Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексій Михайлович Іваницький нар 1854 Бєлгород пом грудень 1920 садиба Багреєвка околиця Ялти фотохудожник діяч українс

Іваницький Олексій Михайлович

Іваницький Олексій Михайлович

Олексій Михайлович Іваницький (нар. 1854, Бєлгород — пом. грудень 1920, садиба Багреєвка, околиця Ялти) — фотохудожник, діяч української та російської культури кінця XIX — початку XX ст., дійсний член Російського фотографічного товариства (з 1905), член музейної комісії Харківського художньо-промислового музею (1892–95). Нагороджений медалями російських та міжнародних фотовиставок. Широку популярність отримав завдяки серії фотографій з місця аварії імператорського поїзда Олександра III 17 (29) жовтня 1888 біля станції Борки під Харковом.

Іваницький Олексій Михайлович
image
Народився1854
Бєлгород, Курська губернія, Російська імперія
Помер7 грудня 1920(1920-12-07)
d, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська СФРР
·розстріл
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьфотограф

Біографія і творчість

Олексій Михайлович був спадкоємцем давнього роду, Іваницькі, відомі за подіями XIV ст. у Волинському князівстві, були руськими шляхтичами, пізніше на службі польській та російській монархіям. Рід Іваницьких представлений в родоводах Волинської, Подільської, Мінської, Чернігівської та Київської губерній.

Майбутній фотохудожник народився 1854 року в місті Бєлгороді Курської губернії в сім'ї відставного майора Михайла Миколайовича Іваницького. Олексій рано залишився без батьків, його прийняла під опіку сестра Ангеліна, яка жила у Харкові. Хлопець навчався у 2-й харківській гімназії, але після 4-го класу змушений був залишити навчання та самостійно заробляти на життя. Він став учнем у харківському фотоательє Юліуса Глентцнера. Вже в юнацькі роки у нього виявився неабиякий талант фотохудожника та ділові якості підприємця. У 1882 він викупив харківську та білгородську фотомайстерні Ю. Глентцнера та отримав дозвіл на відкриття фотоательє.

1884 року О.М. Іваницький разом із художником Сергієм Васильківським, з яким потоваришував у гімназії, та істориком Дмитром Яворницьким здійснив поїздку місцями, де в XV—XVIII століттях знаходилася Запорізька Січ. В іще одну експедицію друзі вирушили 1886 року. У 1928 Яворницький у Харкові опублікував альбом «Дніпрові пороги», фотографії, вміщені в ньому без вказівки авторства, на думку ряду джерел, належать Олексію Іваницькому.

1888 році Олексій Михайлович поблизу станції Бірки, під Харковом зробив серію фотографій з місця аварії поїзда, на якому з Криму в Санкт-Петербург повертався імператор Олександр III з сім'єю. У 1889 році Іваницький передав Російському музею Імператора Олександра III у Санкт-Петербурзі альбом із десятьма фотографіями з циклу «Аварія царського потяга» (рос.: Крушение Царского поезда) та церемонії освячення храму Христа — Спасителя в селі Борки. Репортаж високо оцінив Олександр III. Він подарував фотографу перстень з діамантами та ділянку 25 десятин землі поблизу міста Змієва на березі Сіверського Дінця, де згодом було збудовано будинок з мезоніном. У будинку Іваницьких біля села Гайдари Зміївського повіту побувало багато знаменитостей: Федір Шаляпін, С. Васильківський, Микола Самокиш, Зінаїда Серебрякова. Гості маєтку та інші діячі української та російської культур стали героями багатьох фотографій Іваницького. Він є автором кількох фоторепортажів із життя царської сім'ї, поштових листівок із краєвидами Харкова і Бєлгорода, «Український театр. Актори Тобілевичі», «Фотоальбому до 100-річчя Харківського університету» (Х., 1905). Крім роботи у власному фотоательє, працював фотокореспондентом газети Южний край. Був членом Харківського літературно-художнього гуртка, його скарбником.

Як зазначила завідувачка відділу науково-освітньої роботи Харківського художнього музею Ірина Сидельова:

Фотороботи Іваницького вирізняються високою якістю виконання, оригінальністю композицій, новаторськими знахідками (фотоколаж, фотомонтаж, великоформатні фотопортрети).

Влітку 1919 року дружина та дочка Олексія Іваницького відпочивали у Місхорі в Криму. На початку осені О.М. Іваницький поїхав забрати сім'ю, але не зміг дістатися Місхору. Він влаштувався на роботу фотографом в Акмесджиті (Сімферополі), мабуть, сподіваючись пізніше зустрітися з рідними. З листопада 1920 року, після остаточного встановлення радянської влади на території Криму, розпочався червоний терор — фізичне знищення «класових ворогів». Олексія Михайловича заарештували та за рішенням надзвичайної трійки ударної групи управління спеціальних відділів Південно-Західного фронту розстріляли (в списку за номером 257) 7 грудня 1920 року в садибі Багреєвка (передмістя Ялти). Резолюція одного з членів надзвичайної трійки, Е. Удріса на анкеті Олексія Іваницького, заповненої ним у грудні 1920 року у Сімферопольській в'язниці: «Дворянин, утік із Харкова. Розстріляти».

Родина

  • image
    Сім'я Іваницьких: Олександр Олексійович, Олексій Михайлович, Яків Іванович Коврига (чоловік Зінаїди), Зінаїда Олексіївна, Євгенія Євгенівна (урод. Головинська, перша дружина Вадима), Вадим Олексійович, Анастасія Василівна (урод. Гладка), Ніна Олексіївна. (1899)
  • image
    Анастасія Василівна Іваницька (Гладка)
  • image
    Олексій Михайлович та Анастасія Василівна Іваницькі із сином Олександром
  • image
    Олексій Михайлович із дочкою Зінаїдою
  • image
    Олексій Михайлович Іваницький з онукою Іриною Вадимівною
  • image
    Ніна Олексіївна Іваницька
  • image
    Вадим Олексійович Іваницький з першою дружиною Євгенією Євгенівною Головинською
  • image
    Вадим Олексійович Іваницький із дочкою Христиною
  • image
    Христина Вадимівна Іваницька (1911)
  • image
    Ірина Вадимівна Іваницька
  • image
    Ніна Іваницька із двоюрідною сестрою Надією Циганковою

Олексій Михайлович Іваницький був одружений з Анастасією Василівною Гладкою (1852—1942) — онукою Осипа Михайловича Гладкого, останнього кошового отамана Задунайської Січі. У них було четверо дітей: сини Вадим (1880—1945) та Олександр (1890—1973), доньки Зінаїда (1884—1967) та Ніна (1887—1983). Вадим був одружений двічі. Від першого шлюбу з Євгенією Євгенівною Головинською (1881—1943) він мав двох доньок: Христину (1905—1965) та Ірину (1914—1998). У другому шлюбі з Ніною Геннадіївною Плеською народився син Петро (1921—1983). Олександр був одружений з Євгенією Миколаївною Павловою. Вони мали двох дітей: Ірину (1926—1981) та Олексія (1928—2015). Дочка Ніна була одружена з Михайлом Миколайовичем Греченовським. Дітей вони не мали. Старша дочка Зінаїда була одружена з Яковом Івановичем Ковригою. У них народилися дочка Тетяна (1903) та син Ігор (1904—1954).

Усі фотографії родини, розміщені вище, зроблено у фотоательє О. М. Іваницького.

Нагороди

  • Золота медаль Всеросійської виставки у Харкові (1888) — за серію з 16 фотографій з Харківської сільськогосподарської виставки.
  • Срібна медаль на згадку про відкриття Російського Музею Імператора Олександра III — за альбом зі знімками залізничної аварії 17 жовтня 1888 року та освячення на місці аварії Царського поїзда храму та каплиці.
  • Срібна медаль III фотовиставки Імператорського російського технічного товариства (1891) — за чудові діапозитиви.
  • 11 серпня 1893 р. ушанований Найвищою нагородою, перснем із двома діамантами — за фотографії відвідин Імператором Олександром III Спасова Скита 11 травня 1893 року.
  • 8 квітня 1894 р. нагороджений срібною медаллю Московської IV фотовиставки V відділу Імператорського російського технічного товариства.
  • Срібна медаль Московської фотовиставки (1896).
  • Велика срібна медаль Міністерства фінансів — за чудово виконані портрети на V фотовиставці Імператорського російського технічного товариства (1898).
  • 21 вересня 1898 року ушанований Найвищою нагородою, золотим перстнем із сапфіром, оточеним великими діамантами, — за альбом «із чудово художньо виконаними платинотипіями різних моментів перебування Його Величності та Государині Імператриці у Бірках» 20 серпня 1898 року.
  • Срібна медаль від Російського фотографічного товариства на Міжнародній художньо-фотографічній виставці в Санкт-Петербурзі (1903).
  • За два альбоми фотографій маневрів і параду в Курську за участю Імператора отримав подарунок від Миколи II — золоті запонки з Імператорською Короною, обсипані діамантами та смарагдами у червоному сап'яновому футлярі, прикрашеному державним гербом (1902).
  • Двічі відзначений Імператорською нагородою: «За працьовитість та мистецтво».
image
Меморіальна дошка в Харкові

Вшанування пам'яті

Посилання

Довідка та підбірка фотографій в анонсі виставки 2011 року на ресурсі Історична правда.

Примітки

  1. Сидельова, І. М. (2011). (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  2. Иваницкий Алексей Михайлович (1854 – 1920) Харьковский фотограф-художник конца XIX– начала XX вв. Сайт ОТКУДА РОДОМ (рос.).
  3. Яворницький Д. І. Дніпрові пороги: альб. фотогр. з геогр.-іст. нарисом. — Харків : Держ. вид-во України, 1928. — 76 с. з джерела 4 січня 2023
  4. Жихов А. Фотография как жизнь // Голос Белогорья : газета. — 2012. — № 42(366) (19 июля). з джерела 26 січня 2021.
  5. Иваницкий Алексей Михайлович (1854 – 1920) Харьковский фотограф-художник конца XIX– начала XX вв. Сайт ОТКУДА РОДОМ (рос.).
  6. Фотографы Харьковской губернии 1851—1917: Художественно-исторический фотоальбом. — Харьков : Сага, 2008. — С. 183—190. — .
  7. Попов А. П. Словарь-справочник «Российские фотографы (1839-1930)». — Коломна : МРФ, 2013. — Т. 1. — С. 518—519. — . Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  8. І. М. Сидельова (2011). Енциклопедія сучасної України, Іваницький Олексій Михайлович (укр.). оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  9. Фотовыставка «А.М.Иваницкий. Жизнь в фотографии» (рос.). оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  10. Белгородские известия. Фотографъ А.М. Иваницкій (рос.). оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  11. Фотографы Харьковской губернии 1851—1917: Художественно-исторический фотоальбом. — Харьков : Сага, 2008. — С. 183—190. — .
  12. Иваницкий А. Потомство Осипа Михайловича Гладкого (PDF). Сайт «Казачество 15-21 вв.» (рос.).
  13. Иваницкий А. ИВАНИЦКИЕ // "Былое..." / составитель В. Б. Ефимов. — Днепропетровск : Грани, 2015. — 552 с.
  14. Фотографы Харьковской губернии 1851—1917: Художественно-исторический фотоальбом. — Харьков : Сага, 2008. — С. 183—190. — .
  15. Попов А. П. Словарь-справочник «Российские фотографы (1839-1930)». — Коломна : МРФ, 2013. — Т. 1. — С. 518—519. — . Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  16. У Харкові відкрили меморіальну дошку легендарному харківському фотографу. Сайт Харківської міської ради (укр.). 13 грудня 2016.
  17. В області підвищено розмір гранд-премій та іменних стипендій діячам культури. Сайт Харьківської ОДА (укр.). 30 травня 2019. Процитовано 4 січня 2023.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksij Mihajlovich Ivanickij nar 1854 Byelgorod pom gruden 1920 sadiba Bagreyevka okolicya Yalti fotohudozhnik diyach ukrayinskoyi ta rosijskoyi kulturi kincya XIX pochatku XX st dijsnij chlen Rosijskogo fotografichnogo tovaristva z 1905 chlen muzejnoyi komisiyi Harkivskogo hudozhno promislovogo muzeyu 1892 95 Nagorodzhenij medalyami rosijskih ta mizhnarodnih fotovistavok Shiroku populyarnist otrimav zavdyaki seriyi fotografij z miscya avariyi imperatorskogo poyizda Oleksandra III 17 29 zhovtnya 1888 bilya stanciyi Borki pid Harkovom Ivanickij Oleksij MihajlovichNarodivsya1854 Byelgorod Kurska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 grudnya 1920 1920 12 07 d Yaltinskij povit Tavrijska guberniya Rosijska SFRR rozstrilKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistfotograf Mediafajli u VikishovishiBiografiya i tvorchistOleksij Mihajlovich buv spadkoyemcem davnogo rodu Ivanicki vidomi za podiyami XIV st u Volinskomu knyazivstvi buli ruskimi shlyahtichami piznishe na sluzhbi polskij ta rosijskij monarhiyam Rid Ivanickih predstavlenij v rodovodah Volinskoyi Podilskoyi Minskoyi Chernigivskoyi ta Kiyivskoyi gubernij Majbutnij fotohudozhnik narodivsya 1854 roku v misti Byelgorodi Kurskoyi guberniyi v sim yi vidstavnogo majora Mihajla Mikolajovicha Ivanickogo Oleksij rano zalishivsya bez batkiv jogo prijnyala pid opiku sestra Angelina yaka zhila u Harkovi Hlopec navchavsya u 2 j harkivskij gimnaziyi ale pislya 4 go klasu zmushenij buv zalishiti navchannya ta samostijno zaroblyati na zhittya Vin stav uchnem u harkivskomu fotoatelye Yuliusa Glentcnera Vzhe v yunacki roki u nogo viyavivsya neabiyakij talant fotohudozhnika ta dilovi yakosti pidpriyemcya U 1882 vin vikupiv harkivsku ta bilgorodsku fotomajsterni Yu Glentcnera ta otrimav dozvil na vidkrittya fotoatelye 1884 roku O M Ivanickij razom iz hudozhnikom Sergiyem Vasilkivskim z yakim potovarishuvav u gimnaziyi ta istorikom Dmitrom Yavornickim zdijsniv poyizdku miscyami de v XV XVIII stolittyah znahodilasya Zaporizka Sich V ishe odnu ekspediciyu druzi virushili 1886 roku U 1928 Yavornickij u Harkovi opublikuvav albom Dniprovi porogi fotografiyi vmisheni v nomu bez vkazivki avtorstva na dumku ryadu dzherel nalezhat Oleksiyu Ivanickomu 1888 roci Oleksij Mihajlovich poblizu stanciyi Birki pid Harkovom zrobiv seriyu fotografij z miscya avariyi poyizda na yakomu z Krimu v Sankt Peterburg povertavsya imperator Oleksandr III z sim yeyu U 1889 roci Ivanickij peredav Rosijskomu muzeyu Imperatora Oleksandra III u Sankt Peterburzi albom iz desyatma fotografiyami z ciklu Avariya carskogo potyaga ros Krushenie Carskogo poezda ta ceremoniyi osvyachennya hramu Hrista Spasitelya v seli Borki Reportazh visoko ociniv Oleksandr III Vin podaruvav fotografu persten z diamantami ta dilyanku 25 desyatin zemli poblizu mista Zmiyeva na berezi Siverskogo Dincya de zgodom bulo zbudovano budinok z mezoninom U budinku Ivanickih bilya sela Gajdari Zmiyivskogo povitu pobuvalo bagato znamenitostej Fedir Shalyapin S Vasilkivskij Mikola Samokish Zinayida Serebryakova Gosti mayetku ta inshi diyachi ukrayinskoyi ta rosijskoyi kultur stali geroyami bagatoh fotografij Ivanickogo Vin ye avtorom kilkoh fotoreportazhiv iz zhittya carskoyi sim yi poshtovih listivok iz krayevidami Harkova i Byelgoroda Ukrayinskij teatr Aktori Tobilevichi Fotoalbomu do 100 richchya Harkivskogo universitetu H 1905 Krim roboti u vlasnomu fotoatelye pracyuvav fotokorespondentom gazeti Yuzhnij kraj Buv chlenom Harkivskogo literaturno hudozhnogo gurtka jogo skarbnikom Yak zaznachila zaviduvachka viddilu naukovo osvitnoyi roboti Harkivskogo hudozhnogo muzeyu Irina Sidelova Fotoroboti Ivanickogo viriznyayutsya visokoyu yakistyu vikonannya originalnistyu kompozicij novatorskimi znahidkami fotokolazh fotomontazh velikoformatni fotoportreti Vlitku 1919 roku druzhina ta dochka Oleksiya Ivanickogo vidpochivali u Mishori v Krimu Na pochatku oseni O M Ivanickij poyihav zabrati sim yu ale ne zmig distatisya Mishoru Vin vlashtuvavsya na robotu fotografom v Akmesdzhiti Simferopoli mabut spodivayuchis piznishe zustritisya z ridnimi Z listopada 1920 roku pislya ostatochnogo vstanovlennya radyanskoyi vladi na teritoriyi Krimu rozpochavsya chervonij teror fizichne znishennya klasovih vorogiv Oleksiya Mihajlovicha zaareshtuvali ta za rishennyam nadzvichajnoyi trijki udarnoyi grupi upravlinnya specialnih viddiliv Pivdenno Zahidnogo frontu rozstrilyali v spisku za nomerom 257 7 grudnya 1920 roku v sadibi Bagreyevka peredmistya Yalti Rezolyuciya odnogo z chleniv nadzvichajnoyi trijki E Udrisa na anketi Oleksiya Ivanickogo zapovnenoyi nim u grudni 1920 roku u Simferopolskij v yaznici Dvoryanin utik iz Harkova Rozstrilyati RodinaSim ya Ivanickih Oleksandr Oleksijovich Oleksij Mihajlovich Yakiv Ivanovich Kovriga cholovik Zinayidi Zinayida Oleksiyivna Yevgeniya Yevgenivna urod Golovinska persha druzhina Vadima Vadim Oleksijovich Anastasiya Vasilivna urod Gladka Nina Oleksiyivna 1899 Anastasiya Vasilivna Ivanicka Gladka Oleksij Mihajlovich ta Anastasiya Vasilivna Ivanicki iz sinom Oleksandrom Oleksij Mihajlovich iz dochkoyu Zinayidoyu Oleksij Mihajlovich Ivanickij z onukoyu Irinoyu Vadimivnoyu Nina Oleksiyivna Ivanicka Vadim Oleksijovich Ivanickij z pershoyu druzhinoyu Yevgeniyeyu Yevgenivnoyu Golovinskoyu Vadim Oleksijovich Ivanickij iz dochkoyu Hristinoyu Hristina Vadimivna Ivanicka 1911 Irina Vadimivna Ivanicka Nina Ivanicka iz dvoyuridnoyu sestroyu Nadiyeyu Cigankovoyu Oleksij Mihajlovich Ivanickij buv odruzhenij z Anastasiyeyu Vasilivnoyu Gladkoyu 1852 1942 onukoyu Osipa Mihajlovicha Gladkogo ostannogo koshovogo otamana Zadunajskoyi Sichi U nih bulo chetvero ditej sini Vadim 1880 1945 ta Oleksandr 1890 1973 donki Zinayida 1884 1967 ta Nina 1887 1983 Vadim buv odruzhenij dvichi Vid pershogo shlyubu z Yevgeniyeyu Yevgenivnoyu Golovinskoyu 1881 1943 vin mav dvoh donok Hristinu 1905 1965 ta Irinu 1914 1998 U drugomu shlyubi z Ninoyu Gennadiyivnoyu Pleskoyu narodivsya sin Petro 1921 1983 Oleksandr buv odruzhenij z Yevgeniyeyu Mikolayivnoyu Pavlovoyu Voni mali dvoh ditej Irinu 1926 1981 ta Oleksiya 1928 2015 Dochka Nina bula odruzhena z Mihajlom Mikolajovichem Grechenovskim Ditej voni ne mali Starsha dochka Zinayida bula odruzhena z Yakovom Ivanovichem Kovrigoyu U nih narodilisya dochka Tetyana 1903 ta sin Igor 1904 1954 Usi fotografiyi rodini rozmisheni vishe zrobleno u fotoatelye O M Ivanickogo NagorodiZolota medal Vserosijskoyi vistavki u Harkovi 1888 za seriyu z 16 fotografij z Harkivskoyi silskogospodarskoyi vistavki Sribna medal na zgadku pro vidkrittya Rosijskogo Muzeyu Imperatora Oleksandra III za albom zi znimkami zaliznichnoyi avariyi 17 zhovtnya 1888 roku ta osvyachennya na misci avariyi Carskogo poyizda hramu ta kaplici Sribna medal III fotovistavki Imperatorskogo rosijskogo tehnichnogo tovaristva 1891 za chudovi diapozitivi 11 serpnya 1893 r ushanovanij Najvishoyu nagorodoyu persnem iz dvoma diamantami za fotografiyi vidvidin Imperatorom Oleksandrom III Spasova Skita 11 travnya 1893 roku 8 kvitnya 1894 r nagorodzhenij sribnoyu medallyu Moskovskoyi IV fotovistavki V viddilu Imperatorskogo rosijskogo tehnichnogo tovaristva Sribna medal Moskovskoyi fotovistavki 1896 Velika sribna medal Ministerstva finansiv za chudovo vikonani portreti na V fotovistavci Imperatorskogo rosijskogo tehnichnogo tovaristva 1898 21 veresnya 1898 roku ushanovanij Najvishoyu nagorodoyu zolotim perstnem iz sapfirom otochenim velikimi diamantami za albom iz chudovo hudozhno vikonanimi platinotipiyami riznih momentiv perebuvannya Jogo Velichnosti ta Gosudarini Imperatrici u Birkah 20 serpnya 1898 roku Sribna medal vid Rosijskogo fotografichnogo tovaristva na Mizhnarodnij hudozhno fotografichnij vistavci v Sankt Peterburzi 1903 Za dva albomi fotografij manevriv i paradu v Kursku za uchastyu Imperatora otrimav podarunok vid Mikoli II zoloti zaponki z Imperatorskoyu Koronoyu obsipani diamantami ta smaragdami u chervonomu sap yanovomu futlyari prikrashenomu derzhavnim gerbom 1902 Dvichi vidznachenij Imperatorskoyu nagorodoyu Za pracovitist ta mistectvo Memorialna doshka v HarkoviVshanuvannya pam yatiV Harkovi na budinku za adresoyu Poltavskij Shlyah 24 de kolis bula fotomajsternya Ivanickogo vstanovlena memorialna doshka Imenni stipendiyi Harkivskoyi oblasnoyi radi j ODA v galuzi kulturi ta mistectva Stipendiya imeni Oleksiya Mihajlovicha Ivanickogo v nominaciyi fotomistectvo Deyaki tvori Ivanickogo zberigayutsya v istorichnomu i hudozhnomu muzeyah Harkova Harkivskomu oblasnomu arhivi Zmiyivskomu krayeznavchomu muzeyi Istoriko memorialnomu muzeyi Illi Ryepina v Chuguyevi budinku muzeyi A P Chehova v Yalti PosilannyaDovidka ta pidbirka fotografij v anonsi vistavki 2011 roku na resursi Istorichna pravda PrimitkiSidelova I M 2011 ukr Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 4 sichnya 2022 Ivanickij Aleksej Mihajlovich 1854 1920 Harkovskij fotograf hudozhnik konca XIX nachala XX vv Sajt OTKUDA RODOM ros Yavornickij D I Dniprovi porogi alb fotogr z geogr ist narisom Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 76 s z dzherela 4 sichnya 2023 Zhihov A Fotografiya kak zhizn Golos Belogorya gazeta 2012 42 366 19 iyulya z dzherela 26 sichnya 2021 Ivanickij Aleksej Mihajlovich 1854 1920 Harkovskij fotograf hudozhnik konca XIX nachala XX vv Sajt OTKUDA RODOM ros Fotografy Harkovskoj gubernii 1851 1917 Hudozhestvenno istoricheskij fotoalbom Harkov Saga 2008 S 183 190 ISBN 978 966 2918 44 1 Popov A P Slovar spravochnik Rossijskie fotografy 1839 1930 Kolomna MRF 2013 T 1 S 518 519 ISBN 978 5 4465 0049 9 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine I M Sidelova 2011 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Ivanickij Oleksij Mihajlovich ukr originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2020 Fotovystavka A M Ivanickij Zhizn v fotografii ros originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2020 Belgorodskie izvestiya Fotograf A M Ivanickij ros originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2020 Fotografy Harkovskoj gubernii 1851 1917 Hudozhestvenno istoricheskij fotoalbom Harkov Saga 2008 S 183 190 ISBN 978 966 2918 44 1 Ivanickij A Potomstvo Osipa Mihajlovicha Gladkogo PDF Sajt Kazachestvo 15 21 vv ros Ivanickij A IVANICKIE Byloe sostavitel V B Efimov Dnepropetrovsk Grani 2015 552 s Fotografy Harkovskoj gubernii 1851 1917 Hudozhestvenno istoricheskij fotoalbom Harkov Saga 2008 S 183 190 ISBN 978 966 2918 44 1 Popov A P Slovar spravochnik Rossijskie fotografy 1839 1930 Kolomna MRF 2013 T 1 S 518 519 ISBN 978 5 4465 0049 9 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine U Harkovi vidkrili memorialnu doshku legendarnomu harkivskomu fotografu Sajt Harkivskoyi miskoyi radi ukr 13 grudnya 2016 V oblasti pidvisheno rozmir grand premij ta imennih stipendij diyacham kulturi Sajt Harkivskoyi ODA ukr 30 travnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2023 DzherelaI M Sidelova Ivanickij Oleksij Mihajlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X

Дата публікації:
Топ