Єпархія Петрозаводська та Карельська Російської Православної Церкви єпархія Російської православної церкви з центром у П

Єпархія Петрозаводська та Карельська Російської Православної Церкви — єпархія Російської православної церкви з центром у Петрозаводську.

^d

Єпархія Петрозаводська та Карельська
Російської Православної Церкви

Олександро-Невський кафедральний собор
Основні дані
Церква	Російська православна церква
Заснована	1828
Юрисдикція	172 400 км²
Єпархіальний центр	Петрозаводськ
Кафедральний собор	Собор Олександра Невського
Благочинь	6
Парафій	78 (на 1 січня 2013)
Монастирів	7
Сайт	eparhia.karelia.ru
Правлячий архієрей
митрополит Петрозаводський і Карельський
Тимчасовий керівник	Костянтин Горянов
Петрозаводська єпархія у Вікісховищі

Історія

Православ'я прийшло на Карельську землю в 1227 році. Ймовірно, що і до цього серед карелів уже були православні, так як до цього часу карели і новгородці були пов'язані довгими роками спільної торгівлі і боротьби проти спільних зовнішніх ворогів. Однак московський літописець саме 1227 року зробив запис: «… того ж літа князь Ярослав Всеволодович, надіслав хрести безлічі карелів, ледве не всім людям». У ті часи на карельські землі часто нападали сусіди з племені ям. Розширювала свої володіння і молода Шведська держава. Все частіше траплялися вторгнення шведських загонів у карельські землі. І щоб виправдати свої походи, шведи часто вдавалися до підтримки католицької церкви. Протиріччя православної і католицької церков стали приводом для шведської агресії.

У 1589 році була заснована Карельська єпископія. Єпископом Карельським був призначений Сильвестр, його кафедра перебувала в місті Корела.

З 1708 по 1764 рік існувала Карельська і Ладозька єпархія, вікарна від Новгородської митрополії.

У 1764 році в складі Новгородської єпархії була утворена вікарна Олонецька єпархія. Правлячі архієреї іменувалися вікаріями Олонецькими і Каргопольськими (кафедра перебувала в Олександро-Свірському Свято-Троїцькому монастирі). Вікаріатству підпорядковувалися парафії Олонецького, Каргопольського, Устюженського повітів, Ясенецького і Красновського приказів.

Після утворення в 1784 році Олонецького намісництва з центром у Петрозаводську і установи Олонецького і Архангельського генерал-губернаторства наказом Катерини II від 15 травня 1787 р. Олонецька єпархія була з'єднана з Архангельською в єдину Архангельську і Олонецьку з центром у Архангельську.

5 жовтня 1798 році указом імператора Павла I, після ліквідації Олонецької губернії, парафії Петрозаводського, Олонецького, Каргопольського, Вітегорського, Пудозького повітів перейшли до складу Новгородської єпархії (це відбилося в найменуванні її правлячого архієрея, який в 1799—1800 і 1818 рр., коли не керував одночасно і Санкт-Петербурзькою єпархії, мав назву «Новгородський і Олонецький»). Вони перебували у віданні вікарного єпископа Староруського, кафедра якого була в Хутинському монастирі. У 1801 р. Олонецька губернія була відновлена, зі включенням до її складу Повенецького повіту.

22 травня 1828 року було утворено окрему Олонецьку єпархію з кафедрою єпископа в Петрозаводську, першим єпископом став Ігнатій Семенов. Діяв також колегіальний орган управління при єпископі — Олонецька духовна консисторія.

Кафедра Олонецького і Петрозаводського єпископа спочатку перебувала в Соборі в ім'я святих першоверховних апостолів Петра і Павла, а в 1872 році була перенесена в новозбудований Собор в ім'я Зішестя Святого Духа. У 1929 році кафедральний собор був закритий.

З 1829 до 1918 року єпархія мала свій середній навчальний духовний заклад — Олонецьку духовну семінарію, що випускала священнослужителів для краю.

Для навчання дочок духовенства в 1858 році при Каргопольського Успенському монастирі з ініціативи архієпископа Олонецкого і Петрозаводского Аркадія відкрилося Олонецке єпархіальне жіноче училище.

З 1898 по 1918 рік видавалася єпархіальна газета «Олонецькі єпархіальні відомості». У 1892 р. було засноване єпархіальне духовно-просвітницьке Олександро-Свірське братство.

На 1904 рік в єпархії був 251 православний і едіновірський прихід.

У доповіді на ім'я Патріарха Тихона зазначалося: "Церковне життя в Олонецькій єпархії йшло порівняно спокійно до березня 1922 р. Вилучення церковних цінностей, як і в інших місцях, сколихнуло її і спричинило за собою всі ті ж явища, які відбулися майже однаково по всій Росії: смута серед духовенства, визнання ВЦУ частиною єпархії, терор групи «заправників» над іншими, арешти, висилки і ін. При організації обновленства, духовенство трьох з чотирьох парафій Петрозаводська підтримало обновленський розкол. Прихильники патріаршої орієнтації на чолі з єпископом Юхимом Лапіним перейшли до Олександро-Невської Заводської церкви. Наприкінці 1922 року єпископ Юхим був безпідставно заарештований, а навесні 1923 року адміністративно висланий до Сибіру. Однак майже 5 років він зберігав титул «єпископ Олонецький»; в ці роки єпархія мала т. зв. тимчасовокеруючих єпископів. З 1924 року Воскресенський і Святодухівський собори знову стали патріаршими (в 1922–1924 роках у Святодухівському соборі проводили служби обновленці, що пізніше утримали лише цвинтарні церкви — Хрестовоздвиженську і Катерининську).

У 1920-х — 1930-х рр. нарівні з Олонецькою єпархією існувала обновленська Карельська єпархія зі своїм єпископом. Храми Карелії часто переходили з-під контролю прихильників патріаршої орієнтації під контроль обновленців, і назад.

У 1929 році кордони єпархії приведені у відповідність до меж Карелії: до її складу з Архангельської єпархії були передані парафії Біломорської Карелії, а парафії, які опинилися поза межами Карелії, відійшли до інших єпархій.

Після того, як згоріли Петропавлівський і Воскресенський собори, були закриті Олександро-Невська церква і Святодухівський собор, прихильники Московської патріархії в Петрозаводську втратили всі храми. У 1929 році НКВС на прохання парафіяльної ради Святодухівського собору передало Катерининську церкву від обновленців патріаршій громаді. В цю церкву була переведена кафедра єпископа і перебувала в ній до кінця 1930-х років. В ході Великого терору 1937—1938 років було репресовано як обновленське духовенство Хрестовоздвиженського собору, так і прихильники патріаршества, що служили в Катерининській церкві.

Антимінс, спочатку освячений при Миколі I в 1834 році для храму міста Холм. У верхній частині його напис: «Божою Милістю смиренний Венедикт, єпископ Петрозаводський і Олонецький. Учинений для священнодійства в соборному храмі в ім'я святителя і чудотворця Миколая в богоспасенному граді Олонці, Олонецькій єпархії. Даний у м. Петрозаводськ 1948 р. 30 жовтня»

Місцева влада продовжувала оформлювати закриття храмів «у зв'язку з відсутністю служителів культу» ще в липні 1941 р., в умовах Другої світової війни. На території Карелії, зайнятій німецькими військами, відродження релігійного життя в 1941—1944 рр. очолили православні (військові) священики Фінської Автономної Церкви Константинопольського Патріархату, які в 1944 р. пішли разом з армією вглиб Фінляндії. Серед цих священиків були молоді ієромонахи, росіяни за національністю — Павло Олмар Гусєв, згодом архієпископ Карельський і всієї Фінляндії, глава Фінляндської православної церкви, і Марк Шавикін, згодом перейшов до РПЦ і став єпископом Ладозьким, вікарієм Ленінградської єпархії.

У Петрозаводську, знову окупованому Червоною армією, виявився єдиний російський священик, який став служити «з дозволу голови міськради». Номінально Олонецька єпархія 28 серпня 1944 р. була передана у тимчасове управління архієпископу Псковському і Порховському Григорію Чуков<u>у</u>.

У 1947–1949 рр. в Олонецькій єпархії знову були власні єпископи, причому хоч назва єпархії була збережена як Олонецька, титул єпископів у 1947 році був змінений на «Петрозаводський і Олонецький» (а не навпаки, як раніше). Але в цей період у єпархії не вдалося відкрити навіть 10 храмів. У 1949 р. управління єпархією було знову доручене митрополиту Ленінградському. У період з 1962 по 1986 рр. Олонецька єпархія налічувала всього 4 приходи.

19 липня 1990 р. єпархія знову отримала самостійний статус.

14 серпня 1990 року Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II хіротонізував настоятеля Хрестовоздвиженського собору архімандрита Мануїла в єпископа Петрозаводського і Олонецького.

У 1991 році єпархія офіційно була перейменована з Олонецької в Петрозаводську, а з 17 липня 1996 року правлячий архієрей носить титул «Петрозаводський і Карельський».

Рішенням Священного Синоду Російської православної церкви від 29 травня 2013 року зі складу єпархії була виділена Костомукська і Кемська єпархія і утворена Карельська митрополія, що включає в себе Петрозаводську і Костомукську єпархії.

Єпископи

Карельська єпископія (кафедра в місті Корела)

Сильвестр (1598—1612)
Павло (1613—1616)

Олонецькі і Каргопольські (кафедра в Троїцькому Олександро-Свірському монастирі)

Іоанн Нікітін (15 липня 1764 — 9 червня 1767)
Антоній Феофанов) (12 серпня 1767 — 7 червня 1774)
Веніамін Румовський-Краснопевков (13 липня 1774 — 1 квітня 1775)
Іоанникій Мікрицький (1775—1782)
Віктор Онисимов (1782—1783
Амвросій Серебряников (1783—1786)

Олонецька і Архангельська єпархія (керувалася з Архангельська)

Веніамін Румовський-Краснопевков (1787—1798)

Олонецька і Петрозаводська єпархія

Ігнатій Семенов (22 травня 1828 — 17 жовтень 1842)
Венедикт Григорович (14 листопада 1842 — 7 грудня 1850)
Дамаскін Россов (19 грудня 1850 — 7 лютого 1851) в єпархію не приїжджав
Аркадій Федоров (29 березня 1851 — 7 липня 1869)
Іонафан Руднєв (29 серпня 1869 — 28 лютий 1877)
Паладій П'янков (28 лютого 1869 — 7 січня 1882)
Павло Доброхотов (23 січня 1882 — 21 жовтень 1897)
Назарій Кирилов) (21 жовтня 1897 — 20 січень 1901)
Анастасій Опоцький) (20 січня 1901 — 7 грудня 1905)
Мисаїл Крилов (24 грудня 1905 — 21 листопада 1908)
Никанор Надєждін (28 листопада 1908 — 6 листопада 1916)
Іоанникій Дьячков (30 листопада 1916—1919)
Веніамін Казанський (1919)
Євген Мерцалов (17 листопада 1919 — 7 травня 1920)
Євтимій Лапін (червень 1920 — кінець 1927)
Венедикт Плотніков (1924—1925) єп. Кронштадтський
Григорій Лебедєв (1926)
Гавриїл Воєводін (1926—1927)
Василь Дохторов (1927—1928) в / в, єп. Витегорський
Сергій Гришин (16 квітня — 18 травня 1928)
Артемій Іллінський (19 травня 1928 — 3 квітня 1930)
Феодор Яковцевський) (4 квітня 1930 — 30 листопада 1935)
Борис Шипулін (січень (?) — 26 лютий 1936) в управління не вступав
Паладій Шерстенников (31 березня 1936—1936)

Петрозаводська і Олонецька єпархія

Григорій Чуков (28 серпня 1944 — 29 червень 1947) в / в, архієп. Псковський, з 7 вересня 1945 — митр. Ленінградський
Нектарій Григор'єв (29 червня 1947 — 3 червня 1948)
Венедикт Пляскін (3 липня 1948 — 4 березня 1949)
- у 1949—1990 роках єпархія перебувала в управлінні митрополитів Ленінградських
Мануїл Павлов) (14 серпня 1990 — 17 липень 1996)

Петрозаводська і Карельська єпархія

Мануїл (Павлов) (17 липня 1996 — 29 травня 2013)

Петрозаводська єпархія в складі Карельської митрополії

Мануїл Павлов) (29 травня 2013 — 7 березня 2015)
Лев Церпицький (7 березня 2015 — 5 травня 2015) в / в, митр. Новгородський
Костянтин Горянов (з 5 травня 2015)

Вікаріатства

Витегорське (недійсне)
Каргопольське (недійсне)

Сучасний стан

Олександро-Невський кафедральний собор Петрозаводська і сквер

Кафедральний собор єпархії — Олександро-Невський собор (з 2000 року); раніше — Хрестовоздвиженський собор.

Парафій — 78; 7 монастирів, 90 храмів, 155 каплиць. Кількість священнослужителів — 100; 6 благочинь.

Благочиння єпархії

Центральний округ, м. Петрозаводськ, Прионезький район, Пряжинський район, Кондопозький район;
Олонецький округ, м. Олонець і Олонецький район;
Приладозький округ, м. Сортавала, Піткяранський район, Лахденпохський район, Суоярвський район.
Заонезький округ, Пудозький район, Медвеж'єгорський район.

Храми єпархії

Місто Петрозаводськ
- Кафедральний собор в ім'я святого благовірного князя Олександра Невського
- Хрестовоздвиженський собор
- Храм в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського
- Храм в ім'я святого великомученика Пантелеймона
- Храм в ім'я ікони Богородиці Казанської
- Церква в ім'я святої великомучениці Катерини
- Церква в ім'я Стрітення Господнього
- Храм в ім'я Іоанна Богослова
- Храм в ім'я святого преподобного Іони Яшезерського (на території федеральної казенного установи «Виправна колонія № 9 УФСІН Росії по Республіці Карелія», мікрорайон Птахофабрика)
- Храм в ім'я Святого і Животворящого Духа

Кондопозький район
- Собор в ім'я Успіння Богородиці міста Кондопога
- Стрітенський храм міста Кондопога
- Храм в ім'я Пресвятої Трійці села Кончезеро
- Храм в ім'я апостола Петра селища Марциальні Води
- Храм в ім'я ікони Пресвятої Богородиці «Живоносне Джерело» селища Марциальні Води
- Храм в ім'я святого великомученика Пантелеймона сел. Гірвас
- Храм в ім'я святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії с. Янішполе

Лахденпохський район
- Храм в ім'я пророка Іллі міста Лахденпохья
- Храм в ім'я Різдва Богородиці селища Куркіёкі
- Храм в ім'я святого преподобного Серафима Саровського селища Хійтола

Медвеж'єгорський район
- Храм в ім'я пророка Іллі міста Медвеж'єгорськ
- Храм в ім'я ікони Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних Радість» (на території федерального казенного лікувально-профілактичного закладу «Республіканська лікарня № 2 Управління Федеральної служби виконання покарань по Республіці Карелія»), місто Медвеж'єгорськ
- Храм в ім'я святителя і чудотворця Миколая села Повенець
- Храм в ім'я святого великомученика Георгія Побідоносця села Толвуя
- Храм в ім'я Різдва Богородиці села Лумбуші
- Храм в ім'я пророка Іллі села Велика Губа

Олонецький район
- Собор в ім'я ікони Богородиці «Смоленська» міста Олонець
- Храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці міста Олонець
- Храм в ім'я Різдва Христового села Коткозеро
- Храм в ім'я Спаса Нерукотворного образу села Еройла
- Храм в ім'я святого великомученика Георгія Побідоносця села Відліца
- Храм в ім'я священномученика Флора і Лавра села Мегрега

Піткярантський район
- Храм в ім'я Вознесіння Господнього міста Піткяранта

Прионезький район
- Спасо-Різдвяний храм села Шелтозеро
- Храм в ім'я Різдва Іоанна Предтечі селища Шуя
- Храм в ім'я святого преподобного Серафима Саровського селища Меліоративний
- Храм в ім'я святого преподобного Іони Яшезерського селища Кварцитний
- Храм в ім'я святителя і чудотворця Миколая селища Ладва
- Храм в ім'я святого преподобного Серафима Саровського села Машезеро
- Храм в ім'я святих Царствених новомучеників села Нова Вілга

Пряжинський район
- Храм в ім'я Покрова Богородиці селища Пряжа
- Храм в ім'я святителя і чудотворця Миколая селища Ессойла
- Храм в ім'я пророка Іллі селища Ведлозеро

Пудозький район
- Храм в ім'я святого преподобного Серафима Саровського міста Пудож
- Храм в ім'я святого благовірного князя Олександра Невського міста Пудож
- Храм в ім'я святого преподобного Діодора Юрьегорського села Куганаволок
- Храм в ім'я Введення в храм Пресвятої Богородиці селища Подпорож'є
- Храм в ім'я Різдва Богородиці села Колодозеро

Сортавальський район
- Нікольський храм міста Сортавала
- Храм в ім'я святого благовірного князя Олександра Невського селища Вяртсиля

Суоярвський район
- Храм в ім'я Різдва Христового міста Суоярві
- Храм в ім'я святителя і чудотворця Миколая селища Суйстамо

Монастирі

Діючі

Благовіщенський Іоно-Яшезерскій чоловічий монастир (село Яшезеро)
Важеозерський Спасо-Преображенський чоловічий монастир (селище Інтерпосьолок)
Водлозерскій Свято-Іллінська пустель (чоловічий; на території Водлозерського національного парку)
Муромський Успенський монастир (чоловічий; село Гакугса)
Корнілов-Палеостровський Різдвяний чоловічий монастир (село Толвуя)
Нікольський Адріано-Ондрусовський монастир (чоловічий; Олонецький район)
Сяндемська Успенська пустинь (село Сяндеба, Олонецький район)
Клименецький Свято-Троїцький монастир. Медвеж'єгорський район, острів Великий Клименецький

Закриті та скасовані

Брусенський Нікольський монастир
Габановська пустинь
Іллінська Машезерська пустинь
Іллінський жіночий монастир в Шуньзі
Керетський Варлааміїв монастир
Ладвінський Боголюбський Кірікко-Іулітінський монастир (село Ладва, Прионезький район)
Муезерський Троїцький монастир
Нігозерська пустинь
Олонецький Різдвяний монастир
Рогозерська пустинь
Різдвяний монастир на Коловеострові
Солом'янський Петропавлівський монастир (Петрозаводськ)
Спасо-Преображенська Вишеостровська пустинь
Сунська Віданска пустинь
Челмузький монастир
Шальський Спаський монастир
Шуйська Миколаївська пустинь

Див. також

Православна церква Фінляндії

Примітки

Петров І. В., Петрова М. І. Забуті монастирі Корельского повіту
Пам'ятні дати з історії Олонецкой єпархії пн. підлога. XVII — поч. XX ст.
Указ Синоду про об'єднання Олонецкой і Архангельської єпархій на чолі з вікарним єпископом Феофілом
Новгородська і Старорусская єпархія
http://korolev.msk.ru/books/dc/Rpc22y_1913289.txt [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Ієрархія церков | Єпархії обновленческой церкви
Збережемо старовинний храм-пам'ятник Петрозаводська
, Галкін А. К. Релігійне життя в Карелії в перше десятиліття після «Великого терору» // Угро-угри і сусіди: проблема етнокультурного взаємодії в Балтійському і Баренцевому регіонах. Зб. наук. праць. СПб., 2002. С. 263—277
Журнали засідання Священного Синоду від 29 травня 2013 року. Журнал № 41
Інтернет-радіо «Град Петров»
. Архів оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 31 липня 2010.
Відродження Кліменецком Свято-Троїцького монастиря
Іменувалася також Троїцької Сунорецкой. Див. До історії Троїцької Сунорецкой пустелі // Олонецкие губернські відомості. — 1900, 25 травня.
Барсів Е. В. Покажчик монастирів і пустель, скасованих і існуючих в Олонецкой єпархії, з їх настоятелями // Пам'ятна книжка Олонецкой губернії на 1867 рік. — Петрозаводськ, 1867. — С. 3—29: Старіцин А. Н. Монастирі Карелії за матеріалами Писцовой і переписних книг XVII століття. — Петрозаводськ.

Література

Бацер М. И. Олонецкая епархия и карельские староверы: (по страницам «Олонецких епархиальных ведомостей»)// Вопросы истории Европейского Севера: Проблемы развития культуры: вторая половина XIX—XX вв. : Сб. ст. — Петрозаводск, 2002. — С. 33—46.
Каргопольский Спасопреображенский, викариатский ныне монастырь//Олонецкие епархиальные ведомости. 1915. 11 июля. № 20. — с. 372—373.
Кожевникова Ю. Н. Монастыри и монашество Олонецкой епархии во второй половине XVIII — начале XX в. Петрозаводск, 2009.
Олонецкая епархия. Страницы истории. Петрозаводск, 2000.
Памятная книжка Олонецкой губернии на 1904 год.
Петрозаводск. Путеводитель по православным святыням Карелии. Петрозаводск, 2003.
Пулькин М. В. Сельские приходы Олонецкой епархии во второй половине 18 в. : Автореферат диссертации на соискание учёной степени канд. ист. наук (07.00.02-отечественная история). СПб., 1995.

Посилання

Официальный сайт епархии
Петрозаводская и Карельская епархия официальный сайт МП
Памятные даты Олонецкой епархии
Петров И. В., Петрова М. И. Куркиёкский краеведческий центр. Забытые монастыри Корельского уезда

[eparhia-1] Петров І. В., Петрова М. І. Забуті монастирі Корельского повіту

[2] Пам'ятні дати з історії Олонецкой єпархії пн. підлога. XVII — поч. XX ст.

[3] Указ Синоду про об'єднання Олонецкой і Архангельської єпархій на чолі з вікарним єпископом Феофілом

[4] Новгородська і Старорусская єпархія

[5] ttp://korolev.msk.ru/books/dc/Rpc22y_1913289.txt [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]

[6] Ієрархія церков | Єпархії обновленческой церкви

[7] Збережемо старовинний храм-пам'ятник Петрозаводська

[8] , Галкін А. К. Релігійне життя в Карелії в перше десятиліття після «Великого терору» // Угро-угри і сусіди: проблема етнокультурного взаємодії в Балтійському і Баренцевому регіонах. Зб. наук. праць. СПб., 2002. С. 263—277

[9] Журнали засідання Священного Синоду від 29 травня 2013 року. Журнал № 41

[10] Інтернет-радіо «Град Петров»

[11] . Архів оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 31 липня 2010.

[12] Відродження Кліменецком Свято-Троїцького монастиря

[13] Іменувалася також Троїцької Сунорецкой. Див. До історії Троїцької Сунорецкой пустелі // Олонецкие губернські відомості. — 1900, 25 травня.

[14] Барсів Е. В. Покажчик монастирів і пустель, скасованих і існуючих в Олонецкой єпархії, з їх настоятелями // Пам'ятна книжка Олонецкой губернії на 1867 рік. — Петрозаводськ, 1867. — С. 3—29: Старіцин А. Н. Монастирі Карелії за матеріалами Писцовой і переписних книг XVII століття. — Петрозаводськ.