Ω

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Омега.

Оме́га (грец. ωμέγα, літера велика Ω, буква мала ω) — двадцять четверта і остання літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 800. Буквальне значення, «о велике» на противагу літері омікрон.

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Використання

Велика літера Ω

• одиниця електричного опору (імпедансу) — Ом;
• тілесний кут;
• простір елементарних подій і достовірна подія в теорії ймовірностей;
• елементарна частинка омега-баріон;

Мала літера ω

• кругова частота коливань (іноді використовується і велика буква);
• масова частка речовини;
• перше порядкове число, або ординал;
• віддалене положення заступника в молекулі (ω-ненасичені жирні кислоти);
• маса порохового заряду у внутрішній балістиці.
• кутова швидкість.