Єгва́рд (вірм. Եղվարդ) — місто, розташоване в центрі Вірменії, у марзі (області) Котайк біля підніжжя гори Ара на великій терасі серед фруктових садів, виноградників і полів, 8 км на північний схід від Аштараку і за 30 км на північ від Єревана.
Єгвард вірм. Եղվարդ | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
40°19′00″ пн. ш. 44°29′00″ сх. д. / 40.31667° пн. ш. 44.48333° сх. д.Координати: 40°19′00″ пн. ш. 44°29′00″ сх. д. / 40.31667° пн. ш. 44.48333° сх. д. | ||||
Країна | Вірменія | |||
Регіон | Котайк | |||
Столиця для | Q4312362? (район СРСР) | |||
Засновано | 574 рік | |||
Перша згадка | 574 | |||
Площа | 7 км² | |||
Населення | 11 627 (2008) | |||
Висота НРМ | 1330 м | |||
Офіційна мова | вірменська | |||
Телефонний код | (+3) 74 (224) | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 616065 | |||
OSM | ↑364084 ·R (Котайк, Sasanian Armenia) | |||
Поштові індекси | 2401, 2402 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | www.yeghvard.am | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Єгвард у Вікісховищі |
Історія
Вперше згадується в 574 році у зв'язку з обранням католікоса Мовсеса II Єгвардського (574–604), потім — у 603 році у зв'язку з визвольною боротьбою вірмен проти Сасанідського панування. Поблизу Єгварду сталося 3 великих битви. З них перша пов'язана з легендарною битвою між вірменським царем Ара Прекрасним і Семірамідою. Друга відбулася в 603 році між царем Покасом і персами, а третя — в 1735 році між Надир-шахом і османами. Адміністративно Єгвард входив до складу Гавару Арагацотн області Айрарат Великої Вірменії, згодом — у Ечміадзинському Гаварі. Згідно з письмовими джерелами, на початку XIV століття Єгвард перебував у занедбаному стані, його відновили ішхан Азізбек і його дружина Вахах, побудувавши в тому числі церкву Аствацацин і відновивши канал. За радянських часів Єгвард був центром Наірійського району Вірменської РСР.
Архітектура
Єгвард відомий своїми історичними пам'ятками. З них найзначиміша базиліка V століття. Нижня частина її стін збереглася досі. Побудована з висіченого туфу. На стінах збереглися написи 660 року.
За 3 км від міста знаходиться напівзруйнована двоярусна церква Зоравар середини VII століття. Відповідно до істориків, вона була зведена вірменським князем Григором Маміконяном. Збереглася тільки північна частина будівлі. Нижній ярус має 8 великих трикутних виступів — апсид, верхній ярус — зовні багатогранний, зсередини має циліндричну форму. Оздоблення церкви, різні геометричні мотиви і мотиви з тваринами, красиво оброблені карнизи надають невеликої за розмірами будівлі монументальний вигляд.
У центрі Єгварду знаходиться двоповерхова церква-усипальниця Аствацацин, побудована в 1301 році. На першому поверсі, квадратному в плані знаходиться усипальниця. Другий поверх у плані майже хрещатий, тут знаходиться поминальний храм. Кам'яні консольні ступені зроблені тільки біля входу на другий поверх — до них приставлялися дерев'яні сходи. Купол церкви конусоподібний, підтримується 12-ма колонами. Стіни церкви виділяються винятковим багатством декоративного оздоблення. Церква Аствацацин — одна з добре збережених церков епохи Середньовіччя у Вірменії.(англ.)
Примітки
- Armeniapedia — Yeghvard Church [ 13 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
Це незавершена стаття з географії Вірменії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegva rd virm Եղվարդ misto roztashovane v centri Virmeniyi u marzi oblasti Kotajk bilya pidnizhzhya gori Ara na velikij terasi sered fruktovih sadiv vinogradnikiv i poliv 8 km na pivnichnij shid vid Ashtaraku i za 30 km na pivnich vid Yerevana Yegvard virm Եղվարդ YegvardOsnovni dani40 19 00 pn sh 44 29 00 sh d 40 31667 pn sh 44 48333 sh d 40 31667 44 48333 Koordinati 40 19 00 pn sh 44 29 00 sh d 40 31667 pn sh 44 48333 sh d 40 31667 44 48333 Krayina VirmeniyaRegion KotajkStolicya dlya Q4312362 rajon SRSR Zasnovano 574 rikPersha zgadka 574Plosha 7 km Naselennya 11 627 2008 Visota NRM 1330 mOficijna mova virmenskaTelefonnij kod 3 74 224 Chasovij poyas UTC 4GeoNames 616065OSM 364084 R Kotajk Sasanian Armenia Poshtovi indeksi 2401 2402 Miska vlada Vebsajt www yeghvard am Mapa Yegvard u Vikishovishi YegvardIstoriyaVpershe zgaduyetsya v 574 roci u zv yazku z obrannyam katolikosa Movsesa II Yegvardskogo 574 604 potim u 603 roci u zv yazku z vizvolnoyu borotboyu virmen proti Sasanidskogo panuvannya Poblizu Yegvardu stalosya 3 velikih bitvi Z nih persha pov yazana z legendarnoyu bitvoyu mizh virmenskim carem Ara Prekrasnim i Semiramidoyu Druga vidbulasya v 603 roci mizh carem Pokasom i persami a tretya v 1735 roci mizh Nadir shahom i osmanami Administrativno Yegvard vhodiv do skladu Gavaru Aragacotn oblasti Ajrarat Velikoyi Virmeniyi zgodom u Echmiadzinskomu Gavari Zgidno z pismovimi dzherelami na pochatku XIV stolittya Yegvard perebuvav u zanedbanomu stani jogo vidnovili ishhan Azizbek i jogo druzhina Vahah pobuduvavshi v tomu chisli cerkvu Astvacacin i vidnovivshi kanal Za radyanskih chasiv Yegvard buv centrom Nairijskogo rajonu Virmenskoyi RSR ArhitekturaYegvard vidomij svoyimi istorichnimi pam yatkami Z nih najznachimisha bazilika V stolittya Nizhnya chastina yiyi stin zbereglasya dosi Pobudovana z visichenogo tufu Na stinah zbereglisya napisi 660 roku Cerkva sv Astvacacin Bogorodici 1301 rik Za 3 km vid mista znahoditsya napivzrujnovana dvoyarusna cerkva Zoravar seredini VII stolittya Vidpovidno do istorikiv vona bula zvedena virmenskim knyazem Grigorom Mamikonyanom Zbereglasya tilki pivnichna chastina budivli Nizhnij yarus maye 8 velikih trikutnih vistupiv apsid verhnij yarus zovni bagatogrannij zseredini maye cilindrichnu formu Ozdoblennya cerkvi rizni geometrichni motivi i motivi z tvarinami krasivo obrobleni karnizi nadayut nevelikoyi za rozmirami budivli monumentalnij viglyad U centri Yegvardu znahoditsya dvopoverhova cerkva usipalnicya Astvacacin pobudovana v 1301 roci Na pershomu poversi kvadratnomu v plani znahoditsya usipalnicya Drugij poverh u plani majzhe hreshatij tut znahoditsya pominalnij hram Kam yani konsolni stupeni zrobleni tilki bilya vhodu na drugij poverh do nih pristavlyalisya derev yani shodi Kupol cerkvi konusopodibnij pidtrimuyetsya 12 ma kolonami Stini cerkvi vidilyayutsya vinyatkovim bagatstvom dekorativnogo ozdoblennya Cerkva Astvacacin odna z dobre zberezhenih cerkov epohi Serednovichchya u Virmeniyi angl PrimitkiArmeniapedia Yeghvard Church 13 chervnya 2010 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi