Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́нківський райо́н (до 1925 року — Левківський район) — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, що існувала з 1923 по 1930 роки в складі Житомирської (Волинської) округи. Районний центр — село Іванків.
| Іванківський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР |
| Округа/Область: | Волинська (Житомирська) округа |
| Утворений: | 7 березня 1923 року |
| Ліквідований: | 3 вересня 1930 року |
| Населення: | 45 628 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | с. Іванків |
| Кількість сільських рад: | 25 (1929) |
| Районна влада | |
Історія та адміністративний устрій
Район утворено 7 березня 1923 року як Левківський (з центром у селі Левків) у складі Житомирської округи (згодом — Волинська округа) Волинської губернії УСРР з Барашівської, Вацківської, Вересівської, Городищенської, Кам'янської, Кмитівської, Левківської, Лукської, Млинищенської, Пісківської, Піщанської, Псищенської, Соколово-Гірської, Станишівської, Студеницької, Троковицької, Чесько-Крошенської сільських рад Левківської та Черняхівської волостей колишнього Житомирського повіту.
Площа території району становила 453,6 квадратних верст. Загальна кількість сільських рад — 17, населених пунктів — 33, з них 9 — до 100 дворів, 22 — від 101 до 500 дворів, 2 — понад 500 дворів. За типом населених пунктів: містечко — 1, сіл — 26, хуторів — 2, колоній — 4.
3 листопада 1923 року в складі району відновлено Російсько-Крошенську сільську раду з центром у селі Російська Крошня. 12 січня 1924 року було передано: Барашівську сільську раду — до складу Троянівського району; Кам'янську, Некрашівську, Піщанську, Троковицьку сільські ради — до складу Черняхівського району.
20 червня 1925 року до складу району включено Антопіль-Боярську, Волосівську, Іванківську, Івницьку, Ліщинську, Ново-Котелянську, Руднє-Грабівську, Старо-Котелянську, Тулинську, Туровецьку сільські ради Андрушівського району, Закусилівську, Коднянську, Пряжівську, Янковецьку сільські ради Коднянського району, утворено Розкопано-Могильську сільську раду з центром у селі Розкопана Могила.
Відповідно до постанов ВУЦВК від 23 вересня 1925 року та Волинського ОВК від 28 вересня 1925 року, проведено реорганізацію району: районний центр перенесено до села Іванків, район перейменовано на Іванківський, до складу Коростишівського району передано Студеницьку та Кмитівську сільські ради, до складу Черняхівського — Вересівську, Городищенську, Русько-Крошенську, Соколово-Гірську, Чесько-Крошенську сільські ради, до складу Троянівського району — Псищенську сільську раду.
Станом на 1 жовтня 1925 року площа території району становила 641,5 кв. верст, район поділявся на 23 сільські ради.
8 січня 1929 року в складі району було утворено та селищні, Калинівську сільську, з центром у селі Калинівка, ради. В складі району існували Коднянська та Котелянська селищні ради (в містечкових частинах поселень) поряд з Коднянською, Ново-Котелянською та Старо-Котелянською сільськими радами.
3 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК, район ліквідовано, територію району розділено між суміжними адміністративно-територіальними утвореннями: Андрушівським (Котелянська селищна та Антопільська, Волосівська, Іванківська, Івницька, Ново-Котелянська, Старо-Котелянська, Старосільська сільські ради), Коростишівським (Руднє-Грабівська, Смолівська та Туровецька сільські ради), Троянівським (Коднянська селищна та Закусилівська, Коднянська, Ліщинська, Лукська, Млинищенська, Розкопано-Могильська, Янковецька сільські ради) районами та Житомирською міською радою (Вацківська, Калинівська, Левківська, Пісківська, Пряжівська та Станишівська сільські ради).
Населення
У 1923 році кількість населення становила 32 681 особу, щільність — 72 особи на кв. версту, у 1925 році — 48 296 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення 1926 року, кількість мешканців району становила 45 268, з них за національністю (у відсотках до загальної кількости): українці — 89,4, поляки — 4,9, євреї — 4,7, росіяни — 0,4, німці — 0,2, білоруси — 0,1.
Економіка
В часи, так званої, нової економічної політики територію району було віднесено до I району заможності Волинської округи. Ґрунти цього району заможності визначались як чорноземні та темні суглинки.
Примітки
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 38. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 15 серпня 2020.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 61, 67, 149-150. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 червня 2022.
- Адміністраційно-територіяльний поділ У.С.Р.Р. при 3-х ступеневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків: Друкарня ВУЦВКу «Червоний Друк». 1925. с. 37. Процитовано 25 червня 2022.
- . http://andrrada.zt.gov.ua/. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
- . https://datatowel.in.ua/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- (PDF). http://eprints.zu.edu.ua/. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 15 серпня 2020.
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva nkivskij rajo n do 1925 roku Levkivskij rajon administrativno teritorialna odinicya USRR sho isnuvala z 1923 po 1930 roki v skladi Zhitomirskoyi Volinskoyi okrugi Rajonnij centr selo Ivankiv Ivankivskij rajonOsnovni daniKrayina USRROkruga Oblast Volinska Zhitomirska okrugaUtvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 3 veresnya 1930 rokuNaselennya 45 628 1926 Naseleni punkti ta radiRajonnij centr s IvankivKilkist silskih rad 25 1929 Rajonna vladaNe plutati z Ivankivskij rajon Istoriya ta administrativnij ustrijRajon utvoreno 7 bereznya 1923 roku yak Levkivskij z centrom u seli Levkiv u skladi Zhitomirskoyi okrugi zgodom Volinska okruga Volinskoyi guberniyi USRR z Barashivskoyi Vackivskoyi Veresivskoyi Gorodishenskoyi Kam yanskoyi Kmitivskoyi Levkivskoyi Lukskoyi Mlinishenskoyi Piskivskoyi Pishanskoyi Psishenskoyi Sokolovo Girskoyi Stanishivskoyi Studenickoyi Trokovickoyi Chesko Kroshenskoyi silskih rad Levkivskoyi ta Chernyahivskoyi volostej kolishnogo Zhitomirskogo povitu Plosha teritoriyi rajonu stanovila 453 6 kvadratnih verst Zagalna kilkist silskih rad 17 naselenih punktiv 33 z nih 9 do 100 dvoriv 22 vid 101 do 500 dvoriv 2 ponad 500 dvoriv Za tipom naselenih punktiv mistechko 1 sil 26 hutoriv 2 kolonij 4 3 listopada 1923 roku v skladi rajonu vidnovleno Rosijsko Kroshensku silsku radu z centrom u seli Rosijska Kroshnya 12 sichnya 1924 roku bulo peredano Barashivsku silsku radu do skladu Troyanivskogo rajonu Kam yansku Nekrashivsku Pishansku Trokovicku silski radi do skladu Chernyahivskogo rajonu 20 chervnya 1925 roku do skladu rajonu vklyucheno Antopil Boyarsku Volosivsku Ivankivsku Ivnicku Lishinsku Novo Kotelyansku Rudnye Grabivsku Staro Kotelyansku Tulinsku Turovecku silski radi Andrushivskogo rajonu Zakusilivsku Kodnyansku Pryazhivsku Yankovecku silski radi Kodnyanskogo rajonu utvoreno Rozkopano Mogilsku silsku radu z centrom u seli Rozkopana Mogila Vidpovidno do postanov VUCVK vid 23 veresnya 1925 roku ta Volinskogo OVK vid 28 veresnya 1925 roku provedeno reorganizaciyu rajonu rajonnij centr pereneseno do sela Ivankiv rajon perejmenovano na Ivankivskij do skladu Korostishivskogo rajonu peredano Studenicku ta Kmitivsku silski radi do skladu Chernyahivskogo Veresivsku Gorodishensku Rusko Kroshensku Sokolovo Girsku Chesko Kroshensku silski radi do skladu Troyanivskogo rajonu Psishensku silsku radu Stanom na 1 zhovtnya 1925 roku plosha teritoriyi rajonu stanovila 641 5 kv verst rajon podilyavsya na 23 silski radi 8 sichnya 1929 roku v skladi rajonu bulo utvoreno ta selishni Kalinivsku silsku z centrom u seli Kalinivka radi V skladi rajonu isnuvali Kodnyanska ta Kotelyanska selishni radi v mistechkovih chastinah poselen poryad z Kodnyanskoyu Novo Kotelyanskoyu ta Staro Kotelyanskoyu silskimi radami 3 veresnya 1930 roku vidpovidno do postanovi VUCVK rajon likvidovano teritoriyu rajonu rozdileno mizh sumizhnimi administrativno teritorialnimi utvorennyami Andrushivskim Kotelyanska selishna ta Antopilska Volosivska Ivankivska Ivnicka Novo Kotelyanska Staro Kotelyanska Starosilska silski radi Korostishivskim Rudnye Grabivska Smolivska ta Turovecka silski radi Troyanivskim Kodnyanska selishna ta Zakusilivska Kodnyanska Lishinska Lukska Mlinishenska Rozkopano Mogilska Yankovecka silski radi rajonami ta Zhitomirskoyu miskoyu radoyu Vackivska Kalinivska Levkivska Piskivska Pryazhivska ta Stanishivska silski radi NaselennyaU 1923 roci kilkist naselennya stanovila 32 681 osobu shilnist 72 osobi na kv verstu u 1925 roci 48 296 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya 1926 roku kilkist meshkanciv rajonu stanovila 45 268 z nih za nacionalnistyu u vidsotkah do zagalnoyi kilkosti ukrayinci 89 4 polyaki 4 9 yevreyi 4 7 rosiyani 0 4 nimci 0 2 bilorusi 0 1 EkonomikaV chasi tak zvanoyi novoyi ekonomichnoyi politiki teritoriyu rajonu bulo vidneseno do I rajonu zamozhnosti Volinskoyi okrugi Grunti cogo rajonu zamozhnosti viznachalis yak chornozemni ta temni suglinki Primitki PDF http www archive zt gov ua s 38 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 15 serpnya 2020 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 61 67 149 150 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 25 chervnya 2022 Administracijno teritoriyalnij podil U S R R pri 3 h stupenevij sistemi vryaduvannya za danimi na 1 zhovtnya 1925 roku PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Harkiv Drukarnya VUCVKu Chervonij Druk 1925 s 37 Procitovano 25 chervnya 2022 http andrrada zt gov ua Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 15 serpnya 2020 https datatowel in ua Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 PDF http eprints zu edu ua Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2019 Procitovano 15 serpnya 2020 Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi