyantinu Tonu v Sankt Peterburzi j Samyuelyu Ganemanu v Parizhi Tvorchist Ivana Zholtovskogo formuvalas na dosyagnennyah arhitekturi Antichnosti epohi Vidrodzhennya na tradiciyah davnoruskogo zodchestva Viznachnij majster klasichnogo napryamu v arhitekturi HH st zmodelyuvav vlasnu tvorchu sistemu proporcijnih i garmonijnih spivvidnoshen na osnovi arhitekturnogo nadbannya Visokogo Vidrodzhennya buv poslidovnikom rosijskogo palladianstva 5 Sered chislennih robit Ivana Zholtovskogo budinok kupcya Gavrila Tarasova na Spiridonovci Moskva 1909 1910 rozkishna sadiba v tradiciyah italijskogo renesansu Pro zamovnika nagaduye latinskij napis na paradnomu fasadi GABRIELUS TARASSOF FECIT ANNO DOMINI Cifri z datoyu budivnictva vtracheni Zaraz u sadibi rozmisheno Institut Afriki budinok Verhovogo tovaristva na vulici Bigova 1903 1905 budivli Pershoyi silskogospodarskoyi vistavki 1923 budinok Derzhbanku 1929 zhitlovi budinki v Moskvi tak zvani budinki Zholtovskogo proyekt dzvinici kostelu Rozariyu Divi Mariyi v Pinsku kinoteatr Slava u Moskvi Brav uchast u generalnij rekonstrukciyi Moskvi Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni proyektuvav sporudi dlya vidnovlennya Gomelya Proyekti v Ukrayinired Za jogo proektami buli zabudovani deyaki mista Ukrayini Zokrema sproyektovano sanatorij v Yevpatoriyi 1953 sanatorij Girske povitrya v Yalti 1951 1964 kilka gromadskih sporud u Lvovi konkursnij proyekt teatru v Katerinoslavi 1900 u spivavtorstvi z Leonidom Brayilovskim III premiya predstaviv dva proyekti budinku Poltavskogo gubernskogo zemstva 1903 ale ne peremig u konkursi konkursnij proyekt mashinnogo zalu Dniprogesu 1929 II premiya Naukovi tvorired Avtor naukovih tvoriv iz teoriyi j praktiki arhitekturi Proyekti j budovi ros Proekty i postrojki Moskva 1955 Chotiri knigi pro arhitekturu ros Chetyre knigi ob arhitekture Pereklad traktatu Andrea Palladio italijskogo arhitektora XVI stolittya Moskva 1938 Nagorodi zvannyared Akademik arhitekturi 1909 Dijsnij chlen Akademiyi budivnictva j arhitekturi SRSR 1939 Pochesnij chlen AN Biloruskoyi RSR 1947 Zasluzhenij diyach nauki j mistectv RSFRR 1932 Zasluzhenij diyach mistectv Biloruskoyi RSR 1944 Laureat Stalinskoyi premiyi II stupenya 1950 Primitkired a b v Usachyova K V Zholtovskij Ivan Vladislavovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 T 9 Evklid Ibsen S 231 d Track Q17378135d Track Q649d Track Q18014843 Structurae Ratingen 1998 d Track Q3791d Track Q1061861 Macel O Zholtovsky Ivan Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T093449 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q103980075d Track Q21431157d Track Q1547776 Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Zholtovskij Ivan Vladislavovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua ua Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 15 serpnya 2018 Literaturared Pamyati I V Zholtovskogo Nekrolog SiA 1959 8 Kruglov M Zodchij K 100 letiyu so dnya rozhdeniya I V Zholtovskogo Sov kultura 1968 2 marta Timofiyenko V Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku HH stolittya K 1999 Ajrapetov Sh A O principah arhitekturnoj kompozicii I V Zholtovskogo Moskva 2004 Hareyski S V Tvorchaya spadchyna arhitektara Ivana Zhaltoyskaga Tekst Iskusstvo i kultura 2013 2 10 S 25 31 Bibliyagr s 31 9 nazv Posilannyared Ivan Zholtovskij Arhivovano 15 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajti Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Ivan Zholtovskij Arhivovano 1 grudnya 2017 u Wayback Machine na sajti Centralnoyi naukovoyi biblioteki imeni Yakuba Kolasa Bilorus Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zholtovskij Ivan Vladislavovich amp oldid 43505484