Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ґізела Янушевська | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 22 січня 1867[1][2][…] Дрновіце[d] | |||
| Померла | 2 березня 1943[1][2][…] (76 років) Терезієнштадт, Терезін[1][3] ·геноцид | |||
| Країна |  Австро-Угорщина | |||
| Місце проживання | Відень[3] | |||
| Діяльність | акушерка, лікарка | |||
| Alma mater | Цюрихський університет | |||
| Науковий ступінь | докторський ступінь[3][4] | |||
| Конфесія | юдаїзм | |||
| Брати, сестри | d | |||
| Нагороди |
| |||
| ||||
Ґізела Янушевська (нім. Gisela Januszewska, уроджена Розенфельд нім. Rosenfeld, також відома під прізвищами Кун нім. Kuhn і Рода нім. Roda; 1867—1943) — австрійська лікарка, акушерка.
Походження та навчання
Ґізела Кун народилася 22 січня 1867 року в моравському селі Дрновиці, Австро-Угорщина (нині Чехія) в родині Леопольда Розенфельда (Leopold Rosenfeld), поліцейського і землевласника єврейського походження і була однією з п'яти дітей; сестра Александра Роду-Роду — австрійського письменника та драматурга.
Після закінчення приватної школи в Брно, рано одружилася з набагато старшим за себе Йоахімом Куном (Joachim Kuhn). Досить скоро подала на розлучення і протягом декількох років шлюб був розірваний. Переїхавши до Швейцарії, Ґізела Кун розпочала навчання в Цюріхському університеті, де 12 квітня 1898 року отримала медичний ступінь ще як Ґізела Кун.
Кар'єра
Отримавши свій перший досвід в акушерстві в жіночій лікарні Цюріха, Ґізела переїхала в червні 1898 року до міста Ремшайд Німецької імперії і стала страховою лікаркою Allgemeine Ortskrankenkasse. У березні 1899 року була призначена офіційним медиком, чиновницею громадського здоров'я в боснійському місті Баня-Лука, ставши його першою жінкою-лікаркою.
Під час своєї кар'єри в Баня-Луці Ґізела була однією з небагатьох лікарів, які прагнули забезпечити боснійським мусульманкам належний доступ до медичної допомоги. У цей період часу її керівник Ладислав Янушевський (Ласло Januszewski), старший Янушевської на 20 років. Він став її другим чоловіком (в 1900). Після шлюбу Янушевска залишила пост чиновниці охорони здоров'я і працювала в Баня-Луці керівницею амбулаторії для мусульманських жінок. Також займалася медичною практикою — виконувала незначні операції і здобула популярність, лікуючи пацієнтів від віспи, тифу, черевного тифу та сифілісу, але найбільше приділяючи час хворим, що страждали відостеомаляції, яка була розповсюдженою на той час у Боснії серед мусульманських жінок.
Після відставки Ладислава Янушевського і виходу його на пенсію, подружжя переїхало до австрійського Ґраца. Тут незадовго до початку Першої світової війни Ґізела Янушевська вступила до Університету Граца і почала навчатися в докторантурі.
Овдовівши в 1916 році, почала працювати у військово-медичному корпусі, ставши єдиною лікаркою серед військового командування. За свої заслуги в роки Першої світової війни Янушевська отримала ряд нагород, в тому числі німецький орден Червоного Хреста і австрійський орден «За цивільні заслуги». Після закінчення першої світової, у 1919 році, відкрила власну практику в Граці і до 1933 року працювала лікаркою-консультанткою в Асоціації медичного страхування Штирії і Каринтії. Її поважали за соціальну відповідальність: Янушевська не тільки безкоштовно лікувала малозабезпечених, але й фінансово підтримувала декого з них.
Останні роки життя
До кінця 1935 року Янушевська припинила свою практику, але продовжила соціальну діяльність. У 1937 році була нагороджена лицарським хрестом австрійського «Ордена за заслуги». Вона була шанованою медикинею за свою соціальну відповідальність до професії і стала другим австрійським лікарем, удостоєним звання офіційного Medizinalrat за видатний внесок у медицину.
Але після аншлюсу Австрії у 1938 році Ґізела Янушевська стала жертвою нацистського режиму: її квартира в Граці була конфіскована нацистською Німеччиною в 1940 році, тому вона була змушена переїхати до Відня. Але й тут Янушевська стала жертвою расової політики нацистів. Так її депортували до концтабору Терезінштадт, де вона і померла 2 березня 1943 року на 77-у році життя.
Нагороди
- Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
- (Веймарська республіка)
- , лицарський хрест
Ушанування
Іменем Ґізели Янушевської названа вулиця міста Баня-Лука.
Примітки
- Schmid M. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. Stupnicki — Böhlau Verlag, 2018. — S. 425–427. — — doi:10.7767/9783205205883
- Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
- The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
- Database of the Terezín Memorial
- . Frauen in Bewegung (German) . Архів оригіналу за 29 травня 2006. Процитовано 8 грудня 2015.
- . Ärztinnen im Kaiserreich (German) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 21 березня 2020.
- (Serbo-Croatian) . 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 8 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 21 березня 2020.
Посилання
- Gisela Kuhn, geb. Rosenfeld-Roda [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Gisela Januszewská | Database of victims | Holocaust [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina Gizela YanushevskaNarodilasya22 sichnya 1867 1867 01 22 1 2 Drnovice d Pomerla2 bereznya 1943 1943 03 02 1 2 76 rokiv Tereziyenshtadt Terezin 1 3 genocidKrayina Avstro UgorshinaMisce prozhivannyaViden 3 Diyalnistakusherka likarkaAlma materCyurihskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 3 4 KonfesiyayudayizmBrati sestridNagorodiHrest Za civilni zaslugi Avstro Ugorshina Pochesnij znak Nimeckogo Chervonogo Hresta Licarskij hrest ordena Zaslug Avstriya Mediafajli u Vikishovishi Gizela Yanushevska nim Gisela Januszewska urodzhena Rozenfeld nim Rosenfeld takozh vidoma pid prizvishami Kun nim Kuhn i Roda nim Roda 1867 1943 avstrijska likarka akusherka Pohodzhennya ta navchannyaGizela Kun narodilasya 22 sichnya 1867 roku v moravskomu seli Drnovici Avstro Ugorshina nini Chehiya v rodini Leopolda Rozenfelda Leopold Rosenfeld policejskogo i zemlevlasnika yevrejskogo pohodzhennya i bula odniyeyu z p yati ditej sestra Aleksandra Rodu Rodu avstrijskogo pismennika ta dramaturga Pislya zakinchennya privatnoyi shkoli v Brno rano odruzhilasya z nabagato starshim za sebe Joahimom Kunom Joachim Kuhn Dosit skoro podala na rozluchennya i protyagom dekilkoh rokiv shlyub buv rozirvanij Pereyihavshi do Shvejcariyi Gizela Kun rozpochala navchannya v Cyurihskomu universiteti de 12 kvitnya 1898 roku otrimala medichnij stupin she yak Gizela Kun Kar yeraOtrimavshi svij pershij dosvid v akusherstvi v zhinochij likarni Cyuriha Gizela pereyihala v chervni 1898 roku do mista Remshajd Nimeckoyi imperiyi i stala strahovoyu likarkoyu Allgemeine Ortskrankenkasse U berezni 1899 roku bula priznachena oficijnim medikom chinovniceyu gromadskogo zdorov ya v bosnijskomu misti Banya Luka stavshi jogo pershoyu zhinkoyu likarkoyu Pid chas svoyeyi kar yeri v Banya Luci Gizela bula odniyeyu z nebagatoh likariv yaki pragnuli zabezpechiti bosnijskim musulmankam nalezhnij dostup do medichnoyi dopomogi U cej period chasu yiyi kerivnik Ladislav Yanushevskij Laslo Januszewski starshij Yanushevskoyi na 20 rokiv Vin stav yiyi drugim cholovikom v 1900 Pislya shlyubu Yanushevska zalishila post chinovnici ohoroni zdorov ya i pracyuvala v Banya Luci kerivniceyu ambulatoriyi dlya musulmanskih zhinok Takozh zajmalasya medichnoyu praktikoyu vikonuvala neznachni operaciyi i zdobula populyarnist likuyuchi paciyentiv vid vispi tifu cherevnogo tifu ta sifilisu ale najbilshe pridilyayuchi chas hvorim sho strazhdali vidosteomalyaciyi yaka bula rozpovsyudzhenoyu na toj chas u Bosniyi sered musulmanskih zhinok Nimeckij orden Chervonogo Hresta Pislya vidstavki Ladislava Yanushevskogo i vihodu jogo na pensiyu podruzhzhya pereyihalo do avstrijskogo Graca Tut nezadovgo do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Gizela Yanushevska vstupila do Universitetu Graca i pochala navchatisya v doktoranturi Ovdovivshi v 1916 roci pochala pracyuvati u vijskovo medichnomu korpusi stavshi yedinoyu likarkoyu sered vijskovogo komanduvannya Za svoyi zaslugi v roki Pershoyi svitovoyi vijni Yanushevska otrimala ryad nagorod v tomu chisli nimeckij orden Chervonogo Hresta i avstrijskij orden Za civilni zaslugi Pislya zakinchennya pershoyi svitovoyi u 1919 roci vidkrila vlasnu praktiku v Graci i do 1933 roku pracyuvala likarkoyu konsultantkoyu v Asociaciyi medichnogo strahuvannya Shtiriyi i Karintiyi Yiyi povazhali za socialnu vidpovidalnist Yanushevska ne tilki bezkoshtovno likuvala malozabezpechenih ale j finansovo pidtrimuvala dekogo z nih Ostanni roki zhittyaDo kincya 1935 roku Yanushevska pripinila svoyu praktiku ale prodovzhila socialnu diyalnist U 1937 roci bula nagorodzhena licarskim hrestom avstrijskogo Ordena za zaslugi Vona bula shanovanoyu medikineyu za svoyu socialnu vidpovidalnist do profesiyi i stala drugim avstrijskim likarem udostoyenim zvannya oficijnogo Medizinalrat za vidatnij vnesok u medicinu Ale pislya anshlyusu Avstriyi u 1938 roci Gizela Yanushevska stala zhertvoyu nacistskogo rezhimu yiyi kvartira v Graci bula konfiskovana nacistskoyu Nimechchinoyu v 1940 roci tomu vona bula zmushena pereyihati do Vidnya Ale j tut Yanushevska stala zhertvoyu rasovoyi politiki nacistiv Tak yiyi deportuvali do konctaboru Terezinshtadt de vona i pomerla 2 bereznya 1943 roku na 77 u roci zhittya NagorodiHrest Za civilni zaslugi Avstro Ugorshina Vejmarska respublika licarskij hrestUshanuvannyaImenem Gizeli Yanushevskoyi nazvana vulicya mista Banya Luka PrimitkiSchmid M Biografien bedeutender osterreichischer Wissenschafterinnen Die Neugier treibt mich Fragen zu stellen Hrsg I Korotin N Stupnicki Bohlau Verlag 2018 S 425 427 ISBN 978 3 205 20238 7 doi 10 7767 9783205205883 d Track Q51838609d Track Q1019662d Track Q51905344d Track Q57304741d Track Q22695281 Frauen in Bewegung 1848 1938 Osterreichische Nationalbibliothek 2006 d Track Q74594652d Track Q304037d Track Q98287649 The Database of Victims of the Nazi Persecution Praga Terezin Initiative Institute d Track Q1085d Track Q104074149d Track Q41567070 Database of the Terezin Memorial d Track Q105764867 Frauen in Bewegung German Arhiv originalu za 29 travnya 2006 Procitovano 8 grudnya 2015 Arztinnen im Kaiserreich German Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 21 bereznya 2020 Serbo Croatian 8 grudnya 2015 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 8 grudnya 2015 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 PosilannyaGisela Kuhn geb Rosenfeld Roda 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine nim Gisela Januszewska Database of victims Holocaust 21 sichnya 2021 u Wayback Machine